Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/28324/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-27868/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020000000000621

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/28324/21-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора про зобов`язання вчинити дії у рамках кримінального провадження № 62020000000000621,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора про зобов`язання вчинити дії у рамках кримінального провадження № 62020000000000621.
		У вимогах даної скарги адвокат просить зобов`язати прокурора Офісу Генерального прокурора закрити кримінальне провадження № 62020000000000621 від 30.07.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ст. 284 КПК України; та скасувати арешт майна, який було накладено у даному кримінальному провадженні та повернути дане майно ОСОБА_4 , а вилучене майно повернути власникам.
		В обґрунтування скарги суб`єкт звернення посилався на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000621 закінчився, повідомлення про завершення досудового розслідування здійснено поза межами такого строку досудового розслідування, обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складено, до суду в межах строку досудового розслідування не передано. У той же час, за наявності відповідних підстав для закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України, уповноваженим прокурором протиправно таке рішення не приймається.
		У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 вимоги визначені у скарзі підтримав, просить задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, вказує на те, що 12.01.2021 року сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження, а відтак є помилковим твердження сторони захисту щодо закінчення строку досудового розслідування та повідомлення про його завершення поза межами такого строку.
		Слідчий суддя, вислухавши пояснення захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи дійшов до наступного.
		Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62020000000000621 від 30.07.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
		04.10.2020 слідчим першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62020000000000621 від 30.07.2020 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		01.12.2020 постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000621 до трьох місяців, тобто до 04.01.2021 року.
		31.12.2020 постановою старшого слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62020000000000621 оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_4 , у зв`язку із чим зупинено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2021 року скасовано постанову старшого слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 від 31.12.2020 про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 62020000000000621.
		30.03.2021 та 07.04.2021 захисником ОСОБА_3 було направлено до Офісу Генерального прокурора клопотання про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України, у зв`язку із пропущення строків досудового розслідування.
		Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 02.04.2021 та постановою прокурора від 15.04.2021, відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання, у зв`язку із неотриманням прокуратурою ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2021.
		Адвокатом ОСОБА_3 07.04.2021 подано Генеральному прокурору скаргу щодо недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, в якій просив надати прокурору у кримінальному провадженні обов`язкові для виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження № 62020000000000621 відносно підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ст. 284 КПК України.
		У відповідь на вказану скаргу, листом №31/1/1-40625вих-21 від 20.04.2021 року Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_3 надано відповідь, з якої вбачається, що на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2021 подану апеляційну скаргу та відсутні факти порушення розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження № 62020000000000621.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.04.2021 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2021.
		29.04.2021 захисником ОСОБА_3 , з врахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 21.04.2021, подано Генеральному прокурору скаргу щодо недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, в якій просив надати прокурору у кримінальному провадженні обов`язкові для виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження № 62020000000000621 відносно підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ст. 284 КПК України.
		У відповідь на вказану скаргу, листом №31/1/1-49354вих-21 від 17.05.2021 року Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_3 надано відповідь, з якої вбачається, що у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до ст. 290 КПК України відкрито матеріали досудового розслідування.
		У судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 надані заперечення, відповідно до яких останній вказує, що 12.01.2021 досудове розслідування кримінального провадження відновлено та сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000621 та надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження.
		Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
		1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;
		2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
		3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;
		4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Згідно ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
		Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
		Отже, як вбачається із матеріалів скарги постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 від 01.12.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000621 до трьох місяців, тобто до 04.01.2021 року, та зважаючи на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2021 скасовано постанову від 31.12.2020 про зупинення досудового розслідування, то строк досудового розслідування закінчився 04.01.2021.
		Так, зі змісту ч. 4 ст. 219 КПК України вбачається, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
		1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;
		2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
		3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину..
		Параграф 4 глави 24 КПК України передбачає продовження строку досудового розслідування.
		Зокрема, частиною 3 ст. 294 КПК України визначено, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:
		1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
		2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
		3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
		За приписами ч. 1 ст. 2951 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
		Наведене свідчить, що КПК України визначає порядок продовження строків досудового розслідування, як процесуальну дію, що мала закінчуватися прийняттям відповідного процесуального рішення в межах наявних строків досудового розслідування. 
		Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000621 закінчився 04.01.2021 року, а відповідного процесуального рішення про його продовження, як на вказану дату, так і на будь-яку іншу, уповноваженою на те особою прийнято не було.
		Натомість сторону захисту у кримінальному провадженні №62020000000000621 було повідомлено про завершення досудового розслідування лише 12.01.2021 року, тобто поза його межами.
		З огляду на викладене, у вказаному кримінальному провадженні строк досудового розслідування не зупинив свій перебіг 31.12.2020 року, а відтак його останнім днем було 04.01.2021 року.
		Водночас слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, строк досудового розслідування, в силу приписів ч. 1 ст. 2951 КПК слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого не продовжувався, а відтак сторона обвинувачення з власної ініціативи жодним чином не реалізувала свого права на його продовження.
		Так, відповідно до частини 7 статті 295-1 КПК України встановлено, що у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу. 
		Частина 2 статті 283 КПК України визначає, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
		1) закрити кримінальне провадження; 
		2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
		3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Параграф 3 Глави 24 КПК України розкриває зміст поняття звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Зокрема, звернення до суду з обвинувальним актом являє собою комплекс дій, які складаються з: з відкриття матеріалів іншій стороні (ст.290 КПК України); складання обвинувального акту і реєстру матеріалів (ст.291 КПК України); надання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (ст.293 КПК України).
		Отже, вказані дії, передбачені ст. 290, ст. 291, ст. 293 КПК України, в контексті приписів ч. 7 ст. 295-1 КПК України, мають бути вчинені протягом п`яти днів з дня відмови слідчим суддею у продовженні строків досудового розслідування.
		При цьому, ч. 7 ст. 295-1 КПК України вказує на необхідність вчинення всіх вище перелічених дій, а не тільки однієї (наприклад, тільки відкриття матеріалів кримінального провадження).
		Вказаний строк є спеціальним процесуальним строком та може обраховуватися як в межах строку досудового розслідування, так і поза його межами, втім такий строк ні в якому разі не продовжує строк досудового розслідування чи підмінює його. Зазначений 5-денний строк надає повноваження прокурору на вчинення конкретних процесуальних дій та констатує те, що вже протягом вказаного строку не можуть бути прийнятті інші процесуальні рішення (дії), проводитися слідчі дії чи таке інше. Приписи вищевказаної статті носять виключно імперативній характер.
		У відповідності до положень ст. 219, 280, 282 КПК України вказаний п`ятиденний строк не може бути зупинений, відновлений, а також припиняти своє обрахування у разі настання певних подій чи прийняття відповідних рішень.
		Як зазначалося раніше ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.03.2021 року було скасовано постанову від 31.12.2021 про зупинення досудового розслідування.
		Отже, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчився 04.01.2021 року (що є останнім днем) і всі процесуальні дії та прийняті рішення у вказаному кримінальному провадженні за межами вказаного строку, в тому числі оголошення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів, не відповідають нормам КПК України.
		При цьому, в матеріалах скарги наявна ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2021 про відмову в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №62020000000000621, у зв`язку із тим, що такий строк сплив.
		Водночас, такі дії органу досудового розслідування, вказують на невідповідність обставинам кримінального провадження щодо обрахування строку досудового розслідування, зважаючи на те, що сторону захисту 12.01.2021 року повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали досудового розслідування.
		Натомість, на клопотання захисника ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні про його закриття, як вбачається з постанов від 02.04.2021 та від 15.04.2021, та з відповідей від №31/1/1-40625вих-21 від 20.04.2021 року, №31/1/1-49354вих-21 від 17.05.2021 прокурором в їх задоволенні було відмовлено та жодних процесуальних рішень останнім прийнято не було, виходячи з необґрунтованих висновків про не пропущення строків досудового розслідування, в той час як такі строки закінчилися, що свідчить про ознаки бездіяльності прокурора. 
		Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. Унормування ж кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
		Статтею 2 КПК України регламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування  це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		У той же час, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження; будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
		Частинами 1 та 2 ст. 283 КПК України встановлено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження, а прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особи про підозру закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з обвинувальним актом.
		За приписами ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
		1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
		2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
		3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
		3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;
		{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}
		3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
		{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018}
		4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
		5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
		6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
		7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством;
		{Пункт 7 частини першої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2227-VIII від 06.12.2017, № 720-IX від 17.06.2020}
		8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
		9) стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
		{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014}
		9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
		{Частину першу статті 284 доповнено пунктом згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017; абзац в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
		Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;
		{Абзац частини першої статті 284 в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
		10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}
		Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
		{Частину першу статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
		Частиною 2 ст. 113 КПК України визначено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цього Кодексу.
		Відповідно до вимог ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		За змістом ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		Перевіряючи доводи скарги адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
		З нормативного визначення ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
		1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
		2) поведінка учасників кримінального провадження;
		3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
		За наведених вище обставин, слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту, що кримінальне провадження №62020000000000621 за підозрою ОСОБА_4 не має на меті виконання завдань, визначених ст. 2 КПК України, та є таким, що переслідує інші, ніж визначені законом цілі.
		Крім того, в межах строку досудового розслідування, який сплив 04.01.2021, не розпочалося виконання вимог ст. 290 КПК України.
		ЄСПЛ неодноразово зазначав свою позицію щодо проведення ефективного офіційного розслідування та дотримання розумних строків. 
		Наприклад, у рішенні у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 ЄСПЛ зазначив, що відлік перебігу розгляду кримінальної справи для вирішення питання щодо його «розумності» у сенсі ч. 1 ст. 6 Конвенції починається з моменту виявлення ставлення державних органів до особи, як до підозрюваного або як до обвинуваченого у вчиненні злочину.
		ЄСПЛ нагадує, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено.(«Антоненков та інші проти України», 30 березня 2004 року).
		Також, слідчий суддя враховує, що відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі №640/5023/19 (провадження №51-2917кмо20) наслідком недотримання належної процедури, як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підстав ст. 86, ст. 87 ч. 3 п. 2 КПК України, як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.
		Об`єднана палата у вказаній постанові зокрема наголошувала, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях виокремив таку систему критеріїв ефективності досудового розслідування: 1) метою проведення досудового розслідування завжди має бути досягнення завдань кримінального провадження (спрямованість на досягнення завдань кримінального провадження); 2) здійснення досудового розслідування повинно відповідати принципу законності, зокрема забезпечувати ефективне виконання положень національного законодавства (законність); 3) досудовому розслідуванню має бути притаманна засада публічності (ініціативності органу досудового розслідування), яка полягає в оперативній реакції на вчинене кримінальне правопорушення компетентною особою, яка не залежатиме від волі зацікавлених осіб (публічність); 4) вимога розумної швидкості досудового розслідування, що передбачає здійснення процесуальних дій на цьому етапі судочинства без зайвих затримок, їх своєчасність, відсутність необґрунтованого зупинення кримінального провадження тощо (розумна швидкість); 5) всебічність та повнота застосування заходів, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення, яка насамперед, передбачає правильність, послідовність та логічність отримання доказів та оперування ними, обґрунтування процесуальних рішень (всебічність та повнота розслідування); 6) незалежність та неупередженість особи, яка здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення (незалежність та неупередженість); 7) прозорість досудового розслідування, захист прав та інтересів потерпілого та його родичів, що передбачає своєчасне надання їм процесуального статусу, залучення до проведення процесуальних дій, ознайомлення з матеріалами провадження (прозорість); 8) врахування під час досудового розслідування індивідуальних особливостей особи правопорушника, зокрема, його віку, гендерної належності, національності (індивідуалізація); 9) диференціація форм досудового розслідування з метою його оптимізації (диференціація форм розслідування).
		Конституцією України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції). 
		У кримінальному процесуальному праві загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб`єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи. В аспекті належного суб`єкта, у тому числі, слід розглядати і орган досудового розслідування. 
		Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК).
		Відтак, всі докази які можуть бути надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні під час розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62020000000000621, не можуть вважатися допустими, оскільки була недотримана належна процедура проведення та завершення досудового розслідування у ньому.
		У той же час слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		За приписами п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогам ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
		Окрім цього, за п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України також можуть бути оскаржені на досудовому провадженні рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
		Зважаючи на ту обставину, що звернення адвоката ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні про його закриття кримінального провадження через сплив строків досудового розслідування згідно постанови від 02.04.2021 та постанови від 15.04.2021, та з відповідей від №31/1/1-40625вих-21 від 20.04.2021 року, №31/1/1-49354вих-21 від 17.05.2021 задоволені не були, граничний строк у кримінальному провадженні №62020000000000621, що передбачений у ч. 2 ст. 219 КПК України сплив, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні не складено та до суду не передано, слідчий суддя вважає, що розгляд вказаної скарги відповідно до приписів п. 1 та п. 9-1 ст. 303 КПК України, віднесено до його повноважень.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
		Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
		1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
		1-1) скасування повідомлення про підозру;
		2) зобов`язання припинити дію;
		3) зобов`язання вчинити певну дію;
		4) відмову у задоволенні скарги.
		Вирішуючи вказану скаргу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 23 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
		При цьому, за приписами п. 9 ч. 2 ст. 36 КПК України до повноважень прокурора віднесено, зокрема, право приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження. 
		У той же час, тривале не забезпечення ним дотримання вищевказаних приписів Кримінального процесуального кодексу України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внаслідок неналежного виконання ним повноважень, передбачених у п. 9 ч. 2 ст. 36 цього Кодексу, сплив граничних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, за вказаних вище обставин, утворює підстави для висновків про обґрунтованість скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та необхідність її задоволення й зобов`язання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62020000000000621 від 30.07.2020 р. протягом трьох робочих днів з моменту отримання Офісом Генерального прокурора даної ухвали слідчого судді  закрити кримінальне провадження № 62020000000000621 від 30.07.2020 р. на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, не втручаючись в дискреційні повноваження прокурора щодо визначення підстав для прийняття такого рішення.
		При цьому, не підлягають задоволенню вимоги щодо скасування арешту майна, оскільки кримінально-процесуальним законодавством передбачена інша форма звернення до суду із клопотанням про скасування арешту майна.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 28, 110, 114, 280, 281, 283 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора про зобов`язання вчинити дії у рамках кримінального провадження № 62020000000000621  задовольнити частково.
		Зобов`язати старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62020000000000621 від 30.07.2020 р. протягом трьох робочих днів з моменту отримання Офісом Генерального прокурора даної ухвали слідчого судді  закрити кримінальне провадження № 62020000000000621 від 30.07.2020 р. на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...