Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/7882/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 29.07.2021
Номер судового провадження: 61-9885ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		29 липня 2021 року
		м. Київ
		справа № 359/7882/19
		провадження № 61-9885св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Київській області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Журавського В. В. від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М.,         Слюсар Т. А., від 01 червня 2021 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 
		до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Київській області, у якому просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу 
		з ОСОБА_3 , визнати право власності на частку у спільному майні 
		та змінити черговість у праві на спадкування за законом після смерті 
		ОСОБА_3 .
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області 
		від 01 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що  ОСОБА_1 та її представник повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Позивач не зверталася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня         2021 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду на підставі                        пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судові засідання, призначені на 18 лютого 2021 року та на 01 березня 2021 року, не з`явилися, при цьому були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками, наявними у матеріалах справи. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		14 червня 2021 року до Верховного Суду  ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року і направити справу 
		для продовження розгляду скарги до суду першої інстанції, посилаючись 
		на порушення судами норм процесуального права.
		Заявниця посилається на те, що підготовче провадження у цій справі тривало із серпня 2019 року по 01 грудня 2020 року включно, на засіданнях суду був присутній її представник. Стверджує, що у зв`язку із її перебуванням на лікарняному, її представником 17 лютого 2021 року особисто через канцелярію суду була подана заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 лютого 2021 року. Дата наступного судового засідання була заздалегідь узгоджена - 01 березня 2021 року, тому, зважаючи на хворобу, термін лікування, заборону сімейного лікаря при підвищеній температурі тіла покидати приміщення, позивачка не могла попередити суд про стан свого здоров`я, а також надати відповідні докази до повного одужання. Суд першої інстанції, не з`ясувавши характер хвороби, причини ненадання довідки з медичного закладу, провів судове засідання                     01 березня 2021 року та виніс ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Позивачка стверджує, що у неї була поважна причина, пов`язана із її незадовільним станом здоров`я, у зв`язку із якою вона не могла прибути у судове засідання, призначене на 01 березня 2021 року.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що представник позивачки 17 лютого 2021 року повідомив суд про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 лютого 2021 року, у зв`язку із перебуванням позивачки на лікарняному, однак належних доказів на підтвердження зазначених обставин суду першої інстанції не надав.            ОСОБА_2 вважає, що позивачка та її представник зловживають своїми процесуальними правами, а судами попередніх інстанцій надана належна оцінка вказаним обставинам. 
		 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 
		до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Київській області, у якому просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу 
		з ОСОБА_3 , визнати право власності на частку у спільному майні 
		та змінити черговість у праві на спадкування за законом після смерті 
		ОСОБА_3 
		ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судові засідання, призначені на 18 лютого 2021 року та на 01 березня 2021 року, не з`явилися.
		Позивачка та її представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи розписками.
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Лук`янова Н. В. 17 лютого 2021 року особисто через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 лютого 2021 року, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному, однак доказів на підтвердження вказаної обставини суду першої інстанції заявником надано не було.
		Розгляд справи було відкладено на 15:30 год 01 березня 2021 року, що підтверджується протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року.
		У судовому засіданні, призначеному на 15:30 год 01 березня 2021 року, Бориспільським міськрайонним судом Київської області постановлено оскаржувану ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у зв`язку із повторною неявкою позивачки у судове засідання без поважних причин. 
		Від представника ОСОБА_1 - адвоката Лук`яновї Н. В. на електрону адресу суду о 16:30 год 01 березня 2021 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду о 16:50 год, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, яка проголошена о 16:00 год.
		Позиція Верховного Суду
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням 
		чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
		Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
		Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, 
		не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
		Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
		Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
		Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
		При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.
		Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
		Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
		Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
		Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій,  ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 були в установленому порядку повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 18 лютого 2021 року та на 01 березня 2021 року, не з`явилися, та заяви про розгляд справи без її участі позивачка не подавала до суду.
		Отже, враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивачки, яка належним чином була повідомлена про призначення, дату та час розгляду справи, суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку із повторною неявкою позивачки в судове засідання.
		Подаючи 17 лютого 2021 року заяву про відкладення розгляду справи, який було призначено на 18 лютого 2021 року, представник позивачки посилалася на погіршення стану здоров`я її довірителя та перебування на лікарняному, однак на підтвердження зазначених обставин належних доказів суду першої інстанції заявницею надано не було. Розгляд справи було відкладено судом на 15:30 год 01 березня 2021 року, однак до початку судового засідання від сторони позивача не надходило жодних клопотань про розгляд справи без її участі, або ж про відкладення розгляду справи у зв`язку із наявністю об`єктивних перешкод.
		Листок непрацездатності позивачкою суду не був наданий.
		Посилання в касаційній скарзі на неможливість взяти участь у судовому засіданні, а також на необхідність відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (карантинних обмежень), не заслуговують на увагу, оскільки позивачка не була позбавлена можливості повідомити суд про причини неявки в судове засідання, забезпечити участь в судових засіданнях іншого представника, а також порушити перед судом клопотання про перенесення розгляду справи або ж проведення розгляду справи з її участю поза межами приміщення суду з дотриманням положень               статті 212 ЦПК України.
		Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку процесуальній поведінці позивачки та її представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачці та її представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
		Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
		Частиною другою статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		Слід зазначити, що у відповідності до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2021 року відкрито провадження у справі № 359/4954/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції Київської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості у праві на спадкування за законом.
		Вказане свідчить, що позивачка ОСОБА_1 реалізувала своє право на повторне звернення до суду із позовом.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, судами правильно застосовано положення пункту 3 частин першої           статті 257 ЦПК України.
		Доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області                            від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду             від 01 червня 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:Є. В. Синельников    С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...