Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/990/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2021. Зареєстровано: 23.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/61328/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 липня 2021 року 
		м. Київ
		справа №822/990/18
		адміністративне провадження №К/9901/61328/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О., 
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
		за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Фортеця» до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2018, ухвалене у складі головуючого судді Гнап Д.Д., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, прийняту у складі колегії суддів: Білої Л.М. (головуючий), Граб Л.С., Гонтарука В.М. 
		І. Суть спору
		1. У березні 2018 року Житлово-будівельний кооператив (далі - ЖБК) «Фортеця» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.08.2017 №0006221209 за формою "Р" на суму 557173 грн.
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ЖБК «Фортеця» зазначило, що відповідач дійшов хибних висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, а саме: підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, оскільки до 12.08.2015 включно, чинне на той час законодавство не містило цієї норми ПК України та, відповідно, не передбачало правових наслідків за порушення неіснуючої норми. Крім того, реальність господарських операцій ЖБК "Фортеця" з контрагентом ТОВ "Валіо Груп" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3. Судами попередніх інстанцій установлено, що з відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 04.08.2017 №2237 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ЖБК "Фортеця" з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 09.08.2017 №1560/22-01-14-06/39497859.
		4. Проведеною перевіркою встановлено порушення ЖБК "Фортеця" вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 557173 грн, в т.ч.:
		- серпні 2015 року в сумі 32832 грн;
		- за ІІІ квартал 2015 року в сумі 415373 грн;
		- за за IV квартал 2015 року в сумі 108968 грн.
		5. Указані висновки обґрунтовані посиланням на безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Валіо груп", оскільки в останнього відсутні виробничі потужності, наймані працівники, ним не подавалась звітність з податку на прибуток, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо нього кримінальні провадження, що виключало можливість виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем.
		6. На підставі акту від 09.08.2017 №1560/22-01-14-06/39497859 ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №006221209 від 18.08.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 557173 грн.
		7. ЖБК "Фортеця" не погоджуючись із винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №006221209 від 18.08.2017, оскаржив його до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України скаргу ЖБК "Фортеця" залишила без розгляду відповідно до пункту 4 розділу 8 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, з підстав пропуску строку звернення, та повернула останню скаржнику.
		8. Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		9. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2018 у задоволенні позову відмовив.
		10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Статутом ЖБК "Фортеця" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, то перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 6585190,00 грн, у тому числі: за період з 13.08.2015 - у сумі 3095404,00 грн, з них: в серпні 2015 року - в сумі 182400,00 грн, вересні 2015 року - в сумі 2307627,00 грн., жовтні 2015 року - в сумі 605377,00 грн., - проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності ЖБК "Фортеця" та є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи, а відтак відповідачем доведено порушення позивачем вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України і оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.
		11. На думку суду першої інстанції, враховуючи, що Статутом ЖБК "Фортеця" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, то перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 6585190,00 грн, у тому числі: за період з 13.08.2015 - у сумі 3095404,00 грн, з них: в серпні 2015 року - в сумі 182400,00 грн, вересні 2015 року - в сумі 2307627,00 грн., жовтні 2015 року - в сумі 605377,00 грн проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності позивача та є нецільовим використанням коштів для цієї неприбуткової установи.
		12. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.08.2018 рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову, якою адміністративний позов ЖБК «Фортеця» задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18.08.2017 №0006221209 за формою "Р" на суму 557173 грн.
		IV. Касаційне оскарження
		13. У касаційні скарзі ГУ ДФС у Хмельницькій області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2018.
		14. У відзиві на касаційну скаргу представник ЖБК "Фортеця" вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесено законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		15. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		16. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		17. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		18. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
		19. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		20. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
		21. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		22. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
		23. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		дата отримання платником податку товарів/послуг.
		24. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
		25. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		26. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		27. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
		28. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		29. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		30. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
		31. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		32. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		33. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
		34. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		35. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
		36. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,        яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		37. Відповідно до пункту 133.4 статті 134 ПК України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій латі - Реєстр).
		38. Згідно з підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
		39. Відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції чинній з 13.08.2015 року) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
		40. З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов`язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
		41. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
		VI. Оцінка Верховного Суду
		42. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006221209 за формою "Р", прийнятого за наслідком документальної позапланової невиїзної перевірки ЖБК "Фортеця" з питань дотримання вимог податкового законодавства з господарських взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015, та яке ґрунтується на висновках контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 133.4.4, пункту 133.4 статті 133 ПК України.
		43. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		44. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
		45. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
		46. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
		47. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
		48. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
		49. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
		50. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		51. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		52. У ході розгляду справи суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішення дійшов висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суд визнав їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
		53. Cуд апеляційної інстанції відхилив доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшов висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
		54. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно зі статутом ЖБК "Фортеця" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями Членів (Учасників) та Асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.
		55. Статутом ЖБК "Фортеця" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку.
		56. 08.05.2015 між ЖБК "Фортеця" (замовник) та ТОВ "Валіо Груп" (підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №8/05-35п. Предметом цього Договору є зобов`язання Підрядника за дорученням Замовника на власний ризик виконати певну роботу за умов цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її.
		57. Крім того, на підтвердження господарських операцій згідно договору №8/05-35п від 08.05.2015 позивачем надано до суду: копію зазначеного договору, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 року - грудень 2016 року між ЖБК "Фортеця" і ТОВ "Валіо Груп" за договором №8/05-35п від 08.05.2015; копії виписок з банку, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій №1600026245 від 25.02.2016.
		58. За проведені роботи ЖБК "Фортеця" перерахувало ТОВ "Валіо Груп" кошти в сумі 6585190,00 грн.
		59. Обґрунтовуючи нецільове використання позивачем вказаних коштів, відповідач посилається на те, що позивач провів оплату за роботи ТОВ "Валіо Груп", які фактично не виконувались, тобто ЖБК "Фортеця" провело оплату за передбачені договором роботи для переведення таких коштів у готівку, оскільки в діяльності ТОВ "Валіо Груп" наявні ознаки фіктивності.
		60. Разом з тим, судами установлено, що за наслідком перерахування позивачем коштів ТОВ "Валіо груп" виконані відповідні роботи і були досягнуті цілі та завдання, визначені установчими документами ЖБК "Фортеця".
		61. Указані кошти витрачені за цільовим використанням - на будівництво будинку, який прийнятий в експлуатацію, що підтверджують: 
		- Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-3 категорії складності (м.Запоріжжя, вул.Горького/вул.Комунарівська), зареєстровані Департаментом Держархбудінспекції у Запорізькій області;
		- договір про спільну забудову земельної ділянки від 19.01.2015 між ТОВ "Укрбудінвест" та ЖБК "Фортеця",
		- договір підряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за травень-жовтень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за цей період форми КБ-2, платіжні доручення про оплату.
		62. Крім того, на підтвердження господарських операцій згідно договору №8/05-35п від 08.05.2015 позивачем надано до суду: копію зазначеного договору, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 року - грудень 2016 року між ЖБК "Фортеця" і ТОВ "Валіо Груп" за договором №8/05-35п від 08.05.2015; копії виписок з банку, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій №1600026245 від 25.02.2016.
		63. Натомість, жодним доказом не підтверджується зняття коштів з рахунків ТОВ "Валіо Груп" позивачем або іншими особами, переведення саме цих коштів у готівку, передача готівки позивачу, наявність або використання такої готівки позивачем, в той час як банківськими виписками підтверджується перерахування позивачем коштів у безготівковому порядку на рахунок ТОВ "Валіо Груп" в якості оплати за будівельно-монтажні роботи згідно договору №8/05-35п від 08.05.2015.
		64. Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи документи відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів та підтверджують факт виконання робіт ТОВ "Валіо Груп" згідно умов договору підряду №8/05-35п від 08.05.2015.
		65. Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги, що бухгалтерська документація, яка надана представником позивача до суду не містить обов`язкових реквізитів. Зокрема, в довідках про вартість виконаних робіт та витрати відсутня дата їх підписання. В актах приймання виконаних будівельних робіт не зазначено відомостей: підпису, дати, а в акті за жовтень 2015 року відсутня печатка ТОВ "Валіо Груп".
		66. Разом з тим, Верховний Суд погоджується з висновками цього суду про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
		67. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
		68. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
		69. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
		70. Також судами враховано, що посилання відповідача на матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень: № 32015100020000162, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 № 32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 200, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України; №32016100070000026, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 212, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; №32017100070000002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 212, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
		71. Унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
		72. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
		73. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.
		74. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень відносно контрагента позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Крім того, про наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагента надано не було. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15.
		75. За таких обставин та правового регулювання суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачем порушення ЖБК "Фортеця" норм податкового законодавства та наявність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006221209.
		76. Судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального кодексу встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків цього суду.
		77. Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).
		78. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		79. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
		80. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення    КАС України    (у редакції, чинній до 08.02.2020).
		81. Таким чином, зважаючи на приписи    статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		82. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 822/990/18 залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                                О.О. Шишов
		 
		Судді                                                                                                             І.В. Дашутін
		                                                                                                                               
		                                                                                                                      М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...