Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 454/1341/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2021. Зареєстровано: 05.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2021.
Дата набрання законної сили: 09.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/454/293/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021140310000044

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №454/1341/21 
		 
		 
		 
		В И Р О К 
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		"04" серпня 2021 р.                                    місто Сокаль
		 
		Сокальський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №12021141310000044 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, освіти вищої, раніше несудимого, одруженого, фізичної особи-підприємця,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України,
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_7 
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне: 
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем, маючи умисел на заволодіння чужими коштами шляхом обману, прийняв участь в тендері, оприлюдненому Комунальною установою Сокальської районної ради Львівської області «Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району» (надалі КУ «ЦОЗО»)29.08.2018р. щодо поставки 796 комплектів шкільних меблів для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів Сокальського району за програмою «Нова Українська школа» в строк до 31.12.2018р.
		Так, ОСОБА_4 , з метою введення в оману Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області «Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району» долучив до матеріалів тендерної документації Сертифікат відповідності меблів для навчальних закладів, виданий ТОВ «Браш», наданий представником вказаного товариства ОСОБА_4 з метою подальшого укладення з останнім відповідного договору на поставку меблів.
		За результатами проведеного аукціону, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано переможцем, відповідно до протоколу від 18.09.2018р.
		Надалі 01.10.2018р. між КУ «ЦОЗО», як замовником в особі директора та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як постачальником, в особі ОСОБА_4 укладено договір «Про закупівлю №03-12/33».
		Згідно з умовами даного договору, постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує вартість товару, що визначений в асортименті, кількості та за ціною, яка зазначена у специфікації, що є невід`ємною частиною договору про закупівлю на умовах, зазначених у договорі, а саме «Шкільних меблів» за ДК 021:2015:39160000-1 (Меблі для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів («Нова українська школа») у кількості 796 комплектів вартістю 928 932 гривень. Постачальник повинен передати Замовнику товар, якість якого відповідає рівню, нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України. Оплата Товару здійснюється Замовником за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених його кошторисом, у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України. 
		Продовжуючи свій злочинний умисел на вчинення шахрайства, заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 із ТОВ «Браш», шкільні меблі яких відповідають вимогам тендерної документації та Сертифікат відповідності яких попередньо ОСОБА_4 долучив, відповідного договору на купівлі меблів не уклав, а натомість 20.09.2018р. уклав договір на придбання шкільних меблів з ПП «Сервіс БС» №1-2009, згідно умов якого ОСОБА_4 мав придбати у вказаного приватного підприємства 796 комплектів шкільних парт зі стільчиками на 4-6 зростові групи на загальну суму договору 477 600 гривень, при цьому достовірно знаючи що шкільні меблі виробництва ПП «Сервіс БС», не відповідають вимогам Меблів для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів «Нова українська школа» та не вироблені ТОВ «Браш».
		На виконання умов вказаного вище договору ОСОБА_4 згідно видаткової накладної: №27 від 11.10.2018 шкільні меблі в кількості 200 комплектів поставлено до КУ «ЦОЗО» на суму 233 400 гривень; №29 від 23.10.2018 шкільні меблі в кількості 300 комплектів поставлено до КУ «ЦОЗО» на суму 350 100 гривень; №31 від 07.11.2018 шкільні меблі в кількості 296 комплектів поставлено до КУ «ЦОЗО» на суму 345 432 гривень.
		Продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 як постачальник, в особі ОСОБА_4 , уклав Договір «Про закупівлю №03-3/0312» з КУ «ЦОЗО» як замовником в особі директора.
		Згідно з умовами вказаного договору постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує вартість товару, що визначений в асортименті, кількості та за ціною, яка зазначена у специфікації, що є невід`ємною частиною договору про закупівлю на умовах, зазначених у договорі, а саме «Шкільних меблів» за ДК 021:2015:39160000-1 у кількості 6 комплектів вартістю 7092,22 гривень. Постачальник повинен передати Замовнику товар, якість якого відповідає рівню, нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України. Оплата Товару здійснюється Замовником за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених його кошторисом, у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України. 
		На виконання умов Договору «Про закупівлю №03-3/0312» ОСОБА_4 , на підставі видаткової накладної №37 від 03.12.2018 поставив до КУ «ЦОЗО» 6 комплектів шкільних меблів неналежної якості на суму 7 092 гривень, які придбав у невстановленому досудовим розслідуванням часі та місці.
		Таким чином, ОСОБА_4 , являючись згідно договорів про закупівлю шкільних меблів постачальником, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману - грошовими коштами, виділеними на закупівлю шкільних меблів у рамках програми «Нова українська школа», достовірно знаючи про те, що поставлені ним шкільні меблі не відповідають вимогам і стандартам визначених законодавством України, шляхом виготовлення і поставки шкільних меблів характеристики та параметри яких не відповідають умовам тендерної документації та чинним нормативним документам, зокрема: ДСТУ 3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення; ГОСТ 11015-93 (ISO 5970-79). Столы ученические. Типы и функциональные размеры; ГОСТ 11016-93 (ISO 5970 79). Стулья ученические. Типы и функциональные размеры; Наказу Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»; «Вимогам до шкільних меблів для Нової української школи»; ДСТУ 2080-92. Продукція меблевого виробництва. Терміни та визначення, та які є непридатними для використання за прямим функціональним призначенням та не можуть використовуватися у навчальних закладах «Нової української школи» при навчанні учнів початкових класів ростової групи 4-5-6, незаконно заволодів бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 934 857, 00 гривень.
		 
		Позиція обвинуваченого
		В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю, погодився з усіма фактичними обставинами справи та показав, що дійсно в серпні 2018 року він як фізична особа-підприємець приймав участь в тендері на поставку меблів (парт в кількості 798 комплектів) та долучив необхідні документи.
		Комунальною установою Сокальської районної ради Львівської області «Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району» йому надіслано згоду на поставку меблів.
		Надалі він здійснив поставку меблів, які закупив не у ТОВ «Браш», які були прийняті по накладних та йому були виплачені грошові кошти.
		В 2019 році щодо нього висунуто претензію щодо якості поставлених меблів, які не відповідали вимогам, визначеним в тендерній документації.
		Надалі він запропонував замінити всі меблі та після отримання згоди міської ради замінив такі на меблі належної якості.
		У скоєному щиро розкаявся.
		 
		 
		 
		Оцінка суду
		Вислухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.
		Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.
		 
		Призначення покарання
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне усунення заподіяної шкоди.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України не встановлені.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкція ч.4 ст.190 КК України не передбачає альтернативної міри покарання.
		Також, суд відповідно до статті 65 КК України, враховує: 
		ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК України є особливо тяжким злочином;
		наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення);
		особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та брата-інваліда ІІ групи, непрацездатної матері;
		наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким;
		обставини, які помякшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання;
		те, що він раніше не судимий;
		зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого і в якій зазначено, що виправлення особи можливе без позбавлення волі.
		Також, вчинення злочину, що інкримінується обвинуваченому безпосередньо пов`язано із «завданням негативних наслідків потерпілому», а тому відшкодування обвинуваченим завданих збитків демонструє наявність «компенсації» за вчинене і пов`язано із усуненням негативних наслідків від вчиненого, що свідчить проте, що такі дії в даних правовідносинах істотно знижують тяжкість вчиненого злочину.
		Це досить чітко прослідковується у взаємозв`язку із іншою, визнаною судом пом`якшуючою обставиною - відсутність претензій потерпілого, яка свідчить про те, що потерпілий внаслідок компенсації негативних наслідків від злочину висловив своє відношення до дій обвинуваченого і така позиція вказує, що винуватець не є для нього небезпечним і як наслідок демонструє істотне зниження тяжкості вчиненого злочину.
		При цьому, щире каяття обвинуваченого допомагає врахувати особу обвинуваченого і має наслідком позитивний вплив, як на потерпілого, так і характеризує істотне зниження тяжкості вчиненого злочину.
		Наведене в своїй сукупності істотно знижує тяжкість вчиненого злочину і встановлені по справі обставини, що пом`якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному додаткового покарання було б явно несправедливим.
		Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні, визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
		Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
		У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та визнає за доцільне застосувати щодо обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки доходить висновку, що його виправлення можливе без відбування призначеного основного покарання.
		Таке покарання в даній ситуації враховує «принцип пропорційності», справедливо співвідноситься із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, можливість його призначення передбачена законом, воно не становитиме «особистий і надмірний тягар для особи».
		 
		Згідно ст.77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Також, в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначння судами кримінального покарання» роз`яснено, що якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК Україним непотрібно.
		Таким чином, в силу положень ст.77 КК України, при застосуванні ст.75 КК України, конфіскація майна як додаткове покарання не може бути застосована і суд таке додаткове покарання в даному випадку не призначає обвинуваченому.
		 
		Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Витрати на залучення експерта слід стягнути із засудженого в дохід держави.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає. 
		 
		За таких підстав, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.4 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк в 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язок:
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Перебіг іспитового строку засудженому обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Відповідно до ст.77 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_4 не призначати.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 01.03.2021р. на нерухоме майно ОСОБА_4 , а саме: на квартиру АДРЕСА_3 ; земельну ділянку кадастровий номер:4622785700:01:010:0087, площею 0,0424 га, за АДРЕСА_2 ; 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину нежитлового приміщення, сарай літня-кухня будинку АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 4623386400:08:000:0131, площею 0.4009 га, що знаходиться на території Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області; на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 4623386400:08:000:0041, площею 0.565 га, що знаходиться на території Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області; на земельну ділянку кадастровий номер 4623386400:08:000:0133, площею 0.3847 га, що знаходиться на території Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області; на земельну ділянку кадастровий номер 4623386400:08:000:0043, площею 1.1822 га. що знаходиться на території Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від26.11.2020р. на 796 комплектів шкільних меблів, поставлених у шкільні навчальні заклади Сокальського району Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору про закупівлю від 01.10.2018р. №03-12/33, укладеного між КУ «ЦОЗО» та ФОП ОСОБА_4 та 5 комплектів шкільних меблів, поставлених у шкільні навчальні заклади Сокальського району Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору №03-3/0312 від 03.12.2018р. укладеного між КУ «ЦОЗО» та ФОП ОСОБА_4  скасувати та ці речові докази: 796 комплектів шкільних меблів та 5 комплектів шкільних меблів  повернути ОСОБА_4 .
		 
		Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави 62804 (шістдесят дві тисячі вісімсот чотири)грн. витрат на проведення товарознавчої експертизи, 1307 (одну тисячу триста сім)грн. 60коп. витрат на проведення товарознавчої експертизи та 6538 (шість тисяч п`ятсот тридцять вісім)грн. на проведення судово-економічної експертизи.
		Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку не обирати. 
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
		У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Решті учасників судового провадження роз`яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...