Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/19/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2021. Зареєстровано: 22.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 10.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/462/157/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140000000805

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/19/20 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 липня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 , 
		за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 , 
		захисника - ОСОБА_5 ,
		потерпілої - ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
		свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12019140000000805 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грабова, Буського району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд
		встановив:
		15 листопада 2019 року, близько 16 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у крайній лівій смузі руху по вулиці Сяйво, 23 у м.Львові, в напрямку до вулиці Суботівська у м.Львові, проїжджаючи регульований пішохідний перехід, порушив вимоги Розділу 1 п.п.1.5; Розділу 2 п.п.2.3. б), д); Розділу 8 п.п.8.7.3. ґ), е) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, оскільки він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, яка проявилась у тому, що наближаючись до регульованого пішохідного переходу, не реагував на забороняючі сигнали світлофора та продовжив рух автомобілем, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 , котра переходила дорогу на регульованому пішохідному переході з права на ліво, в результаті чого, ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми із косим краєвим зламом правого надвиростка потиличної кістки без зміщення, забій головного мозку по типу дифузного аксонального ураження, злам обох кісток лівої гомілки із зміщенням кісткових фрагментів, злам акроміального кінця лівої ключиці, які ускладнились травматичним шоком 2 ст., що в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що у вчиненому щиро розкаюється, зазначивши, що він дійсно 15 листопада 2019 року, близько 16 год. 15 хв., керуював автомобілем марки «Mercedes-Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у крайній лівій смузі руху по вулиці Сяйво, 23 у м.Львові, в напрямку до вулиці Суботівська у м.Львові, проїжджаючи регульований пішохідний перехід, не відреагував на забороняючий сигнал світлофора, продовжив рух, в зв`язку з чим зіткнувся з потерпілою, з якою швидкістю керував автомобілем - не пригадує, побачивши пішохода він почав гальмувати, але автомобіль зупинився лише після зіткнення з ОСОБА_11 . 
		Цивільний позов визнає частково, в частині витрат на лікування та моральної шкоди. Крім того, вказує про необхідність компенсації різниці між виплаченою та заподіяною матеріальною шкодою з боку страхової компанії, оскільки на момент скоєння ДТП, транспортний засіб був застрахований. Вказує, що у лікарні пропонував грошову компенсацію сім`ї, саме тоді він міг повністю забезпечити лікування потерпілій. На даний момент зазначає, що вказана сума для нього є непідйомною.
		Представник потерпілої ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні просили цивільний позов задовольнити та призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, покликаючись на тяжкість наслідків, які були спричинені вищевказаними обставинами. потерпіла ОСОБА_11 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
		Залучена в судовому засіданні 29.01.21 року третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні цивільного відповідача Страхова компанія «Країна», що була належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, про причини неявки такого суду не повідомила. 
		Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України його вина підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом в судовому засіданні:
		свідченнями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які вказали, що достовірно не пам`ятають всі обставини вказаної ДТП, оскільки з її моменту пройшла не мала тривалість часу, проте зазначають, що зіткнення відбувалось в межах пішоходного переходу, пішоходи в той час рухались на дозволений сигнал світлофора. Після зіткнення обвинувачений викликав поліцію, швидку медичну допомогу, яку й сам намагався надати потерпілій;
		протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.11.2019 року та долученою до нього схемою місця ДТП; 
		протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2019 року та долученою до нього протоколом-схемою; 
		висновком судово-медичної експертизи №268/19, з якого вбачається, що згідно медичної картки стаціонарного хворого № 31696 слідує, що у потерпілої ОСОБА_11 є наступні ушкодження: черепно-мозкова травма із косим краєвим зламом правого надвиростка потиличної кістки без зміщення, забій головного мозку по типу дифузного аксонального ураження, злам обох кісток лівої гомілки із зміщенням кісткових фрагментів, злам сідничної та лонної кісток зліва зі зміщенням кісткових фрагментів, злам акроміального кінця лівої ключиці, які ускладнились травматичним шоком 2 ст. Вказані ушкодження могли утворитись 15 листопада 2019 р. від контакту з виступаючим частинами автомобіля , що рухався (наїзді) з послідуючим падінням на тверду поверхню, тобто є характерними для ДТП при обставинах вказаних в постанові, і в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент припинення. При поступленні в КНП КЛШМД етанолу в крові гр. ОСОБА_11 не виявлено (результат токсикологічного дослідження № 8453 від 19.11.2019 р).;
		висновком автотехнічної експертизи №6455 від 20.12.2019 року, згідно якого на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля «Mercedes-Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкції функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці. На момент огляду і експертного дослідження, система рульового управління представленого на дослідження автомобіля «Mercedes-Benz СLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_2 перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по підтриманню заданого напрямку руху автомобіля та його зміні. На момент огляду і експертного дослідження система освітлення світлової сигналізації представленого на дослідження автомобіля «Mercede Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 в несправному стані. Несправності, що призвели до такого стану полягають у зміщенні корпусу правої блок-фари з місця свого штатного розташування на автомобілі та розбитті розсіювача цієї блок-фари. Дане питання стосовно робочої гальмівної системи та системи рульового управління досліджуваного автомобіля «Mercedes-Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 позбавлене технічного змісту. Несправності, які призвели до несправного стану системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «Mercedes-Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 утворились під час ДТП, а тому питання про можливість у водія їх виявити перед виїздом чи під час експлуатації транспортного засобу позбавлене технічного змісту. /т.2. а.с.43-48/;
		висновком автотехнічної експертизи №6904 від 23.12.2019 року, відповідно до якого з технічної точки зору, у заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 рухаючись на вказаній ділянці дороги в населеному пункті зі швидкістю 80 км/год. на забороняючий сигнал світлофора, повинен був надати перевагу для безпечного руху пішохода, що рухався справа наліво по регульованому пішохідному переходу на зелений дозволяючий сигнал, тобто повинен був керуватися вимогами п.1.5, п.2.3 (підпункт «д»), 8.7.3. (підпункт «г,е») Правил дорожнього руху України. Наявність чи відсутність у водія автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 технічної можливості уникнути скоєння наїзду на пішохода в даному випадку визначається виконанням водієм вимог п.1.5, п.2.3 (підпункт«д»), 8.7.3.(підпункт«ґ,е») Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації, що склалась водій автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 . З технічної точки зору, в дорожній ситуації, що склалась, водій автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 виконуючи вимоги п.1.5, п. 2.3 (підпункт «д»), 8.7.3. (підпункт «ґ,е») Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. З технічної точки зору, дії водія автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 в даному випадку не відповідали технічним вимогам п.1.5, п.2.3 (підпункт «д»), 8.7.3. (підпункт «ґ,е») Правил дорожнього руху України, та перебували у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП. При заданих вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вимогам п.1.5, п.2.3 (підпункт «д»), 8.7.3. (підпункт «г,е») Правил дорожнього руху України. 
		висновком транспортно-трасологічної експертизи №6524 від 28.12.2019 року, з якого вбачається, що пошкодження в правій передній частині цього автомобіля (передньому бампері справа, правому передньому крилі, правій передній блок фари та номерному знаку) утворилися в результаті зіткнення з відносно твердим предметом, яким могло бути тіло людини, що знаходилось у вертикальному чи близькому до нього положенні і є характерними для наїздів передньою частиною транспортного засобу на пішохода. Установити місце наїзду автомобіля Мерседес Бенц CLS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_11 , не виявляється можливим по причині відсутності на місці дорожньо-транспортної пригоди необхідного комплексу ознак\, що свідчать про це. 
		ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.11.2019 року про накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz CLS 350», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_12 . 
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого пред`явлено обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Суд також приходить до висновку, що здобутих в судовому засданні доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, пред`явленого йому обвинуваченням.
		Отже,вина ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.2ст.286КК Українидоведена повністю,його діїкваліфіковано правильно,оскільки він будучиособою,яка керуєтранспортним засобом,порушив правилабезпеки дорожньогоруху, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.
		При призначенніобвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд,згідно звимогами ст.50,65КК України,враховує характері ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,який відповіднодо ст.12КК Україниє тяжкимзлочином;дані проособу обвинуваченого,а самете,що вінна спеціальнихобліках неперебуває /т.2а.с.63-64/,непрацюючий,неодружений,раніше несудимий,а такожобставини,які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 -щире каяттяу вчиненомузлочині тавідсутність обставин,які обтяжуютьйого покарання.Враховуючи вищевикладеніобставини справи,суспільну небезпечністьвчиненого злочину,який відноситьсядо категоріїтяжких злочинів,наслідки,що насталивід злочинудля потерпілоїсторони,позицію останньої,яка наполягалана реальномупозбавленні волі, враховуючи принципи законності, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті особливої частини КК України.
		Зазначене, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності та забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Окрім цього, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху України, внаслідок чого спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпіла ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом в межах санкції статті особливої частини КК України.
		Аналізуючи надані суду докази щодо цивільного позову, суд приходить до висновку, що такий підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» в пункті 6 зазначено, що Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди. 
		Як встановлено судом, внаслідок спричинених тяжких тілесних ушкоджень потерпіла знаходилась на стаціонарному лікуванні та лікувалась амбулаторно, в зв`язку із чим понесла витрати на лікування, що підтверджується долученими до справи матеріалами, зокрема, платіжними квитанціями на суму 128.000 грн. Наступні витрати, що заявлені потерпілою стороною: про необхідність лікування на 100.000 грн. та реабілітації приблизно 100.000 грн., не були доведені до суду відповідними доказами про наявні витрати, або про реальність витрат на майбутнє. Разом з тим, потерпіла в подальшому не позбавлена можливості звернутись за стягненням наявної шкоди в порядку позовного провадження.
		Разом з тим суд не погоджується з думкою обвинуваченого, про необхідність перерахунку матеріальних збитків з врахуванням частки страхувальника АТ СК «КРАЇНА», при відсутності будь-якого розрахунку з його боку. Крім того, страхова компанія була залучена у справу в якості третьої особи, на стороні відповідача, поза межами строку звернення до страхувальника. На час розгляду справи будь-яких доказів про звернення до страховика потерпілої сторони, або сторони захисту про факт ДТП або вчинені страхові виплати суду не надані.
		Як було встановлено, в зв`язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, потерпіла зазнала значного фізичного болю та душевних переживань, через необхідність стаціонарного, амбулаторного лікування, подальших періодичних обстежень, переживання через наслідки ушкоджень та їх вплив на подальше життя, було істотно порушено її звичний життєвий уклад. Відтак, враховуючи зазначені обставини, тривалість та значність часу для відновлення звичного життєвого становища, а також вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір грошового відшкодування за завдану потерпілій моральну шкоду становить 50 000 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого, як з особи винної у заподіянні шкоди.
		Щодо витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн., суд приходить до висновку, що оскільки такі є документально підтвердженними, тому підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Відтак, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів в загальній сумі 10.676 грн.
		Суд вважає, що подальше існування арешту автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_4 стане надмірним тягарем для його володільця, і тому вказаний арешт майна підлягає скасуванню.
		Керуючись ст.370, 374 КПК України,
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотирі) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання після набрання ним законної сили.
		Цивільний позов задоволити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 128.000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень відшкодування матеріальної шкоди, 50.000 (п`ятдесят тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди 12.000 (дванадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу. 
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 10.676 (десять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень.
		Арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz CLS 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.11.2019 року  скасувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя: (підпис) .
		З оригіналом згідно.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...