Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/3229/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2021. Зареєстровано: 04.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/554/139/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016171010000045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/3229/17
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		Дата документу 04.08.2021 
		 
		 
		Октябрський районний суд м.Полтави в складі :
		 
		головуючого  судді      ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря -      ОСОБА_2 ,
		прокурорів -             ОСОБА_3 ,     ОСОБА_4 ,
		   захисника -              ОСОБА_5 ,
		               
		розглянувши (in absentia) у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, росіянина, з середньою освітою, розлученого, пенсіонера, не працюючого, інваліда 2-ї групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 368-3, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
		 
		встановив:
		 
		I.ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ 
		 
		З 2012 року ОСОБА_7 здійснював підприємницьку діяльність у сфері надання ритуальних послуг на земельній ділянці, площею приблизно 0,6 га, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала Полтавській міській раді та на початку квітня 2012 року звернувся до раніше знайомого ОСОБА_6 з проханням допомоги у вирішенні питань в органах місцевого самоврядування м. Полтави щодо виділення указаної земельної ділянки в оренду та в ПАТ «Полтаваобленерго» щодо підключення місця здійснення підприємницької діяльності до електромережі.
		Маючи єдиний прямий умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 177000 грн (яка більш ніж у 250 разів перевищує встановлений у 2012 році неоподатковуваний мінімум доходів громадян (податкову соціальну пільгу)), тобто у великих розмірах, ОСОБА_6 повідомив останньому неправдиву інформацію про те, що знайомий зі службовими особами органів місцевого самоврядування м. Полтави, зокрема із заступником міського голови, і ПАТ «Полтаваобленерго» та запропонував вирішити указані вище питання, наданням останнім незаконної грошової винагороди.
		При цьому ОСОБА_6 переконав ОСОБА_8 передати йому вказані грошові кошти, з яких: 140000 грн пообіцяв передати як хабар службовим особам органів місцевого самоврядування м. Полтави, у тому числі міському голові та його заступнику, за вирішення питання щодо виділення ОСОБА_7 земельної ділянки спочатку в оренду, а потім у власність; 17000 грн як хабар членам комісії органу місцевого самоврядування м. Полтави за позитивне рішення про введення земельної ділянки в експлуатацію; 5000 грн службовій особі органу місцевого самоврядування м. Полтави, щоб рішення про виділення земельної ділянки було прийняте у найближчій сесії міської ради; неправомірну вигоду у вигляді 6000 грн службовій особі ПАТ «Полтаваобленерго» за підключення до електромережі місця здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_7 .
		Також ОСОБА_6 поставив ОСОБА_7 умову передати йому особисто 9000 грн як винагороду за його роботу пов`язану з передачею указаним службовим особам незаконної винагороди та досягнення з ними домовленостей про прийняття відповідних рішень стосовно виділення земельної ділянки та підключення до електромережі місця здійснення підприємницької діяльності.
		11.04.12 року біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, шляхом обману, заволодів у ОСОБА_7 48000 грн, з яких обіцяв передати як хабар 40000 грн службовим особам органів місцевого самоврядування м. Полтави, у тому числі міському голові та його заступнику, за виділення ОСОБА_7 земельної ділянки в оренду, а решту 8000 грн забрати собі як винагороду за вирішення цього питання зі службовими особами.
		12.04.12 року, з метою шахрайського заволодіння коштами ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_7 5000 грн, які пообіцяв передати як хабар службовій особі органу місцевого самоврядування м. Полтави за розгляд заяви ОСОБА_7 про виділення земельної ділянки у найближчій сесії міської ради.
		У травні 2012 року за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 умисно, шляхом обману, заволодів у ОСОБА_7 17000 грн, з яких 11000 грн обіцяв передати як хабар членам комісії виконавчого комітету Полтавської міської ради за прийняття позитивного рішення про введення в експлуатацію земельної ділянки, яка буде виділятися ОСОБА_7 , а решту 6000 грн з тією ж метою витратити на бенкет з ними.
		Крім того, у травні 2012 року за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 умисно, шляхом обману, заволодів у ОСОБА_7 грошима в сумі 7000 грн, з яких 6000 грн під виглядом неправомірної вигоди для службових осіб ПАТ «Полтаваобленерго» за підключення до електромережі місця здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_7 , а 1000 грн як свою винагороду за це.
		29 і 31 травня 2012 року під час зустрічі за адресою: АДРЕСА_2 , з метою заволодіння коштами, шляхом обману, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 неправдиву інформацію про те, що службові особи органу місцевого самоврядування м. Полтави відмовляються виділити ОСОБА_7 земельну ділянку в оренду, а згодні передати її у власність шляхом викупу. Став переконувати ОСОБА_7 , що для цього службовим особам органу місцевого самоврядування м. Полтави, у тому числі міському голові та його заступнику, необхідно передати ще хабар на суму 100000 грн.
		06.06.12 року приблизно о 13 годині у вагончику за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , шляхом обману, заволодів у ОСОБА_7 грошима в сумі 40000 грн під виглядом частини хабара для передачі службовим особам органів місцевого самоврядування м. Полтави, у тому числі міському голові та його заступнику, за виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 .
		Одержавши ці кошти, ОСОБА_6 був затриманий працівниками служби безпеки України. При цьому ОСОБА_6 мав на меті одержати від ОСОБА_7 решту коштів на суму 60000 грн, тому не виконав усіх дій, які вважав необхідними для доведення шахрайства у великих розмірах до кінця з причин, що не залежали від його волі.
		Будучи введеним в оману та підбуреним до дачі неправомірної вигоди, ОСОБА_7 вважав, що передані ним кошти ОСОБА_6 передавав та збирався передати як неправомірну вигоду службовим особам органів місцевого самоврядування м. Полтави, у тому числі міському голові, його заступнику, та ПАТ «Полтаваобленерго». Відтак, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення підбурювання на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище та надання службовій особі юридичної особи приватного права неправомірної вигоди до кінця, проте злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
		 
		 
		II.КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
		 
		Дії ОСОБА_6 судом кваліфікуються: 
		-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, у великих розмірах;
		- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України як закінчений замах до підбурювання на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище;
		- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 368-3 КК України як закінчений замах до підбурювання щодо надання службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.
		При цьому дії ОСОБА_6 перекваліфіковуються із закінченого на незакінчений замах на заволодіння чужим майном у великих розмірах, оскільки останній не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення цього злочину до кінця, зокрема, не встиг ожержати усіх коштів, якими мав намір заволодіти, бо був затриманий, тобто з причин, що не залежали від його волі.
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України та ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 368-3 КК України перекваліфіковуються на закінчені замахи на вказані правопорушення, позаяк ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними щодо підбурення потерпілого до передачі відповідної неправомірної вигоди, проте злочини не були закінчені з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий звернувся до правоохоронних органів і передача коштів відбувалась під контролем. Кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 368-3 КК України «повторність» не знайшла свого підтвердження, оскільки дії обвинуваченого охоплювались єдиним злочинним наміром, вчинені у короткий проміжок часу, одночасно з іншими кримінальними правопорушеннями.
		Відповідно до встановлених фактичних обставин справи суд надає юридичну оцінку діянням обвинуваченого, покликаючись до правових висновків Верховного Суду України, викладеним в ухвалі від 26 березня 2015 року у справі № 5-3кс15 та постанові ВС № 583/3508/18 від 11.03.2020 року, згідно з якими, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті.
		Якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар (неправомірна вигода), маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиноюст. 190 КК. Однак якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди (хабара), тобто ще за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і відповідною частиноюст. 369 КК.
		Таке правозастосування запропоноване і в п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво».
		Частиною 3ст. 190 ККпередбачена відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), у великих розмірах.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у скоєнні закінченого злочину - заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом обману, у великих розмірах.
		Проте, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 з причин, які не залежали від його волі не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме заволодіння усією сумою грошових коштів  177000 грн, суд приходить до висновку, що мав місце незакінчений замах на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України із додатковим посиланням саме на ч. 3 ст. 15 КК України.
		При цьому умисел обвинуваченого був направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом обману, а не на передачу їх відповідним службовим особам.
		Однак, органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані ще й за ч. 2 ст. 369-2 КК України, зокрема, в тому, що він за викладених в описовій частині даного вироку обставин своїми умисними, протиправними діями, які виразилися у пропозиції здійснити вплив на службових осіб органів місцевого самоврядування м. Полтави шляхом передачі хабара за прийняття рішення щодо виділення ОСОБА_7 земельної ділянки, а також вплив на службових осіб ПАТ «Полтаваобленерго» шляхом передачі неправомірної вигоди за підключення до електромережі місця здійснення підприємницької діяльності останнього, та одержанні від ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 9000 грн. за здійснення такого впливу вчинив одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Виходячи з принципу «nonbisinidem» недопустимим є подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж діяння (ст. 61 Конституції України), тому кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, на думку суду, є зайвою, позаяк, усі об`єктивні та суб`єктивні ознаки його дій повністю охоплюються вищенаведеними правовими нормами. Тому складу означеного злочину не вбачається. 
		 
		III.ОБГРУНТУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
		 
		Згідно матеріалів ОРС «Розшук» № 5/15 від 26.01.2015 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було оголошено в міжнародний розшук.
		В ході проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення місця перебування ОСОБА_6 встановлено, що останній 11.11.2014 перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Гоптівка» в напрямку Російської Федерації.
		Під час розшуку 04.12.2015 правоохоронними органами Забайкальського Краю, Російської Федерації встановлено, що розшукуваний ОСОБА_6 отримав паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 від 20.08.2015.
		10.02.2016 року згідно ухвали Апеляційного суду Полтавської області кримінальну справу №12123009079 (судова справа№1622/11217/2012 провадження №1/554/62/2013) направлено для додаткового розслідування, у зв`язку із відсутністю засудженого.
		14.03.2016 року за вказаним фактом на підставі ухвали Апеляційного суду в Полтавській області від 10.02.2016 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №42016171010000045.
		31.03.2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру та вручено процесуальні документи, відповідно до ст. 297-5 КПК України.
		Згідно ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		06.04.2017 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду у справі №554/2702/17 у провадженні №1-кс/554/2552/2017 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, відповідно до ст.ст.297-1, 297-3, 297-4 КПК України, стосовно ОСОБА_6 , який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук. 
		14.04.2017 року затверджено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 та направлено до суду для розгляду по суті.
		Згідно абз.1 ч. 3 ст. 323, п.20-1 Перехідних положень КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
		Розгляд клопотань про спеціальне судове провадження щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, здійснює суд за правилами підсудності, встановленими статтею 32 цього Кодексу.
		Вимоги щодо особливостей застосування глави 24-1 КПК України, передбачені цим пунктом, поширюються на кримінальні провадження, у яких підозрюваний, крім неповнолітнього, на момент звернення до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування або обвинувальним актом оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні відомості, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
		Кримінальні провадження, у яких здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо злочинів, передбачених цим пунктом, і обвинувальні акти направлені до суду до спливу строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, а так само кримінальні справи, які станом на цю дату перебувають на розгляді суду, розглядаються з урахуванням правил спеціального судового провадження та особливостей, визначених цим пунктом.
		 
		 
		 
		IV.ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВИСУНУТОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
		 
		   Потерпілий ОСОБА_7 під присягою показав суду, що займався підприємницькою діяльністю з виготовлення пам`ятників та інших ритуальних виробів з 2006 року. У квітні 2012 року він вирішив взяти в оренду земельну ділянку розміром 6 соток по АДРЕСА_2 . Про це дізнався його співробітник ОСОБА_9 , який познайомив його з ОСОБА_6 . Останній повідомив, що може вирішити питання з оформлення документації на оренду земельної ділянки, бо має багато знайомих серед керівництва міста Полтави. Потерпілий повірив обвинуваченому та погодився. 
		   На початку квітня 2012 року він зустрівся з ОСОБА_6 та обговорювали питання оформлення документів на оренду земельної ділянки. ОСОБА_6 пояснив йому, що для цього потрібно 48000 грн, з яких 8000 грн йому, а 40000 грн людям за видачу дозволу. Цю суму він 11.04.2012 року привіз на АДРЕСА_1 та передав ОСОБА_6 . При цьому останній говорив, що ще знадобляться кошти. Приблизно 14 квітня 2012 року ОСОБА_6 зателефонував йому та повідомив, що для того щоб документи потрапили на голосування сесії Полтавської міськради потрібно ще 5000 грн і він ці гроші йому дав у себе на роботі по АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_6 висловив вимогу передати йому ще 17000 грн в якості хабаря для членів земельної комісії та 6000 грн їм же на застілля. Приблизно 20 квітня 2012 року ОСОБА_6 сказав, що потрібно ще 1000 грн жінці з виконкому, яка мала носити його документи. Пізніше виникло питання з оформленням документації на електропостачання. На вирішення цих питань ОСОБА_6 запросив 3000 грн, а коли ці кошти він йому дав, запросив ще 4000 грн. З цих коштів з його слів 6000 грн він віддав в обленерго, а 1000 грн залишив собі. ОСОБА_6 пообіцяв, що усі документи будуть готові після 18.05.2012 року, проте документи не були готові та останній повідомив, що необхідно здійснити викуп земельної ділянки і для цього потрібно ще 100000 грн, проте він йому відповів, що таких грошей нема. Через деякий час ОСОБА_6 приїхав до нього та повідомив, що так питання не вирішуються і гроші треба платити і що він уже заплатив 40000 грн в міськвиконком, тому потрібно ще 60000 грн для отстаточного вирішення питань в міськвиконкомі. ОСОБА_6 вів себе переконливо та не викликав сумнівів у тому, що питання не будуть вирішені, постійно розповідав про свої знайомства з високопосадовцями. У ході слідства ОСОБА_6 відшкодував йому 5000 грн добровільно. 05.06.2012 року він звернувся до правоохоронних органів, які після проведення оперативно-розшукових заходів та передачі частини коштів затримали ОСОБА_6 06.06.2012 року. Вилучені в нього кошти у нього мали свічення барвником.
		   Свідок ОСОБА_10  дружина потерпілого ОСОБА_7 пояснила суду, що чоловік займається підприємницькою діяльністю по АДРЕСА_2 . У 2012 році йому в міськвиконкові відмовили у виділенні земельної ділянки для виготовлення ритуальних пам`ятників. Пізніше через свого працівника він познайомився з ОСОБА_6 , який прообіцяв допомогти в цьому питанні та зажадав передати йому для цього 48000 грн, 40000 грн для міськради і 8000 грн його послуг на 5 років. Чоловік взяв з дому 48000 грн, перерахував та передав ОСОБА_6 . В травні 2012 року ОСОБА_6 сказав чоловікові, що потрібно ще 17000 грн і він погодився та дав цю суму. Пізніше ОСОБА_6 їздив до Росії та коли повернувся повідомив чоловікові, що земельну ділянку потрібно викупити в міста і необхідно ще 100000 грн. Вказував, що має знайомих в міськвиконкомі і він буде вирішувати з ними питання. Тоді вони зрозумили, що ОСОБА_6 вводить їх в оману та звернулись до правоохоронних органів. В подальшому при передачі чергової суми коштів ОСОБА_6 затримали. 
		   Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що в 2012 році через знайомого ОСОБА_12 познайомився з ОСОБА_6 , який запропонував вирішити йому питання щодо оформлення права на земельну ділянку, зокрема, по АДРЕСА_2 , від якої, за його словами, відмовився ОСОБА_7 . Для цього він влітку 2012 року дав йому свої документи та написав відповідну заяву на ім`я заступника міського голови. Проте ОСОБА_6 нічого не зробив та того ж дня був затриманий. Співпраця з ним закінчилась. Грошей йому не передавав. З ОСОБА_7 не був знайомий.
		   Свідок ОСОБА_13 начальник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру з 1998 року, в тому числі в 2012 році розповів процедуру оформлення земельних ділянок у власність на той час. Щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 , 150 Полтавська міська рада в 2012 році жодних рішень не приймала, проекти не готувались. З приводу цієї земельної ділянки до нього ніхто не звертався, впливу не чинив. Ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 не знає. 
		   Окрім того, провина обвинуваченого ОСОБА_6 доводиться сукупністю письмових доказів:
		   - заявою ОСОБА_7 , попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, від 05.06.12 про те, що ОСОБА_6 вимагає внього грошовікоштидляпередачі службовим особам міськвиконкому щоб вирішити питанняпро виділенняземельної ділянки(т. 2 а.с. 11);
		- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.06.12, яким зафіксовано факт огляду і помітки спеціальним хімічним барвником купюр 40 тис. грн, що були вручені ОСОБА_7 для подальшої передачі ОСОБА_6 як хабара службовим особам органів місцевого самоврядування м. Полтави (т. 2 а.с.14-70);
		- протоколом огляду місця події від 06.06.12, згідно з яким зафіксовано факт вилучення на території майданчику за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 40000 грн., а також наявність слідів порошку на обох руках ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 71-80);
		- протоколом огляду та прослуховування оптичного диску в якому відображено стенограми розмов між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , під час яких ОСОБА_6 обговорював з ОСОБА_8 питання щодо передачі грошові кошти у загальній сумі 177000 грн., з яких: 140000 грн. як хабар службовим особам органів місцевого самоврядування м. Полтави за вирішення питання щодо виділення ОСОБА_7 земельної ділянки спочатку в оренду, а потім у власність; 17000 грн. як хабар членам комісії органу місцевого самоврядування м. Полтави за позитивне рішення про введення земельної ділянки в експлуатацію; 5000 грн. службовій особі органу місцевого самоврядування м. Полтави, щоб рішення про виділення земельної ділянки було прийняте у найближчій сесії міської ради; неправомірну вигоду у вигляді 6000 грн. службовій особі ПАТ «Полтаваобленерго» за підключення до електромережі місця здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_7 ; йому особисто 1000 і 8000 грн. як винагороду за його роботу пов`язану з передачею указаним службовим особам незаконної винагороди та досягнення з ними домовленостей про прийняття відповідних рішень стосовно виділення земельної ділянки та підключення до електромережі (т. 3 а.с. 211-252);
		- протоколом за результатами ОТЗ та аудіо-відео матеріалами, в яких відображено обставини 06.06.12 та зміст розмови між ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час передачі коштів 40000 грн. На відео зафіксовано як 06.06.12 у приміщенні вагончику за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_15 передав ОСОБА_14 40 тис. грн за вирішення питання про виділення земельної ділянки. При цьому ОСОБА_14 наголосив на необхідність передачі решти коштів на суму 60000 грн (т. 4 а.с. 87-92);
		- висновком судово-хімічної експертизи №104, згідно з якою на марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої руки Вергелеса, на купюрах грошових коштах у сумі 40000 грн є нашарування спецзасобу (люмінофору), який має спільну родову приналежність із спецзасобом (люмінофором) яким помічені грошові кошти (т. 3 а.с. 33);
		- заявою ОСОБА_7 від 12.04.12 на ім`я першого заступника міського голови ОСОБА_16 про надання дозволу на оренду земельної ділянки та кадастровим планом земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Цю заяву написав ОСОБА_7 і разом з кадастровим планом передав ОСОБА_6 . Потім заяву і кадастровий план під час допиту як обвинуваченого видала його захисник ОСОБА_17 (т. 2 а.с.135, 136);
		- листом Полтавського міського управління земельних ресурсів, згідно з яким, на розгляд сесії міської ради у квітні, травні 2012 року заява від ОСОБА_7 щодо виділення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 не надходила (т. 2 а.с.143);
		- копією паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва платника податків, свідоцтва про реєстрацію ФОП ОСОБА_11 , які були вилучені з портфеля ОСОБА_6 під час огляду місця події 06.06.12. (т. 3 а.с.56, 57, 58, 59, 60, 61 т. 2 а.с. 71);
		- зразком заяви на ім`я першого заступника міського голови ОСОБА_16 про дозвіл на оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , який написаний ОСОБА_6 і вилучений з його портфеля під час огляду місця події 06.06.12. (т. 3 а.с. 66 т. 2 а.с. 71);
		- заявою ОСОБА_11 про дозвіл на оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка вилучена з портфеля ОСОБА_6 під час огляду місця події 06.06.12. (т. 3 а.с.67, т. 2 а.с. 71);
		- копією кадастрового плану на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , яка вилучена з портфеля ОСОБА_6 під час огляду місця події 06.06.12. (т. 3 а.с.68, т. 2 а.с. 71);
		- вирізкою з газети з номерами телефонів службових осіб міськвиконкому м. Полтави, яка вилучена під час обшуку житла ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 55);
		- візитівкою заступника начальника ПАТ «Обленерго» ОСОБА_18 , яка вилучена під час обшуку житла ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 147);
		- інформацією з УДППЗ «Укрпошта» та копією плану зовнішніх меж, згідно з якими землі за адресою: АДРЕСА_2 , є землями міської ради (т. 3 а.с. 196, 198);
		 
		- протоколом огляду мобільного телефону НОКІЯ НОМЕР_2 ОСОБА_6 , у телефонній книжці якого є номер мобільного телефону ОСОБА_19 під назвою «Горсвет Юра» (т. 4 а.с.1-3);
		 
		- протоколом огляду документів, які вилучено під час обшуку житла ОСОБА_6 , зокрема, фінансових та банківських документів, які підтверджують факт використання ОСОБА_6 грошових коштів на рахунках у банку «Дельта-банк» (т. 3 а.с. 46- 54);
		- речовими доказами: грошовими коштами в сумі 40000 грн., контрольним відрізом бинту; змивами з правої та лівої руки ОСОБА_6 портфелем в якому вилучено гроші, зразками спеціального порошку, яким були помічено кошти; мобільним телефоном НОКІА Х0202, яким користувався ОСОБА_6 .
		 
		Згідно п. 8 перехідних положень КПК України 2012 року, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
		Відповідно до ст. 82 КПК України в редакції 1960 року, протоколи слідчих дій - складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтується на матеріалах оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів з додатками до них, проведених на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області №572цт від 01.06.2012 року відносно ОСОБА_6 і прокурором вжито вичерпних заходів щодо її розсекречення, проте за повідомленням голови Полтавського апеляційного суду від 30.06.2021 року указана постанова була знищена у зв`язку з загостренням соціальної напруги в регіоні 19.02.2014 року згідно акту №13 дск. 
		Відтак усі перелічені докази визнаються судом належними, допустимими, взаємоузгодженими та цілком достовірними, тому поза розумними сумнівом доводять провину обвинуваченого ОСОБА_6 . 
		 
		Водночас, цифрові файлина оптичномудиску із записамирозмов міжВергелесом і ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 11, т. 3 а.с. 211), які самостійно виконані потерпілим ОСОБА_7 в позапроцесуальному порядку на невідомі технічні засоби та технічні носії інформації не можуть бути прийняті в якості допустимих доказів обвинувачення, оскільки не мають жодних гарантій від можливого монтажу та отримані незаконним шляхом, з огляду на обов`язковість дотримання вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, з урахуванням її офіційного тлумачення рішенням Конституційного суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011 року. 
		 
		 
		 
		V.ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 77000 підлягає задоволенню частково, зокрема в сумі 72000 грн, оскільки доведений вищенаведеними доказами та не спростований обвинуваченим. При цьому суд враховує показання потерпілого ОСОБА_7 про добровільне відшкодування йому ОСОБА_6 5000 грн ( т. 4 а.с. 52-55). 
		 
		VI. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
		 
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до умисних тяжких та нетяжкого, заподіяна шкода переважно не відшкодована.
		Також суд враховує особу обвинуваченого, який хоча раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліках Полтавського обласного наркологічного та Полтавського обласного психоневрологічного диспансерів на обліках не перебуває, є пенсіонером, проте ухиляється від суду. Відомості про його офіційне працевлаштування та відповідні характеристики з місця проживання і роботи відсутні.
		За таких обставин на думку суду необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення в межах санкцій інкримінованих доведених статей обвинувачення із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.
		 
		VII. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ
		 
		Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.
		З метою забезпечення виконання вироку до вступу його в законну силу та уникнення ризиків подальшого ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, перешкоджання виконанню процесуальних рішень та продовження злочинної діяльності запобіжний захід до набрання вироком законної сили йому необхідно обрати тримання під вартою. 
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_20  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 368-3 КК України (в редакціях, що діяли в 2012 році) та призначити йому покарання:
		-ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців;
		-ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону № 3207-VIвід 07.04.2011 року) у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю обвинуваченого; 
		-ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 368-3 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014 року) у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6800 грн.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглишення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із конфіскацією всього майна, що є власністю обвинуваченого.
		За ч. 2 ст. 369-2 КК України ОСОБА_6 визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено, що в його діянні є склад вказаного кримінального правопорушення.
		Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою з моменту затримання  до вступу вироку в законну силу.
		Початок строку покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання період його затримання з 06.06.2012 року по 08.06.2012 року включно, з розрахунку, що 1 день тримання під вартою відповідає 2 дням позбавлення волі.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави 352 грн 80 коп. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7  задовольнити частково.
		Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 72000 (сімдесят дві тисячі) грн на відшкодування матеріальної шкоди.
		Речові докази:диски (флешкарти)із записами залишитипри справі;грошові кошти в сумі40000грн звернути вдохід держави;контрольний відрізбинту,змиви з рук ОСОБА_6 , зразки спеціального порошку, яким були помічено кошти, портфель в якому вилучено гроші  знищити. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...