Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/11540/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2021. Зареєстровано: 28.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: 852/3594/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		21 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11540/19
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання Солодкової К.А., представника позивача  Петренко М.Г., представника відповідача  Борисенка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року в адміністративній справі №160/11540/19 (суддя у 1 інстанції Верба І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
		ВСТАНОВИВ:
		 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2017 року № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року № 138 о/с «По особовому складу» в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що із спірних наказів вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за недотримання принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського. Разом з тим, органом Національної поліції не встановлено порушення позивачем ані статті 7, ані статті 8 Дисциплінарного статуту, що стало підставою застосування крайнього дисциплінарного стягнення - звільнення. Відповідачем викладено виключно доводи органу досудового слідства щодо кримінального провадження відносно позивача, винність якого, варто зауважити, не встановлена вироком суду на момент застосування стягнення. При цьому, чинне законодавство України не містить норм, які б надавали право державному органу звільняти особу зі служби у зв`язку із наявністю проти неї кримінального провадження. Навпаки, абзацом 6 статті 17 Дисциплінарного статуту визначено, що особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Також, приписами частини 1 статті 154 КПК України встановлено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. З огляду на вказане, діючим законодавством, зокрема нормами КПК України, Дисциплінарним статутом встановлено порядок дій органу Національної поліції у разі повідомлення особі рядового або начальницького складу про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, відповідач діяв поза межами повноважень, встановлених законом та у спосіб, який не передбачений чинним законодавством.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у задоволені позову відмовлено. 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» від 15.04.2017 року № 1549 за порушення службової дисипліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накладено на начальника сектора розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Так, наказ про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності був винесений на підставі матеріалів службового розслідування в рамках кримінального провадження №42016000000002964. Водночас, на час проведення службового розслідування у відповідача був відсутній задокументований факт вчинення позивачем кримінального правопорушення. Також за фактом події не опубліковувалось статті відносно ОСОБА_1 (із зазначенням місця роботи, посади, прізвища, ім`я та по батькові) критичного характеру в засобах масової інформації, які б фактично підривали авторитет та довіру населення до поліції м.Дніпро чи всього правоохоронного відомства або ж їх зміст заподіяв істотну шкоду авторитету Національної поліції України. Зазначено, що на момент винесення спірних наказів жодного обвинувального вироку суду щодо вчинення позивачем злочину не було винесено, а, отже підстав для його звільнення не було. 
		В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. 
		Також відповідач подав додаткові пояснення, в яких під час розгляду справи просив врахувати практику Верховного Суду у справах №805/4260/16-а (постанова віл 12.03.2019 року), №802/1172/17-а (постанова від 19.04.2019 року), №804/1831/16 (постанова від 18.04.2019 року), №804/676/18 (постанова від 20.03.2019 року), №821/4900/14 від 16.02.2018 року, №2а/0470/4549/12 від 20.04.2018 року, №804/207/16 від 31.05.2018 року, №160/4315/19 від 09.10.2019 року, а також постанови Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов наступного висновку. 
		Так, матеріалами службового розслідування підтверджено, що підполковнику поліції
		ОСОБА_1 07.04.2017 року оголошено повідомлення про підозру за ч.4 ст.187 КК України, зокрема, він підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`ю особі, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах. Причетність поліцейського до подій, встановлених досудовим розслідуванням, із врахуванням їх резонансу, безумовно впливає на рівень довіри населення до поліції, який є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Зазначено, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято із урахуванням відомостей, встановлених досудовим розслідуванням, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Порушення Присяги та Правил етики відповідач вбачає у вчиненні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам та підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, вважає такі дії є несумісними з вимогами, що пред`являються до особистих та моральних якостей працівника поліції. Поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця. Суд погодився з доводами відповідача, що згідно Присяги, поліцейський зобов`язаний поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, тобто забезпечувати високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Вимоги професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, встановлені до поліцейського Правилами етики. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів діяв у спосіб, на підставі і у межах, передбачених Конституцією та законами України.
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 01.08.1994 року походив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року згідно із наказом № 1 о/с від 07.11.2015 року прийнятий на службу в Національній поліції.
		17.11.2015 року позивач склав присягу працівника Національної поліції України.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.12.2016 року № 352 о/о у зв`язку з проведенням реорганізації переміщено підполковника поліції ОСОБА_1 начальником сектора розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, звільнивши з посади начальника сектору того ж відділу поліції.
		07.04.2017 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1426 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Дніпровського ВП ГУНП.
		Так, висновком службового розслідування, затвердженим 14.04.2017 року, запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накласти на начальника сектора розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		В подальшому, пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» від 15.04.2017 року № 1549 за порушення службової дисципліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накладено на начальника сектора розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Підставою для прийняття вказаного наказу стало те, що прокуратурою Харківської області під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42016000000002964, розпочатого 20.10.2016 року за ч.4 ст.187 КК України та № 42017220000000224, розпочатого 16.03.2017 року за ч.2 ст.365 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НГТУ та УКР ГУНП в Харківської області встановлено причетність до вчинення кримінальних правопорушень поліцейських Дніпровського ВП ГУНП, серед яких є і підполковник поліції ОСОБА_1 .
		06.04.2017 року підполковника поліції ОСОБА_1 та майора поліції ОСОБА_2 прокуратурою Харківської області затримано в порядку ст.208 КПК України, а 07.04.2017 року, вказаним поліцейським оголошено повідомлення про підозру за ч.4 ст.187 КК України.
		08.04.2017 року Червонозаводським районним судом міста Харкова поліцейським ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави.
		В подальшому за результатами проведеного службового розслідування встановлено порушення з боку старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 , начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_4 та заступника начальника відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
		Крім того, встановлено порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських та керівників Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.\
		В подальшому на підставі наказу від 15.04.2017 року №1549 наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року № 138 о/с звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII (у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) підполковника ОСОБА_1 начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з 18.04.2017 року. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. 
		Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року N3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут), Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).
		Обов`язки поліцейського, визначені ст.18 Закону №580-VIII, відповідно до вимог якої поліцейський зобов`язаний:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Згідно з положеннями ст.19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут.
		Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Згідно зі ст.2 названого статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту).
		В силу вимог ст.12 Дисциплінарного статуту звільнення з органів внутрішніх справ є одним з видів дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.
		З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (ст.14 Дисциплінарного статуту).
		Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту, у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування.
		Як убачається з п.п.6 ч.1 ст.77 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
		Матеріалами службового розслідування встановлено, що позивачем порушено службову дисципліну, вимоги статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присягу працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
		Разом з тим, фактично, висновок службового розслідування ґрунтується лише на висновках досудового розслідування №42016000000002964 та №42017220000000224, на підставі яких позивачу оголошено підозру у вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.187 КК України та ч.2 ст.365 КК України.
		Слід зазначити, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого є з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
		Проте, висновок службового розслідування ґрунтується лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000002964 та №42017220000000224, вирок по яким на час розгляду справи ухвалено не було.
		Службовим розслідуванням не встановлено жодних порушень які би вчинив позивач крім тих, які йому інкримінуються у вказаних досудових розслідувань. 
		Таким чином, єдиною підставою для проведення службового розслідування і подальшим прийняттям спірних рішень є інформація отримана відповідачем щодо порушення відносно ОСОБА_1 кримінальних проваджень. 
		Оскільки позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідач відповідно до приписів КАС України має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті.
		Така ж позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений Верховним Судом, зокрема, в постанові від 23 січня 2020 року № 520/8550/18.
		Щодо посилань відповідача на практику Верховного Суду у справах №805/4260/16-а (постанова віл 12.03.2019 року), №802/1172/17-а (постанова від 19.04.2019 року), №804/1831/16 (постанова від 18.04.2019 року), №804/676/18 (постанова від 20.03.2019 року), №821/4900/14 від 16.02.2018 року, №2а/0470/4549/12 від 20.04.2018 року, №804/207/16 від 31.05.2018 року, №160/4315/19 від 09.10.2019 року, а також постанову Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, колегія суддів зазначає, що під час розгляду цієї справи судом було враховано практику Верховного Суду, викладену в постанові від 28.02.2020 року у справі №818/1274/17 (провадження №К/9901/63012/18), у постанові від 23.01.2020 року у справі №520/8550/18 (провадження №К/9901/24736/19), у постанові від 30.07.2020 року у справі №802/1767/17-а (провадження №К/9901/19756/18), тобто судом було взято до уваги постанови Верховного Суду, які прийняті пізніше ніж на ті які посилається відповідач. 
		Посилання відповідача про те, що подія про вчинення позивачем кримінального злочину була висвітлена в мережі Інтернет, чим заподіяно шкоду авторитету Національної поліції, судом не приймаються, оскільки за посиланнями в мережі Інтернет судом не знайдено, що в цих статтях фігурує ПІБ позивача, а відтак підстав стверджувати, що саме позивач своїми діями підірвав авторитет Національної поліції немає. 
		Також вказані статі інформують про певні факти та події, проте юридичного наслідку щодо підтвердження або спростування вини позивача у вчиненні злочину вони не мають. 
		З огляду на наведене суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2017 року № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року №138 о/с «По особовому складу» в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області є протиправними та підлягають скасуванню.
		Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Згідно з частинами 2, 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
		Згідно з частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Таким чином, суд вважає, що позивач підлягає поновленню на посаді з 18.04.2017 року, оскільки саме з цієї дати порушені права позивача підлягають відновленню судом.
		Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		Разом з цим, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначені Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України 06.04.2016 року №260.
		Згідно з п. 9 Розділу 1 Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
		Відповідно до абзацу 1 п. 6 Розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
		Поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».
		В даному випадку зі змісту Порядку №260 випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного 1 місяця їх служби.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року і у справі №815/1829/17.
		При цьому, розрахунок середньоденної заробітної плати повинен здійснюватись відповідно до Порядку №100, з урахуванням положень Порядку №260 в частині застосування при такому розрахунку саме календарних днів відповідного місяця.
		Згідно з наданої суду довідки №93 від 03.01.2020 року середньоденне грошове забезпечення позивача становить 250,33грн. 
		З сум нарахованого грошового забезпечення поліцейських утримується військовий збір 1,5% та податок на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 року № 44 підлягає повній компенсації.
		Таким чином, після утримання податків розмір середньоденного грошового забезпечення складає 246,58грн.
		Враховуючи відсутність вини позивача в розгляді спору більше одного року, колегія суддів вважає, що період з 18.04.2017 року по 21.07.2021 року є вимушеним прогулом і складає 1556 робочих днів.
		З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.04.2017 року до дати винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді  21.07.2021 року у розмірі 383678,48грн. (246,58грн. * 1556 днів).
		Відповідно до ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Отже, рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з 18.04.2017 року підлягає негайному виконанню.
		Відповідно пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
		Отже, сума в розмірі 7643,98грн. (246,58грн. * 31 день), що складає суму стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.
		Згідно зі ст.ст.315, 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
		Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року в адміністративній справі №160/11540/19  задовольнити.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року в адміністративній справі №160/11540/19  скасувати.
		Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити. 
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2017 року № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року № 138 о/с «По особовому складу» в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з 18.04.2017 року. 
		Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 18.04.2017 року по 21.07.2021 року у розмірі 383678,48грн.
		Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 7643,98грн. 
		Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 21 липня 2021 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст.243 КАС України.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий - суддяС.В. Білак 
		 
		 суддяН.А. Олефіренко 
		 
		 суддяВ.А. Шальєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...