Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10585/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2021. Зареєстровано: 29.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2021.

Номер судового провадження: 2/161/917/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/10585/20 
		Провадження № 2/161/917/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючогосудді Олексюка А.В.
		за участю секретаря судового засіданняСамсонюк Ю.Л.
		представника позивача  Раулець М.М.,
		представників відповідачів  Ліпчика В.А., Гнатенка Г.В., Гарголи О.А., Захарченко Е.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації, Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження в.о. голови Волинської обласної державної адміністрації від 11.07.2019 року № 384, визнання незаконною та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації оформлених протоколом № 02 від 15.02.2019 року,-
		В С Т А Н О В И В :
		02.07.2020 позивач звернувся в суд до відповідачів з вищевказаним позовом.
		В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що він є членом релігійної організації «Успенська парафія Луцького району Волинської єпархії Української Православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» створеної у 1991 році та священиком. З 24.12.1991 позивач ОСОБА_1 призначений настоятелем церкви Успіння Божої Матері с.Шепель Луцького району 
		Статут Свято-Успенської релігійної громади Української Православної Церкви с.Шепель Луцького району Волинської області (у новій редакції) зареєстрований на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №674 від 28.12.2017.
		11.07.2019 розпорядженням т.в.о. голови Волинської ОДА №384 зареєстровано Статут РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» у новій редакції.
		Підставою для винесення розпорядження стала заява, подана від імені релігійної громади та рішення загальних зборів РО «Свято-Успенська релігійна громада УПЦ с. Шепель Луцького району Волинської області» від 15.02.2019 оформлене протоколом №02, в яких вирішено питання щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.
		Мотивуючи свої позовні вимоги, позивачем зазначено, що при проведенні загальних зборів Релігійної організації було допущено ряд порушень чинного законодавства, зокрема наголосив на тому, що члени організації були на зборах не 15.02.2019 а 10.02.2019 року, голосували проти зміни підлеглості, окрім того, зміни до статуту вважає внесеними із порушенням порядку, визначеному в статуті від 2017 року, неуповноваженою на те особою. Також вважає зміну керівником Управління Волинської Єпархії УПК КП Зінкевичем Т.С. настоятеля парафії такою, що здійснена неуповноваженою особою. Також зазначено, що до заяви, поданої на реєстрацію не було додано оригіналу чинної на дату подання документів редакції статут, а лише копія чинної редакції статуту.
		Просив визнати протиправним та скасувати підпункт 3 пункту 1 розпорядження т.в.о. голови Волинської облдержадміністрації №384 від 11.07.2019 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області у новій редакції», оскільки при реєстрації Статуту не було здійснено повної перевірки на відповідність поданих документів положенням чинної редакції Статуту та не дотримано процедури реєстрації Статуту, передбаченоїст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
		Ухвалою суду від 08.07.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (Т.І а.с.24).
		Ухвалою суду від 17.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (Т.І а.с.63-64).
		09.12.2020 завершено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.І а.с.230).
		Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Раулець М.М. у судовому засіданні підтримали позов з підстав, викладених у ньому та просили його задовольнити. 
		Представники відповідача Релігійної організації  Гнатенко Г.В. та ОСОБА_2 у судовому засідання заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову.
		Від представника відповідача Релігійної організації Ліпчика В.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що Релігійна організації при скликанні та проведенні зборів діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема, до вимогст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійної організації»(а.с. 131-147).
		Представник Управління культури, національностей, релігій та туризму Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Е.Р. також заперечувала проти задоволення позовних вимог. На адресу суду надіслала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки Управління культури, національностей, релігій та туризму Волинської обласної державної адміністрації діяло відповідно доЗакону України «Про свободу совісті та релігійної організації»(а.с. 1167-171).
		У судовому засіданні представник Управління зазначив, що рішенням загальних зборів релігійної громади не порушено жодних прав позивача, його не позбавлено права здійснювати релігійні обряди, відвідувати храм, на утворення нової релігійної громади та укладання договору про встановлення порядку користування культовою спорудою храму.
		Представник зауважив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» № 2673 від 31.01.2019 внесені зміни, зокрема до ч. 3 ст. 8, згідно якої рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади (а не на зборах членів парафіяльних зборів релігійної громади, як помилково вважає позивач). Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
		Також у прикінцевих положеннях закону вказано, що Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах Статуту (положення) релігійної громади, що передбачено ч. 2 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації та узгоджується з положеннями Статуту.
		Представник відповідача  Волинської обласної державної адміністрації  Гаргола О.А. заперечив проти задоволення позовних вимог та надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.176-182). В судовому засіданні зазначив, що позов вважає безпідставним, а наведені в ньому аргументи такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, так як при виданні розпорядження т.в.о. голови облдержадміністрації від 11.07.2019 №384 Волинська ОДА керувалася статтями 8 та 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і цілком їх дотрималася.
		В судових засіданнях 09.12.2020 допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1  свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2  свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3  свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4  свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ОСОБА_28 , ОСОБА_23 .
		Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що релігійна організація «Успенська парафія Волинської єпархії Української Православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» зареєстрована 24.12.1991, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (Т.І а.с.85-87).
		Указом №9 від 25.01.1993 керуючого Волинською Єпархією Української Православної церкви єпископом Волинським і Луцьким Ніфонтом настоятелем церкви Успіння Божої Матері с. Шепель Луцького району було призначено священика ОСОБА_1 .
		Статутом Святоуспенської релігійної громади Української Православної Церкви с.Шепель Луцького району Волинської області (у новій редакції), який прийнято загальними (парафіяльними) зборами віруючих громадян (протокол зборів № 1 від 19.11.2017) та зареєстровано на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №674 від 28.12.2017 визначено порядок діяльності вказаної релігійної громади (Т.І а.с. 66-69).
		15.02.2019 загальними зборами РО «Свято-Успенська релігійна громада Української Православної Церкви с.Шепель Луцького р-ну Волинської області" згідно копії протоколу №02 від 15.02.2019 (Т.І а.с.90-94) вирішено: 
		1)обрати головою зборів обрано ОСОБА_6 секретарем зборів  ОСОБА_7 , членами лічильної комісії  ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_24 (за  212, проти -0, утримались  0);
		2)припинити повноваження ОСОБА_1 , настоятеля громади УПЦ (МП), вчиняти дії від імені громади (за  212, проти -0, утримались  0); 
		3)припинити повноваження Парафіяльної ради до обрання нової (за  212, проти  0, утрималось  0);
		4)обрати Парафіяльну раду релігійної громади у складі у складі: голова ОСОБА_13 , помічник ОСОБА_27 , скарбник  ОСОБА_26 , ревізійну комісію у складі: голова ОСОБА_6 , члени комісії ОСОБА_22 , ОСОБА_29 (за  212, проти  0, утрималось  0);
		5)змінити підлеглістьу канонічнихта організаційнихпитаннях РО«Свято-Успенськарелігійна громадаУкраїнської ПравославноїЦеркви с.Шепель Луцькогорайону Волинськоїобласті» таперейти доскладу ПравославноїЦеркви Українипід канонічнепідпорядкування УправлінняВолинської єпархіїПравославної ЦерквиУкраїни,змінивши прицьому назвуна РО«Релігійна громадаУспіння ПресвятоїБогородиці Православноїцеркви Українисела ШепельЛуцького районуВолинської області» (за  212, проти - 0, утримались  0);
		6)внести зміни до Статуту шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної організації на таку: РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» (за  212, проти - 0, утримались  0);
		7)обрати ОСОБА_6 уповноваженим з представництва громади в органах державної влади, проведення реєстраційних дій (з правом підпису статутних та інших документів), засвідчення копій документів громади. Уповноважити підписати Статут РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» голову зборів ОСОБА_6 . Уповноважити подати Статут і заяву до Волинської обласної державної адміністрації а також провести реєстраційні дії у державного реєстратора та вчинення дій, отримання виписок. Витягів, тощо з правом підпису про їх отримання, здійснення необхідних платежів ОСОБА_6 (за  212, проти - 0, утримались  0);
		8)затвердити протоколи лічильної комісії (за  212, проти - 0, утримались  0).
		Згідно копії Списку віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах релігійної організації «Свято-Успенська релігійна громада Української Православної Церкви с. Шепель Луцького району Волинської області» щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях від 15.02.2021, присутніми на зборах були 212 (двісті дванадцять). Вищевказаний список містить особисті дані учасників зборів та підписи таких осіб (Т.І а.с. 101-119).
		Рішення, прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.
		До Волинської обласної держаної адміністрації 08.07.2019 за №5798/55/1-19 від уповноваженої особи Свято-Успенської релігійної громади УПЦ с.Шепель Луцького району надійшла заява про внесення змін до Статуту шляхом реєстрації його в новій редакції.
		До заяви відповідно до вимог законодавства був поданий наступний пакет документів: примірник статуту РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» в новій редакції (затверджений керуючим Волинською єпархією ПЦУ 13.02.2019); примірник протоколу №02 від 15.02.2019 загальних зборів РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області»; список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області»; копія статуту Свято-Успенської релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області (прийнято на загальних (парафіяльних) зборах віруючих громадян 19.11.2017, протокол №1), затверджений керуючим Волинською єпархією УПЦ 07.12.2017; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області; копія свідоцтва №302 від 24.12.1991 «Про реєстрацію статуту релігійної організації» (Т.І. 177-182).
		За результатами розгляду вищевказаної заяви т.в.о. голови Волинської обласної державної адміністрації видав розпорядження №384 від 11.07.2019 «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції», відповідно до пп.3 п.1 якого, зареєстровано зміни до статуту Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області в новій редакції за новою назвою  Релігійна організація «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області». Відповідно до п.2 розпорядження, Упралінню культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації доручено в установленому порядку оформити й видати реєстраційні документи заявникам (Т.І а.с.195).
		На виконання зазначеного розпорядження реєстратором Управління культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації Захарченко Е.Р. вчинені відповідні реєстраційні дії, а саме державна реєстрація змін установчих документів юридичної особи  реєстраційний запис від 26.07.2019 №11871050006001274, та державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу  реєстраційний запис від 26.07.2019 №11871070007001274 (а.с.63-65)..
		Статтею 35 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
		31 січня 2019 року набув чинностіЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019 року № 2673-VІІІ, згідно якого визнано право релігійної громади на вільну зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням) та встановлена нова процедура державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи.
		Відповідно до п. 2, 3 Прикінцевих положень до Закону встановлено, що у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.
		Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.
		На підставі частини 1, 2статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації"кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
		Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
		Згідно частини 1, 2статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
		Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
		Згідностатті8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
		Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
		Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
		Положення статті 14 даного Закону визначають порядок та процедуру реєстрації статутів (положень) релігійних організацій.
		Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно зЗаконом України №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
		Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
		Положеннямистатті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Також, положеннястатті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплюють право кожного на свободу об`єднань з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідним в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Із пункту 117 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року (заява №77703/01), стаття 9 Конвенції має розглядатися не тільки у світлі статті 11, а також у світлістатті 6 цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У пункті 112 цього рішення зазначено, що свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру.
		Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.
		Європейський суд з прав людини у Рішенні по справі «Корецький та інші проти України» зазначає, що ст.11 Конвенції також містить вимогу щодо якості закону, який в національному законодавстві регулює право на об`єднання. Визнаючи виключне право держави самостійно регулювати діяльність неурядових організацій на її території, суд зазначив, що таке втручання у право на свободу об`єднання повинно переслідувати легітимну мету та бути "необхідним у демократичному суспільстві", а спеціальний закон повинен бути доступним для конкретної особи та достатньо чітко визначати межі втручання держави у право на свободу об`єднань. Також, у справі «Корецький та інші проти України» Європейський Суд з прав людини визначив, що право на об`єднання - це невід`ємна частина права, гарантованого статтею 11 Конвенції; можливість заснувати юридичну особу з метою діяти колективно в сфері спільних інтересів є одним з найважливіших аспектів права на свободу об`єднання, за відсутності якого вказане право було б позбавлене будь-якого сенсу; спосіб, в який національним законодавством закріплено цю свободу та її практичне застосування органами державної влади є проявом стану демократії в певній країні.
		Разом з цим, суд також враховує і те, що у Фундаментальних принципах щодо статусу неурядових організацій в Європі від 5 липня 2002 року (пункти 2, 15) та у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі СМ/REC (2007) 14 від 10 жовтня 2007 року (пункти 2, 16) передбачено право будь-якої особи бути, зокрема, членом неурядової організації (громадської організації).
		Також, у п.113 вищевказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об`єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою. В пункті 146 цього рішення зазначається, що стаття 8 Закону жодним чином не обмежила чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме, чи приймати нових членів, визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління. З точки зору статті 9 Конвенції, взятої разом зі статтею 11 Конвенції, це були рішення, які лежать в площині приватного права та які не мають бути об`єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб, чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може зобов`язати легально існуюче приватно-правове об`єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду суперечитиме свободі релігійних об`єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи.
		Крім того, в пункті 150 рішення, ЄСПЛ нагадав, що релігійні об`єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.
		Відповідно до п.2.1 та 2.2 Статуту Свято-Успенської релігійної громади Української Православної Церкви с.Шепель Луцького району (в редакції від 19.11.2017 чинній на день проведення зборів) вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель. До складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени Парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
		Згідно копії Списку релігійної громади відповідно до протоколу зборів №2 від 19.11.2017 у громаді налічується 171 член громади (Т.І. а.с.120-122).
		Суд оцінює вище вказаний список критично, оскільки в ній зазначено 171 член громади, разом з тим не вказано чи це релігійна громада Української Православної Церкви чи це релігійна громада Православної Церкви України. Окрім того в даному списку не міститься особистих даних та підписів перелічених осіб, натомість зазначені підписи лише голови загальних (парафіяльних) зборів  протоієрея ОСОБА_1 та секретаря зборів  ОСОБА_4 (Т.І. а.с.120-122). 
		В діючому статуті також відсутні посилання на правомочність загальних зборів, порядок прийняття рішень.
		Одночасно з цим, із оскаржуваного протоколу вбачається, що на зборах 15.02.2019 були присутніми 212 парафіян, що підтверджується списком громадян із зазначенням Прізвища, ініціалів, дати народження, адреси проживання, паспортних даних, номерів телефонів та підпису. Більшістю яких було прийнято рішення про вихід з-під юрисдикції УПЦ та об`єднання з Православною Церквою України (Т.І. а.с.101-119).
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що у релігійній громаді відсутнє фіксоване членство, оскільки як Статутом УПЦ не визначено умови та порядок вступу (прийому) у члени релігійної громади, що позбавляє суд однозначно констатувати факт про відсутність членства релігійної громади у осіб, які приймали рішення на зборах від 15.02.2019, з огляду на це суд критично оцінює твердження позивача про те, що вказані збори проведенні особами, які не являються членами релігійної громади.
		Крім того, відповідно до абзаців третього-п`ятого статті 8 Закону України № 2673-VІІІ від 17.01.2019 року, держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади.
		Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
		Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
		Позивач, звертаючись до суду з позовною вимогою про недійсність рішення загальних зборів релігійної громади від 15.02.2019 зазначає, що збори проведено з порушенням порядку їх скликання та проведення, встановленого Статутом Релігійної громади, оскільки відповідно до Розділу 2 Статуту, органами парафіяльного управління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем та парафіяльна рада, підзвітна Парафіяльним зборам.
		Проте, суд критично оцінює зазначені доводи позивача про те, що збори членів релігійної громади мають скликатися лише настоятелем, оскільки це суперечить нормам ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійної організації", тому відповідно вважаються такими, що не підлягають застосуванню у даних правовідносинах, як такі, що обмежують права більшості членів релігійної громади.
		Разом з тим, позивачем заявлено про те, що громада скликала збори не 15.02.2019 а 10.02.2019, і саме на підставі протоколу вказаних зборів відбулась зміна канонічного підпорядкування.
		Згідно копії протоколу від 10.02.2019 під головуванням ОСОБА_6 за участю секретаря Новосад Л.Ю. проведено загальні збори жителів та Православних парафіян Свято-Успенського храму с.Шепель Луцького району Волинської області, на порядок денний яких було винесено наступні питання:
		1) про обрання голови та секретаря загальних зборів;
		2) про перехід громади із юрисдикції УПЦ Московського патріархату, яка є структурним підрозділом РПЦ, до складу Помісної Православної Церкви України.
		Результати проведення вищевказаних зборів, зафіксовані протоколом №1 від 10.02.2019 та обрано головою зборів  ОСОБА_6 , секретарем  ОСОБА_7 , голову лічильної комісії  ОСОБА_17 . По другому питанню проголосовано: за  110, проти  1, не голосували  26. Всього осіб: 137. Вирішено перейти релігійній громаді Свято-Успенського храму с.Шепель з УПЦ МП під юрисдикцію помісної православної церкви України. Протокол складено письмово від руки (Т.І а.с. 188-189).
		З копії списку парафіян Свято-Успенської церкви с.Шепель Луцького району по питанню переходу з МП до Православної Церкви України до протоколу парафіяльних зборів №1 від 10.02.2019, до парафії церкви входять станом на 10.02.2019 всього 221 особа, що стверджено особистими підписами та даними про місце проживання та дату народження таких осіб (Т.І а.с.208-218).
		В той же час, суд критично оцінює копію довідки Заборольської сільської ради від 22.05.2020 №493/1.112, надану представником позивача н апідтвердження того, що саме про загальні парафіяльні збори релігійної громади с.Шепель повідомлено сільську раду, оскільки зі змісту вказаної довідки встановлено що 10.02.2019 здійснювались збори місцевих жителів с.Шепель у будику культури с.Шепель (Т.І а.с.77).
		Окрім того, в матеріалах справи міститься копія ще одного примірника протоколу №1 загальних зборів жителів та Православних парафіян Свято-Успенського храму с.Шепель Луцького району Волинської області від 10.02.2019, який складено у друкованому варіанті і який не містить резолютивної частини щодо вирішення поставлених питань, тому такий документ не містить жодного змістового значення для розгляду вказаної справи та сприймається судом критично (Т.І а.с.84). 
		Наданий (на підтвердження проведення зборів 10.02.2019 та факту фіксації меншості голосів на підтримку переходу до ПЦУ) представником позивача  адвокатом Раулець М.М. для приєднання до матеріалів справи неідентифікований носій інформації  оптичний диск DVD-R 16x було досліджено судом в ході розгляду справи. Так, з наявної на такому оптичному диску інформації  відеозаписів, здійснених в приміщенні церкви та приміщенні клубу (будинку культури), не виявляється можливим встановити коли, де та ким саме такі записи були здійснені. Окрім того, неможливо ідентифікувати осіб, які зафіксовані на відеозаписах, їхню точну кількість. Тому суд критично оцінює даний доказ, та вважає його таким, що не містить достатніх ознак належності, допустимості та достатності (Т.І а.с.130).
		Допитані в ході судових засідань свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 вказали, що були на зборах 10.02.2019 та 15.02.2019: 10.02.2019 більшість учасників зборів була за перехід з УПЦ МП до Помісної Православної Церкви України, меншість голосувала проти, 15.02.2019 знову відбулись збори в церкві після служби де всі проголосували «за». Після цього відповідальні особи ходили по хатам, аби зібрати дані осіб які проголосували за зміну канонічного підпорядкування.
		Свідок ОСОБА_28 вказала, що на зборах 10.02.2019 та 15.02.2019 не була, відмітку 10.05.2021 в підтримку зміни канонічного підпорядкування ставив її чоловік, 15.02.2019 вона особисто підписалась за перехід до Православної Церкви України.
		Свідок ОСОБА_17 пояснив, що 10.02.2019 був на зборах в будинку культури як член лічильної комісії, 22 особи проголосувало проти, 1 утримався, всього було близько 300 людей. 15.02.2019 на зборах присутній не був.
		Свідок ОСОБА_12 на зборах 10.02.2019 та 15.02.2021 був відсутній, що стверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон (Т.ІІ а.с. 66).
		Факт того, що збори парафіян також проводились 10.05.2019 і під час голосування за зміну канонічної підлеглості також проголосувала більшість членів парафії, свідчить про виявлення волі членів такої релігійної громади, реалізацію наміру реалізувати передбачене Законом право на свободу совісті та віросповідання.
		Однак, саме після проведення зборів 15.02.2021 та належного оформлення відповідних документів членами громади, відповідальний представник громади звернувся до Волинської обласної адміністрації із заявою та належно сформованим пакетом документів з метою реєстрації змін до статуту релігійної організації. 
		Дані докази суд вважає підтвердженням не лише законності вчиненого порядку скликання та проведення загальних зборів даної релігійної громади, а й правомірності прийнятих на даних зборах рішень.
		Зміна юрисдикційного підпорядкування релігійних організацій відповідає як міжнародним нормативно-правовим актам, так і законодавству України й базується на нормах частини першої статті 3, а також частин третьої - восьмоїстатті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». В них, зокрема, йдеться про те, що держава визнає право громадянина мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором, а також право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким релігійним центрам (управлінням), які діють в Україні та за її межами, і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.
		Загальні збори релігійної громади можуть бути скликані членами цієї громади, які бажають змінити її канонічне підпорядкування відповідно до частин другої та третьоїстатті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Водночас згідно з частиною 8 статті 8 зазначеного вищеЗакону частинагромади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
		Оскільки членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, як це було здійснено 15.02.2019, адже на її загальних зборах було зареєстровано 212 осіб, які приймали рішення майже одноголосно, суд визнає право даної релігійної громади самостійно приймати рішення про її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.
		Дане право гарантоване релігійній громаді положеннямистатті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
		Реалізація такого права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади.
		Також суд визнає безпідставними доводи позивача про порушення його особистих немайнових прав в частині забезпечення свободи віросповідання, адже ніхто його не позбавив права на свободу совісті, яке включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
		В той же час ніхто не позбавляє права позивача утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
		Крім цього, суд визнає безпідставними доводи позивача про порушення його трудових прав.
		Так, у відповідності дост.25 Законупередбачено право релігійних організацій приймати на роботу громадян, укладаючи з ними трудові договори, які укладаються у письмовій формі. Релігійна організація зобов`язана у встановленому порядку зареєструвати трудовий договір. У такому ж порядку реєструються документи, що визначають умови оплати праці священнослужителів, церковнослужителів і осіб, які працюють у релігійній організації на виборних посадах.
		Тобто, наявність трудових відносин між релігійною організацією та працівником (керівником) підтверджується укладеним в письмовій формі трудовим договором, зареєстрованим у встановленому порядку.
		Долучені до справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань релігійної організації та статут даної релігійної організації не є доказами перебування позивача із даною юридичною особою у трудових відносинах.
		Стороною позивача не надано суду належних доказів щодо укладення та реєстрації трудового договору із релігійною організацією.
		Таким чином, аналізуючи викладені вище норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вказані вище обставини, які стосуються предмету доказування, оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих сторонами у справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права й інтересу ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог.
		Керуючись статтею 35 Конституції України, статтями1,3,5,7,8,12,13,14,30Закону України«Про свободусовісті тарелігійні організації» у редакції від 17 січня 2019 року, ст.ст.6,9,11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст. ст.4,11,12,13,76-80,81,83,89,247,259,263-265,268,273,274-279 ЦПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації, Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження в.о. голови Волинської обласної державної адміністрації від 11.07.2019 року № 384, визнання незаконною та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації оформлених протоколом № 02 від 15.02.2019 року  відмовити.
		Повне судове рішення складено 26.07.2021.
		 
		Суддя                                     Олексюк А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...