Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/25364/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 26.07.2021. Зареєстровано: 28.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2021.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: A/855/10086/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25364/20                                                       Суддя першої інстанції: Пащенко К.С.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 липня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Степанюка А.Г.,
		суддів                    - Губської Л.В., Епель О.В.,
		при секретарі                    - Закревській І.Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
		          
		В С Т А Н О В И Л А:
		У жовтні 2020 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - Відповідач, ЦЕКК) про визнання протиправним і скасування рішення від 31.08.2020 року №1 Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2021 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відсутні мотиви, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК прийшла до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Крім того, суд підкреслив, що Відповідачем не заперечувалося, що методика судово-психологічної експертизи не затверджена, у той час як саме до повноважень Позивача, який має кваліфікацію «Психологічні дослідження», належить визначення способів її проведення. Також суд вказав на порушення ЦЕКК принципу пропорційності з огляду на відсутність обґрунтування підстав накладення на ОСОБА_2 саме такого дисциплінарного стягнення.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. В обґрунтування необхідності подання апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване судове рішення впливає на її права, свободи та інтереси, оскільки дисциплінарне провадження щодо експерта було відкрито саме за скаргою адвоката ОСОБА_1., яка у свою чергу є обвинуваченою у кримінальному провадженні, в якому висновок експерта є одним з ключових доказів. 
		Щодо рішення суду, яке визначено предметом оскарження, зазначає, що, по-перше, судом не було враховано, що Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України не є належним відповідачем у справі, оскільки такої юридичної особи не існує, а відтак належним відповідачем є саме Міністерство юстиції України, по-друге, суд залишив поза увагою, що в оскаржуваному рішенні ЦЕКК чітко вказано, що психологічна частина висновку експертизи не містить належного методичного обґрунтування результатів дослідження, що є порушенням вимог чинного законодавства, по-третє, суд безпідставно вийшов за межі позовної заяви, вказавши на непропорційність обраного виду дисциплінарного стягнення, адже відповідних підстав позову не було заявлено, по-четверте, суд допустив втручання у дискреційні повноваження Відповідача, не врахувавши, що вирішення питання про накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду належить до виключної компетенції ЦЕКК.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на неї.
		Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, спірне рішення ЦЕКК прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, містить чітке обґрунтування підстав його прийняття та відомості щодо норм, які були порушені експертом, по-друге, оскільки допущені експертом порушення не є тяжкими, то Відповідачем було обрано найменшсуворе дисциплінарне стягнення, у той час як надання судом оцінки виду обраного стягнення є втручанням у дискреційні повноваження державного органу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
		Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.07.2021 року, в якому було оголошено перерву до 21.07.2021 року.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_2 просить закрити апеляційне провадження або у випадку встановлення судом апеляційної інстанції відсутності таких підстав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є виключно індивідуальним актом щодо Позивача, а рішення суду не містить вирішення будь-яких питань щодо прав чи інтересів ОСОБА_3 .. Окремо зауважує, що оцінка висновку експерта як й інших доказів належить до компетенції суду, а не ЦЕКК, рішення якої прийнято з порушенням чинного законодавства та прав ОСОБА_2 . Відтак, на думку Позивача, відсутність в оскаржуваному рішенні суду будь-якої оцінки змісту висновку експерта свідчить про помилковість доводів ОСОБА_3 про його вплив на права та інтереси останньої. 
		Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ЦЕКК не є належним відповідачем у справі, рішення останньої містить у собі мотиви його прийняття, а суд безпідставно вийшов за межі позову, ОСОБА_2 зазначає, що в силу положень КАС України суб`єктом владних повноважень та відповідачем в адміністративній справі не обов`язково має бути саме юридична особа. Крім того, звертає увагу, що саме ЦЕКК, а не Міністерство юстиції України прийняло щодо Позивача індивідуальний акт, який порушує його права. Наголошує, що у рішенні ЦЕКК відсутні обґрунтування підстав його прийняття, зокрема, відхилення наданих експертом пояснень. Крім іншого, підкреслює, що суд надавав оцінку спірному рішенню з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин та не розглядав жодної з вимог, які б не були заявлені у позові.
		У додаткових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 , наполягаючи на задоволенні її вимог та скасуванні рішення суду першої інстанції, зазначає, що, по-перше, ЦЕКК вправі вирішувати питання про притягнення експертів до дисциплінарної відповідальності, по-друге, перешкод для прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо Позивача у Відповідача не було, по-третє, доданий до скарги ордер був заповнений належним чином, по-четверте, висновок експерта було надано адвокатом ОСОБА_1. на розгляд ЦЕКК правомірно, оскільки його примірник перебував у розпорядженні адвоката, по-п`яте, спірним рішенням Відповідача не допущено порушень незалежності Позивача як експерта у кримінальному провадженні, по-шосте, розгляд скарги на рішення експерта можливий до ухвалення вироку, по-сьоме, у рішенні ЦЕКК містяться мотиви його ухвалення та викладені конкретні порушення судового експерта, по-восьме, вирішення ідентифікаційних завдань не є предметом психологічної експертизи, по-дев`яте, будь-яких доказів упередженості дисциплінарного провадження матеріали справи не містять.
		У відзиві на апеляційну скаргу ЦЕКК ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, приймаючи оскаржуване рішення, Відповідач здійснив втручання у кримінально-процесуальну діяльність учасників кримінального провадження. Наголошує, що у спірному рішенні відсутні мотиви відхилення відводу та аргументів на спростування пояснень Позивача. Зауважує, що саме законами України не визначено видів відповідальності експертів, а повноваження ЦЕКК у спірних правовідносинах не є дискреційними.
		У судовому засіданні представник ОСОБА_1 доводи та вимоги апеляційної скарги і аргументи додаткових пояснень до неї підтримав і просив її задовольнити, не заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги ЦЕКК. Позицію свого представника повністю підтримала ОСОБА_1 .
		Представники Відповідача, не заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , наполягали на задоволенні і власної апеляційної скарги.
		Представник Позивача просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
		При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що 11.12.2019 року комісією судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9., ОСОБА_10, за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) у кримінальному провадженні № 12016100000001206, складено висновок №28255/19-35/33653/16-61 (далі - Висновок; т. 1 а.с. 91-130).
		05.05.2020 року адвокатом Безпалим Т.Г., який надає правову допомогу ОСОБА_1 , подано до Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України дисциплінарну скаргу вих. № 547, в якій адвокат, керуючись ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», просив: відкрити дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_2 , та судового експерта ОСОБА_4 ; притягнути до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 , і судового експерта ОСОБА_4 , за результатом складеного висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) від 11.12.2019 року № 28255/19-35/33653/19-61 (т. 1 а.с. 262-266).
		У зв`язку з отриманням указаної скарги 27.05.2020 року директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н. направлено до дисциплінарної палати ЦЕКК подання, в якому викладено прохання про розгляд на засіданні скарги адвоката Безпалого Т.Г. (т. 1 а.с. 261).
		За наслідками розгляду скарги та доданих до неї матеріалів ЦЕКК було прийнято рішення від 01.06.2020 року №2, яким відкрито дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_2 , а також приписано витребувати пояснення у судового експерта ОСОБА_2 та, з метою перевірки відповідності Висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз провести його аналіз. Проведення аналізу доручено члену дисциплінарної палати ЦЕКК, фахівцю Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 260).
		За результатами аналізу Висновку членом дисциплінарної палати ЦЕКК ОСОБА_7 складено довідки від 15.06.2020 року (т. 1 а.с. 239-250) та від 30.06.2020 року (т. 1 а.с. 221-234).
		Судовими експертами ОСОБА_2 та ОСОБА_8 подано до дисциплінарної палати ЦЕКК заперечення на указані довідки (т. 1 а.с. 204-214; т. 1 а.с. 163-178).
		За наслідками розгляду скарги дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення № 1 від 31.08.2020 року про притягнення судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (т. 1 а.с. 158-162).
		В обґрунтування цього рішення наведені мотиви, викладені у довідках від 15.06.2020 року та від 30.06.2020 року.
		Крім того, у рішенні встановлено, що психологічне дослідження виконувалося експертами в межах комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи), на вирішення якої було поставлене питання: «Чи одна і та сама особа або різні особи зображені у відеозаписах:…».
		Також у рішенні вказано таке: « 1. Членами дисциплінарної палати ЦЕКК зазначено, що вирішення ідентифікаційних завдань не є предметом психологічної експертизи. Застосування у висновку психологічного дослідження терміну «тотожні» є некоректним.
		Разом з тим, судовими експертами зазначено, що при проведенні психологічного дослідження в межах комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) ними вирішувалися виключно діагностичні завдання, оскільки психологічному дослідженню підлягали індивідуально-психологічні особливості невербальної поведінки осіб, відображених у відеозаписах, зокрема - ходи.
		Відповідно до пункту 6.4 розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - рекомендації) основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи, зокрема й індивідуально-психологічних особливостей.
		Відповідно до пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи експерт може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.
		Таким чином, на думку членів дисциплінарної палати ЦЕКК, експертам було б доцільно надати відповідні роз`яснення, викласти питання та сформулювати висновки у редакції, яка б відповідала саме завданням психологічного дослідження.
		2. Членами дисциплінарної палати ЦЕКК зазначено, що на сьогоднішній день методика судово-психологічної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності - відсутня і у стадії наукової розробки не перебуває.
		Судовими експертами зазначено, що відсутність методики в Реєстрі методик проведення судових експертиз (далі - Реєстр) не є нормативно-зумовленою підставою для обов`язкової відмови від проведення експертизи. Дійсно, наявні в Реєстрі методики проведення судових експертиз не відповідають об`єктно-предметним родовим зв`язкам, завданням та предметно-видовій спрямованості даного психологічного дослідження, що проводилося в межах комплексної комісійної судової експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи).
		Відповідно до пункту 1.4 Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково- технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
		Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
		Тому, з урахуванням потенційної можливості застосування спеціальних знань для вирішення експертних завдань, відповідно пунктів 1.2.12, 1.4 Інструкції судовими експертами було прийняте рішення про застосування методів, методик та інших інформаційних джерел.
		 
		Відповідно до пункту 1.2.12 Інструкції з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.
		За поясненнями судових експертів з початку 2019 року й до теперішнього часу у Київському НДІСЕ здійснюється науково-дослідна робота за темою «Розробка методики застосування засобів аудіовізуальної психодіагностики при дослідженні індивідуально-психологічних особливостей невербальної поведінки осіб, зафіксованих у відеозаписах». Дана робота є пошуковою, відбувається в межах плану науково-дослідних робіт Київського НДІСЕ.
		Разом з тим, членами дисциплінарної палати ЦЕКК зауважено, що психологічна частина дослідження Висновку не містить належного методичного обґрунтування результатів дослідження.
		Згідно із пунктом 4.15 Інструкції у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.
		Дослідницька частина повинна, зокрема, включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; експертну оцінку результатів дослідження.
		Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.
		З огляду на викладене, за результатами обговорення питання щодо притягнення судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна палата ЦЕКК вирішила: відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнути судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження».
		На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 1-4, 7, 7-1, 8, 10-14, 16, 17, 21 Закону України «Про судову експертизу» (далі - Закон), Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 року № 301/5 (далі - Положення), Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Інструкція), Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду відсутність у спірному рішенні належних мотивів необхідності притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 
		З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.
		Закон України «Про судову експертизу» визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
		Відповідно до ст. ст. 1-4 Закону судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
		Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України.
		Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.
		Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
		Положеннями ст. 7 Закону передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
		Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
		Згідно ст. 7-1 Закону підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
		За правилами ст. 8 Закону організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
		Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
		Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника «Криміналістика та судова експертиза».
		Відповідно до ст. 12 Закону незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
		Згідно ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
		При цьому положеннями ст. 14 Закону передбачено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
		Відтак, законодавцем передбачено можливість притягнення експерта до юридичної відповідальності, підстави та порядок якої визначається законодавством України.
		Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає, зокрема, організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
		ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
		Основними завданнями ЦЕКК є, зокрема, розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів (пп. 6 п. 2 розд. ІІ Положення).
		Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.
		Порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів врегульовано розд. VI Положення, згідно якого відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
		Процедура розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
		порушення дисциплінарного провадження;
		прийняття рішення про притягнення або відсутність підстав для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
		Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту.
		До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
		Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, та мають містити: 
		повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
		викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз;
		інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані без порушення чинного законодавства.
		Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.
		Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.
		За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.
		Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою; дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.
		У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати ЦЕКК або НДУСЕ.
		Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.
		Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.
		Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.
		За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
		Розгляд питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів відбувається за участю судового експерта. У разі неявки судового експерта з поважних причин розгляд питання переноситься на чергове засідання дисциплінарної палати ЦЕКК. У випадку повторної неявки судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК може розглянути питання за його відсутності.
		Під час розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судовий експерт може ознайомлюватися з матеріалами та давати додаткові пояснення.
		За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
		Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.
		До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).
		При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.
		Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
		Отже, приписами наведеного вище Положення закріплено повноваження ЦЕКК вирішувати питання про притягнення експерта до одного з видів дисциплінарної відповідальності, визначених цим Положенням, а також регламентовано порядок і процедуру розгляду скарги на експерта, підстави порушення дисциплінарного провадження, а також вимоги до рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, серед яких, зокрема, зазначення мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення.
		Згідно Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, видами та підвидами судових експертиз є, зокрема, фототехнічна, портретна та голографічних зображень (№ з/п 6), яка включає в себе (види експертних спеціальностей): дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення; ідентифікацію особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями; дослідження голографічних захисних зображень та їх елементів; психологічна (№ з/п 35), що включає (види експертних спеціальностей): психологічні дослідження.
		Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень регулюється питання призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
		До основних видів експертиз відносяться, зокрема: портретна експертиза, яка є різновидом криміналістичної; психологічна експертиза.
		Підпунктом 1.2.13 Інструкції передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
		Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
		Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
		Відповідно до п. 1.4 Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
		Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
		Пунктом 1.8 Інструкції закріплено, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.
		Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
		Згідно п. 2.1 Інструкції експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань; з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій та ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об`єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності; указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення; у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань; оскаржувати в установленому законодавством порядку дії та рішення органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), що порушують права експерта або порядок проведення експертизи; на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав; одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов`язаних із викликом для надання роз`яснень чи показань, у разі якщо це не є його службовим обов`язком.
		Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.
		На експерта покладаються такі обов`язки: заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин; прийняти до виконання доручену йому експертизу; особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані; з`явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз`яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення; забезпечити збереження об`єкта експертизи. Якщо дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати (п. 2.2 Інструкції).
		Відповідно до п. 2.4 Інструкції за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
		За злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування або суду експерт несе адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством.
		За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством.
		Експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.
		Пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
		Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях.
		Згідно п. 3.5 Інструкції коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
		Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник експертної установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам експертної установи, визначає, який з них є провідним.
		Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.
		Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох експертних установ, комісія експертів формується керівником провідної експертної установи разом з керівниками інших експертних установ - співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної експертної установи (п. 4.5 Інструкції).
		Положеннями п. 4.10 Інструкції закріплено, що спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.
		За правилами п. 4.14 Інструкції висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).
		У вступній частині висновку експерта зазначаються: дата надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта); найменування експертної установи та/або ім`я, прізвище, по батькові експерта; документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи) (у разі наявності) або стаття закону, якою передбачено надання висновку експерта; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об`єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість; запис про відповідність матеріалів та об`єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта); перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи (якщо таке розглядалось); дані про експерта (експертів): прізвище, ім`я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії; попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384   Кримінального кодексу України   або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України; інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію); дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання; при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис; відомості про підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, статус); нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з   Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615.
		Згідно п. 4.15 Інструкції у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.
		Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.
		Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.
		За наявності в документі про призначення експертизи (залучення експерта) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, указуються причини, з яких ці питання не можуть бути вирішені.
		Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.
		У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.
		У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.
		На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.
		Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині (п. 4.16 Інструкції).
		Абзацом 1 пункту 4.17 Інструкції передбачено, що висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.
		При цьому, згідно п. 4.18 Інструкції висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.14 - 4.17 цього розділу, з урахуванням таких особливостей:
		у вступній частині додатково зазначаються дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як вихідні дані;
		дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ;
		узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.
		Висновки експерта (експертів) з додатками направляються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), керівником експертної установи (керівником провідної експертної установи).
		З наведених приписів Інструкції вбачається, що результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта, вимоги до якого указаним нормативним документом також регламентовано.
		Згідно розд. І Науково-методичних рекомендацій до криміналістичної експертизи відноситься портретна експертиза.
		Основним завданням портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом) та відеозаписом.
		Відповідно до розд. VI Науково-методичних рекомендацій об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
		Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.
		Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
		Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
		При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
		У розрізі наведеного колегія суддів звертає увагу, що за правилами ст. ст. 69, 70 Кримінального процесуального кодексу України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
		Експерт зобов`язаний, зокрема, особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз`яснити його.
		За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
		Відповідно в межах кримінального провадження на експерта покладається обов`язок, в разі необхідності, роз`яснити висновок.
		Перевіряючи висновки суду першої інстанції щодо невідповідності спірного рішення ЦЕКК критеріям індивідуального акту, що встановлені у ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів, з урахуванням доводів апеляційних скарг та відзивів на них, вважає за необхідне зазначити таке.
		Із змісту дисциплінарної скарги вбачається, що експертиза проводилася на підставі постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Подоляка Анджея від 16.10.2019 року про призначення експертизи за ознаками зовнішності у кримінальному провадженні № 12016100000001206. Постановою слідчого ГСУ НПУ Подоляка Анджея від 16.10.2019 року на вирішення експертизи поставлене питання: «Чи одна і та сама особа або різні особи зображені у відеозаписах...».
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, аналіз змісту скарги адвоката, що представляє інтереси ОСОБА_1 , свідчить, що, зокрема, судовий експерт ОСОБА_2 не дотримався методик проведення психологічної експертизи, так як вийшов за межі спеціальних знань у сфері психологічної експертизи, визначеної розділом 6 Інструкції, чим порушив пункти 2.2., 2.3 останньої. При цьому мотивом такого висновку скаржника було те, що поставлене на експертизу питання не входять у межі компетенції судових експертів ОСОБА_2 та ОСОБА_4., адже методики психологічного дослідження не застосовуються при проведенні судової експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності.
		Крім цього, адвокатом Безпалим Т.Г. вказується на невизначення судовими експертами жодного дійсно психологічного параметру (показника) та проведення ними порівняння за суто формально-динамічними характеристиками рухової активності суб`єкта при пересуванні.
		Також заявником у скарзі зазначається про очевидність наведення у психологічній частині Висновку напряму психологічного дослідження за межі предметного поля психологічного аналізу через спрямованість на встановлення ознак не психологічної природи.
		До того ж адвокат Безпалий Т.Г. викладає бачення на необхідності проведення, згідно постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Подоляка Анджея від 16.10.2019 року, саме портретної експертизи, адже завданням портретної експертизи є ідентифікація особи за відеозаписом, шляхом порівняння осіб на різних відеозаписах.
		Як вже було встановлено раніше, відповідно до рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 01.06.2020 року № 2 було відкрите дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_2 та з метою перевірки відповідності Висновку в частині психологічного дослідження вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз, члену дисциплінарної палати ЦЕКК, фахівцю Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ОСОБА_7 доручено проведення аналізу висновку, результати якого викладено у довідках від 15.06.2020 року (вих. № 1207/05-21/20/19 від 15.06.2020 року) (далі - Довідка №1) та від 30.06.2020 року (вих. № 1389/05-21/20/1.2 від 30.06.2020 року) (далі - Довідка №2).
		Так, у Довідці № 1 за результатами проведеного аналізу Висновку, зазначено, що завдання, хід психологічного дослідження та його результати (висновки) при проведенні комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) не відносяться до предмету, кола завдань та методик судово-психологічної експертизи. У психологічній частині дослідження при проведенні комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) містяться порушення частини 7 статті 69 Кримінального процесуального кодексу України, п.п. 2.1, 2.2., 2.3, 4.5, 4.14 Інструкції та п.п. 6.4, 6.6 розділу VI Науково-методичних рекомендацій.
		У Довідці № 2 за результатами проведеного аналізу Висновку зазначено, що завдання, хід психологічного дослідження та його результати (висновки) при проведенні комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) в частині психологічних досліджень не в повній мірі відповідають методичним засадам саме судової психологічної експертизи. На сьогоднішній день методика комплексних досліджень з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертиз та криміналістичного аналізу ходи) - відсутня, тому висновок експертів-психологів потребує аргументації саме у межах предмету судових психологічних досліджень.
		Судом першої інстанції встановлено, що від час засідання дисциплінарної палати член дисциплінарної палати ЦЕКК, співробітник Полтавського відділення Харківського НДІСЕ, судовий експерт ОСОБА_7 вказала не те, що Довідка № 2 доопрацьована нею з урахуванням комплексного характеру Висновку і зазначила про необхідність врахування членами дисциплінарної палати ЦЕКК інформації, викладеної у Довідці № 2. Указані відомості відображені на сторінці 3 рішення ЦЕКК від 31.08.2020 року №1 (т. 1 а.с. 160).
		У свою чергу, ОСОБА_2 не погоджуючись з доводами, викладеними у скарзі та Довідках № 1, № 2, зазначає, що психологічне дослідження в межах комплексної комісійної експертизи було здійснено з дотриманням чинних вимог нормативних актів, методик, з використанням відповідних інформаційних джерел, що належать до сфери компетенції спеціальних психологічних знань, а також з використанням комп`ютерної техніки, повний перелік яких наведено у вказаному Висновку. За результатами проведення повного, всебічного та об`єктивного психологічного дослідження наданих матеріалів, в межах відповідної експертної спеціальності (14.1 - психологічні дослідження), ним та судовим експертом ОСОБА_4 було підготовлено відповідний об`єктивний та ґрунтовний висновок, який у складі висновку комплексної комісійної експертизи у встановленому порядку було надано замовнику (т. 1 а.с. 163-175, 204-214).
		Як вірно встановлено судом першої інстанції виходячи з аналізу змісту спірного рішення, мотивувальна частина якого була зазначена вище, дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності з підстав: вирішення ідентифікаційних завдань не є предметом психологічного дослідження; застосування у висновку терміну «тотожні» є некоректним; доцільність надання експертами роз`яснень і викладення питань та формулювання висновків у редакції, яка б відповідала саме завданням психологічного дослідження; психологічна частина дослідження Висновку не містить належного методичного обґрунтування результатів дослідження.
		У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що, безпосереднього у спірному ж рішенні підкреслено, що на сьогоднішній день відсутня методика судово-психологічної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності, а визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить саме до компетенції експерта.
		Викладене свідчить, що дисциплінарною палатою ЦЕКК, виходячи з викладених у оспорюваному рішенні мотивів, зазначено про фактичну необхідність перевірки інформації, викладеної у Висновку, що, по суті, зачіпається останньою в питанні повторності експертизи, позаяк такою є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
		При цьому судова колегія звертає увагу, що питання, чи є вирішення ідентифікаційних завдань предметом психологічного дослідження, наразі є дискусійним, що підтверджується, зокрема, і наявними у матеріалах справи висновками фахівців з цього питання (т. 1 а.с. 54-90). Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, з огляду на спірність належності окремих ідентифікаційних завдань предмету психологічного дослідження, викладений у рішенні висновок про те, що вирішення ідентифікаційних завдань не є предметом психологічного дослідження, який жодним чином не обґрунтований, не може свідчити про існування ознак дисциплінарного правопорушення у діях експерта.
		Крім того дисциплінарною палатою ЦЕКК робиться акцент на доцільності надання судовими експертами відповідних роз`яснень по Висновку, у той час як Відповідачем не зазначається, яким саме чином та з яких причин експерту було необхідно викласти питання в іншій редакції згідно рекомендацій та надати роз`яснення з цього приводу.
		Окремо судова колегія зазначає, що у мотивувальній частині Висновку у розділі «Психологічне дослідження» вказано, що з метою встановлення діагностично-значимих маркерів співпадіння особливостей невербальної поведінки Особи №1 та Особи №2 було проведено аналіз психолого-функціональних ознак конституційної тілобудови усіх фігурантів відеозаписів, їх сукупності та варіативності, установлення та виокремлення індивідуальних просторово-часових структур зовнішнього вигляду та невербальної поведінки, кожна з яких включає конкретні психологічні характеристики міміки, пантоміміки, зокрема, мимовільної жестикуляції, темпу рухів тощо. Викладене, на переконання судової колегії, не дає можливість безумовно стверджувати про те, що психологічна частина дослідження Висновку не містить належного методичного обґрунтування результатів дослідження, оскільки, як вже було підкреслено вище, на сьогоднішній день відсутня методика судово-психологічної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності, а визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить саме до компетенції експерта, що не заперечується й Відповідачем.
		При цьому із змісту Висновку вбачається створення керівництвом Київського НДІ судових експертиз комісії експертів у складі ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_9., ОСОБА_10 для проведення відповідної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100000001206, що обумовлено складністю дослідження, а також з метою забезпечення об`єктивності та надійності висновків за результатами проведених досліджень.
		Також з аналізу Висновку вбачається, що судові експерти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають кваліфікацію судових експертів з правом проведення психологічних експертиз за експертною спеціальністю - «Психологічні дослідження»; судовий експерт ОСОБА_9. має кваліфікацію судового експерта з правом проведення портретної експертизи за експертною спеціальністю - «Ідентифікація особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями»; судовий експерт ОСОБА_10 має сертифікат професійної компетентності криміналістичного аналізу ходи.
		Судовими експертами зазначено про їх попередження (обізнаність) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.
		У Висновку комісією експертів наведено перелік використаних інформаційних джерел при проведенні експертизи в питаннях: портретного та психологічного дослідженнях; криміналістичного аналізу ходи.
		У дослідницькій частині Висновку зазначено експертну оцінку результатів досліджень: психологічного, що був виконаний судовими експертами ОСОБА_2, ОСОБА_4; портретного, який виконувався ОСОБА_9 ; криміналістичного аналізу ходи, що описаний 
		ОСОБА_10 заключній частині Висновку комісією викладено висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлене за експертизою питання.
		З огляду на викладене, враховуючи наявність в ОСОБА_2 відповідної кваліфікації судового експерта на право проведення психологічних експертиз за експертною спеціальністю - «Психологічні дослідження», приймаючи до уваги, що визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта, зважаючи, що зі змісту спірного рішення не убачається мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності саме за конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, з урахуванням того, що наведені дисциплінарною палатою ЦЕКК мотиви зводяться до фактичної необхідності роз`яснення Висновку, необґрунтованими, за висновками суду, є викладені у оскаржуваному рішенні посилання наявності конкретних порушень Судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз у Висновку, складеному за його участі.
		Крім того, як вірно підкреслює ОСОБА_2 , у спірному рішенні жодним чином не обґрунтовано підстав відхилення заяви Позивача про відвід членів дисциплінарної палати ЦЕКК ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
		До того ж, правильно звернув увагу і суд першої інстанції на те, що із змісту спірного рішення не вбачається врахування дисциплінарною палатою ЦЕКК ступеня тяжкості вчиненого проступку, обставин, за яких вчинено проступок, і результатів роботи судового експерта за попередні роки, обставини чого мають враховуватися при обранні виду дисциплінарного стягнення, і у даному випадку, у вигляді попередження, що, як наслідок, не відповідає приписам Положення щодо обґрунтувань змісту рішення в частині обрання певного виду дисциплінарного стягнення, що, в цілому, як вважає суд, свідчить про порушення Комісією принципу пропорційності.
		При цьому перевірка індивідуального акту на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, включає у себе і перевірку дотримання принципу пропорційності, у зв`язку з цим посилання ОСОБА_1 на вихід суду першої інстанції за межі підстав позову, як і втручання у дискреційні повноваження ЦЕКК, є помилковим.
		Доводи Відповідача про те, що з огляду на характер порушення експерта було прийнято рішення про обрання найменшсуворого дисциплінарного стягнення, судовою колегією відхиляються з огляду на те, що будь-яких обґрунтувань застосування саме цього виду дисциплінарного стягнення спірний індивідуальний акт не містить.
		Таким чином приймаючи до уваги приписи Закону, Положення та Інструкції, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що прийняття спірного рішення відбулося не у відповідності до приписів п. п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є свідченням прийняття такого рішення, як невмотивованого, що має своїм наслідком його скасування.
		Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що ЦЕКК не є належним відповідачем у цій справі, позаяк не є юридичною особою, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, по-друге, оскаржуване у цій справі рішення як індивідуальний акт прийнято саме ЦЕКК як суб`єктом владних повноважень, а не Міністерством юстиції України.
		У свою чергу судовою колегією відхиляються аргументи Позивача про те, що рішення у цій справі жодним чином не стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , оскільки, як вірно підкреслено останньою в апеляційній скарзі, дисциплінарне провадження щодо експерта було відкрито саме за скаргою адвоката, який представляє ОСОБА_1 , яка у свою чергу є обвинуваченою у кримінальному провадженні, в якому висновок експерта є одним з доказів.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		 
		          Головуючий суддя                                                                      А.Г. Степанюк 
		 
		Судді                                                                                            Л.В. Губська
		 
		                                                                                                    О.В. Епель
		 
		 
		Повний текст постанови складено «26» липня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...