Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/10157/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: 854/7558/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10157/21Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача  Федусика А.Г.,
		суддів: Бойка А.В. та Єщенка О.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування дозволу на імміграцію громадянину Грузії ОСОБА_1 .
		18 червня 2021 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній міграційній службі України та її територіальним органам вчиняти дії, пов`язані з вилученням посвідки на постійне проживання, його примусовим видворенням, затриманням та поміщенням до ПТПІ до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. 
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/10157/21 задоволено, суд заборонив Державній міграційній службі України та її територіальним органам вчиняти дії, пов`язані з вилученням посвідки на постійне проживання від 28.08.2020 року, примусовим видворенням, затриманням та поміщенням до ПТПІ позивача до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		Водночас, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року було скасовано вказані заходи забезпечення позову.
		Не погоджуючись з даною ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі зазначено, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив її скасувати.
		Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що оцінивши надану Управлінням стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України інформацію (щодо внесення Указом Президента України №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» позивача до переліку осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) (номер у переліку №543), зокрема, щодо відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмови у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмови в продовженні строку перебування в Україні; відмови в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України (вх.№ЕП33384/21), встановлено, що вказані у ній відомості не були наявні у суду на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
		Тому, оскільки отримані судом першої інстанції відомості можуть мати суспільне значення та вплинути на спрямовані на захист громадян України заходи з боку органів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування з власної ініціативи заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року по адміністративній справі №420/10157/21.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності до скасування встановлених заходів забезпечення позову, водночас, з приводу мотивування такого скасування зазначає таке.
		Відповідно до ч.1 та 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, а ОСОБА_2 не надано належних та достатніх доказів, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		При цьому, відповідно до ч.4 ст.13 (Вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд і видворення за межі України) Закону України «Про імміграцію» якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.
		З наведеного вбачається, що оскільки ОСОБА_2 було оскаржено до суду рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування його дозволу на імміграцію, рішення про видворення позивача не може бути прийнято до набрання рішенням суду у даних спірних правовідносинах законної сили, що свідчить про відсутність підстав для застосування судом вказаних заходів забезпечення позову.
		З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 на існування небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам в частині унеможливлення здійснення ним захисту своїх порушених (на його думку) прав в разі не забезпечення позову та у випадку його видворення, оскільки згідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про імміграцію» до вирішення спору по суті таке видворення (в зв`язку зі скасуванням дозволу на імміграцію) неможливе.
		Колегія суддів зазначає, що саме з вказаних підстав слід було скасувати спірні заходи забезпечення позову, а не в зв`язку з наявною інформацією щодо внесення Указом президента України №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» позивача до переліку осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) (номер у переліку №543), зокрема, щодо відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмови у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмови в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України (вх.№ЕП33384/21), оскільки така інформація є частиною доказової бази при розгляді справи по суті та впливає виключно на кінцевий результат судового розгляду. 
		Натомість при вирішенні наявності/відсутності підстав для забезпечення позову, досліджується питання чи може невжиття заходів забезпечення істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або чи є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		З вищевказаних же підстав, колегія суддів зазначає, що суспільного значення та вплив на заходи з боку органів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби України вказана інформація не має при вирішенні питання про забезпеченні позову або скасування таких заходів.
		Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи правильно по суті вирішив спірне питання, однак, застосував помилкове мотивування, а тому, на підставі п.1 ч.1 статті 317 КАС України, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині у викладеній редакції.
		Керуючись статтями: 308, 309, 315, 317, 322, 325, 382 КАС України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року  змінити в мотивувальній частині у вказаному вигляді. В решті ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Головуючий суддя  Федусик А.Г.Судді    Бойко А.В.   Єщенко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...