Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15376/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: 11-кп/802/222/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020035130000058

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		Справа № 161/15376/20  Провадження №11-кп/802/222/21 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія:ч. 1 ст. 296 КК України  Доповідач :                 ОСОБА_2 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 липня 2021 року                                  місто Луцьк
		   Волинський апеляційний суд в складі:
		головуючого-судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 , 
		законного представника потерпілого  ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		захисника  ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , законного представника потерпілого ОСОБА_12  ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2020 року, яким 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Липини, Луцького району, Волинської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, з вищою освітою, не одружений, не працює, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий,
		визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
		На підставіст. ст.75,76КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: 
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов законного представника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13 до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди  задоволено.
		В порядку ст. 100 КПК України вироком вирішено питання про речові докази.
		В С Т А Н О В И В
		Згідно із вироком суду  ОСОБА_9  визнано винуватим та засуджено за те, що він 23 год. 40хв. 27 липня 2020 року, поблизу магазину «Продукти», що розташований по вул. Шевченка, 69 Б, с. Липини, Луцького району, Волинської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, з хуліганських спонукань, грубо порушивши громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно, наніс кулаком правої руки один удар в обличчя неповнолітньому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого потерпілий впав на асфальтне покриття та втратив свідомість, отримавши при падінні згідно з висновком експерта № 606 від 6 серпня 2020 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також підшкірної гематоми на тім`яній ділянці голови справа, саден в ділянці обох ліктьових суглобів, правого надпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		У поданих на вирок апеляційних скаргах:
		- прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає про безпідставне, невмотивоване призначення надто м`якого покарання та застосування до обвинуваченого вимог ст. 75 КК України, не надання належної правової оцінки ступеню тяжкості та характеру суспільної небезпечності вчиненого. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і менш як через два місяці після засудження, вчинив новий умисний злочин, що свідчить про його очевидне небажання стати на шлях виправлення та нехтування загальними правилами поведінки у суспільстві. Вважає, що судом безпідставно віднесено до обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, оскільки, упродовж 4 місяців з моменту вчинення кримінального проступку, ОСОБА_9 з потерпілим не примирився, вибачення у нього не попросив, завдані збитки не відшкодував. Окрім того, наявна і обставина, яка обтяжує його покарання  рецидив злочинів, яка безпідставно була виключена судом. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;
		- законний представник потерпілого ОСОБА_12  ОСОБА_7 оскаржує вирок в частині призначеного покарання, зокрема застосування судом ст. ст. 75, 76 КК України. Вважає рішення суду у цій його частині належним чином невмотивованим. Вказує, що кримінальний проступок обвинуваченим вчинений щодо неповнолітнього та у присутності інших неповнолітніх осіб. Потерпілому завданих збитків відшкодовано не було, що є свідченням його цинічної поведінки та очевидного небажання виправитись. Просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 більш суворе покарання, без застосування ст. 75 КК України.
		Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, міркування прокурора, представників потерпілого, які підтримали подані ними апеляційні скарги з викладених у них підстав, обвинуваченого та захисника, які їх заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
		Судом зроблено обґрунтований висновок про правильність кваліфікації дій та доведеності винуватості  ОСОБА_9  у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, за який його засуджено, що по суті не заперечується в апеляційних скаргах учасниками судового провадження.
		Разом з тим, твердження прокурора та законного представника потерпілого про призначення обвинуваченому покарання, яке є надто м`яким та безпідставного звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України, убачаються обґрунтованими.
		Згідно із приписами ст. ст.50,65 ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Ст. 75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.  ОСОБА_9  визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, яке згідно із вимогами ст.12 КК України є кримінальним проступком. 
		Призначаючи обвинуваченомупокарання,передбачене санкцієюч.1ст.296КК Українита звільняючивід йоговідбуття напідставі ст.75КК України,суд такесвоє рішенняналежним чиномне мотивував,не обґрунтувавпідстав,з урахуваннямяких дійшоввисновку проможливість виправлення ОСОБА_9  без його реального відбуття. Поза належною увагою суду залишилася і позиція потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, без застосування щодо нього положень ст. 75 КК України.
		З урахуванням вказаних обставин, на думку апеляційного суду, застосування, у зазначеному випадку,положень ст. 75 КК України є необґрунтованим, й таким, що не сприяє меті покарання - виправленню обвинуваченого і попередженню вчинення ним нових злочинів.
		За таких обставин, вирок суду в частині призначеного покарання та звільнення від його відбування на підставі ст.ст. 75, 76 КК України не можна визнати законним та обґрунтованим через неправильне застосування Закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості, у зв`язку з чим, його слід скасувати та ухвалити новий вирок.
		При призначенніобвинуваченому ОСОБА_9  покарання зач.1ст.296ККУкраїни,апеляційний суду відповідностідо вимогст.65КК Українивраховує характерта ступіньтяжкості вчиненогоним кримінальногоправопорушення,яке,увідповідності дост.12КК Українивідноситься докримінального проступку,дані проособу винного,який,будучи особоюмолодого вікувчинив кримінальнеправопорушення, що свідчить про його очевидне небажання стати на шлях виправлення та нехтування загальними правилами поведінки у суспільстві, суспільно-корисною працею не займається, не має міцних соціальних зв`язків, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, має постійне місце проживання. Враховує апеляційний суд і те, що кримінальний проступок вчинено по відношенню до неповнолітньої особи та у присутності інших неповнолітніх осіб, а також позицію потерпілої сторони, які наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання, яке слід відбувати реально, без застосування ст. 75 КК України.
		Апеляційний суд погоджується із доводами апеляції прокурора про те, що формальне визнання обвинуваченим винуватості у скоєному лише після дослідження судом показань потерпілого, свідків та інших письмових доказів, з урахуванням невжиття ним же жодних заходів для примирення із потерпілим, у якого ОСОБА_9 вибачення не попросив, завданих збитків протиправними діями не відшкодував, очевидно не свідчить про його щире каяття, а тому не може бути віднесено до обставин, які пом`якшують покарання.
		Не є слушними доводи про наявність, у зазначеному випадку, обставини, яка обтяжує покарання  рецидив злочинів, яка зазначена у обвинувальному акті.
		Установлено, що ОСОБА_9 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2020 року визнано винуватим за ч. 1 ст. 186 К України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який ним було сплачено в день ухвалення вироку. 
		Дане кримінальне правопорушення, у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину. 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються, зокрема, особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення. 
		Відтак, обставина, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів на час постановлення вироку апеляційним судом, відсутня. Обставини, які пом`якшують покарання, також відсутні.
		А тому, приймаючи до уваги викладене, ОСОБА_9 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 296 КК України у виді арешту, яке слід відбувати реально.
		На думку апеляційного суду, таке покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
		Таким чином, апеляційні скарги прокурора та законного представника потерпілого підлягають частковому задоволенню, а вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання та звільнення від його відбування із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України скасуванню.
		На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, Волинський апеляційний суд,
		У Х В А Л И В
		Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , законного представника потерпілого ОСОБА_12  ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2020 року щодо  ОСОБА_9 в частині призначеного покарання та звільнення від його відбування із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України скасувати.
		Ухвалити новий вирок, яким призначити  ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 296 КК України покарання у виді арешту строком на 2 /два/ місяці.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_9 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
		В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
		Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...