Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11624/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.

Номер судового провадження: 3/522/8533/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 522/11624/21
		Провадження № 3/522/8533/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 липня 2021 року                                             м. Одеса
		Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр.  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		ВСТАНОВИВ:
		На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 145394 від 24.04.2021 року, встановлено, що 24.04.2021 року о 23 год. 00 хв. адміністратор закладу «Бумбер» ОСОБА_1 допустила роботу закладу під час карантину.
		Зазначена подія була кваліфікована співробітниками поліції як порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала. 
		Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак остання мала цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими їй процесуальними правами. 
		Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомлена про дату та час розгляду справи в суді, знала, що розгляд справи стосовно неї відбудеться в Приморському районному суді, не з`явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
		Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
		В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
		З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
		Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 145394 від 24.04.2021 року, дослідив матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №145394 від 24.04.2021 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, виходячи з наступного.
		Згідно п. 1 розділу I Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі Інструкція) зазначена Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, утому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
		В п. 9 розділ II Інструкції закріплено вимоги при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
		В абзаці 2 п. 9 розділ II Інструкції зазначено, що у графі протоколу про адміністративне правопорушення зазначається: «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень)».
		В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №145394 від 24.04.2021 року, в порушення вимог абзацу 2 п. 9 розділ II Інструкції  зазначені скорочення, зокрема: посади, найменування органу поліції, звання, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що також є порушенням ч. 1 ст. 256 КУпАП.
		Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Лише належно складений протокол може слугувати доказом винуватості особи у скоєнні адміністративного правопорушення.
		У порушення вимог ст. 256 КУпАП, у вказаному протоколі, не були зазначені прізвища та адреси свідків. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 дійсно працює в закладі «Бумбер».
		Згідно диспозиції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Норма ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
		Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП з конкретизацією суті порушення у відповідності до вказаного Закону, інших актів законодавства або рішень органів місцевого самоврядування.
		Як зазначалось вище, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 145394 від 24.04.2021 року, встановлено, що 24.04.2021 року о 23 год. 00 хв. адміністратор закладу «Бумбер» ОСОБА_1 допустила роботу закладу під час карантину. 
		При цьому, в порушення вище наведених вимог, особа, яка складала протокол не зазначила інші нормативні акти, які б в повній мірі визначили ознаки правопорушення для кращої кваліфікації за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Таким чином, неможливо встановити, які саме правила карантину ОСОБА_1 порушила.
		Варто зазначити, що відповідальність за роботу закладів, в результаті чого порушуються правила карантину, покладається виключно на суб`єктів господарювання, а не на їх персонал, оскільки останні не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб`єкта господарювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
		Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації  юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		З вищенаведеного вбачається, що суб`єктом вказаного правопорушення є суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у вищезазначених сферах життя. 
		Проте, в матеріалах адміністративної справи документів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 має відповідні повноваження не допускати роботу закладу.
		Згідно приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого їй діяння.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення. 
		Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об`єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, та на те, що вона є суб`єктом даних правовідносин, на підставі чого провадження по справі стосовно неї слід закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3, 221, 247, 256, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, 
		ПОСТАНОВИВ: 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП  закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.
		 
		Суддя Приморського                            
		районного судум.Одеси                                   І.В. Циб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...