Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-2202/09 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2010.
Дата набрання законної сили: 22.04.2009
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Справа №22ц-2202/09    Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. 
		Категорія - 46    Доповідач - Волошин М.П. 
		РІШЕННЯ  
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		22 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: 
		головуючого - Басуєвої Т.А., 
		суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л. 
		при секретарі - Качур Л.В.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, - 
		 встановила: 
		 У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив розділити спільне майно подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1, визнавши кожному  право власності на  1\2 частини зазначеної квартири. 
		Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2009 року в задоволенні позову відмовлено. 
		В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалене рішення, оскільки воно винесено з порушенням норм матеріального права та процесуального права. 
		Судова колегія, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. 
		Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При встановлені фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 
		Судом першої інстанції встановлено, що згідно до свідоцтва про одруження, виданого ВРАЦС виконкому Індустріального районної ради м. Дніпропетровська актовий запис № 458, сторони уклали шлюб 17 липня 1999 року. 
		З договору купівлі-продажу від 19 квітня 2000 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі № 2835 видно, що відповідачка ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 - за 14 919 грн. 
		Шлюб між сторонами розірвано у 2008 році. 
		Згідно договору купівлі-продажу будинку від 08 квітня 2000 року бабуся відповідачки ОСОБА_5 продала будинок АДРЕСА_2, який належав їй на праві власності за 17 226 грн. 
		Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що спірну квартиру було придбано за кошти відповідачки ОСОБА_3, які їй подарувала її бабуся ОСОБА_5 продавши житловий будинок АДРЕСА_2. 
		Але з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права. 
		Відповідно до Прикінцевих положень Сімейного Кодексу України, прийнятого 10 січня 2002 року, із змінами і доповненнями, цей кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року. Положення цього Кодексу застосовуються до тих відносин, що виникли між подружжям після набрання ним чинності. 
		Встановлено, що спірна квартира була придбана 19 квітня 2000 року, і тому до спірних правовідносин має бути застосовано Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР (1969 року) 
		Статтею 22 КпШС УРСР передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження майном. 
		Оскільки спірна квартира набувалась у власність за договором купівлі - продажу посвідченого нотаріально, то при її придбанні в період шлюбу одним з подружжя вона, згідно зі статтями 22, 24 КпШС України, який діяв під час виникнення спірних правовідносин, ставала їх спільною сумісною власністю. 
		На підставі статті 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. 
		Тому вимога позивача про розподіл спільної квартири є обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. 
		Посилання відповідачки на те, що квартира була придбана за кошти, які їй подарувала бабуся ОСОБА_5 не можна прийняти до уваги, оскільки доказів на підтвердження даного факту, а саме договору дарування оформленого до вимог законодавства, нею не надано. 
		За таких підстав колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити та розділити квартиру АДРЕСА_1, визнавши за кожним з подружжя по 1/2 частини зазначеної квартири. 
		Крім того з відповідачки в силу ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 149 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 
		Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст.313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів 
		 ВИРІШИЛА: 
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. 
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2009 року - скасувати та увалити нове рішення. 
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити. 
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. 
		Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі - 179 грн. 19 коп. 
		Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...