Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1832/09/1807 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус) 
		 
		  УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		12 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1832/09/1807 
		 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі 
		Головуючого судді: Сіренко О.І. 
		Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.07.2009р. по справі№2-а-1832/09/1807 
		за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст > 
		до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі Сумської області <Текст ><3 особи > <3 особа > <за участю ><Текст > 
		про зобовязання нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, 
		ВСТАНОВИЛА: 
		Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп Сумської області щодо невиконання приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та непроведення позивачу як дитині війни перерахунку пенсії з підвищенням ї на 30 % мінімальної пенсії за віком і вчинення дій щодо здійснення відповідних виплат за період з 16 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року. 
		Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп здійснити позивачу як дитині війни перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 208 рік за період з 16 липня 2008 року по 31 грудня 208 року, з урахуванням здійснених виплат позивачу як дитині війни за вказаний період, а саме провести виплати в розмірі 588 грн. 00 коп. 
		В іншій частині позовних вимог відмовлено. 
		На зазначену постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2009 року , прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією посвідчення та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. 
		Задовольняючи позов в частині зобовязання відповідача провести нарахування та здійснити дії щодо виплати позивачу державної соціальної підтримки за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп\2007 визнано неконституційним положення п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен був діяти у відповідності з чинною нормою ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та здійснювати позивачеві доплату до пенсії у розмірі встановленому зазначеної нормою Закону. При цьому, суд зазначив, що при розмірі мінімальної пенсії за віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. 
		Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. 
		Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. 
		Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. 
		Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. 
		Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". 
		Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. 
		Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка набула чинності з зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. 
		Проте,суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог за 2007 рік,застосувавши ст.ст.99,100 КАС України. 
		Суд зазначає,що позивач не надав доказів пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогами з поважних причин. 
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і звертає увагу, що відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. 
		Враховуючи вищенаведене, похилий вік позивача, те що позивач не повинен стежити за внесенням будь-яких змін в діючому законодавстві, відповідно, перевіряти правомірність дій субєкта владних повноважень при виконанні ним своїх обовязків, покладених Державою, колегія суддів дійшла висновку щодо поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду , що в свою чергу є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". 
		Проте,в апеляційному порядку позивачем рішення суду першої інстанції оскаржено не було. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги. 
		Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», колегія суддів, вважає необгрунтованим. 
		Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. 
		Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. 
		Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, застосувавши до спірних правовідносин норми Конституції України та положення ст.8 КАС України. 
		Доводи відповідача в апеляційній скарзі про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів вважає безпідставними. 
		Судом обґрунтовано було встановлено, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. 
		За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. 
		З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. 
		Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобовязань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону. 
		Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо на не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обовязок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни. 
		Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обовязок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп, за місцем проживання позивача. 
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги. 
		З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає. 
		Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. 
		Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 
		У Х В А Л И Л А: 
		Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп залишити без задоволення. 
		Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.07.2009р. по справі№2-а-1832/09/1807 залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І. 
		 
		 
		Судді < підпис > 
		< підпис > Спаскін О.А.  
			 
				Любчич Л.В.  
					< Список > < Текст >

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...