Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 458/152/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2021. Зареєстровано: 28.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2021.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/458/25/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021140000000050

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 458/152/21
		1-кп/458/25/2021
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.07.2021                                м. Турка
		Турківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		секретарі судового засідання         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_4 
		неповнолітньої потерпілої         ОСОБА_5 
		потерпілих та законних представників 
		неповнолітньої потерпілої          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		захисника потерпілих             ОСОБА_8 
		обвинуваченого              ОСОБА_9 
		захисника обвинуваченого          ОСОБА_10 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуобвинувальний акту кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань № 12021140000000050від 05.01.2021за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Турка Львівської області, громадянина України, який зареєстрований та до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, з професійно-технічною освітою, працевлаштованого комірником в ФОП ОСОБА_11 , раніше не судимого,
		у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		встановив:
		04.01.2021близько 23.00 год. ОСОБА_9 , керуючи автомобілеммарки "VOLKSWAGENGOLF", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Молодіжна в м. Турка Самбірського району Львівської області в напрямку від центру міста до автодороги Львів-Самбір-Ужгород, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. п. 1.2, 1.3, 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка»); Розділу 2 п. 2.3 б), д); Розділу 12 п. п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, проявив неуважністьдо дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись в межах населеного пункту, допустив перевищення дозволеної швидкості руху в 50 км/год., а саме рухався автомобілем зі швидкістю в межах 106 - 121 км/год., не врахував дорожню обстановку, в результаті чого втратив контроль над керованим ним автомобілем та допустив виїзд на смугу зустрічного руху та лівий відносно напрямку його руху тротуар, де здійснив наїзд на пішохода - неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась по вказаному тротуарі в зустрічному автомобілю напрямку, що спричинило смерть потерпілої.
		Такими діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину визнав повністю та пояснив, що 04.01.2021близько22.30год.перебував вцентрі містаТурка,куди автомобілемпідвозив знайому.Близько 23.00год.повертався зцентру містадодому,було вжетемно,дорога буламокра.Їхав посерединідороги,оскільки іншихмашин небуло,дорожня розміткавідсутня.Їхав звеликою швидкістю,так якпосварився здівчиною.Через такувелику швидкістьйого автомобільпочало заносити,він втративкерованість автомобіля.Біля приміщеннярайонного судуавтомобіль викинулона тротуар,а такяк тамбув бордюр,то автомобільпідкинуло ізанесло встіну приміщеннясуду,де ізупинився.Він вийшовз автомобіляі побачив,що збивдівчину.В іншоїдівчини,яка булана місціпригоди,попросив телефон,щоб подзвонитив швидкудопомогу,але недодзвонився.Після цьогоприїхала швидкамедична допомогаі поліція,його відвезлидо відділенняполіції.Алкоголю танаркотичних засобіввін невживає.Вказав,що незнає,чи мігби уникнутиДТП притій великійшвидкості,з якоюкерував автомобілем.Розуміє,що вчинив,однак нехотів цього,щиро кається,жалкуєпротакі своїдії.Просив суднадати йомуможливість працювати,щоб відшкодуватишкоду потерпілим, цивільний позов визнав.
		Крім визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_9 його вина у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доводиться зібраними та дослідженими у справі доказами.
		Так, неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 , допит якої проведено в присутності законних представників  ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , педагога ОСОБА_12 , суду пояснила, що 04.01.2021 близько 22.50 год. з сестрою ОСОБА_5 йшли в напрямку центра міста Турка по тротуарі. Коли пройшли повз приміщення Турківського районного суду Львівської області, то побачила, що зі сторони центру міста рухається автомобіль червоно кольору Фольксваген. В районі автобусної зупинки автомобіль почало заносити, він виїхав на тротуар, де знаходилась вона з сестрою. Вона встигла відскочити, а її сестра ні, і автомобіль здійснив на неї наїзд. Коли вона до неї підійшла, то в неї були відкриті очі, але вона вже не була живою. З машини вийшов обвинувачений ОСОБА_9 , вона кричала, плакала, а він сказав до неї: «Закрий рот». Потім приїхала швидка медична допомога і її забрали. Висловилась, що обвинувачений повинен понести покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 04.01.2021 близько 23.10 год. їй подзвонила дочка ОСОБА_5 , яка сказала, що її дочку ОСОБА_5 збила машина. Спочатку вона подумала, що це жарт, однак дочка почала плакати, кричати, і тоді вона, повідомивши про це чоловіка, побігли на місце події. Її син швидше від них прибіг на місце ДТП, і коли прибігли вже вони з чоловіком, то почули його крик. Очевидцем злочину вона не була. Коли обвинуваченого забирала поліція, то вона чула, як він говорив: «А що я такого скоїв». Також обвинувачений висловлювався, що йому нічого за це не буде. Вона поїхала в лікарню, була в стані шоку і надіялась, що дочка буде жити, але дитину завезли в морг. У цю ніч, обвинувачений, на її думку, перебував в незрозумілому стані, мав дивний вигляд, а його погляд начебто говорив: «Що ти від мене хочеш?» і навіть сміявся їй в очі. Зазначила, що знайома з батьками обвинуваченого, але не знала, що саме він їх син. Його батьки прийшли до неї на 11 день після події. Через знайомих і друзів хотіли повпливати на неї з чоловіком, говорили, що їх сину погано, холодно і голодно, що він не вбивав їх дочки, так як це не було умисно. Не заперечила, що мали домовленість з батьками обвинуваченого щодо відшкодування завданої шкоди, яку оцінила в сумі 25000 доларів США. Їй було сплачено лише 7000 доларів США та 30000 грн, які вона враховує як моральне відшкодування за смерть її дочки. Однак, повної суми їм виплачено не було, тому підтримала повністю заявлений цивільний позов. Зазначила, що зазнала непоправної втрати, яку буде нести все життя, адже з вини обвинуваченого втратила найдорожче що мала  дочку, яка хотіла навчатись, жити. Зазначила, що обвинувачений лише в суді просив у неї вибачення, розуміє його батьків, але він сам обрав свій шлях і повинен понести покарання за вчинене в повній мірі, або ж 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
		Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 04.01.2021 близько 23.00 год. він працював на будові, коли йому подзвонила дружина і сказала, що їх дочку збила машина. Вони побігли на місце події. Він підбіг до дочки, яка лежала на землі, обняв її, намагався рятувати, але ознак життя вона не подавала. Приїхала швидка, поліція. Вони поїхали в лікарню, а обвинуваченого забрали поліцейські. Вночі 05.01.2021 в лікарні він побачив обвинуваченого, якого привезли на експертизу. Його зовнішній вигляд не був нормальним, його погляд говорив про те, що йому все рівно на те, що відбулось, що все це його не стосується. Наступного дня, коли вони забирали покійну дочку, то обвинувачений сміявся і вів себе зухвало. Батьки обвинуваченого через знайомих і родичів вели з ними переговори щодо відшкодування шкоди і їм виплатили 7000 доларів США та 30000 грн. Щодо цивільного позову, то такий підтримав повністю. Просив суд призначити обвинуваченому покарання в повній мірі, як це передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як законні представники неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , підтримали цивільний позов заявлений в частині її позовних вимог.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доводиться також зібраними та дослідженими у справі письмовими доказами.
		Так, як видно з протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 05.01.2021 зі схемою та фототаблицями до нього (Т. 1 а.с. 144-172), такий проведено слідчим ВР ЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_13 , за участі інспектора СКЗ ОСОБА_14 , понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано по вул. Молодіжна, 23, м. Турка. Вид події  наїзд транспортного засобу на пішохода. Транспортний засіб - Volkswagen р.н.з. НОМЕР_1 , локалізація пошкоджень  масивна деформація передньої частини, відламаний передній бампер, деформовані передні крила, капот, розбите заднє вітрове скло, деформована дверка багажного відділення, деформований диск переднього правого колеса, фари розбиті, дзеркала заднього виду наявні, вітрове скло чисте. На місці ДТП виявлено сліди контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об`єктами, предметами, а саме, пошкодження бордюру лівого тротуару (№ 1 та № 2 на схемі), нашарування ЛФП червоного кольору на сходинці будинку АДРЕСА_2 (№ 9 на схемі), пошкодження кори дерева (№ 14 на схемі), фрагменти взуття чорного кольору (№№ 4, 7, 13 на схемі). Огляд розпочато 05.01.2021 о 01.00 год, закінчено 05.01.2021 о 02.20 год. 
		З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Volkswagen р.н.з. НОМЕР_1 , видно, що такий належить ОСОБА_17 . Посвідчення водія НОМЕР_2 видано на ім`я ОСОБА_9 (Т. 1 а.с.173).
		Згідно з Полісом №АР/4714468 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхувальником автомобіля марки Volkswagen р.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_9 , строк дії Полісу 06.08.2020  05.08.2021 (Т. 1 а.с.174).
		Як видно з Висновку КНП Турківська ЦРЛ від 04.01.2021 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведено огляд ОСОБА_9 04.01.2021 о 23.40 год. Висновок огляду  У ОСОБА_9 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено (твердий алкотестер 0,0 пр) (Т. 1 а.с. 175).
		Згідно з Висновком КНП Турківська ЦРЛ від 05.01.2021 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведено огляд ОСОБА_9 05.01.2021 о 03.40 год. Висновок огляду  У ОСОБА_9 ознак наркотичного (SNaIPER-10) сп`яніння не виявлено (Т. а.с. 176).
		З протоколу огляду предмету від 05.01.2021 . (Т. а.с.187) видно, що такий проведено слідчим ВР ЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_13 . Предметом огляду є оптичний диск (DVD-R диск) з відеозаписом, наданий ФОП ОСОБА_18 . На диску записано два файли «ch04_20210104234541.mp4» та «player.zip». При перегляді файлу з назвою « ОСОБА_19 » відтворено відеозапис з камери спостереження на якому фіксується проїзна частина дороги та території з обох боків від неї вул. Молодіжна м. Турка Львівської області. На відео темна пора доби, наявне вуличне освітлення, проїзна частина дороги волога. Відеозапис тривалістю 9 хв. 35 с. Відлік часу ведеться згідно цифрових позначень в верхньому лівому куті відеозапису починаючи з 23:45:41 04.01.2021 до 23:55:15. При перегляді відеозапису встановлено наступне:
		О 23:50:52 в верхній правій частині, після проїзду легкового автомобіля з`являються дві особи, які рухаються пішим кроком одна поруч одної лівим тротуаром в напрямку до центру м. Турка Львівської області.
		О 23:51:24 на проїзній частині дороги та огорожі праворуч з`являються миготіння світла.
		О 23:51:32 з правої сторони відеозапису (зі сторони центру м. Турка) в кадрі з`являється легковий автомобіль з увімкненим світлом фар, який рухається в напрямку автодороги Львів-Самбір-Ужгород і при наближенні до двох вищевказаних осіб у нього засвічується світло стоп-фар.
		О 23:51:34 цей же автомобіль розвертається правим бортом вперед, здійснює виїзд на лівий тротуар в ділянці місцезнаходження вказаних двох осіб, в той же момент одна особа різко міняє напрямок в сторону, другої особи не видно за автомобілем. В стані заносу правим бортом в перед автомобіль переміщається по напрямку автодороги Львів-Самбір-Ужгород за межами проїзної частини дороги та зупиняється.
		О 23:51:36 одна з вказаних осіб біжить в напрямку автомобіля та деякий час бігає в різних напрямках поблизу автомобіля.
		Згідно з висновком експерта № 002/2021 (Т. 1 а.с. 194-197) від 08.02.2021 причиною смерті неповнолітньої ОСОБА_5 стала тупа, поєднана травма тіла з повним відокремленням кісток основи черепа від першого шийного хребця та здавленням подовгастого мозку, що привело до припинення основних життєво-важливих функцій організму - серцевої діяльності і дихання. Згадане вище ушкодження (відрив основи черепа від хребта) є не сумісним із життям. При судово-медичній експертизі трупа неповнолітньої ОСОБА_5 виявлені наступні ушкодження: дві рани на волосистій частині голови, крововиливи під м`які оболонки головного мозку, відокремлення кісток основи черепа від першого шийного хребця (розрив антланто-потиличних зв`язок та переломо-вивих антланто- потиличного суглобу); масивний крововилив в м`які тканини задньої поверхні органів шиї; крововиливи під плевру задньо-бокових поверхонь легенів; крововилив в м`які тканини надчеревної ділянки живота, крововилив на передній стінці шлунка, крововилив в заочеревинний простір зліва; синці, садна та подряпини на тулубі і кінцівках; синець дугастої форми на зовнішній поверхні правої гомілки, розташований на висоті приблизно 34 см. від підошви стопи; відшарування шкірі від підшкірно-жирової клітковини по передньо-зовнішній поверхні верхньої третині правої гомілки; рана на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки, на висоті приблизно 24 см. від підошви стопи; поперечно-відламковий перелом верхньої третини правої великогомілкової кістки, поперечний перелом верхньої третині правої малогомілкової кістки, а також ознаки загального струсу тіла у вигляді крововиливу в зв`язку лівої легені, крововиливу в зв`язку печінки, крововилив; шлунково-селезінкову зв`язку. Ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів, одночасно або у швидкій послідовності одне за одним, відносяться . тяжких тілесних ушкоджень ознакою небезпеки для життя і перебувають прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Розташування ушкоджені різних анатомічних ділянках тіла (голова, тулуб, кінцівки), «грубий» характер ушкоджень, наявність ознак загального струсу тіла свідчать про те, що з: утворилися в результаті транспортної травми, а саме - від удару виступаючими частинами автомобіля (коли потерпіла перебувала у вертикальному або близько до нього положення тіла у просторі) з наступним падінням тіла на дорожнє полотно. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 не виявлено переконливих судово-медичних ознак переїзду чи волочіння тіла. Первинний контакт з автомобілем відбувся із зовнішньою поверхнею верхньої третини правої гомілки потерпілої, про що свідчить характер та локалізація переломів кісток правої гомілки. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_5 спиртів не виявлено.
		Висновком експерта №33/2021-ім від 11.01.2021 (Т. 1 а.с. 198-199) встановлено, що кров від трупа неповнолітньої ОСОБА_5 , 2004 р.н., відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
		З висновку експерта №129/2021-т від 15.01.2021 (Т. 1 а.с. 200) видно, що при судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_5 , 2004 р.н., не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового і алілового спиртів.
		Згідно з висновком експерта №12/2021-мк від 03.02.2021 з фото таблицею (Т. а.с. 201-204), при проведенні судово-медичної експертизи фрагмента великогомілкової кістки від трупа ОСОБА_5 було виявлено повний багато уламковий перелом правої великогомілкової кістки, який міг утворитись внаслідок дії травмуючої сили в праву поверхню верхньої третини великогомілкової кістки, в напрямку справа-наліво відносно тіла.
		При судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_9 , 1994 р.н., не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового і алілового спиртів, що встановлено висновком експертизи №233/2021-т (Т. 1 а.с. 206).
		Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-21/646-ІТ від 11.02.2021 (Т. 1 а.с. 208-213) за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи зроблено наступні висновки. На момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. Система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля знаходиться в стані повної відмови, по причині руйнування електропроводу, обидвох блок-фар та правого розсіювача ліхтаря. Система рульового управління досліджуваного автомобіля знаходиться в несправному стані по причині зривання з місця свого кріплення бачка гідропідсилювача керма. Співставляючи загальні пошкодження, які наявні на досліджуваному автомобілі з пошкодженнями освітлювальної системи та системи рульового управління, а саме руйнування електропроводу, обох блок-фар та правого розсіювача заднього ліхтаря, а також зривання з місця свого кріплення бачка гідропідсилювача керма, судовий експерт дійшов висновку, що вони носять аварійний не експлуатаційний характер і виникли під час ДТП - в момент, коли на автомобіль діяли значні одномоментні ударні навантаження. 
		Висновком експерта№ СЕ-19/114-21/642-ІТвід 19.02.2021,складеного зарезультатами проведеноїсудової транспортно-трасологічноїекспертизи (Т.1а.с.216-219)встановлено,що взв`язку зтим,що досліджуванийавтомобіль «VolkswagenGolf»р.н. НОМЕР_1 ,окрім пішохода,контактував зіншими стороннімиоб`єктами,в результатічого утворилисьзначні деформаціїкузова автомобілята відбулосьнакладання пошкоджень,то втакому разі,встановити якимичастинами автомобільконтактував власнез пішоходом ОСОБА_5 ,не надаєтьсяможливим. Наїзд автомобілем «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 на пішохода ОСОБА_5 відбувся на лівій, по напрямку руху до автомобільної дороги Львів - Самбір- Ужгород, стороні дороги. Встановити місце наїзду відносно елементів дороги, проїзна частина чи тротуар, не видається можливим, у зв`язку з відсутністю необхідного і достатнього для цього комплексу слідових ознак.
		З висновку експертизи №СЕ-19/114-21/1848-ВЗ від 19.02.2021 (Т. 1 а.с. 223-226), складеного за результатами проведення судової відеотехнічної експертизи, встановлено, що швидкість автомобіля марки «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 у момент появи на відеофайлі знаходиться в межах 106-121 км/год. 
		Як видно з протоколу проведення слідчого експерименту від 04.02.2021 зі схемою та фототаблицею до нього (Т. 1 а.с. 228-233), такий проведено слідчим ВР ЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_13 , за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , 2004 р.н., законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , в присутності понятих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Слідчий експеримент проведено з метою перевірки та уточнення відомостей показів неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 щодо обставин та механізму ДТП. Слідчим експериментом зі слів неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , встановлено місцезнаходження її та сестри перед наїздом автомобіля на неповнолітню ОСОБА_5 ; встановлено місце, де знаходився автомобіль «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 на проїзній частині дороги в момент зміни напрямку. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-21/2415-ІТ від 19.02.2021, складеного за наслідками проведення автотехнічної експертизи дослідження обставин та механізму ДТП (Т. 1 а.с.236-239) встановлено, що в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 повинен був керуватись вимогами п.п. 1.2, 2.3.б).д), 12.1, 12.2 та 12.4 чинних ПДР. У даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_9 суперечили вимогам п.п. 12.2 чинних ПДР, не відповідали вимогам п.п. 1.2, 2.3.б).д), 12.1 та 12.4 чинних ПДР. З технічної точки зору, причиною настання даної автопригоди стали не відповідаючі вимогам п.п. 1.2, 2.3.б).д), 12.1 та 12.4 чинних ПДР дії водія автомобіля «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 , які проявились в тому, що він рухаючись із перевищенням допустимої в межах населеного пункту швидкості руху, втратив керованість над автомобілем, в результаті чого транспортний засіб виїхав за межі проїзної частини дороги, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
		Відтвореним всудовому засіданнівідеозаписом (Т.1а.с.227)із оптичногодиска(DVD-R диск) з камери спостереження на якому фіксується проїзна частина дороги та території з обох боків від неї вул. Молодіжна м. Турка Львівської області, встановлено, що на відео темна пора доби, наявне вуличне освітлення, проїзна частина дороги волога. О 23:50:52 в верхній правій частині, після проїзду легкового автомобіля з`являються дві особи, які рухаються пішим кроком одна поруч одної лівим тротуаром в напрямку до центру м. Турка Львівської області. О 23:51:32 з правої сторони відеозапису (зі сторони центру м. Турка) в кадрі з`являється легковий автомобіль з увімкненим світлом фар, який рухається в напрямку автодороги Львів-Самбір-Ужгород і при наближенні до двох вищевказаних осіб у нього засвічується світло стоп-фар. О 23:51:34 цей же автомобіль розвертається правим бортом вперед, здійснює виїзд на лівий тротуар в ділянці місцезнаходження вказаних двох осіб. Видно, як одна особа різко міняє напрямок в сторону, другої особи не видно за автомобілем. В стані заносу правим бортом в перед автомобіль переміщається за межами проїзної частини дороги та зупиняється.
		Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
		Так, під час судового розгляду є повністю доведеним той факт, що обвинувачений під час керування транспортним засобом грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, рухаючись із перевищенням допустимої в межах населеного пункту швидкості руху, втратив керованість над автомобілем, в результаті чого транспортний засіб виїхав за межі проїзної частини дороги, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 ,яка внаслідокцього померлана місціподії. 
		При цьому, з сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування, з огляду на особливості складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, встановлено та доведено наявність причинного зв`язку між порушенням обвинуваченим, як водієм, ПДР та наслідками що настали у вигляді смерті потерпілої, і такий суспільно небезпечний наслідок у вигляді смерті потерпілої був породжений конкретними діями обвинуваченого, який грубо порушив ПДР, що і стало причиною настання даної автопригоди.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
		Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 Кримінального кодексу України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Так, з урахуванням наведеного, суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин з необережності, який, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, і внаслідок таких протиправних дій настала смерть неповнолітньої потерпілої.
		Суд не залишає поза увагою і належне поводження неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , як учасника дорожнього руху - пішохода, яка здійснювала свій рух тротуаром.
		Пояснення обвинуваченого, що причиною значного перевищення ним швидкості руху, керованого ним транспортного засобу, є те, що він посварився з дівчиною, суд розцінює як його легковажне відношення до своїх обов`язків як водія, володільця джерела підвищеної небезпеки, який повинен виявляти особливу уважність, зосередженість та відповідальність під час керування транспортним засобом.
		Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, що знайшло свій прояв у тому, що обвинувачений висловив жаль з приводу вчиненого, засуджує такі свої злочинні дії, визнає та усвідомлює наслідки вчиненого злочину для потерпілих. Також суд визнає як пом`якшуючу покарання обставину активне сприяння розкриття кримінального правопорушення, що підтверджено дослідженими доказами.
		Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. 
		З урахуванням того, що обвинувачений добровільно частково відшкодував потерпілим завдану шкоду, яку потерпілі прийняли як відшкодування моральної шкоди, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України визнає таке часткове відшкодування шкоди, як пом`якшуючу покарання обставину. 
		Обставин, що обтяжують покарання згідно з ч. 1 ст. 67 КК України суд не встановив.
		Досліджуючи даніякі характеризуютьособу обвинуваченого,суд бередо уваги,що ОСОБА_9 раніше несудимий,на облікув наркологічномута психіатричномукабінетах неперебуває,за місцемпроживання характеризуєтьсязадовільно,молодий завіком,неодружений,неповнолітніх дітейна утриманнінемає,до взяттяпід вартупрацював комірникомв ФОП ОСОБА_11 ,де зарекомендувавсебе якхороший тавідповідальний співробітник,задовільний станздоров`я,часткове відшкодуванняобвинуваченим шкодипотерпілим,а самев розмірі7000доларів СШАта 30000грн,поведінку обвинуваченого після вчинення ним злочину, зокрема те, що він намагався викликати швидку медичну допомогу для потерпілої, те, що обвинувачений відповідно до ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню за порушення ПДР ( Т.1 а.с. 247).
		Суд також враховує інформацію, викладену в досудовій доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно з якою встановлено низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
		Суд не залишає поза увагою і думку потерпілих, які просили призначити максимальне покарання, потерпіла ОСОБА_6 поряд з цим вказала на можливе призначення покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та 3 років іспитового строку.
		З урахуванням викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілих, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченого повинно бути пов`язано з позбавленням волі та з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
		Одночасно суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України, оскільки хоча суд і встановив наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, однак ці обставини не є винятковими і не знижують істотним чином ступінь тяжкості скоєного злочину, не зменшують його суспільну небезпеку.
		Так, з огляду на суспільну небезпечність і характер вчиненого кримінального правопорушення суд зазначає, що обвинувачений вчинив злочин, що з об`єктивної сторони виявився у значному перевищенні дозволеної швидкості в центральній частині міста, а саме в межах 106-121 км/год, в темну пору доби  близько 23.00 год., дощову погоду.
		Обвинувачений грубо порушив ПДР, що призвело до тяжких та непоправних наслідків у вигляді смерті неповнолітньої потерпілої, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно з Конституцією України є найвищими соціальними цінностями.
		Також суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України, так як обставини справи у своїй сукупності не дають підстав для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Вирішуючи цивільні позови потерпілих до обвинуваченого, суд виходить з наступних міркувань та положень закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК і при цьому застосовуються норми ЦПК.
		Правові підстави стягнення матеріальної та моральної шкоди регламентовані Главою 82 ЦК України. 
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Враховуючи наявність письмових доказів товарних чеків (Т. 1 а.с. 100-102), якими стверджується факт понесення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 витрат на поховання та придбання необхідних для цього товарів, зокрема: домовина, хрест, табличка, набір на катафалк, накидка, подушка, обручка, транспорт (доставка), одяг, корзини квітів, тому суд вважає підставними вимоги цивільних позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17915 грн., так як дії ОСОБА_9 є протиправними, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 понесли матеріальні втрати і між ними існує причинно-наслідковий зв`язок.
		Водночас, цивільними позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду не надано підтверджуючих доказів щодо витрат на спорудження нагробного пам`ятника, які вони планують понести в розмірі 84000 грн, а тому підстав для стягнення таких з обвинуваченого немає.
		Відтак, заявлений цивільними позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення на суму 17915 грн.
		Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частина 3 цієї статті визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		Протиправність поведінки водія ОСОБА_9 , його вина, а також причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.
		При цьому, наявність шкоди, завданої життю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , внаслідок вчиненого злочину, учасниками кримінального провадження не оспорюються та не ставиться під сумнів.
		Цивільні позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є відповідно матір`ю, батьком та сестрою покійної неповнолітньої ОСОБА_5 , а тому вони мають право на відшкодування моральної шкоди, яка їм завдана смертю неповнолітньої ОСОБА_5 .
		Оцінюючи розмір завданої моральної шкоди, суд враховує наступне.
		У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Також суд бере до уваги і те, що як вірно визначено у п. 6.4. Методичних рекомендаціях Листа Мінюсту від 13.05.2004р. N 35-13/797 "Відшкодування моральної шкоди" моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Так, суд враховує, що тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними, сам факт смерті дочки та сестри позивачів, при встановлених судом обставинах цього кримінального провадження, свідчить про завдання їм моральної шкоди, яка полягає у їх сильних душевних стражданнях, яких вони зазнали і які тривають, постійний стан тривоги, що вплинуло на загальний стан фізичного та емоційно-психологічного здоров`я потерпілих, втратах звичного для них способу життя, комунікації з зовнішнім світом, вимушених негативних життєвих змінах. 
		Зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як батьки покійної неповнолітньої дочки, зазнали глибоких душевних страждань, які викликали емоційно-вольові переживання, почуття непоправної втрати, пригніченості, суму. Смерть дитини є тими вкрай негативними наслідками, які залишаються назавжди і змінюють усе життя батьків, яке стає неповноцінним, оскільки жодне нове благо не може замінити втрачене, в даному випадку втрату рідної дитини.
		Неповнолітня ОСОБА_5 у зв`язку зі смертю неповнолітньої сестри ОСОБА_5 , які при цьому були сестрами-близнюками, отримала значні моральні та душевні страждання, психологічні переживання, з урахуванням, зокрема, її віку, чуттєвого зв`язку з сестрою-близнюком, який був обірваний. При цьому, суд враховує і те, що неповнолітня ОСОБА_5 була очевидцем трагічної загибелі її сестри, що беззаперечно наклало негативний відбиток на її подальше життя, сприйняття світу.
		Суд зазначає, що оцінити розмір таких душевних страждань та їх життєвих змін відносно кожного з потерпілих об`єктивно неможливо, так як таке поняття як "життя людини" не може бути оцінено будь-яким матеріальним виміром і є в будь-якому випадку вищим за нього. 
		Тому, суд при вирішенні розміру моральної шкоди керується засадами розумності, виваженості та справедливості, з метою забезпечення належної сатисфакції потерпілим.
		Суд бере до уваги і те, що потерпілі отримали частково відшкодування моральної шкоди у розмірі 7000 доларів США (що станом на момент одержання коштів згідно з офіційним курсом НБУ складало в еквіваленті 191916,20 грн (7000 х 27,4166)), що підтверджено розпискою від 20.05.2021 (Т. 2 а.с.33) та 30000 грн, що підтверджено ними в судовому засіданні, і що не заперечив обвинувачений. Всього разом відшкодовано потерпілим 221916,20 грн.
		Разом з тим, потерпілі свої вимоги про стягнення моральної шкоди не зменшили на відповідну суму у визначений законом спосіб, а тому суд вважає, що їх вимоги в цій частині слід задовольнити частково у розмірі 150 000 грн. моральної шкоди кожному, з урахуванням вже відшкодованих коштів. Такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань потерпілих та категорії злочину, вчиненого обвинуваченим, яке за направленістю умислу характеризується необережною виною.
		Отже, цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		Щодо питання відшкодування витрат потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на правову допомогу в розмірі 100000 грн, то суд зазначає наступне.
		Згідно з п. 3 ч. 1ст. 91 КПКвид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг.
		Як видно з матеріалів справи, представництво інтересів цивільних позивачів здійснювала адвокат ОСОБА_8 , повноваження якої підтверджуються ордерами на надання правничої правової допомоги серії ВС № 1056823 та серії ВС № 1056824, копією Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1282 (Т. 1 а.с. 26, 27, 31), і якою зокрема було подано цивільний позов потерпілих.
		Водночас, суду не подано договір, укладений між потерпілими та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а відтак визначений розмір витрат на правову допомогу в сумі 100000 грн не доведено, а тому такі до стягнення з обвинуваченого не підлягають.
		Запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж 60 днів, а саме до 24.09.2021 включно.
		Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2021 на автомобіль марки «Фольксваген Гольф» р.н. НОМЕР_1 необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.
		Питання речових доказів у справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1634,50 грн, інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1634,50 грн, відеотехнічної експертизи в розмірі 1634,50 грн, інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1634,50 грн, а всього на загальну суму 6538 грн, підлягають до стягнення з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
		Керуючись ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 05.01.2021.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 строк його попереднього ув`язнення з 05.01.2021 до моменту постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Обраний запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 24.09.2021 включно.
		Цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 17915 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень) завданої матеріальної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 150000 грн (сто п`ятдесят тисяч) як відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 150000 грн (сто п`ятдесят тисяч) як відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 150000 грн (сто п`ятдесят тисяч) як відшкодування завданої моральної шкоди.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2021 на автомобіль марки «Фольксваген Гольф» р.н. НОМЕР_1 - скасувати.
		Речові докази:
		- оптичний диск (DVD-R диск) з відеозаписом, наданим ФОП ОСОБА_18 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- автомобіль марки «Фольксваген Гольф» р.н. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_17 .
		Стягнути з засудженого ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1634,50 грн, інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1634,50 грн, відеотехнічної експертизи в розмірі 1634,50 грн, інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1634,50 грн, а всього на загальну суму 6538 грн (шість тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 27.07.2021.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...