Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/1600/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: А/857/11984/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1600/21 пров. № А/857/11984/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючого-судді Курильця А.Р.,
		суддів Заверухи О.Б., Затолочного В.С.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду Українипро визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		суддя в 1-й інстанції - Мартинюк В.Я.,
		час ухвалення рішення  16.04.2021 року, 
		місце ухвалення рішення  м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення  не вказано,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі  позивач) звернулася з позовом до Пенсійного фонду України (далі  відповідач) про визнання протиправною відмову у наданні інформації на запит від 19.01.2021 року та зобов`язати негайно (в порядку ч.1 ст. 371, п.1 ч.1 ст. 263 КАС України) надати запитувану інформацію. 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача викладену у листі № 2800-030102-8/1019 від 13.01.2021 року щодо надання інформації позивачеві на запит від 12.01.2021 року. Зобов`язано відповідача повторно розглянути публічний запит позивача про надання інформації від 12.01.2021 року. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач просить надати конфіденційну інформацію про осіб, яка може бути поширена лише за їх згодою. 
		Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що позивач 12.01.2021 року звернулася з запитом до відповідача в якому просить надати інформацію про розмір щомісячного довічного грошового утримання, яке отримали судді у відставці від дати, коли їм почали виплачувати таке утримання по грудень 2020 року (помісячно).
		У листі від 13.01.2021 року № 2800-030102-8/1019 відповідач зазначив, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп, від 20.01.2012 року № 2-рп/2012, відомості про розмір щомісячного довічного грошового утримання, яке щомісяця отримували зазначені у інформаційному запиті судді у відставці, починаючи з дати призначення їм щомісячного довічного грошового утримання по 31.12.2020 року, є конфіденційно інформацією, а не публічною. Тому з огляду на положення ч. 2 ст. 32 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення конфіденційної інформації та персональних даних про особу без її згоди або уповноваженою нею особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це потрібно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Як вбачається із запиту на отримання публічної інформації від 12.01.2021 року, позивач допустив технічну описку в прохальній частині позовної заяви, зазначивши помилково дату запиту «19.01.2021».
		Згідно ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від13.01.2011№2939-VI (далі  Закон № 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Відповідно до ч. 1,2 ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Ст. 13 вищевказаного Закону визначено розпорядників інформації  це суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Ст. 6 Закону № 2939 передбачає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Тобто, за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом, зокрема, ним встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.
		Положенняч. 1ст. 7 Закону № 2939 не передбачає можливості для суб`єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Такі суб`єкти можуть обмежувати доступ до інформації лише шляхом віднесення її до службової або таємної відповідно до закону.
		Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2ст. 7 Закону № 2939).
		Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що запитувана інформація є конфіденційною та не може поширюватись без згоди особи суд не бере до уваги, оскільки така інформація може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Вбачається, що з урахуванням положеньч. 2ст. 7 Закону № 2939 тач. 2ст. 32 Конституції України суспільними інтересами (інтерес громадськості), у яких конфіденційна інформація може бути поширена, є лише інтереси національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно доч. 1ст. 8 Закону № 2939 таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно дочастини другоїстатті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
		Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставіст. 7,8,9Закону № 2939 відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимогп. 1-3ч. 2 ст. 6 Закону № 2939.
		З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:
		1) якому з перелічених уп. 1ч. 2 ст. 6 Закону № 2939 інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);
		2) у чому конкретно полягає шкода інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації;
		3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
		Апеляційний суд звертає увагу на те, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		Інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема, виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов`язків, дискримінації за будь-якою ознакою.
		Відповідач не надав належних доводів необхідності обмеження доступу до інформації, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова в наданні позивачу інформації є необґрунтованою. 
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Пенсійного фонду України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі № 380/1600/21  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. Б. Заверуха   В. С. Затолочний  Повне судове рішення складено 21 липня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...