Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/13467/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №369/13467/20
		провадження № 22-ц/824/11850/2021
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И
		         27 липня 2021 року                                                                             м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді - Писаної Т.О.
		суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
		за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року у справі за заявою представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року заяву залишено без розгляду.
		Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, адвокат Незвіський Д.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновки суду першої інстанції про відсутність цивільної процесуальної дієздатності неповнолітнього ОСОБА_1 та права на подання заяви про видачу обмежувального припису є помилковими, а відповідна ухвала незаконною.
		Зазначає, що суд першої інстанції не надав ваговитості положенням норми ч. 2 ст. 47 ЦПК України в поєднанні з нормою ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України, та як наслідок протиправно обмежив неповнолітню особу (неповнолітню дитину) у реалізації нею своїх процесуальних прав та процесуальних обов`язків особисто та/або через представника (адвоката).
		Наголошує на тому, що постановляючи оскаржувану ухвалу та фактично відмовляючи неповнолітньому ОСОБА_1 у доступі до правосуддя та своєчасному вжиттю заходів реагування та захисту від жорстокого поводження і домашнього насильства, судом першої інстанції допущено порушення прав дитини.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д. Я. на ухвалу суду першої інстанції залишено без руху.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д. Я. повернуто заявнику на підставі статей 185, 356, 357 ЦПК України.
		Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу адвоката Незвіського Д.Я. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 7 грудня 2020 року скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Відзивів на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
		В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Незвіський Д.Я. просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Інші учасники спору в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, причину неявки суду не повідомили (а.с. 188).
		На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.
		Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що у жовтні 2020 року до місцевого суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява неповнолітнього ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно своєї матері ОСОБА_2 строком на 6 місяців.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.
		У жовтні 2020 року адвокат Приходько С.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про залишення заяви без розгляду, оскільки заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Постановляючи ухвалу про залишення заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що сама дитина ОСОБА_1 , не наділений правом особисто звертатися до суду із відповідною заявою про видачу обмежувального припису.
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
		Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		Згідно із частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру». Згідно з частиною п`ятою вказаної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
		За приписами статті 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Згідно з пунктом 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
		Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
		Як убачається із матеріалів справи неповнолітній ОСОБА_1 уклав договір про представництво його інтересів із адвокатом Незвіським Д.Я.
		Таким чином, представник заявника - адвокат Незвіський Д. Я. веде судову справу від імені неповнолітнього ОСОБА_1 , повноваження якого підтверджує ордер, який є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання заяви від імені        ОСОБА_1 .
		Суд першої інстанції не врахував, що неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Однак, відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення такого договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку.
		У випадку представництва у суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги. Під час представництва особи, яка досягла 14-ти років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом. При цьому суд не може вимагати пред`явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14-ти років.
		Верховна Рада України, ратифікуючи Європейську конвенцію про здійснення прав дітей 1996 року, заявила, що дія цієї Конвенції поширюється на розгляд судами справ, що стосуються: усиновлення дитини; встановлення опіки, піклування над дитиною; визначення місця проживання дитини; позбавлення або оспорювання батьківських прав; інших питань про відносини між батьками та дитиною; будь-яких інших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань її сім`ї (у тому числі її виховання, поновлення батьківських прав, управління її майном).
		Отже, можна констатувати, що Європейська конвенція про здійснення прав дітей має предметом свого регулювання правовідносини у даній справі. Метою цієї конвенції є надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.
		Європейська конвенція про здійснення прав дітей, зокрема та серед іншого, зазначала в статті 4, що за винятком, передбаченого статтею 9, дитина має право подавати особисто або через інших осіб чи органи клопотання про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, що стосуються її у випадках, коли внутрішнє законодавство позбавляє суб`єктів батьківської відповідальності права представляти дитину в результаті виникнення у них конфлікту інтересів з останньою (в контексті зазначеного міжнародного акту, спеціальним представником може бути, зокрема, адвокат); в статті 5, як інші процесуальні права: права клопотати про одержання допомоги від відповідної обраної ними особи у висловленні ними своєї думки; права клопотати самостійно або через інших осіб чи органи про призначення окремого представника, а у відповідних випадках - адвоката; права призначити свого представника; права здійснювати деякі або всі права сторін у такому процесі.
		Тобто, зазначені міжнародні акти, як найвищі інтереси дитини, ставлять максимальний обов`язок держави, як на законодавчому рівні так й на рівні адміністративного, судового захисту надавати можливість дитині (особі до 18 років) приймати безпосередню участь в справах щодо захисту своїх інтересів, особливо у випадку наявності конфлікту з особами, які несуть батьківську відповідальність, в тому числі призначати/обирати свого представника.
		Таким чином, колегія суддів погодилася з доводами апеляційної скарги про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду.
		Врахувавши вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з помилковим застосуванням норм цивільного процесуального законодавства, яке призвело до передчасного висновку про залишення заяви без розгляду, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст. ст. 268, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича задовольнити.
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року скасувати та направити справу до районного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                     Т.О. Писана
		 
		Судді                                                                                  К.П. Приходько
		 
		                                                                                            С.О. Журба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...