Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/14901/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 29.08.2021
Номер судового провадження: 2/127/2557/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 127/14901/21
		   Провадження № 2/127/2557/21
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.07.2021                                          м. Вінниця
		   Вінницький міський суд Вінницької області 
		в складі головуючого судді Луценко Л.В.,
		при секретарі судового засідання Мутовкіній В.І.,
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1 .
		Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі з 13 грудня 1997 року. На даний час на розгляді у Вінницькому міському суді Вінницької області знаходиться цивільна справа про розірвання шлюбу між сторонами.
		При цьому, спірну квартиру придбано під час перебування у шлюбі, а саме 03 липня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №7360. Право власності на квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .
		Позивач вважає, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки вона придбана у період шлюбу, за спільні кошти подружжя, при цьому частки кожного із подружжя є рівними, а тому просить у порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частку у квартирі квартири АДРЕСА_1 .
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.1-2).
		У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав та не заперечив щодо його задоволення, а також стягнення з нього судових витрат. Правом на відзив на позов не скористався. 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши забрані докази у справі в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		У судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 13 грудня 1997 року відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану 13 грудня 1997 року (а.с.4).
		На день розгляду справи у Вінницькому міському суді Вінницької області знаходиться цивільна справа про розірвання шлюбу між сторонами.
		Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №7360, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з п.6 договору чоловік (дружина) кожної із сторін згоден (згодна) з укладанням цього договору (а.с.5).
		23 лютого 2015 року відповідно до рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Левчук І.В. на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (а.с.6).
		Натомість у спірній квартирі зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що сторонами визнано у судовому засіданні. 
		Відповідно до звіту про оцінку майна, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ТРІУМФ-2020» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №682/20 від 03 серпня 2020 року) 02 червня 2021 року вартість квартири АДРЕСА_1 становить 672233, 00 грн (а.с.7).
		Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свободи в наданні ними суду доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1ст. 2 ЦПК України). 
		   Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		   Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.
		Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
		Відповідно до ч. 3ст. 368 ЦК України,майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У ряді постанов Верховний Суд звернув увагу на те, що конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі №711/2302/18, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18) зазначено, що у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 58, 59 ЦПК України), і це є її процесуальним обов`язком (статті 10, 60 ЦПК України).
		У даному випадку відповідач не надав суду жодного доказу на спростування презумпції спільності майна подружжя, зокрема на підтвердження того, що майно придбано ним за особисті кошти, правом на відзив на позов не скористався.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем належними та достатніми доказами не спростована презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, а тому приходить до висновку, що оскільки спірна квартира АДРЕСА_1 , придбана під час перебування сторін у шлюбі та за спільні кошти подружжя, то незалежно від того за ким зареєстроване право власності на нерухоме майно, вона була спільною сумісною власністю подружжя з моменту придбання такого майна.
		Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.
		Частиною 2 статті 70 СК України визначено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
		За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч.3 ст.70 СК України).
		Підстав для відступлення від засад рівності часток, передбачених частинами 2, 3 статті 70 СК України, суд не вбачає, а тому є всі достатні підстави вважати, що частки сторін у спільній сумісній власності  квартирі АДРЕСА_1  є рівними.
		Тому,суд,оцінивши допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокв їхсукупності засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженню наявниху справідоказів приходитьдо висновку,що позовнівимоги про встановлення факту належності майна до спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя, заявлені позивачем, знайшли підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню.
		   Сплачений позивачем при поданні позову судовий збір у розмірі 3361, 16 грн слід стягнути з відповідача відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з огляду на задоволення судом позовної заяви повністю.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.60, 61, 65, 70 СК України, ст.ст.267, 355, 357, 368, 372 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити.
		У порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3361 грн 16 коп (три тисячі триста шістдесят одна гривня 16 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
		Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
		Повний текст рішення суду складено 29 липня 2021 року. 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...