Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/10696/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2021. Зареєстровано: 03.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2021.
Дата набрання законної сили: 03.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/750/39/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020275010001102

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №750/10696/20 
		Провадження №1-кп/750/39/21 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 серпня 2021 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		потерпілого ОСОБА_6 , 
		захисника ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020275010001102 від 13.09.2020 по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого водієм-охоронником ПП «Рутіл», не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей  ОСОБА_9 , 2013 року народження та ОСОБА_10 , 2015 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13.09.2020, близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_8 , знаходячись на доріжці біля під`їзду №5 будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, у присутності своїх малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаком правої руки та правою ногою в голову та обличчя, загальною кількістю не менше трьох ударів, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми правої лицевої та скроневої ділянок голови, верхньої і нижньої повік правого ока, саден лоба ліворуч та слизової оболонки нижньої губи, травматичного неповного вивиху 41, 42 зубів, які згідно висновку експерта №509 від 12.10.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України, цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2098 грн. 04 коп., цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування 10000грн.моральної шкодита 2327грн. майнової шкоди, повністю не визнав. Вказав, що потерпілий є його колишнім тестем. Як на його думку, ця ситуація була спровокована потерпілим та його дружиною. Він разом зі своїм батьком привіз дітей, зупинився біля під`їзду, і одразу підбігла ОСОБА_13 , яка поводила себе неадекватно, кричала, кидалась на його батька, і він почав їх рознімати. В цей час до них підійшов потерпілий, в руках якого був підвальний ключ приблизно 20 см довжиною, яким хотів нанести удар, однак він зміг увернутись. Потерпілий розмахував цим ключем, погрожував, на що він просто захищався і при цьому наніс декілька ударів. Спочатку він потерпілого відштовхнув, а потім вдарив кулаком, коли той почав розмахувати ключем і зачепив його по шиї та підборіддю. Після цього він і вдарив потерпілого рази 3 кулаком в плече, в голову. Потерпілий спіткнувся і впав на спину. Поводив і далі себе агресивно і він вдарив його ще кулаком в плече 1-2 рази, тобто, коли потерпілий впав, він його вдарив в плече, може і у голову. Коли потерпілий вже лежав на землі, то також намагався його вдарити. Їх почали розбороняти сусіди і вони з батьком поїхали. Його батьку також було нанесено ушкодження, він звертався до лікарні і в поліцію. Потерпілий, погрожуючи ключем, розсік йому обличчя і тому він його вдарив. Йому пошкодив підборіддя, шию, руку. Батьку також наніс удар та розсік брову. Вважає, що конфлікт розпочався через ОСОБА_13 , вона була на підпитку і почала безпідставно скандал, накинулась на батька, а він їх рознімав. В поліцію вони і раніше звертались, сварки між ними часто виникають через дітей. Коли потерпілий встав, то у нього губа була розбита, може від падіння. Він міг його вдарити кулаком і ногою по тулубу, в голову ногою не бив. Від його удару могли бути гематоми, а інші ушкодження у потерпілого він не знає від чого. До цього у потерпілого ушкоджень не було, можливо він потім бився, а він бачив лише розбиту губу. Підтвердив, що на відеозапису дійсно зафіксовано, як він наносить удари потерпілому, проте бійка зафіксована не з самого початку. Крім нього потерпілого ніхто не бив, звідки у того такі ушкодження він не знає. Він перебував у стані необхідної оборони, лише захищався від нападу потерпілого.
		Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_8 , його вина у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується, а його доводи спростовуються наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Так,потерпілий  ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що обвинувачений є його колишнім зятем. Так, 13.09.2020 о 16:30 з дружиною ОСОБА_13 вони вийшли у двір зустрічати дітей. Коли під`їхав обвинувачений, онучки вийшла зі сльозами, а з автомобіля було чутно лайку в бік дружини. Він відвів дітей до під`їзду, але вони повернулись, були налякані. Батько обвинуваченого - ОСОБА_14 розбив дитячу іграшку, почались крики. Дружина з обвинуваченим лаялись, а він хотів їх заспокоїти і підійшов, було соромно перед сусідами і лячно за дітей. В цей час ззаду він відчув удар в голову, а потім обвинувачений почав добивати його ногами. Він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, побачив, що дружину бив батько обвинуваченого, він з останніх сил хотів її врятувати і отримав удар дубинкою. Коли прийшов до тями сусіди кричали, щоб викликали поліцію, і обвинувачений з батьком поїхали одразу. Йому викликали швидку і його забрали до лікарні. У нього при собі не було ніякого ключа, вперше про це чує. Обвинувачений вдарив його рукою по скроні, в око, збив з ніг, бив ногами. Було жорстоке побиття. Саме від ударів обвинуваченого такі ушкодження, а він його не бив. Він нікому не спричиняв ушкоджень, міг скинути обвинуваченого, коли той душив його дружину, відштовхнути рукою. Він стояв спиною до обвинуваченого, той спочатку вдарив його ззаду справа у скроню рукою двічі, його похитнуло, і він почав падати, обвинувачений збив його з ніг рукою, від чого він впав, а той почав його добивати ногами по тулубу, по голові, по обличчю. Він намагався підвестись, на що обвинувачений вдарив його коліном по обличчю. Було 3-4 удари. Сусіди почали кричати і при слові «поліція» обвинувачений з батьком швидко поїхали. Всі вказані ушкодження спричинив йому саме обвинувачений, тоді як він його не бив. Діти все це бачили, були налякані Позовну заяву свою підтримує, моральна шкода полягає в тому, що обвинувачений принизив його, спричинив біль, все це бачили сусіди, йому було соромно, а матеріальна шкода підтверджується понесеними витратами на лікування. 
		Свідок ОСОБА_13 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_6 , в судовому засіданні показала, що обвинувачений є колишнім зятем. 13.09.2020 їй зателефонувала дочка в сльозах, яка на той час лежала у лікарні, та сказала, що їй зателефонував обвинувачений, вилаяв її через дітей, яких брав на вихідні. Вона йому зателефонувала, а він на неї почав кричати також. Вона та чоловік вийшли на вулицю зустріти онуків, діти вибігли з автомобіля в сльозах. З автомобіля вийшов батько обвинуваченого і обвинувачений, який підскочив до неї та почав скандал з приводу одягу дітей, ображав її. Потерпілий зробив зауваження, став між ними, спиною до обвинуваченого, а той наніс йому 2-3 удари в голову правою рукою, в скроню. Чоловіка повело, а обвинувачений почав його бити. Обвинувачений вдарив його коліном в обличчя, коли чоловік присів від удару, а після цього чоловік вже впав на землю. В цей момент до неї підскочив батько обвинуваченого, тримав її руки, щоб вона не виривалась і не пішла допомагати чоловіку. Вона впала, можливо хтось штовхнув, лежачи побачила, що у чоловіка футболка на обличчі і обвинувачений б`є його по обличчю кулаком, наніс 3-4 удари. Сусіди кричали, що викличуть поліцію, і ті швидко поїхали. Діти дуже злякались. У чоловіка обличчя було в крові. Приїхала поліція та швидка допомога, чоловіка забрали до лікарні, де він перебував на лікуванні. Вона була твереза, ніякого ключа у чоловіка не було, обвинуваченому ніхто не погрожував. Батьку обвинуваченого також ніхто ушкоджень не наносив, не знає звідки у того тілесні ушкодження. У обвинуваченого не було підстав захищатись. 
		Свідок ОСОБА_15 показала суду, що з обвинуваченим не знайома, 13.09.2020 сиділа під під`їздом №1 будинку АДРЕСА_3 , де вона проживає, спілкувалась з сестрою. Приїхав автомобіль під 4 чи 5 під`їзд, почались крики, щось з приводу дітей. Там була одна жінка і три чоловіка. Була штовханина між жінкою і обвинуваченим. Потім почали кричати діти. Коли почались удари, вона стала знімати на телефон. Потерпілий стояв спиною до обвинуваченого. Обвинувачений наніс багато ударів, і ногою, і коліном. Спочатку, коли вони стояли, бив по голові руками, коли потерпілий впав від ударів на спину і намагався встати, був удар в голову. Ударів було багато, більше 10, удари були сильні. Потерпілий був у крові. Сусіди кричали, діти просили їх поїхати, кричали, плакали, дуже злякались. Крики були з приводу того, що іграшку розбив чоловік, який був з обвинуваченим. У потерпілого в руках нічого не було. Конфлікт вона спостерігали спочатку, звернула увагу, коли почали кричати діти і почались удари. Вона не бачила, щоб потерпілого ще хтось бив, окрім обвинуваченого, до них ніхто не підходив. 
		Свідок ОСОБА_16 показав суду, що він є сусідом потерпілого. Він був у в квартирі вдень і почув дитячий крик, вийшов на балкон і побачив, що ОСОБА_17  дружина потерпілого лежить на асфальті. Потерпілий також лежав на асфальті, а обвинувачений бив його ногами по грудях і спині. Йому було добре видно, оскільки це відбувалось під балконом. Сусіди кричали, що викличуть поліцію і після цього обвинувачений і його батько сіли в автомобіль і поїхали. 
		Свідок ОСОБА_18 суду показала, що обвинувачений є її цивільним чоловіком. Вони разом відвозили дітей, але він її висадив з машини неподалік і вона чекала, не хотіла зустрічатись з сім`єю потерпілого. Вона стояла через дорогу, чекала. Бачила, що вийшла колишня теща обвинуваченого - ОСОБА_19 , кричала, провокувала сварку. У потерпілого щось було в руках і зав`язалась бійка. Обвинувачений оборонявся від потерпілого, який хотів завдати удари. Вона ударів не бачила, але брова була розсічена у обвинуваченого. Потерпілий розмахував руками, в яких був ключ приблизно 10 см довжиною. Була бійка між обвинуваченим і потерпілим. Бились вони вдвох, хто кого і куди бив вона не бачила.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 показав, що він є батьком обвинуваченого. 13.09.2020 він та син їхали з села додому, відвозили дітей. Приїхали до під`їзду, висадили дітей і ОСОБА_13 почала кричати, потім хотіла його вдарити, але син перехопив руку, підбіг потерпілий. Сусід і ОСОБА_13 на нього почепились і він впав на коліна. Потерпілий вдарив його ключем підвальним в брову, коли він сидів на колінах. З приводу цього він звертався до травмпункту та до поліції. Він ОСОБА_13 не бив, він взагалі нікого не чіпав. Він не бачив хто кого бив і куди бив. Він просив викликати поліцію. У сина були тілесні ушкодження після бійки. Син і потерпілий бились, але він цього не бачив. Коли сів до автомобіля, бійки вже не було. Потерпілого після цього вже не бачив. Він нікого не бив, його вдарив лише потерпілий. Діти були в під`їзді, кричали, бачили, що відбувається.
		Окрім зазначеного, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується сукупністю досліджених у порядку, встановленому ст. 358 КПК України, та перевірених в судовому засіданні доказів:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.09.2021, відповідно до якого ОСОБА_6 просить провести перевірку по факту нанесення йому тілесних ушкоджень колишнім зятем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мало місце 13.09.2020 близько 16:30 год. біля 5-го під`їзду по вул. Доценка;
		- заявою ОСОБА_6 від 13.09.2020, відповідно до якої останній просить вжити заходів до ОСОБА_8 , котрий наніс йому тілесні ушкодження 13.09.2020 о 16:38 год. за адресою: АДРЕСА_4 ; 
		- рапортом помічника чергового Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 13.09.2020, відповідно до якого 13.09.2020 о 18:05 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.09.2020 о 18:04 за адресою: АДРЕСА_3 , до ЧОЛ ЕМД доставлений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 з діагнозом ЗЧМТ, СГМ, забій правої скроні, забі    й м`яких тканин обличчя голови, ссадина слизової оболонки нижньої губи, відпущений. Біля під`їзду побив родич гумовою палицею по голові;
		- рапортом помічника чергового Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 13.09.2020, відповідно до якого 14.09.2020 о 00:09 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.09.2020 о 00:09 за адресою: АДРЕСА_4 , ЧМЛ№2 поступив з ЧОЛ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,ЗЧМТ, СГМ, забій м`яких тканин обличчя, сьогодні в ході бійки по вул. Доценка побив зять. Госпіталізований до неврологічного відділення;
		- рапортом від 13.09.2020, згідно якого 13.09.2020 о 16:37 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.09.2020 о 16:37 за адресою: АДРЕСА_3 , заявниця повідомила, що за вказаною адресою відбувається бійка за участі 4 осіб. ЕМД викличе самостійно. Просить направити наряд поліції, заявник не назвалась;
		-протоколом проведенняслідчого експериментувід 05.11.2020з фототаблицеюдо нього,відповідно доякого підчас слідчогоексперименту потерпілий ОСОБА_6 ,в присутностідвох понятихта статиста,докладно розповів та показав на місці про обставини заподіяння обвинуваченим ОСОБА_8 йому ударів рукою та ногою в область обличчя, голови та тулубу;
		- протоколом проведенняслідчого експериментувід 05.11.2020з фототаблицеюдо нього,відповідно доякого підчас слідчогоексперименту свідок ОСОБА_13 ,в присутностідвох понятихта статиста,докладно розповіла та показала на місці про обставини заподіяння обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 ударів рукою та ногою в область обличчя;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2020, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 , з осіб, зображених на фотознімках, впізнала чоловіка на фото під №2 і підтвердила, що саме він і є тим чоловіком, який був в білих штанах з голим торсом, який 13.09.2020 близько 16:30 год. біля буд. АДРЕСА_3 наносив удари руками і ногами в область голови ОСОБА_6 . Відповідно до довідки до протоколу впізнання за фотознімками на фотокартці №2 в протоколі розміщений фотознімок ОСОБА_8 ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2020, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 , з осіб, зображених на фотознімках, впізнав чоловіка на фото під №2 і підтвердив, що саме він і є тим чоловіком, який 13.09.2020 близько 16:30 год. біля під`їзду №5 буд. АДРЕСА_3 наносив удари руками і ногами по спині та голові в область обличчя ОСОБА_6 . Відповідно до довідки до протоколу впізнання за фотознімками на фотокартці №2 в протоколі розміщений фотознімок ОСОБА_8 ;
		- протоколом огляду речового доказу від 28.09.2020, згідно якого дізнавачем в кабінеті №326 СД ЧВП ГУНП в Чернігівській області при денному освітленні за допомогою стаціонарного комп`ютера було оглянуто DVD+R диск KAKTUZ, на якому було виявлено 1 відео-файл з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». При перегляді відео-файлу було встановлено, що на відеозаписі зафіксовані чотири особи, двоє з яких лежать на землі, двоє над ними зверху. Перша пара людей, які знаходяться ближче до дверей автомобіля (Кліменок Петро зверху, Бойченко Людмила знизу), чоловік зверху знаходиться спиною до камери, сидить зверху та тримає руками людину знизу, періодично правою рукою махає у бік лежачої людини знизу, потім він встає на коліна, хитається з боку в бік, тримаючи лежачу людину, потім падає, спираючись на автомобіль, тягнучи за собою лежачу людину. Друга пара людей в цей же час знаходиться на доріжці ближче до паркану клумби, чоловік з голим торсом та у світлих штанах (Кліменок Денис) знаходиться обличчям до камери, він намагається сісти на людину, яка знаходиться лежачою на асфальті головою у бік камери ( ОСОБА_21 ), потім чоловік у світлих штанах розвертається передом до людини на асфальті і колінами придавлює її до землі, також нажимає на неї руками, людина намагається встати з землі, чоловік у світлих штанах, тримаючи її руками, обходить її навкруги, людина вже знаходиться сидячою на землі. Потім, коли ця людина знаходиться на колінах правим боком до камери, наносить правою рукою один удар людині, яка стоїть на колінах, в район голови. Потім чоловік у білих штанах, прижимаючи голову цієї людини вниз, наносить один удар ногою в район голови, потім переходить і знаходиться справа від цієї людини і наносить ще два удари рукою в область голови справа, потім відходить від неї та підходить до іншої пари людей, тримає людину, яка знаходиться зверху, людина, якій чоловік у світлих штанах наносив удари, намагається встати, чоловік у світлих штанах повертається та штовхає цю людину вбік паркану, людина падає. Відео тривалістю 25 секунд. Вказаний відеозапис був відтворений в судовому засіданні і обвинувачений підтвердив, що він зафіксований на даному запису, одягнутий в світлі штани, а потерпілий  в червоній футболці;
		відповідями з КНП «Чернігівська міська лікарня №1» Чернігівської міської ради №1061 від 29.10.2020, КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради №3-05/589 від 22.10.2020, КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради №01-04/1604 від 23.10.2020, КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради №01-28/1008 від 22.10.2020, КНП «Чернігівська міська лікарня №4» Чернігівської міської ради №01-07/772-04 від 28.10.2020, згідно яких ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 13.09.2020 по 30.09.2021, в стаціонарні та поліклінічні відділення лікарень, до травмпункту КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради, за медичною допомогою не звертався. 
		Згідно висновку експерта №509 від 12.10.2020, у ОСОБА_6 , 1972 р.н., виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематомою правої ви лицевої та скроневої ділянок голови, верхньої і нижньої повік правого ока, саднами лоба ліворуч та слизової оболонки нижньої губи, травматичним неповним вивихом 41,42 зубів, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів по механізму удару, струсу та тиснення і в сукупності, як єдине багатокомпонентне ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Не виключена можливість, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 могли утворитися 13.09.2020 р. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 виникли віл дії тупих, твердих предметів, в тому числі і внаслідок нанесення ударів руками, ногами. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 , знаходяться в зонах досяжних для власної руки, однак конкретні умови заподіяння вищевказаних тілесних ушкоджень, в тому числі і заподіяння їх власноручно, встановлюються виключно слідчими діями. Виходячи з кількості ушкоджень, описаних в наданій на експертизу медичній документації на ім`я ОСОБА_6 , їх характеру та розташування, можна припустити, що він міг піддаватися впливу, не менше 3 (трьох) травмуючих дій. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 , утворення їх комплексу при падінні на площину з висоти власного зросту, в тому числі при попередньому наданні тілу прискорення, виключається.
		Аналізуючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд завказаних обставинвважає доведеноювинуватість ОСОБА_8 , а його дії вірно кваліфікованими за ч.2 ст. 125 КК України. В ході розгляду кримінального провадження не здобуто доказів стосовно того, що отримані потерпілим тілесні ушкодження могли бути спричинені за інших обставин, ніж вказаних стороною обвинувачення.
		Так, під час судового розгляду є повністю доведеним факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 і такі тілесні ушкодження згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
		Також судом встановлено з показів свідків та потерпілого, що такі тілесні ушкодження були спричинено ОСОБА_6 саме діями ОСОБА_8 13.09.2020 року приблизно о 16:30 год. біля під`їзду №5 будинку АДРЕСА_3 .
		Суд відзначає,що обвинувачений ОСОБА_8 не заперечуєфакту завданняударів рукамив областьплеча татулуба потерпілого ОСОБА_6 ,однак,обвинувачений прицьому зазначає,що вінвчиняв такідії задлясамозахисту віддій потерпілого,що слідрозуміти якнеобхідну оборонув розуміннікримінального права. 
		Оцінюючи такі покази обвинуваченого суд відзначає наступне.
		Згідностатті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Як роз`яснено у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.
		Аналіз зазначеної вище норми закону та роз`яснень суду касаційної інстанції свідчить, що для констатації факту необхідної оборони потрібно встановити зокрема те, що дії, що становлять зміст необхідної оборони, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постановах від 22 січня 2015 року у справах №5-27кс14 та №5-35кс14, у тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного із перебуванням особи в стані необхідної оборони, суд повинен врахувати конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		В межах даної справи судом не встановлено будь-яких протиправних дій зі сторони ОСОБА_6 , які вимагали застосування дій, що були вчинені обвинуваченим ОСОБА_8 відносно нього.
		Натомість судомвстановлено протилежне.Так,обвинувачений післятого,як потерпілийстав міжним тасвідком ОСОБА_13 з метоюзагасити сварку,спиною дообвинуваченого,що підтверджуєтьсяяк показамипотерпілого такі свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 ,обвинувачений почавнаносити тілесніушкодження ОСОБА_6 .При цьомусудом невстановлено,що потерпілийнамагався завдатибудь-якоїшкоди самеобвинуваченому,оскільки вінстояв спиноюдо нього,жодних підтверджуючихданих щодонаявності тілеснихушкоджень уобвинуваченого ОСОБА_8 ,як проце нимбуло зазначенов судовомузасіданні,суду наданоне було,з цьогоприводу останнійне звертавсяані дозакладів охорониздоров`я міста,що підтвердженовідповідними довідками,ані дополіції. 
		Суд приходить до висновку, що з боку потерпілого суспільно небезпечного посягання не було, оскількисаме діями ОСОБА_8 було спровоковано конфлікт, так як останній голосно сварився зі свідком ОСОБА_13 , яка є жінкою потерпілого, конфлікт відбувався на вулиці при малолітніх дітях, та на зауваження потерпілого ОСОБА_6 , почав бійку з ним.
		Особа, яка спровокувала насильство не може перебувати у стані необхідної оборони. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові (ВС/ККС у справі №748/1226/18 від 12.05.2020).
		Більше того, суд вважає нелогічними покази обвинуваченого та свідка ОСОБА_18 в частині, що удари були обвинуваченим завдані через те, що у потерпілого щось було в руках, і він хотів завдати удари обвинуваченому, розмахуючи руками, що обвинуваченим було розцінено як намагання завдати удару, і тому він оборонявся, а також показання обвинуваченого в тій частині, що він захищав батька від нападу потерпілого, та показання свідка ОСОБА_20 , який зазначав, що він нікого не бив та не бачив хто кого бив. Як слідує з відеозапису, переглянутого в судовому засіданні, на останньому зафіксовано, що свідок ОСОБА_13 лежить на асфальті, а на ній зверху сидить свідок ОСОБА_20 , що спростовує покази останнього в тій частині, що він нікого не чіпав, а навпаки утримували його. Також, на відео зафіксовані удари, які наносив обвинувачений потерпілому, який знаходився на асфальті, лежачи. Також враховано, що потерпілий на момент вчинення відносно нього кримінального правопорушення перебував у віці 48 років, тоді як обвинувачений є особою молодого віку - 28 років. Отже, діючи добросовісно та без відповідного умислу, здійснення таких дій потерпілим, як зайняти місце між свідком ОСОБА_13 та обвинуваченим, спиною до нього, вочевидь не могло бути розцінено як небезпека для життя та здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 .
		Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що дії потерпілого за своїм характером не створювали реальної загрози заподіяння шкоди ОСОБА_8 , яка могла бути відвернута шляхом заподіяння шкоди самому потерпілому, а отже відсутні підстави вважати, що обвинувачений перебував у стані необхідної оборони та діяв із перевищенням її меж, а показання свідка ОСОБА_18 узгоджуються лише з позицією сторони захисту та спростовуються показаннями інших свідків й потерпілого, тому суд вважає, що даний свідок є зацікавленою особою, яка виправдовує дії ОСОБА_8 .
		Покази обвинуваченого суд сприймає як бажання уникнути від відповідальності за вчинене і суд вважає, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, що відповідає стандарту доведення поза розумним сумнівом.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_8 , що він непричетний до вказаного, а саме, що весь комплекс тілесних ушкоджень потерпілий отримав не лише від його дій, оскільки він наніс лише декілька ударів потерпілому, спростовуються і тим, що згідно рапортів помічника чергового, після отриманих викликів на канал 102, на місце події прибули поліцейські та ЕМД, якою потерпілого спочатку направили до ЧОЛ, а потім до ЧМЛ №2, з зафіксованими травмами та попередніми діагнозами, а тому ОСОБА_6 не міг отримати ще де-небудь від інших осіб тілесні ушкодження, весь комплекс таких було спричинено однією особою  обвинуваченим. Крім того, пояснення обвинуваченого, що він наніс лише декілька ударів кулаком руки в голову потерпілого та плече, спростовується і відеозаписом, відтвореним в судовому засіданні, де зафіксовані також удари коліном, що здійснює ОСОБА_8 по голові та обличчю потерпілого. 
		Тобто, судом були перевірені твердження обвинуваченого щодо неможливості заподіяння ним ушкоджень потерпілому та щодо отримання потерпілим тілесних ушкоджень за інших обставин, але це спростовується вивченими судом доказами по справі.
		Проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, та наявні у справі докази, суд вважає, що факт вчинення потерпілим ОСОБА_6 дій, які могли б бути розцінені ОСОБА_8 як посягання на охоронювані законом права та інтереси як самого обвинуваченого, а також створення реальної загрози заподіяння шкоди, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для виникнення стану необхідної оборони були відсутні.
		Аналіз свідченьобвинуваченого упорівнянні їхз поясненнямипотерпілого,свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , і зібраними та дослідженими в повному обсязі доказами по справі, які узгоджуються між собою, вказує на скоєння саме обвинуваченим ОСОБА_8 умисних протиправних дій щодо потерпілого, тобто, пред`явлене йому обвинувачення, знайшло своє підтвердження в повному обсязі, а показання та доводи обвинуваченого ОСОБА_8 , наведені ним на свій захист, суд розглядає лише, як версію захисту, дану з метою уникнути кримінальної, цивільно-правової відповідальності та покарання за вчинений ним злочин, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, враховуючи весь обсяг наданих суду й перевірених доказів. 
		Оцінюючи зібраніу кримінальномупровадженні таперевірені докази,які єналежними тадопустимими йтакими,що всвоїй сукупностібеззаперечно тапоза розумнимсумнівом доводятьвинуватість обвинуваченого,суд завказаних обставинвважає доведеноювину ОСОБА_8 , а йогодії правильнокваліфікованими за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Щодо наявності тілесних ушкоджень у свідка ОСОБА_20 , суд вважає необхідним зазначити, що відповідно висновку експерта №610 від 07.12.2020, отриманого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020275010001103 від 13.09.2020, у ОСОБА_20 виявлене тілеснеушкодження увигляді забійноїрани лоба,котре виникловнаслідок ударноїдії твердогопредмету івідноситься докатегорії легкихтілесних ушкоджень,що спричиниликороткочасний розладздоров`я. Суд враховує, що у ОСОБА_20 також маються тілесні ушкодження, проте факт отримання свідком тілесних ушкоджень не спростовує пред`явлене обвинувачення ОСОБА_8 , а обставини отримання безпосередньо ним тілесних ушкоджень, можуть бути досліджені у ході розслідування іншої кримінальної справи, і це не впливає на розгляд справи про обвинувачення ОСОБА_8 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом визнається вчинення кримінального правопорушення у присутності дітей.
		Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, фактичні обставини провадження, думку потерпілого щодо призначення покарання, який просив призначити суворе покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, наявність постійних місць проживання та роботи, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивну характеристику за місцем роботи, наявність на утримання двох малолітніх дітей, відсутність обставин,що пом`якшуютьпокарання, за наявності обставини, що обтяжує його покарання, у зв`язку з чим доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Позов прокурора Чернігівської місцевої (ниніокружної) прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування 2098 грн. 04 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 від кримінального правопорушення, є обґрунтованим, документально підтвердженим, а тому, відповідно допостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від07.07.1995року№ 11«Про відшкодуваннявитрат настаціонарне лікуванняособи,яка потерпілавід злочину,та судовихвитрат», з урахуванням приписів ст. 1206 ЦК України, і того факту, що саме від протиправних дій ОСОБА_8 потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, у зв`язку з чим останній проходив стаціонарне лікування у медичному закладі, є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
		Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про відшкодування 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 2327 грн. 00 коп. майнової шкоди.
		При вирішення цивільного позову суд приходить до такого.
		Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування завданої матеріальної шкоди ґрунтується на встановлених та доведених у судовому засіданні доказах, частково підтверджений доданими до позову письмовими документами (фіскальним чеком, квитанцією №0.0.1833902456.1 та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» до неї), тому в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню лише у розмірі 1 281 грн. 00 коп. 
		Так, долучена до позовної заяви, в обґрунтування вимог майнової шкоди, квитанція №0.0.1833902456.1 від 14.09.2020 підтверджує внесення коштів ОСОБА_6 в розмірі 900 грн. за оплату послуги 001 (відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» призначення платежу просять вважати вірним: оплата за МРТ (послуга 001), платник ОСОБА_6 ), а також наявний фіскальний чек підтверджує придбання 14.09.2020 медичних ліків на суму 381,00 грн. та при складанні сум, зазначених у таких, останні подані на загальну суму 1 281 грн. 00 коп., тоді як позивачем було заявлено вимогу про відшкодування майнової шкоди суму 2327 грн. 00 коп., яка документально не підтверджена. 
		Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		ОСОБА_6 у позовній заяві зазначається, що йому було заподіяно матеріальну шкоду, яку він оцінює у розмірі 2327 грн., що виразилась у затратах на лікування та реабілітацію. Факт понесення ним зазначених витрат частково підтверджується відповідними квитанціями та фіскальними чеками на придбання медичних препаратів, проведення обстеження, тощо, оригінали яких ним додано до позовної заяви.
		Однак, понесені витрати на суму 1046 грн. позивачем підтверджена не була, а наявний папірець з реквізитами на оплату 900 грн. за послугу 001 ФОП ОСОБА_22 не може бути прийнятий судом як підтвердження понесення витрат на вказану суму, оскільки сплата цих коштів повністю відображена у квитанції №0.0.1833902456.1 від 14.09.2020 і вона не може бути двічі стягнутою.
		Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 1046 грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
		У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Як зазначено у ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Вирішуючи питання про розмір морального відшкодування, яке підлягає стягненню з обвинуваченого, суд керується положеннями ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та з врахуванням глибини та тривалості завданих потерпілому душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, а саме завдання ним тілесних ушкоджень,внаслідок якихпотерпілий ОСОБА_6 перебував налікуванні,що вказанідії буловчинено прималолітніх дітяхта удворі будинку,де зацим спостерігалисусіди,з урахуваннямвсіх обставинсправи,наслідків,що насталивід вчиненогокримінального правопорушення,ступеню тахарактеру фізичних,душевних тапсихічних стражданьпотерпілого, який зазнав таких, тому виходячи із вимог розумності і справедливості, суд вважає обґрунтованим розмір морального відшкодування, який підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в розмірі 10 000 грн., тобто позов в частині відшкодування моральної шкоди також підлягає задоволенню.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8  визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
		Позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної та майнової шкоди  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6 1281 (одну тисячу двісті вісімдесят одну) грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6  10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
		В задоволенні решти вимог  відмовити.
		Позов прокурора в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до  ОСОБА_8 про відшкодуваннявитрат настаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення  ОСОБА_6  задовольнити повністю.
		Стягнути з  ОСОБА_8 в дохід КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради 1856 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят шість) грн. 76 (сімдесят шість) коп., та в дохід місцевого бюджету м. Чернігова  241 (двісті сорок одну) грн. 28 (двадцять вісім) коп. витрат на стаціонарне лікування в КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради» потерпілого  ОСОБА_6 від кримінального правопорушення.
		Речові докази по кримінальному провадженню:
		DVD+R диск KAKTUZ - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги  після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...