Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/3877/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2021. Зареєстровано: 25.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2021.
Дата набрання законної сили: 22.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/11250/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 липня 2021 року 
		Київ
		справа №0640/3877/18
		адміністративне провадження №К/9901/11250/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Бучик А.Ю.,
		суддів  Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 (суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 (колегія суддів: Полотнянко Ю.П., Загороднюк А.Г., Драчук Т.О.) у справі №0640/3877/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
		ВСТАНОВИВ:
		В липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 26.02.2018 внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 06.04.2018 №37;
		- зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду 2 групи з 26.02.2018 внаслідок захворювання пов`язаного з захистом батьківщини відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 з урахуванням проведених виплат.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019, позов задоволено.
		Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що обмеження дворічним строком, протягом якого відбувається зміна групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності запроваджені з 01.01.2014. Позивачу первинно інвалідність (3 групу) встановлено з 25.01.2016, а 2 групу інвалідності встановлено з 26.02.2018. Оскільки з дня первинного встановлення позивачу інвалідності до дня встановлення 2 групи інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
		Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2019 відкрито касаційне провадження.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судами встановлено, що наказом командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 14.04.2015 №73 ОСОБА_2 звільнено зі служби за призовом в запас підпунктом "є" (у зв`язку з вислугою встановлених строків військової служби).
		Довідкою військової частини від 28.07.2014 підтверджується факт участі позивача у антитерористичній операції у Донецькій області. 03.06.2014 під час виконання обов`язків військової служби в ході бою отримав поранення.
		Зі змісту довідки про обставини травми від 03.07.2014 №1056 встановлено, що позивач отримав вогнепальне наскрізне поранення лівої стопи з багатоуламковим переломом 1-ї плюснової кістки зі зміщенням уламків. Сліпе осколкове поранення верхньої третини правої гомілки.
		Згідно свідоцтва про хворобу №26 поранення позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Вказана інформація також підтверджується витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва від 11.04.2016 №1599.
		Зі змісту копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №514164 від 10.02.2016 вбачається, що позивачу із 25.01.2016 встановлена 3 група інвалідності, що настала внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.Довідкою МСЕК серія 12 ААБ №027741 від 28.02.2018 позивачу під час повторного огляду довічно встановлено другу групу інвалідності з 26.02.2018, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.
		02.03.2018 позивач подав до військового комісару Коростишівського ОМВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності.
		Згідно витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 06.04.2018 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, розглянувши подані документи, комісія прийняла рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Даний висновок вмотивований тим, що між первинним оглядом позивача 10.02.2016 та повторним 26.02.2018 пройшов понад дворічний термін.
		Не погоджуючись з таким рішенням комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оскільки ст.16-3 Закону України № 2011-ХІІ у редакції до 01.01.2017 не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності (меншого відсотку втрати працездатності) особі було встановлено вищу групу інвалідності (більшого відсотку втрати працездатності), зокрема після двох років з часу первинного встановлення інвалідності.
		Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
		Пунктом 1 ч. 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням йому під час повторного огляду вищої (2) групи інвалідності з 26.02.2018.
		Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.
		Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
		Змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
		Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
		Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
		Верховний Суд в постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 сформулював висновок про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII:
		(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
		(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;
		(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).
		Судами встановлено, що вперше позивачу встановлено інвалідність 25.01.2016, а повторно змінено групу інвалідності 26.02.2018, тобто після спливу двох років.
		Відтак у позивача відсутнє право на отримання різниці між одноразовою грошовою допомогою при встановленні другої та третьої груп інвалідності.
		На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
		Згідно ч. 1 ст. 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий А. Ю. Бучик
		 
		Судді: Л. Л. Мороз
		 
		А. І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...