Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10886/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 20.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20.07.2021Справа №  910/10886/20Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи 
		за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВМ Холдінг"
		до                     Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна"
		про                   стягнення 10523,75 грн.
		 
		Представники:
		від позивача:          не з`явився          
		від відповідача:          не з`явився          
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВМ Холдінг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 10523,75 грн.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АО/3319596, йому було завдано збитки, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 10523,75 грн.
		За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов`язати Моторне (транспортне) страхове бюро України надати копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3319596 або інформацію із єдиної централізованої бази МТСБУ стосовно полісу № АО/3319596.
		21.08.2020 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.08.2020.
		03.09.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
		29.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
		Згідно зі ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Статтею 181  Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		У підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).
		Проаналізувавши подані сторонами процесуальні документи та докази, суд прийшов до висновку про необхідність здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
		Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
		Враховуючи наведене вище, на виконання приписів Господарського процесуального Закону, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 суд ухвалив: здійснювати розгляд справи №910/10886/20 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 10.11.2020.
		06.11.2020 електронною поштою до суду від позивача надійшло клопотання (без електронного цифрового підпису) про відкладення підготовчого засідання.
		10.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
		У підготовче засідання 10.11.2020 представники сторін не прибули.
		Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
		З метою належної підготовки справи для розгляду, враховуючи клопотання сторін, у підготовчому засіданні 10.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 01.12.2020.
		У підготовче засідання 01.12.2020 прибули представники сторін.
		Представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи.
		У підготовчому засіданні 01.12.2020 оголошено перерву до 18.12.2020.
		У підготовче засідання 18.12.2020 прибули представники сторін.
		Представник позивача підтримав клопотання про призначення експертизи, представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.
		Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 суд ухвалив: призначити у справі №910/10886/20 судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення судової експертизи поставити наступні питання: «якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 03.02.2020 о 09:30, станом на момент дорожньо - транспортної пригоди (03.02.2020)?; який розмір відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 03.02.2020 о 09:30, станом на момент дорожньо - транспортної пригоди (03.02.2020)?»; зупинити провадження у справі № 910/10886/20 на час проведення експертизи.
		27.05.2021 до відділу діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 1711/21-54 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 12.05.2021 та матеріали справи № 910/10886/20 .
		Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 суд ухвалив: поновити провадження у справі № 910/10886/20; підготовче засідання призначити на 29.06.2021; запропонувати сторонам подати письмові пояснення стосовно висновку експерта № 1711/21-54 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 12.05.2021.
		14.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
		У підготовче засідання 29.06.2021 представники сторін не прибули.
		У підготовчому засіданні 29.06.2021 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України. 
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
		За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2021.
		20.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
		У судове засідання 20.07.2021 представники сторін не прибули.
		За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 20.07.2021, за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
		Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.07.2021 судом було прийнято, складено та підписано скорочене рішення. 
		З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд
		ВСТАНОВИВ:
		03.02.2020 року в м. Києві по вул. Гречка, 12 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 , унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 10.04.2020 у справі № 758/1700/20 ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
		Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова Компанія "Універсальна" згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3319596.
		Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Вх. № 437/3 від 11.02.2020) та Заявою про страхове відшкодування (Вх. № 438/3 від 11.02.2020).
		14.05.2020 відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 12  680,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 196494.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 складає 23204,22 грн без ПДВ, відтак, відповідачем було сплачено позивачу лише частину страхового відшкодування, що підлягає до сплати позивачу, при цьому сума недоплати складає 10523,75 грн, яку позивач просить суд стягнути.
		Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що відповідно до Висновку експертного дослідження № 03-D/66/4 від 20.02.2020, вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 становить 12680,74 грн. Оскільки, відповідно до платіжного доручення № 196494 від 14.05.2020, зазначену суму коштів було сплачено відповідачем позивачу, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВМ Холдінг" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Нормами статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди транспортному засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
		Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна" на підставі укладеного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АО/3319596).
		Вина водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 , підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 10.04.2020 у справі № 758/1700/20.
		Пунктом 36.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.
		Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АО/3319596).
		Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Статтею 988 ЦК України установлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
		За змістом абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
		Так, при зверненні до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 10523,75 грн. страхового відшкодування, як страховика за полісом АО/3319596, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, винного у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено належний позивачеві транспортний засіб, на підтвердження заявленої до стягнення суми позивачем було надано Звіт № 0347-VV про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 складав 23204,22 грн без ПДВ.
		У той же час, відповідачем до відзиву було додано Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 03-D/66/4 від 20.02.2020, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 складала 12680,74 грн без ПДВ.
		За змістом ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а сторонами не було досягнуто згоди про розмір відшкодування, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, ухвалою від 18.12.2020 призначено у справі №910/10886/20 судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
		- якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 03.02.2020 о 09:30, станом на момент дорожньо - транспортної пригоди (03.02.2020)?;
		- який розмір відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 03.02.2020 о 09:30, станом на момент дорожньо - транспортної пригоди (03.02.2020)?.
		Відповідно до висновку експерта №1711/21-54 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 12.05.2021, складеного судовим експертом Копилом Сергієм Вікторовичем, експерт дійшов наступних висновків:
		1) вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП - 03.02.2020, складає 30659,72 грн. Факт включення або не включення ПДВ до визначеної суми залежить від форми оподаткування суб`єктів господарської діяльності, які надають послуги з проведення ремонту КТЗ, реалізації складових і матеріалів тощо;
		2) розмір відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП - 03.02.2020, складає 23234,54 грн. Факт включення або не включення ПДВ до визначеної суми залежить від форми оподаткування суб`єктів господарської діяльності, які надають послуги з проведення ремонту КТЗ, реалізації складових і матеріалів тощо.
		За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
		Оцінюючи висновок експерта №1711/21-54 від 12.05.2021, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, даний висновок складений експертом - Копилом Сергієм Вікторовичем, який є судовим експертом сектору товарознавчих досліджень військового майна, техніки та озброєння лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень Київського НДІ судових експертиз, який має вищу економічну освіту другого рівня за ступенем магістра, п`ятий клас судового експерта та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво № 762-18 від 30.04.2018, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 30.04.2023), стаж експертної роботи з 2018 року.
		У висновку зазначено, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
		За таких обставин висновок експерта №1711/21-54 від 12.05.2021, приймається судом як належний та допустимий доказ.
		Судом встановлено, що за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АО/3319596) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 грн., франшиза - 0 грн. Наведені відомості підтверджуються інформацією з бази даних МТСБУ.
		Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
		Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
		Таким чином, враховуючи передбачений полісом № АО/3319596 ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 100000, 00 грн., франшизу у розмірі 0 грн., розмір сплаченого відповідачем позивачу страхового відшкодування - 12680,47 грн. та вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 - 23234,54 грн, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 10523,75 грн. підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВМ Холдінг» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 10523,75 грн підлягає задоволенню повністю.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
		Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
		Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);  обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
		У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
		Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
		Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
		Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Так, судом встановлено, що 19.06.2020 між Адвокатським бюро «Лідії Поліщук» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВМ Холдінг» (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги № 01Б-1/112, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надати йому правову допомогу у вигляді представництва інтересів Клієнта в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднаннях, в усіх судових установах України, страхових компаніях, Національній поліції України, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні, а також надати інші види правової допомоги у зв`язку з відшкодуванням шкоди, що була завдана транспортним засобам, які належать на праві приватної власності Замовнику, внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
		Додатковою угодою № 1 від 19.06.2020 до Договору про надання правової допомоги № 01Б-1/112, сторони погодили, що вартість години часу роботи адвоката Поліщук Лідії Іванівни з надання правової допомоги Клієнту в межах розгляду даної судової справи складає 1000,00 грн.
		Повноваження Поліщук Лідії Іванівни, як адвоката підтверджуються свідоцтвом про права на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6202/10, копія якого наявна в матеріалах справи.
		Судом встановлено, що Бюро передало, а Клієнт прийняв послуги з правової допомоги на загальну суму 5000,00 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт № 12.06 від 25.06.2020 до Договору про надання правової допомоги № 01Б-1/112 від 19 червня 2020 року, який підписано сторонами та скріплено їх печатками без зауважень.
		Відповідно до платіжного доручення № 2670 від 24.06.2020 позивач перерахував Адвокатському бюро «Лідії Поліщук» грошові кошти у сумі 5000,00 грн; призначення платежу: оплата за надання правової допомоги зг.дог.№01Б-1/112 від 19.06.20р, рах.№12.06 від 24.06.20р. без ПДВ.
		За наведених обставин, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами та є обґрунтованими, разом з тим, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, відтак, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
		Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6403,20 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертиз та складенням звіту.
		За змістом ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Судом встановлено, що 13.02.2020 між Фізичною особою-підприємцем Абрамкіним Богданом Петровичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВМ Холдінг» (Замовник) укладено Договір № 0347-VV про проведення оцінки майна, відповідно до якого Замовник замовив Виконавцю послуги по проведенню оцінки транспортного засобу для визначення матеріальних збитків Замовника. Об`єкт оцінки: HYUNDAY ACCENT д.н.з. НОМЕР_2 .
		З наявного в матеріалах справи Звіту № 0347-VV про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, вбачається, що  Фізичною особою-підприємцем Абрамкіним Богданом Петровичем було проведенню оцінку транспортного засобу та визначено, що вартість матеріального збитку HYUNDAY ACCENT д.н.з. НОМЕР_2 становить 27328,45 грн, значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ - 0,1320.
		На виконання умов зазначеного договору позивач сплатив на рахунок Фізичної особи-підприємця Абрамкіного Б.П. грошові кошти у розмірі 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 122 від 24.06.2020.
		Поряд з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020  призначено у справі № 910/10886/20 судову експертизу.
		На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 до суду 27.05.2021 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 1711/21-54 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 12.05.2021, яким, зокрема, визначено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП - 03.02.2020, складає 23234,54 грн.
		Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 634 від 02.03.2021 позивач сплатив на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз грошові кошти за проведення експертизи № 1711/21-54 у розмірі 4903,20 грн.
		Відтак, оскільки, позивачем надано суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат, пов`язаних з проведенням експертиз та складенням звіту у розмірі 6403,20 грн (1500,00 грн (платіжне доручення № 122 від 24.06.2020) + 4903,20 грн (платіжне доручення № 634 від 02.03.2021)), такі витрати підлягають розподілу між сторонами за правилами ст. 129 ГПК України.
		З огляду на викладене, судові витрати позивача, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертиз та складенням звіту у розмірі 6403,20 грн відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з огляду на результати вирішення спору.
		Судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242  Господарського процесуального кодексу України,  суд
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9; ідентифікаційний код: 20113829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВМ Холдінг" (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 148/1; ідентифікаційний код: 40539121) суму страхового відшкодування у розмірі 10 523 (десять тисяч п`ятсот двадцять три) грн 75 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп., витрати, пов`язані з проведенням експертиз та складенням звіту у розмірі 6403 (шість тисяч чотириста три) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
		3.    Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено: 30.07.2021
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Ю.В. Картавцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...