Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/258/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2021. Зареєстровано: 04.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2021.
Дата набрання законної сили: 02.09.2021
Номер судового провадження: 2-о/536/48/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 534/258/21
		Провадження № 2-о/536/48/21
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		29 липня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря судового засідання Поколоти О. В., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою, згідно якої просять суд ухвалити рішення, яким встановити режим окремого проживання між заявниками.
		Спільна заява обґрунтована тим, що шлюб між заявниками зареєстровано 12 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №04. Заявники мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З 05 лютого 2019 року ОСОБА_2 працює та проживає у м. Обухові Київської області, а ОСОБА_1 мешкає та працює у м. Горішні Плавні Полтавської області.
		Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2019 року у справі №534/1520/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
		Впродовж двох років ОСОБА_2  просив дружину переїхати до нього в Обухів, але дружина категорично проти їхньої з донькою переїзду. У зв`язку з цим у заявників відсутні шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, різний сімейний бюджет. Однак, вони не бажають розривати шлюб, а тому змушені звернутися до суду про встановлення між ними режиму окремого проживання. Про визначення місця проживання дитини, порядку участі батька у вихованні дитини і поділ спільного майна, спір відсутній.
		Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 липня 2021 року прийнято до провадження справу №534/258/21 за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.
		Заявник  ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала повністю вимоги заяви та просила їх задовольнити, надала пояснення, що з метою психологічно не травмувати їх дитину вирішили з чоловіком встановити окремий режим проживання і шлюб не розривати.
		Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заяви повністю підтримує.
		Суд, вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку, що спільна заява подружжя підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом установлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб 12 січня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №04, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
		Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на дитину.
		Згідно довідки Горішньоплавнівської міської філії Державного центру зайнятості №659 від 10 червня 2019 року ОСОБА_2 у період з 01 червня 2018 року по 01 лютого 2019 року був зареєстрований як безробітний.
		Довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Дім Квартал» №15/02-1-2021 від 15 лютого 2021 року підтверджується, що ОСОБА_2 працює у товаристві на посаді начальника дільниці з 05 лютого 2019 року по теперішній час, яке знаходиться на АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_1 з 26 серпня 2008 року працює у ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді інженер-конструктор, що підтверджується довідкою №59 від 15 лютого 2021 року.
		Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що з чоловіком ОСОБА_2 не проживають разом, оскільки він працює у м. Обухів. Вона не бажає переїжджати до чоловіка, оскільки проживає та працює у м. Горішні Плавні, де також їхня спільна дитина ходить у садочок, а ОСОБА_2 не бажає повертатися до м. Горішні Плавні. За таких обставин, на даний час, заявники вважають за необхідне встановити режим окремого проживання.
		Відповідно до статті 119 Сімейного кодексу України подружжя або один з них вправі звернутися до суду із заявою про встановлення режиму окремого проживання. За заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи не бажання когось із них проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
		Положення статті 120 Сімейного кодексу України передбачено, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов`язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов`язків, які встановлені шлюбним договором.
		У разі встановлення режиму окремого проживання ? майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
		У відповідності з роз`ясненнями, що містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні положень статей 119, 120 Сімейного кодексу України судам необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер. Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. За відсутності взаємної згоди подружжя на встановлення сепарації волевиявлення одного з них має бути обґрунтованим. Режим окремого проживання може встановлюватися судом не тільки за позовом одного з подружжя, а й за заявою подружжя, яке досягло спільної згоди. Вирішуючи заяву в порядку статті 119 Сімейного кодексу України, суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності сепарації для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним засобом вирішення спірних майнових питань.
		Аналізуючи зміст диспозиції статті 119 Сімейного кодексу України, суд вважає, що для встановлення подружжю режиму окремого проживання необхідна наявність двох умов: неможливість або небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно і припинення сімейних відносин між подружжям.
		Встановлення режиму окремого проживання не суперечить Конституції України, чинному сімейному законодавству, не порушує права подружжя. Дружина, чоловік мають право вибору місця проживання і в результаті можуть жити окремо без встановлення режиму окремого проживання. Однак у цьому разі не зупиняється дія презумпції права спільної сумісної власності та презумпції батьківства, а отже, у конфліктних ситуаціях може виникнути потреба судового захисту прав одного з подружжя.
		Встановлення режиму окремого проживання може відповідати інтересам одного з подружжя, який, не бажає продовжувати спільне життя. Встановлення режиму окремого проживання подружжя не припиняє їх батьківських прав та обов`язків.
		За таких обставин, ураховуючи, що заявники проживають у різних містах і сімейні відносини подружжя припинені, суд дійшов висновку про задоволення спільної заяви подружжя про встановлення режиму окремого проживання.
		Відповідно до частини 2 статті 119 Сімейного кодексу України режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
		Керуючись статтями 4, 10, 13, 19, 76-77, 81, 263-265, 293-294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		Заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя, задовольнити.
		Встановити режим окремого проживання для подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шлюб між якими зареєстрований 12 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №04, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 03 серпня 2021 року.
		 
		       
		СуддяЖ. О. Даніліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...