Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9330/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 13.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 липня 2021 року Справа № 160/9330/21 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Рябчук О.С.
		 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		10.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІ-БУД ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
		-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 15278 від 25.05.2021 року про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43907388) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
		- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43907388) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
		В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що позивача безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.
		При цьому, позивач зауважив, що оскаржуване рішення відповідача не містить ані переліку конкретних фактичних даних про контрагентів позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування. Рішення податкового органу прийнято виключно на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались. При цьому, рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року.
		Вказує, що фактично відповідачем прийняте оскаржуване рішення за відсутності об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.
		Виходячи з викладеного, позивач вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
		Копію вказаної ухвали суду від 15.06.2021 р. отримано представником відповідача разом позовною заявою та доданими до неї матеріалами, що підтверджується розпискою представника відповідача від 15.06.2021 року, наявною в матеріалах справи.
		07.07.2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що приймаючи оскаржене рішення податковий орган діяв у спосіб передбачений законодавством України, ураховуючи податкову інформацію, яка свідчить про наявність у діях позивача ознак здійснення ризикових операцій. Представник відповідача зазначив, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.
		Вказує, що перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
		П.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв 'язку.
		Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПКУ. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
		Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
		Висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення субгєктом владних повноважень Позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
		За таких обставин і дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в становленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.
		Зурахуванням наведеного, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		12.07.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену у позовній заяві.
		Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		ТОВ «МАКСІ-БУД ПЛЮС» зареєстровано 16.12.2020 року в якості юридичної особи, номер запису 1 002241020000096368. Видами діяльності підприємства згідно КВЕД є, зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Код КВЕД 46.73), неспеціалізована оптова торгівля (Код КВЕД 46.90). ТОВ «МАКСІ-БУД ПЛЮС» зареєстровано платником ПДВ 01.01.2020 року та у нього відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
		15.01.2021 року відповідачем було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 1786, яким комісія регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженої постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року встановлено відповідність платника подактів Позивача п. 5 Критеріїв ризиковості платник податків, (платник ПДВ - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах).
		17.05.2021 року позивачем було подано повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків, до якого позивач надав письмові пояснення з доданими документами в підтвердження відсутності підстав для віднесення товариства до переліку платників податків, які відповідають пункту 5 критеріїв ризиковості платника податків.
		За результатами розгляду вказаного повідомлення відповідачем було прийнято рішення № 15276 від 25.05.2021 року про невідповідність ТОВ «МАКСІ-БУД ПЛЮС» критеріяв ризиковості платника податків.
		Крім того, 25.05.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято спірне рішення № 15278 про відповідність платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків - наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій.
		Таким чином, оскаржуваним рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "наявна податкова інформація".
		Не погоджуючись з вищевказаними діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VIв редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
		Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
		1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
		4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
		5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
		6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
		7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
		8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
		У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
		договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
		договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
		первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
		розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
		документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
		інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
		За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
		Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
		Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
		Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем станом до 25.05.2021 року було подано на реєстрацію одну податкову накладну № 1 від 08.04.2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «Будінвест інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40130383). Позивачем за вказаний період (квітень 2021 року) своєчасно подано податкову декларацію з ПДВ, що підтверджується квитанцією № 2, наявною в матеріалах справи.
		19.04.2021 року реєстрацію вказаної податкової накладної було зупиненою відповідачем у зв`язку з відповідність позивача п. 5 критеріїв ризиковості платника податків.
		07.05.2021 року позивачем було подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податкові накладній, що підтверджується квитанцією № 2 та письмові пояснення з доданими документами.
		Рішенням комісії відповідача від 13.05.2021 року № 2652140/43907388 за результатами розгляду письмових пояснень було зареєстровано вказану податку накладну.
		Матеріали справи не містять доказів щодо подальшої подачі позивачем на реєстрацію інших податкових накладних та здійснення інших господарських операцій.
		Як зазначалося вище, підставою для прийняття рішення відповідачем зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: наявна податкова інформація.
		Відповідно до п. 8 критеріїв ризиковості платника податків на додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Таким чином, суд зауважує, що до 25.05.2021 р. (дата віднесення позивача до ризикових) в реєстрації жодної податкової накладної не було відмовлено.
		У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
		Відповідно до обставин справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.
		Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
		Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.
		Оскаржуваним рішенням від 25.05.2021 року № 15278 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
		В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено наступне:  наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з субєктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій».
		При цьому оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
		Щодо підстав, які слугували віднесенню платника податків до ризикових відповідач посилається на те, що у податковго органу відсутня інформація про кількість працюючих у позивача, масової реєстрації місцезнаходження юридичних осіб за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 80 та те, що є неконтактними телефони позивача, наявні в ДПС.
		Однак, судом встановлено, що до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивачем було подано податкову звітність, в якій визначена кількість працюючих на підприємстві - 1 особа, директор, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 року, що підтверджується квитанцією № 2 від 22.04.2021 року. 
		Крім того, з дати створення підприємства (16.12.2020 року) до дати прийняття оскаржуваного рішення, позивачем було здійснено 1 господарську операцію згідно зареєстрованими видами діяльності щодо оптової торгівлі будівельними матеріалами (код КВЕД 46.73) та неспеціалізованою оптовою торгівлею (код КВЕД 46.90), а саме, поставку асфальтобетонної суміші, з приводу чого була зареєстрована одна податкова накладна № 1 від 08.04.2021 року. Суд враховує, що для здійснення вказаної господарської операції достатньо було однієї особи директора, який організував поставку товару зі складу постачальника позивача на адресу покупця.
		Щодо посилань податковго органу на масову реєстрацію юридичних осіб за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 80, то суд вважає, що дані посилання для обґрунтування внесення позивача до переліку ризикових підприємств є не достатніми, оскільки нежитлова будівля за вказаною адресою є багатоповерховою будівлею, яка містить значну кількість офісних приміщень, що можуть бути передані в оренду іншим юридичним особам.
		Також, у відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначені конкретні номери неконтактних телефонів позивача.
		Стосовно обґрунтувань податкового органу про те, що ТОВ "МАКСІ-БУД ПЛЮС" реалізовує суміші асфальтобетонні гарячі і теплі без торгівельної націнки по ціні придбання, суд враховує наступне.
		Згідно з наявними в матеріалах справи договором поставки № 0001 від 02.04.2021 року та видатковою накладною № 8 від 07.04.2021 року, позивачем було придбано суміші асфальтобетонні гарячі і теплі, що застосовуються у верхніх шарах покриттів. Дрібнозернисті, тип Б, марка 1 у кількості 63,333 тон по ціні 1750 без ПДВ за 1 тонну, всього з ПДВ 133000,00 грн.
		В той же час, ТОВ БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ було в подальшому продано позивачем за договором поставки № 0104 від 01.04.2021 року та видатковою накладною № 1 від 08.04.2021 року суміші асфальтобетонні гарячі і теплі, що застосовуються у верхніх шарах покриттів. Дрібнозернисті, тип Б, марка 1 у кількості 35,946 тон по ціні 3083,33 грн. без ПДВ за 1 тонну, всього за 133000,00 грн. з ПДВ.
		Поставка вказаного товару здійснювалась силами ТОВ Царичанський асфальтобетонний комбінат на склад Покупця - ТОВ БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ на підставі вищевказаних договорів поставки.
		Разом з тим, відповідач, після надання письмових пояснень позивачем вих. № 01 від 06.05.2021 року стосовно реєстрації податкової накладної № 1 від 08.04.2021 року за фактом поставки товару згідно вищевказаного договору поставки № 0104 від 01.04.2021 року, зареєстрував вказану податкову накладну, чим підтвердив реальність вказаних господарських операцій.
		Відповідачем не надано доказів внесення контрагентів позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. 
		Відповідач впродовж судового розгляду не навів та не надав відповідних доказів у справі, щодо наявності інших підставі, які слугували віднесенню позивача до ризикових підприємств.
		Таким чином, відповідач не довів, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
		Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		Враховуючи зазначене, суд робить висновок, що оскаржуване рішення № 15278 від 25.05.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості позивача не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, з урахуванням чого зазначене рішення є протиправним та належать до скасування.
		Таким чином, суд з метою повного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У зв`язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Отже, позовні вимоги про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії є однією вимогою, судовий збір становить 2270,00грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. 
		Згідно з п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
		Частиною 5 статті 7 Закону визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
		Згідно з п. 5 Порядкуповернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів Українивід 03.09.2013№ 787, у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
		Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
		З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань. 
		Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 15278 від 25.05.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43907388) критеріям ризиковості платника податку.
		Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43907388) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43907388) за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов`язані зісплатою судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя О.С. Рябчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...