Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 431/1397/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Номер судового провадження: 51-6263км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020130000000064

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		27 липня 2021 року
		м. Київ
		справа № 431/1397/20
		провадження № 51  6263 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 26червня 2020 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 5 жовтня 2020 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000064, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Підгорівка Старобільського району Луганської області, проживає на АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 26 червня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі настрок 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3роки. 
		Прийнято рішення про цивільний позов і стягнуто на користь ОСОБА_8 :
		 з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (даліПАТ НАСК «Оранта») 20753,71 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
		 з ОСОБА_6 300000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
		Згідно з вироком ОСОБА_6  визнано винуватим у тому, що він 29 лютого 2020 року приблизно о 19:00, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21104, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у межах населеного пункту повул.Чкалова у с. Підгорівка Старобільського району Луганської області зі сторони м.Старобільська в напрямку смт Білокуракіне Луганської області, обганяючи автомобіль КамАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , із причепом під керуванням   ОСОБА_9 , який рухався у попутному з ним напрямку, порушив вимоги п.п. 10.1, 11.3, 12.4, 12.9. «б)», 14.2. «в)» Правил дорожнього руху, проявив безпечність, неуважність, у достатній мірі не стежив за дорожньою обстановкою, ігноруючи дорожню ситуацію, що розвивалась, та маючи об`єктивну можливість на прямій ділянці вулиці завчасно виявити велосипедиста ОСОБА_10 , який рухався зустрічною смугою руху,не переконався в безпеці свого маневру та зі швидкістю понад 80 км/год виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого скоїв зіткнення зуказаним велосипедистом.У результаті дорожньо-транспортної пригоди (даліДТП) ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
		5 жовтня 2020 року Луганський апеляційний суд змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями засуджений ОСОБА_6 посилається на необґрунтованість рішення місцевого та апеляційного судів у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_8 про стягнення з нього 300 000 грн урахунок відшкодування моральної шкоди, ухваленого без урахування наявності страховика ПАТ НАСК «Оранта», в якому було застраховано його цивільно-правову відповідальність як власника наземного транспортного засобу. Вказує, щоапеляційний суд належним чином не перевірив аналогічних доводів, наведених вапеляційній скарзі захисника, і не надав відповіді на них. Просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 до ПАТ НАСК «Оранта» і в цій частині призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій умежах касаційної скарги. 
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК, вид та розмір призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі не оспорюються.
		Вимоги засудженого ОСОБА_6 у його касаційній скарзі щодо скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з ПАТ НАСК «Оранта» матеріальної шкоди на користь ОСОБА_8 на суму 20753,71 грн є необґрунтованими інепідлягають задоволенню, враховуючи, що ні зазначена страхова компанія, ніпотерпіла в касаційному порядку це рішення не оскаржили, а засуджений не є особою, яка має право на оскарження вироку та ухвали в цій частині відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК, оскільки це не стосується його інтересів.
		Разом з тим доводи касаційної скарги про неправильність вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з нього 300000 грн урахунок відшкодування моральної шкоди є предметом перевірки касаційного суду.
		Ці твердження засудженого є частково обґрунтованими виходячи з наступного.
		Так, згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		З огляду на цепри вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
		При вирішенні питання щодо задоволення вимог потерпілої  ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 зазначених приписів закону місцевим судом не дотримано повною мірою, що не було враховано апеляційним судом при залишенні без змін вироку в частині цивільного позову.
		Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення  ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, потерпілій  ОСОБА_8 було заподіяно матеріальну та моральну шкоду. 
		Одночасно цивільна відповідальність ОСОБА_6 на час ДТП була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цим полісом, в якому страхувальником є ОСОБА_6 , забезпечена відповідальність осіб перед потерпілими за участю керованого автомобіля марки ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1, а.п.41). 
		Тобто з урахуванням наявності договору страхування відповідальність у певних межах була покладена як на особу, яка застрахувала свою відповідальність, так і на страхову компанію.
		Внаслідок ДТП, яке вчинено ОСОБА_6 на вказаному транспортному засобі, ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть. 
		З метою відшкодування шкоди, завданої вчиненим ОСОБА_6 злочином, передбаченим ч. 2 ст.286 КК, мати  ОСОБА_10  ОСОБА_8  подала позов, визначивши як відповідачів ОСОБА_6 і страхову компанію, в якій останній застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно потерпіла звернула вимоги до  ОСОБА_6  про відшкодування моральної шкоди у розмірі1000000грн і до ПАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 20753,71 грн.
		Місцевий суд у повному обсязі задовольнив позовні вимоги потерпілої до страхової компанії, стягнув із ПАТ НАСК «Оранта» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20753,71 грн, що не оскаржується в касаційному порядку, та визнав доведеним, що ОСОБА_8 завдано моральну шкоду на суму 300000 грн, яку в повному обсязі стягнув з ОСОБА_6 .
		 
		Зазначений у вироку розмір моральної шкоди, який не оскаржується в касаційній скарзі, визначено судом з огляду на характер та обсяг перенесених потерпілою страждань, які пов`язані зісмертю сина.
		Однак рішення суду про стягнення 300000 грн у повному об`ємі з ОСОБА_6 безурахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування тапосвідченої відповідним полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV.
		Зокрема, п.27.3. ст. 27 указаного Закону, крім іншого, передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, батькам (усиновлювачам). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
		Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП, тобто станом на29 лютого 2020 року, становив 4723 грн, що визначено ст. 8 Закону України «Продержавний бюджет на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX.
		Тому суду в рахунок відшкодування моральної шкоди належало стягнути зі страховика 56676 грн (4723*12), а іншу суму з ОСОБА_6 . 
		Проте, оскільки потерпіла не забажала, аби страхова компанія відшкодовувала їй моральну шкоду, то місцевий суд повинен був зменшити визначений ним розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн на суму 56676 грн і стягнути різницю з ОСОБА_6 , що зроблено не було.
		Ця помилка місцевого суду не була виправлена апеляційним судом, а тому підлягає усуненню судом касаційної інстанції шляхом зменшення суми відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з   ОСОБА_6 , на56676 грн і стягнення з засудженого 243324 грн (300000 грн -56676 грн).
		За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Вирок Старобільського районного суду Луганської області від 26червня 2020 року таухвалу Луганського апеляційного суду від 5 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 300 000 грн змінити.
		Зменшити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню з   ОСОБА_6 , на56676 грн та стягнути з засудженого  ОСОБА_6 на користь потерпілої  ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 243324 грн.
		У решті судові рішення щодо  ОСОБА_6 залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...