Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 506/348/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано судом: 30.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 31.08.2021
Номер судового провадження: 2/506/101/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Красноокнянський районний суд Одеської області 
		Справа № 506/348/21
		Провадження № 2/506/101/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		30.07.2021 року  с.м.т. Окни
		Красноокнянський районний суд Одеської області
		у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.
		за участю секретаря Гушкана Є.А.
		позивача ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Окни в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом
		ОСОБА_1 до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження майна,  
		В С Т А Н О В И В:
		19 травня 2021 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом. 
		Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
		Так, за штатним розписом в Красноокнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена, у зв`язку з перебуванням у відпустці, суддя Чеботаренко О.Л. також була відключена у зв`язку з перебуванням у відпустці з 11 по 31 травня 2021 року.
		Тому після виходу судді Чеботаренко О.Л. з відпустки, а саме 01 червня 2021 року, проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.
		04.06.2021 року позовна заява була залишена без руху.
		Після усунення недоліків позовної заяви 29 червня 2021 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
		Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу ,укладеного між нею та ОСОБА_2 ,та посвідченого 23 липня 2005 року за реєстром №1158 приватним нотаріусом Красноокнянського районного нотаріального округу Бушуєвою І.І. У березні 2021 року вона звернулася до Великомихайлівської державної нотаріальної контори з приводу проведення нотаріальних дій щодо відчуження вищевказаної квартири, але державний нотаріус листом повідомила її, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на її квартиру є обтяження - заборона відчуження нерухомого майна у Реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7258227,зареєстровно 26 травня 2008 року Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області на підставі рішення Красноокнянського районного суду від 05 січня 2001 року. При цьому відповідно до п.1.4 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ,посвідченого 23 липня 2005 року за реєстром №1158 приватним нотаріусом Красноокнянського районного нотаріального округу Бушуєвою І.І., вказана квартира, відповідно до довідки №977603-3013, виданої 23 липня 2005 року приватним нотаріусом Бушуєвою І.І. з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, витягу № 4189964 з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 липня 2005 року, під забороною відчуження (арештом) не перебувала. Крім того, витягом з Державного реєстру рухомого майна про податкові застави підтверджувалась відсутність податкової застави щодо зазначеної квартири. 
		При цьому, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, виданого їй державним нотаріусом Шавшою Г.М. станом на 12 березня 2021 року, щодо вищевказаної квартири, власником якої є ОСОБА_1 , у розділі Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ,де власником зазначено ОСОБА_2 , є обтяження у виді заборони відчуження на нерухоме майно на підставі рішення Красноокнянського районного суду від 05 січня 2001 року, реєстраційний №758227 від 26 травня 2008 року. Тобто фактично обтяження були зареєстровані у той час, коли власником квартири була вона/ позивач/, а не попередній власник.
		Позивач зазначає, що наявність зазначеної заборони не має ніякого відношення до неї та до її квартири, яка на законних підставах належить їй на праві приватної власності. Посилаючись на ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, позивач просить зняти арешт з її квартири. 
		У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позовних вимог та дала пояснення, аналогічні вищевикладеному, доповнивши, що при спілкуванні з попереднім власником квартири ОСОБА_2 /а не ОСОБА_2 , як зазначено державним нотаріусом у реєстрі обтяжень/, остання повідомила її, що арешт був накладений у зв`язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_3 до Чориш про стягнення боргу, але , як стверджує ОСОБА_2 , вона повністю розрахувалася з ОСОБА_3  і будь-яких боргів на час продажу квартири вона не мала. 
		Представник відповідача  Великомихайлівської державної нотаріальної контори  в судове засідання не з`явилася , однак надала письмову заяву, у якій просила розгляд справи проводити у її відсутність до повного завершення; свою позицію по суті позову не висловила.
		 Вислухавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного. 
		Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ,укладеного між нею та ОСОБА_2 ,та посвідченого 23 липня 2005 року за реєстром №1158 приватним нотаріусом Красноокнянського районного нотаріального округу Бушуєвою І.І., належить квартира АДРЕСА_1 ./ а.с.19-21/.
		У п.1.4 вищевказаного договору зазначено, що відповідно до довідки №977603-3013, виданої 23 липня 2005 року приватним нотаріусом Бушуєвою І.І. з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна ,витягу № 4189964 з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 липня 2005 року, ця квартира під забороною відчуження (арештом) не перебувала. Витягом з Державного реєстру рухомого майна про податкові застави підтверджується відсутність податкової застави щодо зазначеної квартири. 
		Відповідно до інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - позивача ОСОБА_1 станом на 27 липня 2021 року жодних обтяжень та заборон щодо квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивач ОСОБА_1 , немає./ а.с.59 /
		Разом з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта - квартири АДРЕСА_1  станом на 12 березня 2021 року, власником якої зазначено ОСОБА_1 , у розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» зазначено, що на вказаний об`єкт є обтяження у виді заборони на нерухоме майно ,реєстраційний номер обтяження 7258227,зареєстровано 26 травня 2008 року Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою на підставі рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 05 січня 2001 року, при цьому власником квартири вказано ОСОБА_2 /а.с.57-58/.
		При цьому, за повідомленням Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори, підставою обтяження була постанова Красноокнянського районного суду Одеської області від 25 липня 2001 року /а.с.49/. 
		Відповідно до копії постанови Красноокнянського районного суду від 25 липня 2001 року , на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 ,було накладено арешт з метою забезпечення позову по справі ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу./ а.с.51/
		Зазначена постанова була звернута до виконання 07 серпня 2001 року та направлена для виконання як Великомихайлівській районній державній нотаріальній конторі, так і приватному нотаріусу Бушуєвій І.І./ а.с. 50 /.
		Відповідно до рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 31 січня 2002 року по справі №2-2/2002 у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2  про стягнення боргу відмовлено. Рішення набрало законної сили 22 квітня 2002 року / а.с. 54-55 /.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Відповідно до статті 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства, суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
		За змістом ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Так, судом встановлено, що позивач є законним власником квартири АДРЕСА_1 і існування обтяження, яке було накладено щодо майна попереднього власника, підстава для якого вже не існувала на момент укладення договору купівлі- продажу між позивачем та колишнім власником, перешкоджає реалізації права позивача на вільне розпорядження приватною власністю.
		При цьому слід зауважити, що обтяження судом були накладені у липні 2001 року, при цьому дані як про дату постанови - 25 липня 2001 року,/ а не 05 січня 2001 року,як помилково зазначено в реєстрі /, так і про власника квартири - ОСОБА_2 ,/ а не ОСОБА_2 ,як помилково було зазначено в реєстрі / , були внесені лише 26 травня 2008 року, тоді як вже на час укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних обтяжень не було, що підтверджується п.1.4 цього ж договору.
		Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. 
		Таким чином, позивач як законний власник , згідно із положеннями ст. 391 ЦК України, може вимагати усунення будь-яких порушень (обмежень) в здійсненні нею права користування та розпорядження майном, яке належить їй на праві приватної власності.
		Відповідно до ст.41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Згідно ст.ст. 321, 383, 386 ЦК України, позивач як власник не може бути протиправно позбавлена цього права чи обмежена у його здійсненні; вона має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, і держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
		Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналась 17 липня 1997р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. 
		Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин справи та перевірки їх доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заборони на відчуження нерухомого майна, а саме скасування арешту квартири позивача, яка належить останній на праві власності.
		При цьому слід зауважити, що згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
		Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. 
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		При цьому відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Разом з тим, враховуючи, що позивач просила залишити судові витрати за нею та не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, виходячи із принципу диспозитивності, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 /зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області /с.м.т.Велика Михайлівка Одеської області, вул.Пушкіна, б.2-Б, ЄДРПОУ 02899660/ про зняття заборони відчуження майна задовольнити повністю.
		Скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 , тип обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження: 7258227; зареєстровано: 26.05.2008 року, реєстратор: Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: рішення суду, 05.01.2001 року, Красноокнянський районний суд Одеської області; об`єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 ; додаткові дані: архівний запис № 9-2001 без дати, Красноокнянський районний суд Одеської області. 
		Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		СуддяО. Л. Чеботаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...