Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11972/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; підряду; будівельного.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2021. Зареєстровано: 02.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2021.
Дата набрання законної сили: 29.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 липня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/11972/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
		за участю  секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
		представників учасників справи:
		позивача -    Сахневич Н.І. - адвокат (ордер від 28.07.2021 №СВ1017075)
		відповідача 1 -  Козінцева А.А. - самопредставництво (витяг ЄДРЮО)
		відповідача 2 -  не з`явився
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак"
		на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2020 
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та 
		додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак"
		до:  Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації;
		товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем"
		про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору про закупівлю.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" (далі - ТОВ "Укрбуд Козак", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (Управління, відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" (ТОВ "Мішем", відповідач 2) про:
		 
		- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом розкриття тендерних пропозицій від 30.06.2020 по предмету закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького 16" у Печерському районі міста Києва;
		 
		- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 01.07.2020 №01/07-1 по предмету закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького 16" у Печерському районі міста Києва;
		 
		- визнання недійсним договору підряду від 07.07.2020 № 31 (ДК 021:2015 код 45233000-9), укладеного між Управлінням та ТОВ "Мішем".
		 
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що тендерна пропозиція ТОВ "Мішем" повинна бути відхилена в зв`язку з тим, що учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі",    а рішення Управління щодо визначення переможцем аукціону ТОВ "Мішем" є безпідставним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		3. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2020 (суддя Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 (колегія суддів: Корсак В.А., Попікова О.В., Євсіков О.О.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (колегія суддів: Корсак В.А., Ходаківська І.П., Євсіков О.О.) заяву представника ТОВ "Мішем"    адвоката Ж.В. Гулько про розподіл судових витрат від 10.04.2020 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Укрбуд Козак" на користь ТОВ  "Мішем" 10  000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 130, 80 грн. поштових витрат. У задоволенні решти заяви представника    ТОВ "Мішем"  адвоката Ж.В. Гулько про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, - відмовлено.
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		5. ТОВ "Укрбуд Козак", не погоджуючись з даними судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		 
		6. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 скасувати в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви щодо витрат на правову допомогу в повному обсязі.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційні скарги
		 
		7. Касаційні скарги подані на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
		 
		8. У касаційній скарзі на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 скаржник, зазначаючи про невідповідність її вимогам процесуального закону, просить вказану додаткову постанову скасувати.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		9. У відзивах на касаційні скарги відповідачі доводи касаційних скарг не визнають і погоджуються із висновками суду попередніх інстанцій; також відповідач 2 заявив про відшкодування витрат на правову допомогу і витрат на листування у справі. 
		 
		Розгляд клопотання
		 
		10. ТОВ "Мішем" подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням представника ТОВ "Мішем" в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області як захисник обвинуваченого у кримінальному провадженні. 
		 
		11. Судом не знайдено підстав для задоволення зазначеного клопотання з урахуванням такого. Законом не передбачено і судом не визнавалася обов`язковою явка представників учасників справи у судове засідання з розгляду касаційної скарги. ТОВ "Мішем" не доведено неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого свого представника (якщо ТОВ "Мішем" вважав таку участь необхідною).     
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.
		 
		12. 16.06.2020 Управлінням оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу у сфері закупівель оголошення UA-202006-16-006508-с про проведення спрощеної/допорогової закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького, 16" у Печерському районі міста Києва на очікувану вартість                       1 461 472, 00 UAH з ПДВ та оприлюднено тендерну документацію з кінцевим строком подання тендерних пропозицій 26.06.2020 до 12 годин 00 хвилин.
		 
		13. Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель, свої пропозиції для участі у спрощеній процедурі закупівлі подали такі учасники: ТОВ "Мішем", товариство з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз", товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Спецбудсервіс", ТОВ "Укрбуд Козак".
		 
		14. За результатами розгляду Замовником було прийнято рішення, оформлене відповідним протоколом розкриття тендерних пропозицій від 30.06.2020, в якому зазначено, що учасник ТОВ "Мішем" відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
		 
		15. 01.07.2020 уповноваженою особою Замовника було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/07-1, яким визначено переможцем вищезазначеної спрощеної процедури закупівлі ТОВ "Мішем" та ухвалено рішення про намір укласти договір з переможцем спрощеної закупівлі.
		 
		16. 01.07.2020 Замовником оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір з переможцем вищевказаної спрощеної закупівлі ТОВ "Мішем".
		17. На веб-порталі Уповноваженого органу у сфері закупівель 07.07.2020 оприлюднений укладений між замовником та переможцем договір підряду від 07.07.2020 № 31 (ДК 021:2015 код 45233000-9) щодо виконання робіт за адресою: вул. Підвисоцького, 16 у Печерському районі м. Києва з додатками до нього.
		 
		18. ТОВ "Укрбуд Козак" вважає, що рішення замовника щодо визначення переможцем аукціону ТОВ "Мішем" є безпідставним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", а укладений за результатом проведеної спрощеної процедури закупівлі договір підлягає визнанню його недійсним.
		 
		19. Позивач зазначив, що в ході вивчення тендерної пропозиції переможця ТОВ  "Укрбуд Козак" виявлені численні невідповідності вимог тендерної документації, а саме: відсутність відомостей ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку з обґрунтуванням та посиланням на постачальника; відсутність сертифікатів якості; відсутність сертифіката на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) стосовно капітального ремонту та/або ремонту; непідтвердження підстав, визначених у частині другій статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"; учасником надана копія кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-проектувальника, безстроковість якого не підтверджена; у складі пропозиції подано довідку, яка не містить підпису та печатки.
		 
		20. З огляду на зазначені порушення позивач просить суд визнати недійсним рішення замовника про відповідність кваліфікаційним критеріям пропозиції ТОВ  "Мішем" та визнання його переможцем.
		 
		21. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для визнання спірного рішення і договору недійсними та про відсутність у нього порушеного спірним рішенням та договором права, а тому відмовив у позові з цих підстав.
		 
		Касаційне провадження
		 
		22. У зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. та Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.07.2021, який наявний в матеріалах справи. 
		 
		Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		23. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		24. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		25. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про те, що :
		-тендерна пропозиція ТОВ "Мішем" відповідає кваліфікаційним критеріям Замовника;
		- договір підряду від 07.07.2020 №31 укладено з дотриманням усіх вимог, передбачених чинним законодавством (крім того, зазначений договір виконаний в повному обсязі);
		- не підтверджено порушення прав позивача з боку відповідачів.
		 
		26. Щодо підстави оскарження судових рішень попередніх інстанцій відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
		 
		27. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржуване судове рішення ухвалене без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах  Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 394/301/19 та від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, виключають подібність спірних правовідносин у вказаній справі та в справі №  910/11972/20.
		 
		28. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 
		 
		29. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
		 
		30. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). 
		 
		31. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
		 
		32. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
		 
		33. Таким чином, посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 394/301/19 та від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 є неприйнятними з огляду на те, що такі постанови прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідних справах, за інших обставин, встановлених у зазначеній справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.
		 
		34. Згідно з пунктом 5 частини першої  статті 296 ГПК України  (у редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої  статті 287 цього Кодексу  судом встановлено, що  висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
		 
		35. Крім того , Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену позивачем підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки: 1) ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору; 2) у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від   25.02.2021 зі справи №  910/800/19).
		 
		36. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Як зазначалося вище, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		 
		37. ТОВ "Укрбуд Козак" зауважує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 13,14, 16, 29, 31 Закону України "Про публічні закупівлі"
		 
		38. Ураховуючи встановлені судами обставини справи, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями. Крім того, деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 ГПК України. 
		 
		39. У зв`язку з викладеним Верховний Суд дійшов висновку про непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		40. Скаржник також зазначає про те, що підставою оскарження судових рішень попередніх інстанцій є те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
		 
		41. Втім, з огляду на положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України Суд не бере до уваги аргументи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази. Відповідно до зазначеної норми процесуального права наведені порушення (в разі їх наявності) є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Однак у цій справі підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, на які посилався скаржник, не підтвердилися.
		 
		42. З огляду на викладене судом касаційної інстанції відхиляються через необґрунтованість доводи скаржника щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		 
		43. Крім того, підставою для скасування судового рішення у справі та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, на який посилається скаржник у своїй касаційній скарзі та заяві на виконання ухвали суду про усунення недоліків). 
		 
		44. Тобто  пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачає, що касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з цієї підстави за умови задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень передбачає лише передачу справи на новий розгляд, а не прийняття нового рішення, як того вимагає скаржник у своїй касаційній скарзі, а, отже, ТОВ "Укрбуд Козак"  лише формально посилається на цю підставу без мети її фактичного застосування.
		 
		45. Верховний Суд зазначає, що інші аргументи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже надана певна оцінка судами попередніх інстанцій.
		 
		46. Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
		 
		47. Щодо касаційної скарги ТОВ "Укрбуд Козак" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 Верховний Суд зазначає таке.
		 
		48. До Північного апеляційного господарського суду 13.04.2021 від відповідача 2 - ТОВ  "Мішем" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з посиланням на статтю 129 ГПК України, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача 2 витрати на правову допомогу, понесенні у суді апеляційної інстанції, у сумі 20  000,00 грн та витрати на послуги пересилання листів у справі в розмірі 130,80 грн  на загальну суму 20  130,80 грн.
		 
		49. Відповідно до статті   26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"  (далі - Закон N 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		 
		50. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в  статті 1 Закону N  5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		 
		51. Згідно зі  статтею 19 Закону 5076-VI  видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		 
		52. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
		 
		53. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		 
		54. Разом з тим, господарським процесуальним  законом  визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		 
		55. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		56. Частинами другою - четвертою статті    126 ГПК України  передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		57. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		58. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста  статті 126 ГПК України).
		 
		59. У касаційній скарзі позивач зазначає про те, що :
		- на порушення частини восьмої статті 129 ГПК України відповідач 2 не зробив заяви про наступне долучення доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів, тому заяву слід було залишити без розгляду; 
		- також скаржник зазначив, про відсутність доказів, що свідчать про оплату гонорару, а також відсутність доказів прийняття вказаних послуг адвоката    ТОВ  "Мішем" свідчать про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу, тому у задоволенні заяви слід було відмовити;    
		- у випадку непогодження судом касаційної інстанції з доводами скаржника щодо підстав для відмови в задоволенні    заяви ТОВ "Мішем" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач звертає увагу на підстави для їх зменшення. 
		 
		60. Не знаходить свого підтвердження і спростовується матеріалами справи посилання скаржника про те, що відповідач 2 на порушення статті 129 ГПК України не зробив заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів. 
		 
		61. Як  зазначив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 відповідно до статті 124 ГПК України навів попередній орієнтовний розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зокрема розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції складає 20 000,00 грн та 300,00 грн - послуги пошти. 
		 
		62. Таким чином, аргументи позивача про те, що відповідач 2 не зробив відповідної заяви про  відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів у розумінні строку, визначеного  частиною восьмою  статті 129 ГПК України, спростовуються матеріалами справи.
		 
		63. Колегія суддів враховує, що за змістом пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
		 
		64. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №  922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
		 
		65. Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції відхиляє аргумент скаржника про те, що суд апеляційної інстанції мав відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку з відсутністю доказів, що свідчать про оплату гонорару, а також відсутністю доказів прийняття вказаних послуг адвоката.  
		 
		66. Урахувавши обсяг, співмірність заявлених витрат, їх обґрунтованість, розумність та заперечення на заяву ТОВ "Укрбуд Козак", колегія суддів апеляційного господарського суду за результатами аналізу договору про надання правової допомоги від 31.08.2020 №31/2, додатку до договору від 12.02.2021, акта надання послуг від 05.04.2021 №3 дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ  "Мішем" про розподіл судових витрат.
		 
		67. При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності  статті 129 ГПК України, не свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення.
		 
		68. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
		 
		69. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		70. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
		 
		71. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		 
		72. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		73. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, наданих у постановах Верховного Суду, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укрбуд Козак" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
		 
		Судові витрати
		 
		74. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ТОВ "Укрбуд Козак", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.
		 
		Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 зі справи №  910/11972/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
		 
		2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 зі справи №  910/11972/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України,  залишити без задоволення.
		 
		3. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 зі справи №  910/11972/20 залишити без змін.
		 
		4. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 зі справи №  910/11972/20 залишити без задоволення. 
		 
		5. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 зі справи №  910/11972/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк 
		 
		Суддя                                                                                                    Б. Львов
		 
		Суддя                                                                                                    В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...