Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19955/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2021. Зареєстровано: 23.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 22.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/16151/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 липня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 640/19955/19
		адміністративне провадження № К/9901/16151/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Желєзного І. В.,
		суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Скочок Т. О. від 14 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Костюк Л. О.; Бужак Н. П., Кобаля М. І. від 28 травня 2020 року
		у справі № 640/19955/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СКФ"
		до Головного управління ДПС у Чернівецькій області
		про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СКФ" (далі також - позивач, ТОВ "Торговий дім "СКФ") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі також - відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження від 24 вересня 2019 року № 85-р "Про відмову у видачі ліцензії"; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області видати ліцензії ТОВ "Торговий дім "СКФ" на право роздрібної торгівлі пальним.
		2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від          28 травня 2020 року, позов задоволено.
		3. 30 червня 2020 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №640/19955/19, у якому просило скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		4. Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
		5. 30 жовтня 2020 року від позивача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Торговий дім «СКФ» подано до Головного управління ДПС у Чернівецькій області заяви щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
		7. До заяви щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою АДРЕСА_2 додано наступний пакет документів: витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21 липня 2014 року №24518897 на 2 арк.; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01 березня 2017 року №НВ-7301867952017 на 6 арк.; договір оренди землі від 10 липня 2014 року № 9022 на 10 арк.; договір оренди від 11 листопада 2018 року №ТДСКФ/7-2 на 6 арк.; акт приймання-передачі основних засобів від 31 липня 2016 року на 2 арк.; паспорт КАЗС2-10/10-2 на 20 арк.; дозвіл від 23 липня 2019 року № 3029.19.32 на 1 арк.; дозвіл від 12 березня 2018 року № 605.18.32 на 1 арк.; платіжне доручення від 31 липня 2019 року № 8263 на 1 арк.
		8. До заяви щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою АДРЕСА_1 додано наступний пакет документів: витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 березня 2017 року № 83887284 на 1 арк.; договір оренди від 04 листопада 2018 року №ТДСКФ/6-2 на 6 арк.; акт приймання-передачі основних засобів від 01 березня 2016 року на 2 арк.; паспорт КАЗС2-10/10-2 на 20 арк.; дозвіл від 23 липня 2019 року № 3029.19.32 на 1 арк.; дозвіл від 12 березня 2018 року № 605.18.32 на 1 арк.; платіжне доручення від 31 липня 2019 року № 8264 на 1 арк.
		9. За результатами розгляду вищезазначених заяв та доданих до них матеріалів відповідачем прийнято розпорядження від 24 вересня 2019 року № 85-р «Про відмову у видачі ліцензій», яким Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів зобов`язано забезпечити у порядку, передбаченому чинним законодавством, виконання процедури відмови у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Торговий дім «СКФ» за адресами місць торгівлі пальним: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, у зв`язку із порушенням вимог:
		- частини 40 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (не надано документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення, стосовно заявника ТОВ «Торговий дім «СКФ»);
		- абзацу 3 частини 37 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (не надано акти вводу в експлуатацію об`єкта або акти готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним (з урахуванням вимог частини 3 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що за результатами розгляду відповідачем заяв щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним для автозаправних станцій контейнерного типу (далі також - КАЗС), розташованих за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, разом з доданими до них матеріалами, відповідачем прийнято протиправне розпорядження, яким відмовлено у видачі запитуваних ліцензій, з огляду на відсутність ряду документів, які, за твердженням позивача, були подані разом з заявами у повному обсязі.
		13. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки до поданих ТОВ «Торговий дім «СКФ» заяв не було додано документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку стосовно заявника - ТОВ «Торговий дім «СКФ», а також не надано акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального. Надані позивачем договори оренди, укладені з третіми особами ТОВ «Вест Буковина» та МПП «Кордо», - засвідчують факт передачі позивачу у користування бетонних майданчиків, проте, останні не містять положень щодо передачі у користування відповідної земельної ділянки. Крім того, у порушення вимог пункту 7.4.11 договору оренди землі від 10 липня 2014 року № 9022, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Вест Буковина», не надано письмової згоди орендодавця стосовно передачі у користування земельної ділянки ТОВ «Торговий дім «СКФ». Надані позивачем акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів не є аналогічними або взаємозамінними документами поряд із тими, що визначено абзацом 2 частини 37 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
		14. У відповіді на відзив позивач зазначив, що договори оренди, які додані останнім до заяв, підтверджують наявне у ТОВ «Торговий дім «СКФ» право користування відповідними земельними ділянками, оскільки, у силу частини 1 статті 796 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. При цьому, окремих договорів оренди відповідних земельних ділянок, які б повинні були погоджуватись з власником останніх, у межах спірних правовідносин укладено не було. У висновку експерта від 06 вересня 2019 року вказано про те, що встановлені автозаправні станції контейнерного типу є пересувним виробом заводського виготовлення, що встановлюється без фундаменту, отже, не є об`єктом нерухомості, оскільки нерухомим майном (нерухомістю) є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна. КАЗС є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди. Щодо експлуатації КАЗС експертом у висновку зазначено, що вказівки щодо умов проведення монтажу та експлуатації контейнерної автозаправної станції, викладені у розділі 6 ТУ У 45.6-33290985-003:2010. Паспорт контейнерної автозаправної станції КАЗС 2-10/10-2 є документом, який дозволяє експлуатувати КАЗС, але не є вичерпним серед переліку документів, що дозволяють використовувати їх у комерційних цілях. Таким чином, надані акти приймання-передачі основних засобів за формою № ОЗ-1 та Паспорти на контейнері автозаправні станції: КАЗС2-10/10-2 заводський №0057/15 ТУ У 45.6-33290985-003:2010, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та КАЗС2-10/10-2 заводський №0056/15 ТУ У 45.6-33290985-003:2010, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, є іншими документами, які підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		15. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив із того, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також без дотримання принципу «належного урядування». 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ НА НЕЇ
		16. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що договір оренди бетонного майданчика не є документом, який підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою, тому не вважається належним документом на виконання вимог частини 40 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Крім того, позивачем не надано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги частини 37 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» з урахуванням положень частини 3 статті 18 цього ж закону.
		17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, ухваленими з дотриманням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		20. Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		21. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		22. Повноваження Головного управління ДПС у Чернівецькій області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
		23. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
		24. Частиною першою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
		25. Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
		26. Частиною тридцятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
		27. Згідно частин тридцять другої - тридцять п`ятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
		28. Відповідно до частини тридцять сьомої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
		- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
		- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
		- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
		Відповідно до частини сорокової статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
		29. Частиною сороковою статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачено, що у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.
		30. Згідно частини сорок п`ятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
		31. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла ( частина сорок третя статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
		32. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частина сорок четверта статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
		33. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". 
		34. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, ТОВ "Торговий дім "СКФ" звернулося до відповідача із заявами щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
		35. До заяви щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою АДРЕСА_2 додано наступні документи, а саме:
		- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21 липня 2014 року №24518897 на 2 арк.; 
		- витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01 березня 2017 року №НВ-7301867952017 на 6 арк.; 
		- договір оренди землі від 10 липня 2014 року № 9022 на 10 арк.; 
		- договір оренди від 11 листопада 2018 року №ТДСКФ/7-2 на 6 арк.; 
		- акт приймання-передачі основних засобів від 31 липня 2016 року на 2 арк.; 
		- паспорт КАЗС2-10/10-2 на 20 арк.;
		- дозвіл від 23 липня 2019 року № 3029.19.32 на 1 арк.; 
		- дозвіл від 12 березня 2018 року № 605.18.32 на 1 арк.;
		- платіжне доручення від 31 липня 2019 року № 8263 на 1 арк.
		36. До заяви щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою АДРЕСА_1 додано наступні документи, а саме:
		- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 березня 2017 року № 83887284 на 1 арк.; 
		- договір оренди від 04 листопада 2018 року №ТДСКФ/6-2 на 6 арк.; 
		- акт приймання-передачі основних засобів від 01 березня 2016 року на 2 арк.; 
		- паспорт КАЗС2-10/10-2 на 20 арк.;
		- дозвіл від 23 липня 2019 року № 3029.19.32 на 1 арк.;
		- дозвіл від 12 березня 2018 року № 605.18.32 на 1 арк.; 
		- платіжне доручення від 31 липня 2019 року № 8264 на 1 арк.
		37. Водночас, Головне управління ДПС у Чернівецькій області розпорядженням від 24 вересня 2019 року № 85-р відмовлено ТОВ «Торговий дім «СКФ» у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним з тих підстав, що до заяв на видачу ліцензії не долучено документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним, а також не долучено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.
		38. Щодо підстави відмови у видачі ліцензій позивачу у зв`язку із не долученням до заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним, чим порушено частину 40 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», колегія суддів зазначає наступне.
		39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що до заяв щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 позивачем надано копії договорів: 
		- від 11 листопада 2018 року № ТДСКФ/7-2, який укладено між ТОВ «Вест Буковина» (орендодавець) та ТОВ «Торговий дім «СКФ» (орендар), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає за двостороннім актом у строкове платне користування бетонований майданчик загальною площею 240 кв. м на стоянці автотранспорту, який знаходиться у власності орендодавця та розташований за адресою: АДРЕСА_2, для самостійного використання, відповідно до мети, зазначеній у пункті 2 цього договору (розміщення та експлуатація контейнерної автозаправної станції), та зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі;
		- від 04 листопада 2018 року № ТДСКФ/6-2, укладеного між МПП «Кордо» (орендодавець) та ТОВ «Торговий дім «СКФ» (орендар), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає за двостороннім актом у строкове платне користування бетонований майданчик загальною площею 240 кв. м на стоянці автотранспорту, який знаходиться у власності орендодавця та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для самостійного використання, відповідно до мети, зазначеній у пункті 2 цього договору (розміщення та експлуатація контейнерної автозаправної станції), та зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі).
		40. На підтвердження реалізації вказаних договорів у матеріалах справи містяться копії актів прийому-передачі бетонованих майданчиків від 11 листопада 2018 року та від 04 листопада 2018 року відповідно.
		41. До того ж, позивачем до заяв щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, на підтвердження прав орендодавців ТОВ «Вест Буковина» та МПП «Кордо» на зазначені земельні ділянки, додано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 24518897 від 21 липня 2014 року, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7301867952017 від 01 березня 2017 року, договір оренди землі № 9022 від 10 липня 2014 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 83887284 від 30 березня 2017 року.
		42. Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		43. Згідно зі статтею 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
		44. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанції, що при укладанні договору найму  об`єкту (споруди, окремої частини, ін.) презюмується, що наймач має право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться такий об`єкт, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. 
		45. Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують у договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти (споруди, ін.), що передаються у найм. Крім того норми, які встановлюють згадані правила, не мають характеру диспозитивності, тобто застосовуються й поза волею наймодавця та наймача.
		46. Важливим є той факт, що надання наймачу права користування земельною ділянкою є обовґязковим не тільки для сторін за договором оренди об`єкту, що знаходиться на земельній ділянці, а й для власника земельної ділянки у разі, коли такою особою не є наймодавець. Презюмується, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування нею, якщо інше прямо не встановлене договором наймодавця з власником земельної ділянки.
		47. Таким чином, у спірних правовідносинах, ТОВ «Торговий дім «СКФ» набуло право користування земельними ділянками, розміщеними під об`єктами оренди за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , оскільки визначені умовами договорів від 11 листопада 2018 року №ТДСКФ/7-2 та від 04 листопада 2018 року № ТДСКФ/6-2, незважаючи на відсутність окремо укладених договорів оренди відповідних земельних ділянок. А тому, твердження відповідача про не надання позивачем документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення, стосовно ТОВ «Торговий дім «СКФ» є безпідставними та спростовані судами попередніх інстанцій.
		48. Крім того, колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій що відсутність письмової згоди орендодавця (Чернівецької міської ради) стосовно передачі ТОВ «Вест Буковина» у користування ТОВ «Торговий дім «СКФ» земельної ділянки не свідчить про фактичне не передання позивачу вказаної земельної ділянки у користування. Доказів того, що договір від 11 листопада 2018 року №ТДСКФ/7-2, укладений між ТОВ «Вест Буковина» та ТОВ «Торговий дім «СКФ», визнано недійсним у встановленому законом порядку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано.
		49. При цьому, судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Вест Буковина» є належним користувачем орендованої ТОВ «Торговий дім «СКФ» земельної ділянки у розмірі, необхідному для досягнення мети найму позивача, а саме оренди бетонного майданчика за адресою АДРЕСА_2.
		50. Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		51. Щодо підстави відмови у видачі ліцензій позивачу у зв`язку із недолученням до заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, колегія суддів зазначає наступне.
		52. Як встановлено судами попередніх інстанцій, роздрібний продаж пального за вищевказаними адресами відбуватиметься за допомогою контейнерної автозаправної станції.
		53. Відповідно до пункту 11 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі також - Міністерство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Міністерстві можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.
		54. У межах зазначених вище повноважень наказом Міністерства від 23 вересня 2011 року № 208 (із змінами і доповненнями) (далі - наказ Міністерства № 208) створено науково-технічну раду (далі також- НТР), що є постійно діючим дорадчим органом Міністерства, який утворюється для професійного колегіального розгляду наукових і технічних питань, що належать до компетенції Міністерства. У підпункту 2.2.2 пункту 2.2 наказу Міністерства № 208 визначено, що НТР відповідно до покладених на неї завдань розглядає проекти методичних рекомендацій з питань, що належать до її компетенції, а також обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами (за необхідності, яка визначається рішенням секції).
		55. Діючи в межах повноважень, наданих наказом Міністерства № 208, зокрема, щодо розгляду методичних рекомендацій, НТР рішенням від 10 грудня 2015 року № 88 схвалило методичний посібник "Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" (далі - методичні рекомендації). У вступі до вказаного методичного посібника зазначено, що "Директивою Ради Європейського Союзу 89/106/ЄЕС, прийнятою у 1988 році, країнам, що входять до складу Євросоюзу, було запропоновано новий підхід до питань технічного регулювання будівельної діяльності. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд" Україна зробила перший практичний крок на шляху приєднання до європейських принципів технічного регулювання. У першу чергу це стосувалося забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. Наразі в Україні поряд з національною функціонує європейська гілка нормативної бази, основою якої є запровадження розрахунку будівельних конструкцій за Єврокодами.
		56. У главі 2.6 Методичних рекомендацій зазначено, що "контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.
		57. Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.
		58. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на бетонних майданчиках за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 установлено КАЗС 2-10/10-2, які призначені для прийому, зберігання, виміру об`єму і видачі палива (бензин, дизельне паливо) споживачеві згідно вимог обліково-розрахункових операцій і внутрішньогосподарського обліку.
		59. Зазначені КАЗС, виготовлені у заводських умовах відповідно до вимог технічних умов ТУ У 45.6-33290985-003:2010 і технічною документацією погодженою і затвердженою у встановленому законом порядку. КАЗС є автозаправною станцією з наземним розташуванням контейнера для зберігання палива, до складу якого входять резервуар зберігання палива, технологічне обладнання і паливороздавальні колонки, виконана як єдиний виріб. Контейнер є суцільнометалевою конструкцією, розділеною протипожежними перегородками 1 типу на чотири відсіки з резервуаром для зберігання пального. Платіжно-розрахункового відсіку з електрообладнанням, буферного відсіку та технологічного відсіку з паливороздавальні колонки.
		60. Таким чином, за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 установлені на бетонний майданчик КАЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, фундаменту.
		61. Оскільки встановлення КАЗС не є будівництвом, у позивача не виникло обов`язку, зокрема, щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.
		62. У висновку експертного дослідження від 06 вересня 2019 року вказано про те, що встановлені автозаправні станції контейнерного типу є пересувним виробом заводського виготовлення, що встановлюється без фундаменту, отже, не є об`єктом нерухомості, оскільки нерухомим майном (нерухомістю) є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна. КАЗС є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди. Щодо експлуатації КАЗС експертом у висновку зазначено, що вказівки щодо умов проведення монтаж та експлуатації контейнерної автозаправної станції, викладені у розділі 6 ТУ У 45.6-33290985-003:2010. Паспорт контейнерної автозаправної станції КАЗС 2-10/10-2 є документом, який дозволяє експлуатувати КАЗС, але не є вичерпним серед переліку документів, що дозволяють використовувати їх у комерційних цілях.
		63. У розділі 9 «Свідоцтво про прийняття АКТ» Паспортів КАЗС2-10/10-2 зазначено, що КАЗС2-10/10-2 відповідає технічним умовам ТУ У 45.6-33290985-003:2010, ТУ У 28.2-33290985-001:2005 і визнана придатною до експлуатації.
		64. До заяв щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Торговий дім «СКФ» надано документи, а саме: 
		- акт приймання-передачі основних засобів від 31 липня 2016 року;
		- акт приймання-передачі основних засобів від 01 березня 2016 року;
		- паспорт КАЗС2-10/10-2;
		- дозвіл ГУ Держпраці у Київській області № 3029.19.32 від 23 липня 2019 року;
		- дозвіл ГУ Держпраці у Київській області № 605.18.32 від 12 березня 2018 року.
		65. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин п`ятої та десятої статті 21 Закону України "Про охорону праці" порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		66. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу ГУ Держпраці у Київській області видано дозвіл від 23 липня 2019 року № 3029.19.32, яким дозволено експлуатувати обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі, зокрема, КАЗС-10/10-2 за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. А також, дозвіл від 12 березня 2018 року № 605.18.32, яким дозволено позивачу виконувати технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: обладнання призначене для експлуатації (застосування) в вибухонебезпечному середовищі; роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.
		67. Отже, ГУ Держпраці у Київській області фактично дозволило позивачу експлуатувати КАЗС-10/10-2, які установлені за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. А.
		68. Ураховуючи особливості спірних правовідносин, а також те, що саме установлення (розміщення) КАЗС на бетонному майданчику не є об`єктом будівництва, а отже не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у даному випадку, відповідач обмежився лише запереченням щодо можливого застосування актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, як належних документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, без врахування інших наданих ТОВ «Торговий дім «СКФ» документів, зокрема, паспорта КАЗС2-10/10-2, дозволу ГУ Держпраці у Київській області № 3029.19.32 від 23 липня 2019 року, дозволу ГУ Держпраці у Київській області № 605.18.32 від 12 березня 2018 року. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскаржуване розпорядження відповідача від 24 вересня 2019 року №85-р "Про відмову у видачі ліцензії" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано документи, визначені статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
		69. Приписи абзацу 2 частини 37 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не містять вичерпного переліку документів, які необхідні для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Крім того, відповідач не вказав  який саме документ підлягає поданню, з урахуванням особливостей спірних правовідносин.
		70. Суд у цій справі також звертає увагу, що позиція застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням узгоджується і з положеннями, викладеними в профільному Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме - в частині сьомій статті 4 Закону №877 вказано наступне: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.
		71. Така позиція застосована Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2018 року у справі №808/8461/14, від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а, від 12 грудня 2018 року у справі № 805/420/17-а, від 9 жовтня 2019 року у справі №806/825/17 та від 4 лютого 2020 року у справі №826/14805/15, від 02 грудня 2020 року у справі №804/6911/17.
		72. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що сам факт отримання позивачем ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не надає йому можливість необмеженого та безспірного права щодо експлуатування вищезазначених об`єктів у разі наявності інших, передбачених законодавством підстав, які унеможливлюють їх використання, зокрема у сфері забезпечення вимог безпеки, благоустрою, дотримання екологічних стандартів, тощо.
		73. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.
		74. Крім того, Верховний Суд бере до уваги те, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
		75. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20.
		76. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		77. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		78. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		79. Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		80. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		81. Оскільки колегія суддів залишає без змін постанови судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу, а понесені позивачем судові витрати не повертаються.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач                                                                                І. В. Желєзний
		Судді                                                                                                    Я. О. Берназюк 
		                                                                                                    Н. В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...