Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/6513/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: 3/522/5495/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/6513/21
		Провадження № 3/522/5495/21
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		01 липня 2021 року                             м. Одеса
		Суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М. розглянувши матеріали по адміністративній справі, які надійшли із відділу поліції № 2 ОУРП № 1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянка України, працює офіціантом кафе «Буфет», яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не приятгалась,
		*за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
		В С Т А Н О В И В:
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 578887, 29 березня 2021 року, о 13 годині перебувала на робочому місці на площі Старосінній, кафе «Буфет» в якості офіціанта та приймала відвідувачів (5 осіб), чим порушила пп. 10 п. 4 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином причини неявки суд не повідомила, тому суддя розглядає матеріали за відсутності особи на підставі ст. 268 КУпАП.
		В ході розгляду справи, суддя дослідив також протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 578887; рапорт, пояснення ОСОБА_1 . 
		Суддя розглянувши матеріали справи дійшов висновку про таке.
		Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАПсуд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Положеннями ч.1ст.256 КпАП Українивизначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
		Так, відповідно до 44-3 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Вказана стаття Кодексу про адміністративні правопорушення носить бланкетний характер, і відсилає до відповідних нормативно-правових актів та підзаконних нормативно правових актів, якими встановлюються правила щодо карантину та відповідні обмеження.
		Відповідні обмеження встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року ( в діючій на момент правопорушення редакції). 
		Так, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
		У даному випадку особою, яка склала протокол, в порушення наведених вимог не зазначено обмеження встановлені Постановою КМУ, які порушила ОСОБА_1 . Крім цього, суть правопорушення, яка інкримінована останній не відповідає вимогам ст 44-3 ч. 1 КУпАП.
		Суддя враховує, що згідно з вимогами Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, встановлені певні обмеження діяльності суб`єктів господарювання, в залежності від встановленого рівня епідеміологічної небезпеки. 
		Особа, яка склала протокол не зазначила, який саме рівень небезпеки був на момент вчинення правопорушення, і який пункт Постанови, порушила ОСОБА_1 .
		Також суддя вважає необхідним зазначити, що навіть за таких недоліків, будь-які обмеження покладаються виключно на суб`єктів господарювання. 
		Відповідно до частини 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасник господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків) мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством. 
		Таким чином, суддя приходить до переконання, що відповідальною особою за дотримання правил карантину є уповноважена особа суб`єкта господарювання, і саме вона повинна нести відповідальність за вчинення такого правопорушення.
		Із наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 є найманим працівником  офіціантом закладу. Згідно із своїми функціональними обов`язками офіціант не має право приймати рішення про надання послуг обслуговування чи ні, що є компетенцією уповноважених осіб суб`єкта господарювання, а тому вона не є суб`єктом правопорушення. 
		Таким чином, під час дослідження документів долучених до протоколу, суддя приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
		Відповідно до п. 1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу та події правопорушення.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Суддя бере до уваги той факт, що санкція статті 44-3 КУпАП передбачає накладення штрафу на особу у розмірі від однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є досить суворим покаранням навіть у розумінні кримінального закону, тому при розгляді таких категорій справ, вважає за необхідне керуватися також практикою Європейського суду з прав людини. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішенні ЄСПЛ «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), рішення від 18 січня 1978 року, серія А, №25, с.6465, п. 161 в кінці; та «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.121, ECHR 2000-IV).
		Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
		Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
		У даному випадку поліцейськими, не правильно зазначено фабулу обвинувачення та не наведено норму підзаконного правового акта, яким встановлено протиепідемічні правила, протокол складено на особу, яка є найманим працівником.
		З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.
		Зважаючи на вище викладене, суддя приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до відповідальності особи, з урахуванням наведених обставин є недопустимим, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 247, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з моменту її винесення.
		 
		 
		 
		Суддя Приморського
		районного суду м. Одеси                        Попревич В.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...