Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1550/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 29.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Результат оскарження 20.10.2021 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/1582/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		21 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1550/21
		Луганський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Свергун І.О.,
		за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29.03.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому позивачка після уточнення позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження служби в Національній поліції України речове майно; зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату грошової компенсації за неотримане позивачем під час проходження служби в Національній поліції України речове майно; стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 1200000 грн.
		В обґрунтування позову зазначено, що починаючи з 2000 року по 06.11.2015 позивачка проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 перебувала на службі в Національній поліції України, а саме в Лисичанському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		26.02.2021 на підставі наказу № 101 о/с від 22.02.021 Головного управління Національної поліції в Луганській області позивачку було звільнено з роботи через хворобу, за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
		17.02.2021 позивачка звернулась до ГУНП в Луганській області з рапортом, в якому просила згідно норми № 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 530 від 22.06.2016 здійснити детальний розрахунок вартості не отриманого нею речового майна (предметів однострою поліцейських), яке не було видане позивачці за час проходження служби в НПУ та на підставі здійсненого розрахунку виплатити відповідну грошову компенсацію.
		Відповідно до листа ГУНП в Луганській області від 26.02.2021 № 1095/111/57/05-2021 позивачка забезпечувалась одностроєм за нормами належності № 10, № 11, затвердженими наказом МВС України від 22.06.2016 № 530 «Про затвердження норм належності однострою поліцейських (у мирний час)», а саме у жовтні 2016 року було отримано костюм зимовий «камуфляж», шапка флісова та черевики з високими берцями утеплені, у 2017 році - кепі «камуфляж», костюм сп. призначення «камуфляж», костюм літній «камуфляж», фуфайка з довгим рукавом, черевики з високими берцями, у березні 2019 - кепі типу А темно-синього кольору, куртка зимова типу А, фуфайка чорного кольору, та у 2020 році - шапку зимову трикотажну. Крім того ГУНП в Луганській області відмовило позивачці у здійснені розрахунку неотриманого однострою в зв`язку з відсутністю законодавчо визначеного порядку його здійснення.
		Тобто за 6 років позивачкою було отримано 12 предметів однострою, з яких 4 головних убори (кепі типу А, кепі «камуфляж», шапка зимова трикотажна, шапка флісова). Таким чином, Національна поліція в особі ГУНП в Луганській області не виконала покладених на неї зобов`язань щодо забезпечення працівника поліції одностроєм, необхідним для виконання покладених на нього завдань.
		За таких умов забезпечення, для належного виконання покладених на поліцейського обов`язків та завдань під час проходження служби позивачка змушена була витрачати своє грошове забезпечення (заробітну плату) на придбання предметів однострою, яке мала вчасно, згідно норм належності, безоплатно отримати. Також відповідачем завдано позивачці моральної шкоди, що стало підставою для звернення позивачки до суду.
		Ухвалою суду від 02.04.2021 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
		Ухвалою суду від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		29.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову з таких підстав.
		Механізм забезпечення поліцейських одностроєм з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2017 № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772).
		Відповідач зазначає, що відповідно до зазначеного Порядку однострій особистого користування надається поліцейському безкоштовно, а відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з відповідних підстав. Крім того, норми спеціального законодавства не передбачають компенсаційні виплати у разі звільнення поліцейського вартості неотриманих предметів однострою.
		Згідно з довідкою УЛМТЗ від 26.04.2021 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 набула право власності на предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, на загальну суму 1002,75 грн.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що норми, визначені Порядком № 772, в частині відсутності порядку виплати компенсації поліцейському за неотримані під час служби предмети однострою у відповідності до ст. 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а тому, на думку позивачки, до спірних правовідносин слід застосовувати норми, визначені постановою КМУ від 16.03.2016 № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
		При цьому, зазначає відповідач, згідно з п. 1 Постанови КМУ від 16.03.2016 № 178 коло осіб, на яких розповсюджуються норми постанови, а саме: військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони, зазначений перелік є вичерпним, працівники поліції до якого не відносяться.
		З посиланням на положення рішення Конституційного Суду України від 07.07.2004 № 14-рп/2004, частину третю статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» відповідач вважає твердження позивачки про те, що норми, визначені Порядком № 772, носять дискримінаційний характер відносно ОСОБА_1 та в частині застосування до спірних правовідносин постанови КМУ від 16.03.2016 № 178, є необґрунтованими.
		Щодо посилання позивачки, що вона була змушена витрачати своє грошове забезпечення (заробітну плату) на придбання предметів однострою, відповідач зазначає, що позивачкою взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження придбання під час проходження служби предметів однострою.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення відшкодування моральної шкоди в сумі 1200000 грн відповідач вважає, що вказана вимога є похідною від основної та не належить до задоволення. А поданий позивачкою позов є безпідставним та має очевидно штучний характер.
		На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. спр. 41-47).
		04.06.2021 позивачка подала до суду письмові пояснення, де зазначила, що під час проходження служби в Національній поліції України вона неодноразово для виконання своїх службових обов`язків, за власні кошти купувала різноманітні елементи однострою поліцейського, а саме футболки, штани, фуфайки, взуття тощо, оскільки однострій видавався їй в неналежній кількості.
		Чеки щодо придбання зазначеного одягу та взуття вона не зберегла, оскільки не мала в тому потреби.
		Позивачка зазначає, що її позовні вимоги не стосуються компенсації витрачених нею коштів на придбання предметів однострою, а стосуються компенсації неотриманих нею предметів однострою, які ГУНП в Луганській області за час проходження служби повинно було видати їй згідно чинного законодавства (арк. спр. 65-66).
		Ухвалою суду від 10.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
		До початку судового засідання від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі.
		Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.
		Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 у період з 2000 по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, та була звільнена 26.02.2021 згідно з наказом від 22.02.2021 № 101 о/с за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) (арк. спр. 15, 16).
		18.02.2021 позивачка звернулася до відповідача з рапортом, в якому просила здійснити детальний розрахунок вартості неотриманого речового майна (предметів однострою поліцейських), яке не було їй видане під час проходження служби в НПУ, та на підставі здійсненого розрахунку виплатити відповідну грошову компенсацію (арк. спр. 18).
		Листом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 26.02.2021 № 1095/111/57/05-2021 позивачці, зокрема, повідомлено, що згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2017 № 772 «Про затвердження Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час)» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 № 1100 «Про внесення змін до Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час)» компенсація вартості за неотриманий однострій не передбачена (арк. спр. 19).
		Згідно з листом Головного управління Національної поліції України в Луганській області від 26.04.2021 № 526/111/57-2021 протягом 2015-2021 року ОСОБА_1 отримала такі предмети однострою особистого користування: кепі типу А т/синього кольору 1 шт. 03.2019; кепі «камуфляж» 1 шт. 05.2017; шапка зимова трикотажна 1 шт. 01.2020; куртка зимова типу А 1 шт. 03.2019; костюм зимовий «камуфляж» 1 компл. 10.2016; куртка літня 1 шт. 03.2015; брюки 1 шт. 03.2015; сорочка блакитного кольору 1 шт. 03.2015; костюм сп. призначення «камуфляж» 1 компл. 06.2017; костюм літній «камуфляж» 1 компл. 05.2017; фуфайка чорного кольору 1 шт. 03.2019; фуфайка «хакі» 1 шт. 05.2015; фуфайка з довгим рукавом 1 шт. 06.2017; черевики з вис. берцями 1 пара 05.2017; черевики з вис. берцями утепл. 1 пара 11.2016; костюм флісовий чор. кольору 1 компл. 10.2015; термобілизна 1 компл. 10 2015; шапка флісова 1 шт. 10.2016; шапка-маска зимова 1 шт. 10.2015; шкарпетки бавовняні 5 пар 05.2017 (арк. спр. 49).
		Згідно з довідкою від 26.04.2021 про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування по ОСОБА_1 сума вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, становить 1002,75 грн (арк. спр. 50).
		Відповідно до листа Головного управління Національної поліції України в Луганській області від 28.04.2021 № 767/111/22-2021 в УФЗБО ГУНП інформація щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно відсутня (арк. спр. 51).
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).
		Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
		Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону № 580-VIII).
		Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
		Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону № 580-VIII).
		Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських».
		Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі Порядок № 772).
		Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
		Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
		Використання предметів однострою, які не відповідають описам та зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забороняється. Рішення щодо подальшого обліку, використання або списання таких предметів однострою приймається керівником відповідного органу поліції, ЗВО, інших державних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку (пункт 4 Розділу І Порядку № 772).
		Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 772).
		Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку № 772).
		Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку № 772).
		Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку № 772).
		Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов`язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку № 772).
		Книги та інші документи з обліку однострою оформлюються та ведуться згідно з вимогами цього Порядку і зберігаються згідно з вимогами законодавства. Упровадження облікових документів невстановленої форми заборонено (пункт 3 Розділу VII Порядку № 772).
		Підставою для оформлення арматурної картки є наказ про призначення на посаду (зарахування на навчання) в орган (заклад, установу) поліції, ЗВО, а на поліцейського, якого переведено з іншого органу (закладу, установи), ЗВО, крім наказу,- атестат на предмети однострою (абзац перший пункту 11 Розділу VII Порядку № 772).
		Арматурні картки обліковуються в реєстрі арматурних карток. Реєстр арматурних карток нумерується, прошнуровується, скріплюється печаткою, підписується керівником підрозділу забезпечення та реєструється згідно з вимогами діловодства (пункт 13 Розділу VII Порядку № 772) .
		Для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою (додаток 12). З метою уникнення безпідставної видачі предметів однострою зазначений у роздавальній відомості на предмети однострою список поліцейських перевіряється посадовою особою підрозділу кадрового забезпечення. Роздавальна відомість на предмети однострою вважається виконаною, якщо згідно з нею здійснено видачу предметів однострою вказаним у ній поліцейським, повністю або частково відповідно до зазначеної кількості, її підписано всіма передбаченими посадовими особами, а дані про видачу внесено до арматурних карток поліцейських, яким було видано предмети однострою. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою має бути передана до бухгалтерської служби органу (закладу, установи) поліції, ЗВО у строк не більше 30 днів з моменту здійснення в ній первинного запису про видачу предметів однострою поліцейським, але не пізніше останнього дня звітного місяця. Роздавальна відомість на предмети однострою, оформлена під час видачі поліцейським предметів однострою особистого користування, є підставою для складання акта списання встановленої форми та відображення інформації про проведену господарську операцію в бухгалтерському обліку відповідного органу (закладу, установи) поліції, ЗВО. Після видачі предметів однострою особистого користування забезпечується їх управлінський облік. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою є підставою для складання акта введення в експлуатацію предметів однострою, що використовуються як інвентарне майно. В акті за потреби зазначається зведена інформація з однієї або декількох роздавальних відомостей на предмети однострою з посиланням на тотожну інформацію, що відображена в роздавальній(их) відомості(ях) на предмети однострою (пункт 16 Розділу VII Порядку № 772).
		Відповідно до пункту 10 Розділу V Порядку № 772 Відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; за власним бажанням; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; через службову невідповідність.
		Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
		Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
		Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.
		З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 встановлено, що в разі звільнення поліцейського зі служби з підстав, які зазначені у пункті 10 Розділу V Порядку № 772, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. При цьому норми спеціального законодавства не передбачають компенсаційні виплати вартості неотриманих предметів однострою поліцейському в разі його звільнення.
		Посилання позивачки на норми Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, суд до уваги не бере, оскільки згідно з пунктом 1 цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація). Отже, перелік осіб, на яких поширюється дія зазначеного Порядку, є вичерпним, і поліцейські до вказаного переліку не відносяться.
		Суд також не бере до уваги посилання позивачки на те, що норми, визначені Порядком № 772, носять дискримінаційний характер, з огляду на таке.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI (далі - Закон № 5207-VI) дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
		Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 5207-VI не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме:
		спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;
		здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними;
		надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;
		встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;
		особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
		Конституційний Суд України в рішенні від 07.07.2004 у справі № 14-рп/2004 зазначив, що конституційний принцип рівності не виключає можливості законодавця при регулюванні трудових відносин встановлювати певні відмінності у правовому статусі осіб, які належать до різних за родом і умовами діяльності категорій, у тому числі вводити особливі правила, що стосуються підстав і умов заміщення окремих посад, якщо цього вимагає характер професійної діяльності.
		З огляду на викладене доводи позивачки про те, що норми, визначені Порядком № 772, носять дискримінаційний характер щодо неї, є необґрунтованими й безпідставними.
		В ході судового розгляду справи також не знайшли своє підтвердження доводи позивачки, що вона була змушена витрачати своє грошове забезпечення (заробітну плату) на придбання предметів однострою, оскільки позивачкою до суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження придбання під час проходження служби предметів однострою.
		За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачці грошової компенсації за неотримане речове майно та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату такої компенсації не належать до задоволення.
		Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 1200000 грн, вказана вимога є похідною від основної, тому також не належить до задоволення.
		Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В ході судового розгляду справи позивачкою не доведено відповідності законодавству заявлених позовних вимог, натомість відповідачем доведено правомірність своїх дій, внаслідок чого у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачкою, їй не відшкодовуються.
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 29 липня 2021 року. 
		 
		Суддя                                                             І.О. Свергун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...