Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/16851/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: 61-12794ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		12 липня 2021 року
		м. Київ
		справа № 344/16851/17
		провадження № 61-12794св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,  
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Громадська організація «Волейбольний клуб «ОСВІТА», 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Волейбольний клуб «ОСВІТА» на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Громадської організації «Волейбольний клуб «ОСВІТА» (далі - ГО «ВК «ОСВІТА», Клуб) про стягнення заборгованості з оплати коштів; розірвання контракту  від 01 вересня 2016 року № 7; зобов`язання видати трудову книжку із зазначенням підстави та дати звільнення.
		Позов обґрунтований тим, що 01 вересня 2016 року між сторонами укладено Контракт № 7 (далі - Контракт) з додатком. З моменту офіційного укладення Контракту виникли відносини та взаємозобов`язання між спортсменом та Клубом. Згідно з додатком № 1 до Контракту спортсмен щомісяця одержуватиме грошові виплати в розмірі 2 700,00 грн, які будуть переглядатись перед кожним ігровим сезоном залежно від його спортивної кваліфікації; спортсмен буде забезпечений безкоштовним навчанням у вищому навчальному закладі; спортсмен буде забезпечений квартирою від Клубу на період перебування в команді. У зв`язку з тим, що Клуб не здійснив жодної виплати згідно з Контрактом позивач 15 вересня 2017 року звернулась до Клубу з повідомленням про розірвання Контракту. Керівник ГО «ВК «ОСВІТА» повідомив, що Клуб власні зобов`язання за Контрактом виконує, а підстави для його розірвання станом на 03 жовтня 2017 року відсутні. 
		Однак Клуб зобов`язання за контрактом не виконував, грошові кошти не сплатив,  у зв`язку з чим з 01 вересня 2016 року до подання позову, тобто за 13 місяців утворилась заборгованість в розмірі 40 500,00 грн. 
		Позивач дотрималася процедури розірвання Контракту, згідно із КЗпП України та Контрактом.
		Просила ухвалити рішення, яким стягнути на її користь з відповідача 40 500,00 грн заборгованості із заробітної плати; розірвати Контракт від 01 вересня 2016 року № 7; зобов`язати видати трудову книжку із зазначенням підстави та дати звільнення.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2019 року у позові відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов є необґрунтованим. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 травня 2019 року рішення Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2019 року скасовано, ухвалене нове рішення про задоволення позову частково.
		Стягнено з ГО «ВК «ОСВІТА» на користь ОСОБА_1 заборгованість з оплати коштів у розмірі 27 000,00 грн. Розірвано Контракт від 01 вересня 2016 року № 7, укладений у м. Луцьку між ОСОБА_1 і ГО «ВК «ОСВІТА». В іншій частині позову відмовлено. Стягнено з ГО «ВК «ОСВІТА» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач порушив умови Контракту, тому він може бути розірваний за ініціативою спортсмена. Щомісячні грошові виплати підлягають сплаті на користь спортсмена.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У липні 2019 року ГО «ВК ОСВІТА» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обгрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. 
		Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що спірний Контракт є лише своєрідним договором про співпрацю між громадською організацією і фізичною особою, який визначає права та обов`язки строрін із організації та проведенню навчально-тренувального процесу, регламентує порядок участі спортсмена в різних змаганнях.
		Контракт не передбачає виконання будь-якої роботи та оплату праці за її виконання, тому не може вважатися строковим трудовим договором. Сторони не перебували в трудових відносинах, відповідач не видавав наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу, не була заведена трудова книжка.
		Відповідач свої обов`язки, згідно з Контрактом виконував у повному обсязі.
		ГО «ВК ОСВІТА» є неприбутковою організацією, в якій немає жодного найманого працівника, які б отримували заробітну плату. Усі члени та керівництво клубу перебувають на добровільних засадах.
		Суд не звернув уваги, що на процес підготовки ОСОБА_1 відповідач поніс витрати на суму понад 270 000,00 грн, розірвання Контракту, призвело до можливості безоплатного переходу позивача до будь-якого іншого клубу, що завдасть майнової шкоди відповідачу.
		Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що професійний спорт - комерційний напрям діяльності у спорті, пов`язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних заходів на високому організаційному рівні з метою отримання прибутку.
		Аргументи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу. 
		У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		Суди встановили, що відповідно до Статуту волейбольного клубу «Освіта», затвердженого протоколом від 11 березня 1994 року №1, зборів волейбольного клубу «Освіта» та рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 22 червня 1994 року №219, волейбольний клуб «Освіта» є масовою добровільною організацією, яка об`єднує на умовах колективного /навчально-тренувальні групи/ та індивідуального членства команд, тренерів, суддів та інших працівників і шанувальників волейболу, які визнають статут та сплачують членські внески. Клуб проводить організаційне та господарсько-фінансове забезпечення волейбольної команди «Освіта», яка створена на базі відділення олімпійського резерву ОДЮСШ для участі у Чемпіонаті України та міжнародних змаганнях, сприяє підвищенню майстерності її гравців, а саме: купує спортивну форму та інвентар, відраджає на змагання, оплачує харчування спортсменам, організовує та проводить навчально-тренувальні збори, залучає фахівців волейболу для розробки і впровадження сучасних методів відбору і тренування талановитих волейболістів, запрошує гравців. Крім цього, оплачує заробітну плату згідно з штатним розкладом працівникам клубу і керівництву команди. Кошторис клубу складається: з вступних і членських внесків; грошових внесків спонсорів клубу; прибутків від власної господарської, комерційної, рекламної та інших видів діяльності, добровільних внесків громадян та інших надходжень              (т. 2, а. с. 54-57).
		Між ГО «ВК «ОСВІТА» в особі президента Банери А. С. , що діє на підставі Статуту, далі - Клуб та ОСОБА_1 , далі - спортсмен,01 вересня 2016 року, укладено Контракт № 7. Контракт визначає права та обов`язки сторін щодо організації та проведенню навчально-тренувального процесу, регламентує порядок участі спортсменав різного роду змаганнях та інших спортивних заходах, де бере участь Клуб самостійно або в складі інших спортивних організацій, в тому числі закордонних, на підставі договорів про сумісну діяльність або інших угод не заборонених чинним законодавством. Спортсменвважається членом Клубу на термін дії цього Контракту. З моменту офіційного укладення Контракту виникають відносини та взаємозобов`язання між спортсменомі Клубом, визначаються вимоги до організації підготовки тренування та участі у змаганнях спортсмена, термін взаємовідносин сторін відповідно до Контракту та інші питання. Порядок, розмір грошових витрат, специфічні умови відносин, визначаються сторонами і можуть бути зафіксовані в Додатку № 1 до Контракту. Контракт діє з 01вересня 2016 року до 30 грудня 2023 року. За два тижні до закінчення дії Контракту він може бути за згодою сторін продовжений чи укладений на новий термін.
		Розділом ІІ Контракту передбачено, що відносини та взаємозобов`язання сторін регулюються Статутом, цим Контрактом, Регламентом Чемпіонату та Кубку України, чинним законодавством України.
		Відповідно до розділу ІІІ Контракту Клуб зобов`язується надавати спортсменуможливість реалізовувати свої спортивні якості згідно з умовами Контракту. Виконувати умови грошових виплат, преміювання та соціального забезпечення спортсменазгідно з додатком № 1 до Контракту (т. 1, а. с.16-18).
		Додатком № 1 до Контракту від 01 вересня 2016 року № 7 визначено, що спортсменщомісячно одержуватиме грошові виплати в розмірі 2 700,00 грн, які будуть переглядатись перед кожним ігровим сезоном в залежності від його спортивної кваліфікації. Спортсменбуде забезпечений безкоштовним навчанням у вищому навчальному закладі. Спортсменбуде забезпечений квартирою від клубу на період перебування в команді (т. 1, а. с. 19).
		Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 розділу ІІІ Контракту Клуб зобов`язаний виконувати умови грошових виплат, преміювання та соціального забезпечення спортсмена згідно з додатком до Контракту.
		Додатком №1 до Контракту, що є невід`ємною частиною Контракту передбачено, що спортсмен щомісячно одержуватиме грошові виплати в розмірі 2 700,00 грн, які будуть переглядатися перед кожним ігровим сезоном залежно від його спортивної кваліфікації.
		Згідно з довідкою ГО «ВК «ОСВІТА» від 08 лютого 2018 року № 16 на час дії Контракту протягом вересня 2016 року - червня 2017 року спортсменка ОСОБА_1 отримувала харчування, яке видавалось їй готівкою відповідно до норм витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів, затверджених зборів, затверджених наказом Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Волинської області державної адміністрації від 03 квітня 2009 року № 117-з, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Волинській області 14 квітня 2009 року за № 11/1044, та витрати пов`язані з відрядженням спортсмена на Чемпіонат України, що разом становить 31 946,00 грн.
		15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Клубу з повідомленням про розірвання Контракту, у зв`язку із тим, що Клуб з часу дії Контракту не здійснив їй жодної виплати.
		ГО «ВК «ОСВІТА» 03 жовтня 2017 року згідно з листом № 69 повідомила ОСОБА_1 та Федерацію волейболу України, що Клуб власні зобов`язання за Контрактом виконує та підстави для його розірвання відсутні.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що на період укладення Контракту та здійснення спортсменом своїх професійних обов`язків йому провадилися виплати на харчування з вересня 2016 року до червня 2017 року, що підтверджується копіями відомостей про виплату таких коштів (т.1, а. с. 83-131). 
		Відповідно до пункту 4 розділу VКонтракту цей контракт може бути достроково розірваний за ініціативою спортсмена відповідно до законодавства і тільки з поважних причин, серед яких у підпункті 4.2. зазначено порушення Клубом своїх зобов`язань за цим контрактом.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 року № 3808-ХІІ (далі - Закон № 3808-ХІІ) спорт - діяльність суб`єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та іншій підготовленостях шляхом проведення спортивних змагань та відповідної підготовки до них. Спорт має такі напрями: дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів, олімпійський спорт, неолімпійський спорт, службово-прикладний та військово-прикладний спорт, спорт осіб з інвалідністю тощо; громадське об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості - об`єднання громадян, яке створюється з метою задоволення потреб його членів у сфері фізичної культури і спорту; спортсмен - фізична особа, яка систематично займається певним видом (видами) спорту та бере участь у спортивних змаганнях; суб`єкти сфери фізичної культури і спорту - фізичні або юридичні особи, які здійснюють свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту. Суб`єктами сфери фізичної культури і спорту є: фізичні особи, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі спортсмени; фахівці сфери фізичної культури і спорту; заклади фізичної культури і спорту; відповідні органи влади.
		Склад національних збірних команд щорічно затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту та включає основний склад та склади спортсменів різних вікових груп з урахуванням вимог міжнародних спортивних федерацій. До основного складу національних збірних команд включаються спортсмени, які мають найвищі спортивні результати на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту укладає трудовий договір (контракт) із спортсменами та фахівцями штатної команди національних збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів спорту, а з видів спорту інвалідів - Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів (частини четверта - шоста статті 37 Закону № 3808-ХІІ). 
		Згідно з частиною дев`ятою статті 37 Закону № 3808-ХІІ спортсмени - члени штатної команди національних збірних команд України беруть участь у міжнародних змаганнях або інших спортивних змаганнях, не включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, відповідно до умов трудового договору (контракту).
		Відповідно до статті 38 Закону № 3808-ХІІ професійний спорт - комерційний напрям діяльності у спорті, пов`язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних заходів на високому організаційному рівні з метою отримання прибутку. Діяльність у професійному спорті спортсменів, тренерів та інших фахівців, яка полягає у підготовці та участі у спортивних змаганнях серед спортсменів-професіоналів і є основним джерелом їх доходів, провадиться відповідно до цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, а також статутних та регламентних документів відповідних суб`єктів сфери фізичної культури і спорту та міжнародних спортивних організацій. Спортсмен набуває статусу спортсмена-професіонала з моменту укладення контракту з відповідними суб`єктами сфери фізичної культури і спорту про участь у змаганнях серед спортсменів-професіоналів.
		Згідно зі статтею 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив, що, перебування у складі збірної команди України передбачає наявність у спортсмена - члена збірної команди трудового договору.
		Згідно з Контрактом в період дії Контракту Клуб зобов`язаний виконувати умови грошових виплат, преміювання та соціального забезпечення спортсмена. 
		Суд апеляційної інстанції встановив, що Клуб провадив виплати, які стосувались тільки компенсації витрат на харчування, витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів.
		Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що Клуб зобов`язання за Контрактом належним чином не виконував, протилежне відповідач належними і допустимими доказами не спростував.
		Згідно зі статтею 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.
		Суд апеляційної інстанції належним чином визначився з характером спірних правовідносин, надав відповідну оцінку наявним у справі доказам, з`ясував обставини, що мають значення для справи, перевіривши належним чином підстави дострокового припинення Контракту з ініціативи спортсмена та обґрунтовано дійшов висновку про розірвання Контракту.
		Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір,  вказав, що вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що укладений між сторонами Контракт не можна розглядати як форму трудового договору відповідно до статті 21 КЗпП України.
		У касаційній скарзі відповідач зазначає, що неможливо стверджувати, що укладений між сторонами Контракт  є строковим трудовим договором, оскільки укладений не між роботодавцем і працівником, а є договором про співпрацю між громадською організацією та фізичною особою,  визначає права  і обов`язки сторін щодо організації та проведення навчально-тренувального процесу, регламентує участь спортсмена в різних змаганнях.
		Верховний Суд зазначає, що на сьогодні закон не визначає поняття трудового контракту спортсмена та особливості  укладення з ним контракту.
		Із матеріалів справи відомо, що Управлінням Держпраці у Волинській області направлено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Корчмарук О. В. для проведення превентивного заходу у формі відвідування з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ( Т. 1, а. с. 200). Під час відвідування відповідачу роз`яснено вимоги законодавства про працю, а саме статті 21 КЗпП України щодо обов`язковості укладення трудових договорів з найманими працівниками (Т. 1 , а. с. 202).
		Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини справи, дійшов висновку, що позивач та її представник не довели відмову відповідача видати їй трудову книжку, а також оформлення трудової книжки саме відповідачем. 
		Суд апеляційної інстанції проаналізував норми матеріального права, які регулюють правовідносини, і дійшов висновку, що укладений  між сторонами Контракт можна розглядати як форму трудового договору, що свідчить про надану судом оцінку Контракту, в якому істотними умовами з спортсменом, є такі: строк дії контракту; умови тренувань та підготовки до змагань; права та обов`язки сторін; соціальний пакет; вимоги до способу життя спортсмена; дострокове розірвання контракту з ініціативи спортсмена та спортивної організації; відповідальність за порушення умов контракту та вирішення спорів.
		Доводи касаційної скарги, що на процес підготовки ОСОБА_1 відповідач поніс витрати на суму понад 270 000,00 грн, розірвання якого призвело до можливості безоплатного переходу позивача до будь-якого іншого клубу, що завдасть майнової шкоди відповідачу, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки як встановлено судом розірвання Контракту є наслідком недобросовісних дій Клубу щодо спортсмена. 
		Верховний Суд зауважує, що уклавши зі спортсменом Контракт, Клуб мав передбачати, що  наслідком невиконання його умов є  його розірвання. 
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження                 № 14-446цс18.
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та необхідності переоцінки доказів у справі, а встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл  судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Громадської організації «Волейбольний клуб «Освіта» залишити без задоволення.
		Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:                                                                                                             А. С. Олійник
		І. Ю. Гулейков
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...