Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/724/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з діяльністю органів управління товариства.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2021. Зареєстровано: 21.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2021.
Дата набрання законної сили: 22.09.2021
Результат оскарження 22.09.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"14" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/724/21
		Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
		при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. 
		розглянувши справу №916/724/21 
		за позовом Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 27, приміщення 810, код ЄДРПОУ 32972140) 
		про зобов`язання проведення аудиторської перевірки
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Дєлов В.В. за ордером № 1057475 від 24.02.2021р.; 
		від відповідача: Яловенко К.Б. за ордером № 409832 від 15.04.2021р.; 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ про зобов`язання проведення аудиторської перевірки. 
		Ухвалою від 22.03.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ ОСОБА_1 про зобов`язання проведення аудиторської перевірки було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви. 
		26.03.2021р. до Господарського суду надійшла заява (вх. №8400/21) від Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви. 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.03.2021 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/724/21 за правилами загального позовного провадження.
		29.04.2021р. за вх. № 11062/21 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, згідно якого відповідач просить суд в порядку п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України зупинити провадження по справі №916/724/21 до набрання законної сили судоми рішенням у справі №916/546/21, що розглядається Господарським судом Одеської області. 
		Судом в задоволені відповідного клопотання було відмовлено з огляду на той факт, що на момент розгляду відповідного клопотання в матеріалах справи містився витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається що ОСОБА_1 є учасником товариства. 
		Ухвалою суду від 14.05.2021р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України. 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2021р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні. 
		19.04.2021р. за вх. №10713/21 відповідач надав до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає позовні вимоги не обґрунтованими безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити повністю. 
		Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
		Як вказує позивач, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ з часткою у статутному фонді підприємства 50% 
		25.02.2021р. між Приватним підприємство «Аудиторська фірма «ФІНАНСАУДИТ» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) був укладений договір про надання аудиторських послуг №228, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник призначає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити за плату аудиторські послуги з перевірки фінансової інформації стосовно ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32972140) за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року з метою висловлення аудитором думки про те, чи відповідають дані, відображені в регістрах бухгалтерського обліку та інформації Підприємства первинним документам Підприємства відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України, надалі - завдання з аудиту (п.1.1 договору). 
		Аудиторські послуги проводяться у відповідності до MCA, вимоги яких є обов`язковими для Виконавця та Замовника. MCA вимагають, щоб аудиторська перевірка була спланована та проведена з метою одержання достатньої впевненості в тому, що фінансова інформація Замовника не містить суттєвих викривлень внаслідок помилки або шахрайства. Аудит передбачає виконання аудиторських процедур для отримання аудиторських доказів щодо сум і розкриттів у фінансовій інформації. Вибір процедур залежить від судження аудитора включно з оцінкою ризиків суттєвого викривлення фінансової інформації внаслідок шахрайства або помилки. Оцінюючи ризики, аудитор розглядає ті аспекти внутрішнього контролю, що стосуються складання Замовником фінансової інформації для розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю Підприємства. Аудиторські послуги буде включати також оцінку відповідності використаної Замовником облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом, та загального подання фінансової інформації (п.2.1, 2.2 договору). 
		Відповідно до п.3.1 Договору, виконавець має право самостійно визначати форми і методи проведення аудиторських послуг, характер, час та обсяг аудиторських процедур, у відповідності до MCA, чинного законодавства України, умов Договору. Мати вільний та необмежений доступ до всіх первинних бухгалтерських документів, облікових даних та записів, комп`ютерних баз даних, будь-якої іншої інформації та отримувати необхідну інформацію та документи (копії документів), які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у Замовника, так і у третіх осіб, а також вільний доступ до працівників Підприємства. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов`язані надати їх на вимогу Виконавця. Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена Замовником у спосіб, який визначається Виконавцем. 3.2.3. Перевіряти та бути присутнім при перевірках наявності майна, грошей, цінностей, вимагати від Підприємства проведення контрольних оглядів, отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від управлінського персоналу, будь-яких категорій працівників Підприємства, та, за потреби тих, кого наділено найвищими повноваженнями. 3.2.4. Залучати на договірних засадах до участі в аудиторській перевірці інших аудиторів, експертів різного профілю, а також залучати до співпраці внутрішніх аудиторів (в разі їх наявності) працівників бухгалтерії та інших працівників Підприємства у формах, обсягах та у спосіб, що визначаються на розсуд Виконавця. 
		Згідно п.4.1 договору, розмір винагороди за проведення аудиторських послуг визначається з врахуванням часу, який необхідний для якісного виконання аудиторських послуг, належного рівня навичок, знань, професійної кваліфікації та ступеню відповідальності аудитора. Час, необхідний для виконання аудиторських послуг, визначається через трудомісткість (в людино-годинах), а інші складові (рівень навичок, знань, професійної кваліфікації) - через вартість 1 (однієї") людино-години роботи відповідної категорії персоналу Виконавця. 
		Пунктом 4.2 договору, визначено, що попередньо узгоджений розмір винагороди за Договором, обрахований у відповідності до основи для встановлення винагороди, представленої у п. 4.1 Договору, становить на дату набуття ним чинності 38400 грн. без ПДВ.
		Термін аудиторських послуг за Договором - визначається графіком аудиторських послуг, але не пізніше 31.03.2021 р. Термін надання аудиторських послуг за Договором є датою, на яку Виконавець має завершити всі аудиторські процедури та, відповідно, отримані достатні та прийнятні докази, на яких буде ґрунтуватися  думка аудитора щодо фінансової інформації(п.5.1 договору).
		Відповідно до п 5.2. етапи аудиторських послуг, кількісний склад групи з виконання завдання з аудиторських послуг погоджується Сторонами та зазначаються у Графіку аудиторської перевірки (Додаток 1), який є невід`ємною частиною Договору.
		Додатком 1 до договору, який є невід`ємною його частиною, сторони погодили графік аудиторських послуг. 
		Додатком 2 до договору, який є невід`ємною його частиною, сторони узгодили перелік документів для провадження аудиторських послуг фінансової інформації. 
		Так додатком 2 встановлено: 1. За наявності змін за період з 01.01.2017 по 31.12.2020року у правовстановлювальних документах: Копії в електронному вигляді статутних документів, внутрішніх положень, наказу про облікову політику, штатний розклад та інші. У випадку змін у складі учасників або розміру статутного капіталу - інформацію про формування статутного капіталу Підприємства у звітному періоді 2. За наявності змін в органах управління прошу надати документи (протоколи засідань, накази), якими вносилися ці зміни та здійснювалося призначення на посади. 3. Протоколи засідання органів управління за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року та за період протягом аудиторських послуг, в тому числі загальних зборів учасників, ревізійної комісії. 4. Опис змін (за наявності) організаційної структури Підприємства. 5. Комплект фінансової інформації, що є предметом договору. 6. Оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, головну книгу за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року, документи, що підтверджують витрати господарської діяльності, в тому числі накладні, акти виконаних робіт, авансові звіти, тощо. Доступ до бази даних бухгалтерського обліку, реєстри операцій в електронному вигляді за рахунками на запит аудитора. 7. Перелік поточних та депозитних рахунків Підприємства у національній та іноземній (за наявності) валютах, копії виписок по кожному рахунку на останній день звітного року або копії довідок про підтвердження залишку на рахунках з обслуговуючого банку. 8. Довідку від обслуговуючого банку про наявність або відсутність заборгованості по кредитах та процентах за користування кредитом, наявність або відсутність гарантій чи порук, виданих Підприємством іншим особам, наявність або відсутність обмежень користування залишками грошових коштів на рахунках. 9. Інформацію про фінансові інвестиції та основу їх оцінки у бухгалтерському обліку (за наявності), копії виписки по рахунку у цінних паперах станом на дату інформації. Копії фінансової інформації за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року об єктів інвестування 10. Інформацію про договори оренди та інші договори (купівлі-продажу товарів, робіт послуг тощо), чинні протягом звітного періоду, на запит аудитора. 11. Акти розгляду результатів інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків за період з 01.01.2017 по 31.12.2020року. 12. Інформацію про оцінку Підприємством справедливої вартості інвестиційної нерухомості, наявності ознак знецінення основних засобів, станом на дату надання аудиторських послуг. 13. Довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником якого є Підприємство, для підтвердження відсутності обтяжень прав на нерухоме майно. 14. Лист юриста або довідку про стан претензійно-позовної роботи та наявність судових справ, які були у провадженні станом на 31.12.2021 р. та на теперішній час та оцінку результатів їх розгляду 15. Довідку про розрахунок резерву відпусток станом на 31.12.2021р. 16. Розшифровки дебіторської заборгованості (за товари, роботи, послуги; по авансах наданих; по нарахованих доходах; по виданих кредитах; інша) за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року по строках виникнення. 17. Розшифровки поточної кредиторської заборгованості та інших зобов`язань за період з 01.01.2017 по 31.12.2020року по строках виникнення. 18. Копію податкової декларації з єдиного податку за останній звітний період. 19. Акти звірки розрахунків з бюджетом по податках та зборах (інформація з електронного кабінету платника податків). 20. Інформацію про перевірки (за наявності) контролюючих органів за звітний період та застосування санкцій до Підприємства або його посадових осіб. 21. Інформацію про пов`язані сторони та операції з пов`язаними сторонами протягом за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 року. 22. Відповіді на запити про вашу оцінку безперервності діяльності, ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки, про дотримання вимог законів та нормативних актів (доречних для діяльності Підприємства), функціонування внутрішнього контролю, запровадженого Підприємством та зміни у системі внутрішнього контролю, якщо такі були.
		Як вказує позивач, 04.03.2021 він направив Відповідачу запит на отримання документів ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» для проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» у відповідності до ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», в якому просив забезпечити можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» шляхом надання документів ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 роки. Зазначений лист був отриманий відповідачем 09.03.2021р. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. 
		Стаття 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є імперативною для товариства у випадку відповідної вимоги учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства. Право учасника вимагати проведення аудиту у цьому випадку не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб, чи від доцільності проведення такої перевірки, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливості проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.
		Проте, як вказує позивач, відповідач відповіді на запит не надав, проведення аудиту не забезпечив, що не узгоджується з вимогами статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою встановлений обов`язок, а не право, виконавчого органу товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
		Позивач наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» порушує корпоративні права ОСОБА_1 на проведення аудиту фінансової звітності товариства, оскільки у ОСОБА_1 як учасника, якому належить більше 10 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ», є право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності останнього.
		Отже, посилаючись на вищенаведені обставини ОСОБА_1 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права. 
		Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.
		Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).
		В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
		Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Так, звертаючись з відповідним позовом до суду ОСОБА_1 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ», просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» забезпечити аудитору Приватного підприємства «Аудиторська фірма «ФІНАНСАУДИТ» можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» за 2017-2020 роки та надати останньому доступ до всієї інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
		При цьому в обґрунтування позивних вимог, позивач зазначає, що ОСОБА_1 , як учасника товариства «ЗТ-ІНВЕСТ», якому належить більше 10 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ», має право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності останнього, в той час як відповідач ухиляється від відповідного обов`язку, що є порушенням статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою встановлений обов`язок, а не право, виконавчого органу товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства забезпечує аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
		 Статтею 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками. У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг. Витрати, пов`язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства. Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
		Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Суд зазначає, що для правильного розгляду вирішення спору необхідно всиновити наявність у ОСОБА_1 корпоративних плав, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» та як наслідок права вимагати проведення аудиторської перевірки товариства, оскільки права учасника є підставою заявленого позову. 
		Відповідно до пункту 1.2 статті 1, пунктів 3.3, 3.4 статті 3 Статуту ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» учасниками товариства є фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		Позивачем при зверненні з відповідним позовом до суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в якому в розділі перелік засновників (учасників) юридичної особи містяться наступні відомості: ОСОБА_2 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 801500.00; кінцевий бенефіціарний власник (Контролер)  ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , розмір внеску до статутного фонду (грн.) 0; ОСОБА_1 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_5 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 801500,00. 
		Поряд з цим, після закриття підготовчого провадження, представником відповідача в порядку ст. 207ГПК України було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які були надані ОСОБА_1 в справі №916/546/21, а саме: договір від 19.02.2021р, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021р. та Зміни до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 03.06.2021р. 
		Так, з наданих документів вбачається, що 19.02.2021р. Громадянин України ОСОБА_3 (Сторона-1) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Сторона-2) уклали Договір управління корпоративними правами. 
		Пунктом 1.1 договору встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона-1 передає Стороні-2 належну їй частку (корпоративні права) у Статутному Капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ, ідентифікаційний код 32972140 (далі - Товариство) у розмірі 50 % (п`ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства, що складає 801 500,00 грн. (вісімсот одну тисячу п`ятсот гривень нуль копійок) та є повністю сплаченою (сформованою) Стороною-1 (далі - «Корпоративні права») в управління на строк, визначений цим Договором, а Сторона-2 зобов`язується прийняти Корпоративні права (частку в статутному капіталі Товариства) та здійснювати за плату від свого імені управління цими Корпоративними правами в інтересах Сторони-1. 
		Право власності Сторони-1 на Корпоративні права (частку в статутному капіталі Товариства) підтверджується відомостями про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п.1.2 договору)
		Відповідно до п 1.3 договору під управлінням Корпоративними права вданому Договорі розуміється здійснення Стороною-2 прав та обов`язків учасника Товариства, закріплених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», іншими нормативно-правовими актами, Статутом, іншими внутрішніми документами Товариства та цим Договором в інтересах Сторони-1. 
		Згідно п.1.4 договору, про передання Корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) Сторонами складається акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (далі - Акт). Справжність підписів уповноважених осіб Сторін на такому Акті має бути нотаріально засвідчена. Акт є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Корпоративні права вважатимуться переданими в управління і повноваження Сторони-2 щодо управління Корпоративними правами виникнуть з моменту державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття Стороною-2 статусу учасника Товариства. 
		Передання Корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці Корпоративні права (частки в статутному капіталі Товариства) до Сторони-2. Власником Корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) залишається Сторона-1 (п.1.5 договору). 
		Пунктом 1.6. договору, сторони погодили, що вигодою (інтересом) Сторони-1 від передачі Корпоративних прав в управління, є відновлення прибутковості Товариства та забезпечення її на рівні не менше 1 000 000 (одного мільйона) грн. на рік, забезпечення своєчасної виплати дивідендів по завершенню строку дії цього Договору.
		Відповідно до п. 2.1 договору Сторона-2 здійснює управління Корпоративними правами після передання їй Стороною-1 Корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з дня державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття Стороною-2 статусу учасника Товариства.
		Пунктом 2.6 договору визначено, що Сторона-2, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням Корпоративними правами, зобов`язана повідомляти осіб, з якими вона вчиняє правочини, про те, що вона є управителем, а не власником Корпоративних прав.
		19.02.2021р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021р., з якого вбачається що Громадянин України ОСОБА_3 (Сторона-1) та Громадянин ОСОБА_1 (Сторона-2), уклали цей акт про наступне: На виконання досягнутих домовленостей, Сторона-1 передає, а Сторона  2 приймає у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» власністю 801 500грн. 
		03.06.2021р. між сторонами були підписані Зміни до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ», згідно яких що Громадянин України ОСОБА_3 (Сторона-1) та Громадянин ОСОБА_1 (Сторона-2) у зв`язку з необхідністю приведення у відповідність правовідносинам Сторони-1 зі Стороною-2 та усунення неточностей, Сторони вирішили внести зміни до п. 1 Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ", ідентифікаційний код: 32972140, справжність підписів на якому засвідчено 19 лютою 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є., зареєстровано в реєстрі за №№522,523, виклавши його в наступній редакції: На виконання досягнутих домовленостей, Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ" номінальною вартістю у розмірі 801 500,00 грн. що відповідає 50,00 відсоткам.
		З наведеного договору вбачається що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір управління майном. 
		Згідно ст. 1029 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.
		Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (ч.1 ст. 1030 Цивільного кодексу України). 
		Часиною 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України, визначено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
		Відповідно до ч.2 ст. 316 Цивільного кодексу України, передбачено, що особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
		 З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється (ч.3 ст. 5971 Цивільного кодексу України).
		Як встановлено судом Договором від 19.02.2021р. не передбачено, що позивач є довірчим власником, Договором, а саме п.1.5 навпаки передбачено, що передання Корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці Корпоративні права (частки в статутному капіталі Товариства) до ОСОБА_1 .. Власником Корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) залишається ОСОБА_3 . 
		ОСОБА_1 набуває статус Управителя, який здійснює управління майном. 
		Більш того, п.2.6 договору, передбачено, що ОСОБА_1 вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням Корпоративними правами, зобов`язана повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником Корпоративних прав. 
		Разом з тим, як вбачається з надано позивачем запиту про надання інформації та документів для проведення аудиту, останній звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ" зазначав себе як учасника ТОВ "ЗТ-ІНВЕСТ", що не відповідає умовам договору, а саме п.2.6.
		Отже з урахування наведеного вище, позивачем не доведено що у спірних правовідносинах порушені його права, як учасника товариства, а не управителя, за захистом яких він звернуся до суду. 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує, що запит позивача про надання інформації та документів для проведення аудиту не відповідає ч.3 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки він не містить вимоги про проведення аудиту та до нього не було долучено примірника оригіналу договору, як це передбачено ч.4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»; запит складено від імені ОСОБА_1 та підписано від його імені представником ОСОБА_4 з посиланням на довіреність від 16 липня 2017 року, зареєстровану в реєстрі за № 172/17, складену у місті Тель Авів. держава Ізраїль. Борисом Бронштейном, нотаріусом в Державі Ізраїль, яка не містить апостилю; позивач не має право вимагати надання інформації та проведення аудиту на три роки; позивач передчасно звернувся з відповідним позовом до суду. 
		Суд зауважує, що наведені заперечення відповідач не мають вирішального значення у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, з підстав наведених по тексту рішення вище. 
		Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
		При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
		Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України. 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ- ІНВЕСТ (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 27, приміщення 810, код ЄДРПОУ 32972140)  відмовити повністю. 
		2. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
		Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст складено 19 липня 2021 р.
		 
		 
		Суддя К.Ф. Погребна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...