Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/7336/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2021. Зареєстровано: 04.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2021.

Номер судового провадження: 2/522/4770/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 522/7336/20
		Провадження № 2/522/4770/21
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  Шенцевої О.П.,
		при секретарі Кісліної В.І., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до   Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи: В.о. голови правління АТ «Українська залізниця» Желько Марчек, директор регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Нікулін Сергій Сергійович про скасування наказу, змінення підстав та дати звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1   звернувся до   суду  з позовом до Акціонерного  товариства «Українська залізниця» (далі - АТ  «Укрзалізниця», відповідач),   третя особа В.о. голови правління АТ «Українська залізниця» Желько Марчек про  поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 18.06.2018 року наказом №1239/с  був прийнятий  на посаду директора операційного АТ «Укрзалізниця» за переведенням з регіональної філії «Одеська залізниця», й відповідно до Трудового договору №389 від 15.06.2018 року (далі - Договір), а саме пп.2.2.17 п.2 Договору йому, позивачу, необхідно було розробити проект критеріїв якості для своєї посади та подати його на затвердження керівнику згідно з організаційною структурою товариства не пізніше двох місяців з моменту укладення Договору, що й було ним виконано, проте 14.04.2020 року йому стало відомо, що його, позивача, 03.04.2020 року було звільнено з посади директора операційного АТ «Укрзалізниця» наказом В.о. голови правління АТ «Українська залізниця» Желько Марчек за невиконання пп.7.3.4.1., п.7.3.4. розділу 7 п.2 Договору на підставі доповідної записки ЦЦУП-10/658 від 03.04.2020 року, про що його не ознайомили, й з причин своєї необізнаності він продовжував виконувати свої трудові обов`язки протягом 06-08 квітня 2020 року. Позивач вважає, що його звільнення є незаконним, а тому просив суд поновити його на посаді директора операційного АТ «Укрзалізниця» та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.04.2020 року по 03.05.2020 року, до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 74 715,00 гривень. 
		       Ухвалою суду від 12.05.2020 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків. В установлений судом строк вказані в ухвалі недоліки було усунено, 25.05.2020 року позивачем подано уточнену позовну заяву, й ухвалою від 26.05.2020 року провадження по справі відкрито, відповідачу визначено строк для надання відзиву.
		Ухвалою суду від 19.06.2020 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано у АТ «Укрзалізниця» доповідну записку від 03.04.2020 року №ЦЦУП-10/658, яка стала підставою винесення Наказу про звільнення від 03.04.2020 року №667/ос та копію запису (при їх наявності) у АТ «Укрзалізниця» щодо ознайомлення позивача з наказом про звільнення від 03.04.2020 року.
		14.12.2020 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог й він просить суд: 
		- скасувати наказ про його звільнення від 03.04.2020 року № 667/ОС за невиконання п.п.7.3.4.1., п. 7.3.4.  розділу 7 трудового договору від 15.06.2018 року №389 за п. 8 ст. 36 КЗпП України;
		- змінити підставу та дату звільнення за трудовим договором від 15.06.2018 року № 389, в зв`язку із закінченням строку трудового договору;
		- змінити підставу та дату звільнення у трудовій книжці від 03.04.2020 р., в графі (Відомості про прийом на роботу, про переведення на іншу роботу і про звільнення), звільнено згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України,  на запис - звільнено згідно   п. 2 ст. 36 КЗпП України, за закінченням строку трудового договору з 18.06.2020 року;
		- поновити його на посаді директора Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» м. Одеси з 19.06.2020 року;
		- стягнути з АТ «Укрзалізниця» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 568 315, 28 гривень. 
		Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що підставою для винесення наказ про його звільнення  від 03.04.2020 року №667/ОС є доповідна записка ЦЦУП-10/658 від 03.04.2020 року (протокол №Ц-6-58-/227-19 від 26.06.2019 року) про впровадження норм Положення про оцінку результатів діяльності працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», директора, керівників структурних підрозділів апарату управління, які працюють на умовах трудових договорів, з якими його, позивача, не було ознайомлено, як і не ознайомлено з рішенням правління від 23.03.2019 року з вказівками члена правління ЖД.Марчека та строками його виконання. Позивач стверджує, що умови пп.7.3.4.1., п.7.3.4. розділу 7 Договору він виконав у повному обсязі та своєчасно, жодних повідомлень щодо неприйняття цих критеріїв від безпосереднього керівника він не отримував. При цьому позивач зазначає, що підстава його звільнення не є дисциплінарним проступком порушення трудової дисципліни й відповідачем не дотримано гарантій, наданих працівнику для захисту своїх трудових прав та інтересів при застосуванні дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач стверджує, що його було призначено на посаду директору операційного АТ «Укрзалізниця» шляхом переведення з посади директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України, а саме - переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду. А відтак - вважає, що переведення за наказом №1235/ос від 15.06.2018 року було строковим, мало тимчасовий характер, після припинення підстав переведення його, позивача, відповідач повинен повернути за місцем роботи, де він працював безстроково. Також позивач вважає, що відповідно до ст.235 КЗпП України він повинен бути поновлений на попередній посаді; формулювання причини звільнення повинно бути змінено, так як не відповідає чинному законодавству, а за час вимушеного прогулу стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток. При цьому позивач надав суду розрахунок середньої заробітної плати за період з 03.04.2020 року по 20.11.2020 року у розмірі 2 568 315,28 гривень, виходячи із розміру заробітної плати за три місяці, що передували його звільненню, що становить 16 255,16 гривень. 
		Від представника відповідача надійшов відзив на позов та заперечення, в яких відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не подано керівництву АТ «Українська залізниця» проект критеріїв якості роботи, відповідно до п. 2.2.17 Договору, а той час, як відповідно до п.п. 7.3.4.1 п. 7.3.4 Договору підставою для прийняття рішення про припинення Договору з ініціативи товариства може бути невиконання працівником повністю або частково вимог пункту 2.2.17 Договору (щодо розробки та затвердження критеріїв якості роботи). Й за таких підстав відповідачем було видано наказ від 03.04.2020 № 667/ос про звільнення позивача з роботи згідно п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (звільнення з підстав, передбачених контрактом). При цьому представник відповідача зазначає, що підставою для укладення з позивачем на посаді директора операційного АТ «Укрзалізниця» строкового трудового договору було його прохання, обумовлене обставинами особистого характеру, про що позивачем зазначено у його заяві від 12.06.2018 року, тобто відбулося погодження між  працівником та роботодавцем умов трудового договору за новою посадою (в тому числі щодо строку трудового договору); звільнення позивача з посади директора регіональної філії «Одеська залізниця» відбулося за наказом АТ «Укрзалізниця» від 15.06.2018 № 1233/ос, з яким позивач був ознайомлений 18.06.2018, а відтак - не вбачається, що мало місце тимчасове переведення позивача з посади директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на посаду директора операційного АТ «Укрзалізниця». 
		Ухвалою суду  від15.03.2021 року  залучено до участі у справі третю особу В.о. голови правління АТ «Українська залізниця» Желько Марчек та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,  директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Нікуліна Сергія Сергійовича, закрито підготовче провадження по справі. 
		У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просять суд задовольнити їх у повному обсязі на підставі викладених у позові доводів та отриманих в процесі судового розгляду доказів. 
		Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити у його задоволені з посиланням на відзиви на позовну заяву, письмові та усні заперечення й пояснення, що були надані суду в процесі розгляду справи.
		        Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку  про те, що заявлені позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язкових яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Таким актом національного законодавства України, є зокрема, Конвенція Міжнародної Організації Праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 22.06.1982, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року №3933-XII.
		Однією з головних гарантій від незаконного звільнення, яка ґрунтується на положеннях Конвенції Міжнародної Організації Праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 22.06.1982 (далі Конвенція МОП №158), є те, що роботодавець не може діяти довільно, на власний розсуд визначаючи як підстави, так і процедуру звільнення.
		Згідно статті 9 Конвенції МОП №158, тягар доказування наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.
		Аналогічний правовий висновок щодо принципу розподілу тягаря доказування у трудових спорах та застосування до спірних правовідносин Конвенції МОП №158 міститься в постановах Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №235/3148/17-ц, від 23.01.2019 по справі №520/211/16-ц.
		В той же час, як вбачається зі змісту статті 7 Конвенції МОП №158 трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов`язаних з його поведінкою і роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв`язку з висунутим проти нього звинуваченням.
		Судом встановлено, що 15.06.2018 року В .о. голови правління Е.П.Кравцов, членом правління Р.Пашкевич видано наказ №1233/ос «По особовому складу», яким призначено ОСОБА_1 18.06.2018 року на посаду директора операційного ПАТ «Українська залізниця» на умовах трудового договору строком на 2 роки з відшкодування витрат на найм (оренду) житла на період обіймання зазначеної посади, звільнивши його з посади директора регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» за переведенням відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України. Припинити дію трудового договору від 08.06.2017 №121. Підстава: заява ОСОБА_1 (т.1 а.с.140-142). 
		15.06.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрзалізниця» укладено трудовий договір №389 про те, що ОСОБА_1   призначається на посаду директора операційного ПАТ «Укрзалізниця» на умовах договору (т.1 а.с.143-149), 18.06.2018 року - укладено додаткову угоду до цього договору стосовно деяких змін умов Договору (т.1 а.с.150). 
		Відповідно до п.1.1. Договору працівник зобов`язується виконувати обов`язки, визначені договором, посадовою інструкцією та локальними нормативними актами товариства (далі - документами товариства), а товариство зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці працівника. На підставі Договору виникають трудові відносини між працівником та товариством (п. 1.2. договору). В пункті 1.3. Договору передбачено, що працівник підзвітний члену правління товариства, якому безпосередньо підпорядковується відповідна функціональна вертикаль. 
		Відповідно до 8.1. Договору цей договір діє з 18.06.2018 до 18.06.2020 року включно.
		Розділом 7 Договору передбачені підстави зміни, припинення та розірвання договору. Зокрема, згідно п.п. 7.3.4.1. п.7.3.4. розділу 7 Договору підставами для прийняття рішення про припинення договору з ініціативи товариства можуть бути невиконання працівником повністю або частково вимог пункту 2.2.17 договору (щодо розробки та затвердження критеріїв якості роботи).
		03.04.2020 року в.о. голови правління Ж.Марчеком, членом правління С.Кушнір видано наказ №667/ос «По особовому складу», яким звільнено ОСОБА_1 03.04.2020 року з посади директора операційного АТ «Укрзалізниця» за невиконання п.п.7.3.4.1., п. 7.3.4. розділу 7 трудового договору від 15.06.2018 №389 згідно пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України. Підстава: доповідна ЦЦУП-10/658 від 03.04.2020; п.п.7.3.4.1., п. 7.3.4. розділу 7 трудового договору від 15.06.2018 №389 (т.1 а.с.154).    
		В доповідній записці ЦЦУП-10/658 від 03.04.2020 року директора з управління персоналом та соціальної політики Є.В.Козак, що стала підставою для видання наказу про звільнення, зазначено, що директором операційного ОСОБА_1 (в доповідній записці невірно вказано прізвище позивача - « ОСОБА_1 ») станом на 15.08.2018 року не надано на свого безпосереднього керівника проект критеріїв якості роботи (т.1 а.с.153).    
		Також, на виконання вказівки члена правління Ж.Марчека №Ц-6-58/227-19 від 26.06.2019 року на виконання рішення правління від 23.05.2019 року (протокол №Ц-6-58-/227-19 від 26.06.2019 року) про впровадження норм Положення про оцінку результатів діяльності працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», директора функціональні, керівників структурних підрозділів апарату управління, які працюють на умовах трудових договорів, зобов`язано розробити картки критеріїв якості (КПЄ) показників якості на звітні періоди 4 кварталу 2019 року та 2019 року. Директором операційним ОСОБА_1 у встановлений строк не надано картку критеріїв якості за цією вказівкою. Станом на 02.04.2020 року карти критеріїв якості Директором операційним ОСОБА_1 не надано (т.1 а.с.153). 
		З урахуванням вищевикладеного директор з управління персоналом та соціальної політики клопотав перед в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Ж.Марчек про звільнення з посади директора операційного ОСОБА_1 за п. 8 ст. 36 КЗпП України (не виконання на протязі дії договору п.п. 7.3.4.1., п. 7.3.4. розділу 7 трудового договору №389 від 15 червня 2018 року).
		Суд вважає за необхідне зазначити, що наказ про звільнення ОСОБА_1 було видано в в день складання доповідної записки, яка стала підставою для звільнення позивача, а саме 03.04.2020 року, тобто без отримання від позивача жодних письмових пояснень, що суперечить положенням ст.149 КЗпП України, частиною першою якої передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
		При цьому суд виходить з того, що в доповідній записці від 03.04.2020 року йде мова про невиконання умов трудового договору працівником, тобто порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 , що сталися в серпні 2018 року та у 4 кварталі 2019 року. 
		Разом з тим згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що відповідач порушив строки застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, чим припустився порушень вимог ст.148 КЗпП України. 
		Крім того, суд виходить з того, що порушення, які, на думку відповідача, сталися в 2018-2019 роках, і визначені у доповідній записці ЦЦУП-10/658 від 03.04.2020 року, не підпадають під вимоги умов Договору, та виходять за межі п.п. 7.3.4.1., п. 7.3.4. розділу 7 Договору. 
		Так у доповідній записці зазначено, що «на виконання вказівки члена правління Ж.Марчека №Ц-6-58/227-19 від 26.06.2019 року на виконання рішення правління від 23.05.2019 року (протокол №Ц-6-58-/227-19 від 26.06.2019 року) про впровадження норм Положення про оцінку результатів діяльності працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», директора функціональні, керівників структурних підрозділів апарату управління, які працюють на умовах трудових договорів, зобов`язано розробити картки критеріїв якості (КПЄ) показників якості на звітні періоди 4 кварталу 2019 року та 2019 року. Директором операційним ОСОБА_1 у встановлений строк не надано картку критеріїв якості за цією вказівкою. Станом на 02.04.2020 року карти критеріїв якості Директором операційним ОСОБА_1 не надано.» 
		У пункті п.п. 7.3.4.1., п. 7.3.4. розділу 7 Договору, що стали підставою для звільнення позивача, відсутні підстави для припинення Договору, як то не виконання вказівок членів правління та рішень правління товариства. 
		Пунктом 2.2.17 трудового Договору працівник зобов`язаний розробити проект критеріїв якості роботи для своєї посади та подати їх на затвердження своєму безпосередньому керівнику згідно з організаційною структурою товариства не пізніше 2 (двох) місяців з моменту укладення Договору. Положення цього пункту не застосовуються до працівника, якщо Критерії якості роботи для відповідної посади були розроблені та затверджені до укладення Договору.
		У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження ні факт надання позивачем проекту критеріїв якості роботи протягом двох місяців з моменту укладення Договору, ні факт ненадання позивачем зазначеного проекту критеріїв якості роботи. Проте суд враховує той факт, що протягом дії Договору й спливу 2 (двох) місяців з моменту укладення Договору для надання проекту критеріїв якості роботи, роботодавець не застосував до позивача дисциплінарного стягнення з цього приводу, й сторони Договору продовжували виконувати його умови без будь-яких претензій один до одного. При цьому суд виходить з того, що як то Договором, як то чинним трудовим законодавством не передбачено надання розроблених працівником документів, зокрема критеріїв якості роботи, під розпис роботодавця, в даному випадку - керівнику позивача. 
		Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Такий висновок міститься, зокрема, в постанові Верховного суду від 28.03.2018 року по справі № 522/5656/16-ц.
		Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		За таких вищенаведених підстав суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача щодо скасування наказу АТ «Укрзалізниця» про його звільнення від 03.04.2020 року № 667/ОС за невиконання п.п.7.3.4.1., п. 7.3.4.  розділу 7 трудового договору від 15.06.2018 року №389 за п. 8 ст. 36 КЗпП України. 
		При цьому суд вважає, що позивач має бути поновлений на посаді, з якої його було звільнено - директора операційного АТ «Укрзалізниця». Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зміни підстав та дати звільнення за трудовим договором від 15.06.2018 року № 389 в зв`язку з закінченням строку трудового договору та поновлення його на посаді директора Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» м. Одеси з 19.06.2020 року є безпідставними, оскільки з цієї посади він був звільнений на підставі його відповідної заяви; дія трудового договору від 08.06.2017 №121 була припинена й він був переведений на іншу посаду в межах одного підприємства - АТ «Укразалізниця». 
		Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		         Згідно Порядкуобчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100 (з подальшими змінами та доповненнями) середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
		Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доходи №49 від 03.06.2021 року дохід ОСОБА_1   у лютому 2020 року склав 0,00 гривень, у березні 2020 року - 81 300,94 грн. 
		У лютому 2020 року кількість робочих днів - 20, у березні 2020 року - 21 робочих днів; фактично відпрацьовано 7 робочих дні: у лютому 2020 року - 0, у березні 2020 року - 7.
		Таким чином, шляхом додавання сум доходу за два місяці загальна сума доходу, яка підлягає діленню на кількість робочих днів складає: 0,00 + 81 300,94= 81 300,94грн.
		Середньоденна заробітна плата: 81 300,94 : 7 = 11 614,42 грн.
		Час вимушеного прогулу за період з 03.04.2020 року по 29.07.2021 року складає 329 робочих дні (у квітні 2020 року - 19 робочих дні, у травні 2020 року - 19 робочих дні, у червні 2020 року - 20 робочих дні, у липні 2020 року - 23 робочих дні, у серпні 2020 року - 20 робочих дні, у вересні 2020 року - 22 робочих дні; у жовтні 2020 року - 21 робочий день; у листопаді 2020 року - 21 робочий день; у грудні 2020 року - 22 робочих дні; у січні 2021 року - 19 робочих дні; у лютому 2021 року - 20 робочих дні; у березні 2021 року - 22 робочих дні; у квітні 2021 року - 22 робочих дні; у травні 2021 року - 18 робочих днів, у червні 2021 року - 20 робочих дні, у липні 2021 року - 21 робочих днів).
		На підставі вказаного вище, суд приходить до висновку, що сума заробітку за час вимушеного прогулу позивача станом на день ухвалення рішення складає 3 821 144,18 гривень, виходячи із розрахунку: 329 робочих дні х 11 614,42 грн. = 3 821 144,18 гривень. 
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, при задоволенні позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачений судовий збір. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		На підставі ст.141 ЦПК України  суд вважає за необхідне стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь позивача сплачений ним   судовий збір за немайнову вимогу  (скасування наказу) у розмірі 840,80 гривень, та стягнути на користь держави 11 350,00 гривень судового збору за майнову вимогу - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Відповідно до ч.9 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Згідно із п.п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, у зв`язку із чим рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь розміру середньомісячної заробітної плати підлягає негайному виконанню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		           Позов   ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи: В.о. голови правління АТ «Українська залізниця» Желько Марчек, директор регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Нікулін Сергій Сергійович про скасування наказу, змінення підстав та дати звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
		Скасувати наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» №667/ос від 03.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1   03.04.2020 року з посади директора операційного АТ «Укрзалізниця» за невиконання п.п.7.3.4.1., п.7.3.4. розділу 7 трудового договору від 15.06.2018 року №389 згідно  пункту 8 ст.36 КЗпП України.
		       Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді директора операційного Акціонерного товариства «Українська залізниця».
		        Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця,5) на користь  ОСОБА_1   (РНОКПП  НОМЕР_1 )  середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 821 144,18 (три мільйона вісімсот двадцять одна тисяча сто сорок чотири гривні вісімнадцять копійок). Виплату зазначеної суми провести за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
		В решті позовних вимог - відмовити.
		        Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815 місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця,5) на користь ОСОБА_1   (РНОКПП  НОМЕР_1 )  сплачений судовий збір у розмірі 840,80 гривень. 
		       Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815 місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця,5) на користь держави 11 350,00 грн. судового збору.
		       Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді директора операційного Акціонерного товариства «Українська залізниця» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Повний текст рішення складений 03.08.2021 року.
		 
		Суддя
		 
		29.07.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...