Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/2379/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2021. Зареєстровано: 27.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2021.
Дата набрання законної сили: 26.07.2021
Номер судового провадження: 22-ц/818/4084/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 липня 2021 року
		м. Харків
		справа №645/2379/20
		провадження №22/818/4084/21
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді Хорошевського О.М.
		суддів: Котелевець А.В., Яцини В.Б.,
		Учасники справи :
		Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним): Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
		Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним): ОСОБА_1 
		розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові
		цивільну справу за апеляційною скаргою  Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року, постановлене суддею Іващенко С.О., 
		у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		29 квітня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк»» звернувся до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 03.02.2012 у розмірі 6095,82 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн..
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з мето отримання банківських послуг, шляхом підписання заяви б/н від 03.02.2012 , згідно якої отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Станом на день смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 03.02.2012 становить 6095,82 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредита.
		 
		03.08.2018 року до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори направлена претензія відповідно до ст. 1281 ЦК України. 22.10.2018 отримана відповідь з якої вбачається, що претензію кредитора переслана до Четвертої ХДНК. 09.07.2019 позивачем отримана відповідь Четвертої ХДНК.
		 
		Позивач зазначив, що згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
		 
		10.06.2020 ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву в якій просить стягнути з банку на її користь моральну шкоду, яку вона оцінює у 100000,00 грн., посилаючись на те, що АТ КБ «ПриватБанк» неправомірно звернувся до суду про стягнення з неї заборгованості по кредиту як до спадкоємця після смерті її батька, оскільки такою вона не є. Спадщину після смерті батька ОСОБА_2 - позичальника, не приймала, заповіт складений на ім`я її брата ОСОБА_3 .
		Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з  Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн..). В іншій частині зустрічного позову відмовити. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 815,58 грн. (вісімсот п`ятнадцять грн. 58 коп.).
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення з них моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також просить стягнути судові витрати.
		Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
		 
		Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині розміру відшкодування спричиненої моральної шкоди, тому в іншій частині рішення суду не переглядається.
		 
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачці були спричинені моральні страждання, які полягають у тому, що вона була змушена звертатись до різних підрозділів банку, нотаріальної контори та на неї було покладено обов`язок доказування в суді, що суд сприймає як підставу для стягнення на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду.
		 
		Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 56 Конституції України  передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		На обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що вона вимушена була звертатися до різних відділень Банку із всіма документами для підтвердження того, що вона не приймала спадщину. Також на неї Банком було покладено тягар доказування. Крім того, Банк використав її паспортні данні та копії документів які неї були надані для отримання картки по заробітній платі, що в свою чергу є порушенням.
		Частково задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції не обґрунтував у чому саме полягає неправомірна поведінка відповідача, які саме права позивачки при цьому порушені не встановив, причинний зв`язок між поведінкою відповідача та втратами немайнового характеру яких зазнала позивачка.
		Звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 . Банк діяв у передбачений законом спосіб, що не можна визнати протиправною поведінкою.
		Помилка Банку у визначені суб`єктного складу учасників правовідносин не можна вважати таким порушенням прав ОСОБА_1 , яке спричинило втрати немайнового характеру, що підлягають відшкодуванню за правилами ст. 23ЦК України.
		Враховуючи наведене судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Згідно п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З урахуванням викладених обставин справи рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню.
		Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,
		постановив:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» -задовольнити.
		Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення моральної шкоди відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
		Головуючий                                                                             О.М.Хорошевський.
		 
		Судді                                                                                          А.В.Котелевець.
		 
		В.Б. Яцина.
		Повний текст судового рішення складено 26 липня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...