У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у цивільних
справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого: Яреми А.Г.
суддів: Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м.Києві 5
червня 2006 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання недійсним
рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Малахіт” від
12 грудня 2002 року в частині виключення його зі складу засновників, затвердження
змін до Статуту та Установчого договору, визнання недійсною реєстрацію змін до
Статуту та Установчого договору та скасування державної реєстрації змін до
Статуту та Установчого договору за касаційною скаргою Товариства з обмеженою
відповідальністю “Малахіт” на ухвалу апеляційного суду Київської області від 6
квітня 2004 року,
у с т а н о в и л а:
У липні 2003 року скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою,
посилаючись на те, що рішенням загальних зборів від 17 грудня 2002 року ТзОВ
“Малахіт” його було виключено зі складу засновників, в порушення п.4.9 Статуту
ТзОВ “Малахіт” дане питання не було включено в порядок денний. Просив визнати
дане рішення недійсним та недійсним рішення зборів від 13 липня 1998 року та
від 16 липня 2002 року про перерозподіл долей у статутному фонді.
Рішенням Фастівського районного суду від 16 грудня 2003 року в задоволенні
скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2004 року рішення
суду першої інстанції скасовано, а скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ТзОВ “Малахіт”
просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм
процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового
рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може
встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається
порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів
вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю “Малахіт” на ухвалу апеляційного суду Київської
області від 6 квітня 2004 року відхилити та зазначену ухвалу залишити без
зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ярема
А.Г.
Судді: Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.