Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/766/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2021. Зареєстровано: 06.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 15.12.2021
Результат оскарження 15.12.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, 
		e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"28" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/766/21
		Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
		при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
		розглянувши справу №916/766/21
		 
		За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722)
		До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21; код ЄДРПОУ 32895136)
		Про стягнення 92496,95 грн. та повернення майна
		 
		Представники сторін:
		від позивача - Десятова Н.А., самопредставництво, Славський О.В., керівник
		від відповідача - Гончарук І.В., адвокат за довіреністю
		 
		Встановив: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 про стягнення орендної плати та пені, розірвання договору та повернення майна.
		Позовні вимоги позивача було направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 заборгованості з орендної плати за період з 12.08.2019р. по 23.02.2021р. у розмірі 87958,14 грн., пені за період з 12.09.2020р. по 23.02.2021р. у розмірі 4033,49 грн., розірвання Договору оренди ЦМК державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р., укладеного між Регіональний відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 повернути майно ЦМК Державного побутового підприємства „Нефон, яке розташоване за адресою: 65078, м.Одеса, вул. Терешкової, 21, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2021р. прийнято позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до розгляду та відкрито провадження у справі №916/766/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "26" квітня 2021 р. о 10:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 26.04.2021р. 10:30.
		15.04.2021р. до суду відповідачем було надано відзив.
		22.04.2021р. до суду позивачем було надано заперечення на відзив.
		26.04.2021р. до суду відповідачем було надано розрахунок заборгованості.
		26.04.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.05.2021р. о 11:00.
		26.04.2021р. позивачем було подано клопотання про закриття провадження у справі.
		Протокольною ухвалою суду від 24.05.2021р. зазначене клопотання було залишено судом без задоволення.
		29.04.2021р. відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив.
		11.05.2021р. до суду позивачем було надано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив суд змінити предмет в частині стягнення заборгованості та пені.
		13.05.2021р. відповідачем було надано заяву про долучення доказів, а саме залучено копії платіжних доручень №147 від 06.05.2021р., №148 від 11.05.2021р. та №150 від 13.05.2021р.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/766/21 на 30 днів до 23.06.2021р. Відкладено підготовче засідання на "07" червня 2021р. о 11:20. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 07.06.2021р. о 11:20.
		26.05.2021р. до суду відповідачем було надано відзив на уточнену позовну заяву.
		04.06.2021р. відповідачем було надано заяву про долучення доказів, а саме залучено копії платіжних доручень №186 від 03.06.2021р., №187 від 04.06.2021р. 
		07.06.2021р. до суду позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 12.08.2019р. по 03.06.2021р. у розмірі 87779,84 грн. та пені за період з 12.09.2020р. по 03.06.2021р. у розмірі 4717,11 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 повернути майно ЦМК Державного побутового підприємства „Нефон, яке розташоване за адресою 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
		Дана редакції позовних вимог була остаточною та з урахуванням такої редакції позовних вимог судом розглядається справа. 
		11.06.2021р. відповідачем було надано заяву про долучення доказів, а саме залучено копію платіжного доручення №192 від 11.06.2021р.
		14.06.2021р. позивачем було подано відзив на позовну заяву, з урахуванням поданої позивачем редакції вії 07.06.2021р.
		22.06.2021р. в засіданні суду представники позивача та відповідача звернулися до суду з клопотаннями, в яких просили суд, в порядку ч.6 ст.183 ГПК України, розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/766/21. Розпочато розгляд справи №916/766/21 по суті 22 червня 2021р.
		22.06.2021р. судом було голошено перерву до 26.07.2021р. о 13:45
		16.07.2021р. відповідачем було надано заяву про долучення доказів, а саме залучено копії платіжних доручень №212 від 05.07.2021р., №214 від 05.07.2021р., 05.07.2021р.
		26.06.2021р. судом було оголошено перерву до 28.07.2021р. о 10:00.
		Позивач підтримує поданий позов та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 12.08.2019р. по 03.06.2021р. у розмірі 87779,84 грн. та пені за період з 12.09.2020р. по 03.06.2021р. у розмірі 4717,11 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 повернути майно ЦМК Державного побутового підприємства „Нефон, яке розташоване за адресою 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
		Відповідач заперечує проти поданого позову та просить суд відмовити в його задоволенні. 
		У судовому засіданні 28.07.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 04.08.2021р.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, суд встановив.
		 
		19.07.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (нині - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-2 (відповідач, Орендар) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон №728, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, складеного станом на 31.05.2004р. та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004р. №526, складає: основні засоби, усього - 3939,7тис.грн.; знос основних засобів - 1721,6тис.грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу - 625,6тис.грн.; вартість майна, що передається в оренду - 625,6тис.грн. з метою використання об`єкту оренди  здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.
		Відповідно до п.1.2 договору, грошові кошти (вартість майна, що передається Орендареві на умовах кредиту згідно п. 25 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон) у сумі 96200,00грн., передаються Орендареві в користування на умовах кредитного договору грошових коштів, що укладається одночасно з підписанням цього договору.
		Згідно з п.1.3 договору, оборотні матеріальні засоби в сумі 23280,06грн. без урахування ПДВ (ПДВ  20 % від вартості об`єкту - 4656,01 грн.), вартість об`єкту з урахуванням ПДВ  27936,07 грн., Орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору.
		Відповідно до п.1.4. договору, основні засоби житлового фонду у сумі 1592493,84грн. передаються Орендарю на утримання і керування для забезпечення їх експлуатації у визначеному законом порядку.
		Згідно з п.1.5 договору, Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого державного побутового підприємства „Нефон, розташованого за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21. 
		Відповідно до п.1.6 договору, вартість майна, що вказана у п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору оренди, визначена згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 р. № 526.
		Згідно з п.1.9 договору, припинення діяльності державного побутового підприємства „Нефон за вказаною адресою здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря.
		Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору, Орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі підприємства. Передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеного за методикою, затвердженою Постановою КМУ.
		Згідно з п.2.4 договору, вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець), визначається па підставі передавального балансу підприємства та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду. Орендар повертає підприємство орендодавцю (юридичній особі, вказаній орендодавцем) у порядку визначеному чинним законодавством України на момент припинення дії цього договору та цим договором.
		Відповідно до п.2.5 договору, підприємство вважається поверненим Орендодавцю (юридичній особі, вказаній Орендодавцем) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. 
		Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04 жовтня 1995 р. № 786. зі змінами внесеними Постановою КМУ №699 від 18.05.1998р., Постановою КМУ від 19.01.2000 р. №75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 р.) 2099,93 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
		Відповідно до п.п.3.2,3.3 договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди липень 2004 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць червень 2004 р. на індекс інфляції за липень місяць 2004 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
		Згідно з п.3.4 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря, надсилається орендодавцю.
		Відповідно до п.3.5 договору, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
		Згідно з п.3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації. за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Стягнення заборгованості з орендної плати вирішуються у судовому порядку.
		Відповідно до п.3.8. договору, у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, встановлюється наступний порядок погашення заборгованості за договором оренди: поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.
		Згідно з п.5.3 договору, Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
		Відповідно до п.9.2 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
		Згідно з п.9.3 договору, спори, що виникають у ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду.
		Відповідно до п. 10.1 договору, останній укладено строком на п`ять років, що діє з моменту підписання договору оренди. 
		Згідно з 10.4 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
		Під час дії договору сторонами вносились зміни до вищевказаного договору оренди, про що були укладені відповідні додаткові угоди та договори про внесення змін:
		- договір від 05.02.2008р. про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2014р., зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору №2098409314), яким п.п.3.1 та 3.2 договору викладено в наступній редакції:  3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007р.: 4195,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. 3.2.Орендна плата за місяць оренди лютий 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди січень 2007 р. на індекс інфляції за лютий 2007 р. включно.; 
		- договір від 02.06.2008 р. про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, яким п.3.1 договору викладено в наступній редакції:  3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007р.: 4195,67 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.; п.10.1 договору викладено в наступній редакції:  10.1.Цей договір діє терміном до 19.07.2018р. включно
		- договір від 08.02.2010р. про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2014р., яким п.1.1 договору викладено в наступній редакції:  1.1.Орендар передає, а Орендодавець приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, затверджених наказом регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 29.12.2009р. №1248, складає: основні засоби, усього  1872,8тис.грн.; знос основних засобів  957.4тис.грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу  915,4тис.грн.; вартість майна, що передається в оренду  625,6тис.грн. Мета використання об`єкту оренди  здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.; п.1.4 договору викладено в наступній редакції:  1.4. Основні засоби житлового фонду у сумі 289784,94 грн. передаються Орендарю у відповідності до ст.ст.942,944 ЦК України на зберігання за договором для забезпечення їх експлуатації і керування згідно вимог чинного законодавства.; п.1.6договору викладено в наступній редакції:  1.6.Вартість майна, що вказана у п.п. 1.1,1.4 договору оренди, визначена згідно змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 29.12.2009р. №1248.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015р. у справі №916/1579/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015р., внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон (65078, м.Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 21028008) від 19.07.2004р. №728 зі змінами та доповненнями, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м.Одеса, вул. В.Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 20984091) та товариством з обмеженою відповідальністю МРІЯ-2 (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 32895136):
		- викладено пункт 3.1. розділу 3 Договору, в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ па суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.
		- викладено пункт 3.2. розділу 3 Договору, в наступній редакції: Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно.
		- розділ 10 Договору, доповнено пунктом 10.13. Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід`ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004р..
		Рішенням господарського суду Одеської області від 30.01.2017р. у справі №916/3078/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2017р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 до державного бюджету заборгованість по орендній платі в розмірі 354944,45 грн.
		При цьому, у рішенні господарського суду Одеської області від 30.01.2017р. у справі №916/3078/16 встановлено період виникнення заборгованості в розмірі 354944,45 грн. з 24.04.2012р. по 30.09.2016р.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 29.11.2018р. у справі №916/2357/17, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю  Мрія-2 до державного бюджету стягнуто 94388,58грн. заборгованості з орендної плати.
		При цьому, у рішенні господарського суду Одеської області від 29.11.2018р. у справі №916/2357/17 встановлено період виникнення заборгованості в розмірі 94388,58 грн. з 01.10.2016р. по 31.07.2017р.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2020р. по справі №916/2752/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 до державного бюджету заборгованість у розмірі 265998,05 грн. з орендної плати, закрито провадження у справі №916/2752/19 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 29 475,59 грн., розірвано договір оренди нерухомого майна від 19.07.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-2 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія-2 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства Нефон, розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.
		При цьому у рішенні господарського суду Одеської області від 10.01.2020р. у справі №916/2752/19 встановлено, що з 01.09.2017р. по 30.06.2019р. включно розмір нарахованої відповідачу орендної плати становить 604251,57 грн. та розмір сплаченої відповідачем та зарахованої позивачем за вказаний період орендної плати становить 308777,92 грн. Отже, розмір заборгованості відповідача на момент звернення до суду з даним позовом 16.09.2019р. становить 295473,64 грн. Під час розгляду справи відповідачем сплачено 29475,59 грн. згідно платіжного доручення №95 від 10.10.2019р. 
		Та зазначено, що оплата відповідачем заборгованості з орендної плати в розмірі 29475,59 грн. свідчить про відсутність предмету спору у відповідній частині позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, що є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 29 475,59 грн. Решта заборгованості з орендної плати у розмірі 26 998,05 грн. підлягає стягненню з відповідача.
		Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" задоволено частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2020 у справі №916/2752/19 в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.07.2004 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" повернути цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства "Нефон" скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в частині розподілу судових витрат  змінено, в решті рішення залишено без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
		"Позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" задовольнити частково.
		Закрити провадження у справі №916/2752/19 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" 29475,59 грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" до Державного бюджету України (отримувач УК у м. Одесі / Малиновський р-н/ ККД  22080100, р/р 31112092015007, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38016923) заборгованість у розмірі 265998,05 грн, пеню у розмірі 14420,16 грн та 4206,27 грн судового збору за подання позовної заяви.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити".
		 
		Наразі, у даній справі позивачем заявлено період з прострочення виконання зобов`язання по оплаті орендної плати з: липень 2019 року по квітень 2021р. та розмір заборгованості становить 87779,84 грн.
		Також, ґрунтуючи поданий позов, позивачем було зазначено суду, що скориставшись своїм правом, передбаченим ст.782 ЦК України, та на виконання доручення Першого заступника голови Фонду державного майна України від 17.03.2021 №Д2/7, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2 повідомлення від 16 квітня 2.021 року за№ 11-07-01763 про відмову від Договору оренди від 19.07.2004р. з описом вкладення до цінного листа №6504801975216.
		Підставою відмови від договору оренди є несплата відповідачем орендної плати за договором строком значно більше ніж 3 місяці та станом на 22.03.2021 року, заборгованість з орендної плати відповідача перед Державним бюджетом України становила 87843,91 грн.
		Дане повідомлення отримано відповідачем 19.04.2021р., що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту АТ „Укрпошта.
		Таким чином, за поясненнями позивача, станом на даний час, Договір оренди ЦМК (ЄМК) державного побутового підприємства „Нефон, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Миколаївській областях) та відповідачем від 19.07.2004 року, є розірваним, на підставі статті 782 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
		Регіональне відділення вважає, що Договір оренди ЦМК (ЄМК) від 19.07.2004 року є розірваним з 19.04.2021 (з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, згідно п.2 ст. 782 ЦКУ).
		Щодо повернення орендованого майна, позивачем було зазначено суду, що статтею 785 Цивільного кодексу України Встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані', який було обумовлено в договорі. Це також передбачено п.п. 2.4 та 5.8 Договору оренди ЦМК (ЄМК) від 19.07.2004 р. зі змінами, згідно яких, у разі припинення (розірвання) договору оренди, ТОВ „Мрія-2" повинно повернути цілісний майновий комплекс державного, побутового підприємства „Нефон Орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України на момент припинення дії цього Договору. Згідно п. 2.5 Договору, „Підприємство вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту, приймання-передачі».
		У зв`язку із неналежним виконанням орендарем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди, у відповідача станом на 03.06.2021р. існує борг перед Державним бюджетом, а саме: заборгованость з орендної плати, за період* з 12,08.2019 по 03.06.2021. становить 87779,84 грн., розмір пені станом на 03.06.2021р. за шість місяців становить 4717,11 грн.
		Таким чином, Регіональне відділення вимагає стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 12.08.2019 по 03.06.2021р. у розмірі 87779,84грн., пені у розмірі 4717,11 грн., та повернення майна цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон- у Порядку, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. № 847.
		 
		Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що він справно виконує свої обов`язки та здійснює оплату орендної плати щомісячно у сумі, визначеній позивачем.
		Відповідачем було зазначено суду, що позивач протиправно не врахував проведені відповідачем оплати за відповідний період та вважає, що у відповідача відсутній борг з орендної плати. Також відповідачем були надані платіжні доручення, у яких відповідач зазначав період за який здійснено оплату, а саме платіжні доручення №27 від 12.08.2019р., №62 від 09.09.2019р., №68 від 10.09.2019р., №95 від 10.10.2019р., №127 від 11.11.2019р., №165 від 11.12.2019р., №190 від 03.01.2020р., №200 від 15.01.2020р., №237 від 11.02.2020р., №43404071 від 10.03.2020р., №25056782 від 11.03.2020р., №25873447 від 12.03.2020р., №0.0.1678640470.1 від 16.04.2020р., №0.0.1678641496.1 від 16.04.2020р., №48600435 від 13.05.2020р., №50999431 від 11.06.2020р., №26982705 від 12.06.2020р, №0.0.1775113452.1 від 20.07.2020р., №268 від 31.07.2020р., №275 від 13.08.2020р., №279 від 28.05.2020р.,, №303 від 10.09.2020р., №333 від12.10.2020р., №334 від 15.10.2020р., №363 від 11.11.2020р., №393 від 07.12.2020р., №398 від 10.12.2020р., №11 від 12.01.2021р., №42 від 10.02.2021р., №77 від 09.03.2021р., №78 від 10.03.2021р., №114 від 06.04.2021 р., №117 від 12.04.2021р. 
		З урахуванням вказаного, за твердженнями відповідача, у нього відсутня заборгованість за договором оренди.
		Також, щодо нарахованих штрафних санкцій, то відповідачем було зазначено суду, що відповідно до п. 15 прикінцевих положень ЦК України, у період дії карантину на території України до відповідача не застосовуються штрафні санкції за порушення строків оплати орендної плати. Окрім того, станом на день подання позивачем даного позову у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати, отже відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.
		Крім того, у поданому відзиві відповідачем надавались пояснення щодо вимоги розірвати договір та повернути майно.
		 
		Відповідно до наданих заперечень на відзив позивачем було зазначено суду, зокрема, що доказом несплати заборгованості є наданий позивачем розрахунок заборгованості, також було пояснено суду, що п. 15 Прикінцевих положень ЦК України не може бути застосований у даних правовідносинах, оскільки це стосується кредитних договорів, крім того, позивачем надавались пояснення щодо вимоги про розірвання договору.
		 
		Надаючи заперечення на відповідь на відзив, відповідачем зазначалось, що у відповідача відсутня заборгованість за договором оренди, також було зазначено, що у період дії карантину не застосовуються штрафні санкції за порушення строків оплати оренди, крім того, були надані пояснення стосовно вимоги розірвати договір та повернути майно.
		 
		Відповідно до наданого відзив, з урахуванням поданої позивачем заяви від 07.06.2021р., відповідачем було зазначено суду, що позивач посилається на те, що він надіслав відповідачу повідомлення про односторонню відмову від договору оренди та вважає його розірваним. У відповідь на вказаний лист відповідачем було направлено лист від 22.04.2021 року вих. №08, яким відповідач зазначав, що вважає договір оренди діючим та продовжує виконувати обов`язки за ним.
		Надаючи заперечення, відповідач посилався на п. 9.3., п. 10.4., п. 10.11. Договору, ч. 1, ч. 2, ч.4 ст. 24 Закону України „Про оренду державного та комунального майна та зазначав, що при укладанні та контролі за виконанням умов договорів оренди Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавець, повинно керуватись спеціальним законом, який регулює орендні відносини саме державного майна, а посилання лише на загальні приписи ЦК України як підставу для розірвання договору є неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Отже, за посиланням відповідача, договором оренди передбачено, що у випадку односторонньої відмови сторони від договору такий договір вважається розірваним з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. З огляду на вказане відсутні підстави вважати договір оренди розірваним, відповідач продовжує використовувати орендоване майно та щомісячно, у встановлені договором строки, сплачувати орендну палату.
		Також, відповідачем було зазначено суду, що наведені позивачем норми законодавства, як підстави для розірвання Договору, у даному випадку невнесення орендарем орендної плати, може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди, лише за умови, що орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, тобто протягом строку, встановленого частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України та позивач не довів, що у відповідача наявні будь-яка заборгованість за договором оренди, у тому числі заборгованість з несплати орендної плати протягом трьох місяців.
		Щодо застосування до даних відносин 782 ЦК України, відповідачем було зазначено, що проаналізувавши зміст спірного договору та норми чинного законодавства, невнесення орендарем орендної плати може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди, лише за умови, що орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, тобто протягом строку, встановленого частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, та зауважено, що відповідач здійснює щомісячне відрахування розміру орендної плати у встановленому позивачем розмірі не пропускаючи жодного періоду, орендна плата вноситься безперервно у встановлені договором строки, а заборгованість за справами вказаними у відзиві виникла лише з тієї підстави, що у 2015 році господарським судом було винесено рішення, яким збільшено відповідачу розмір орендної плати за минулі періоди (починаючи з 2012 року). 
		Отже, наразі не можливо стверджувати про систематичне порушення відповідачем умов договору оренди, що також підтверджується рішеннями приведеними у відзиві.
		Як вказує відповідач, враховуючи вимоги діючого законодавства та з огляду на зазначені обставини, відсутні підстави для розірвання спірного договору оренди, з огляду на викладене, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.07,2004 року укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «МРІЯ-2» є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
		З урахуванням наявності ухвали суду, що набрала законної сили, про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/2752/19 із затвердженням відповідного графіку погашення заборгованості, у позивача відсутні підстави застосовувати до заборгованості за період з 01.09.2017 року по 30.06.2019 року пункт 3.8. договору оренди (першочерговості погашення заборгованості за минулі періоди), отже й відсутні підстави зараховувати здійснені відповідачем оплати з орендної плати за відповідні періоди починаючи з липня 2019 року по сьогоднішній день у рахунок погашення попередньої заборгованості за рішенням суду по справі №916/2752/19. Вказане підтверджує факт протиправності нарахування позивачем заборгованості та безпідставності вимог про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна.
		 
		Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
		 
		Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
		Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
		Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та направленим на стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 87779,84грн. та пені у розмірі 4717,11 грн. суд зазначає наступне.
		Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2020р. у справі №916/2752/19 встановлено, що між сторонами у справі укладений договір оренди, на підставі якого відповідачу у строкове платне користування передане майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, за користування яким відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату.
		Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Враховуючи, що строк дії договору оренди закінчився 19.07.2018р., приймаючи до уваги відсутність заяв жодної із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, тобто в строк до 19.08.2018р., вказаний договір вважаються продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, зокрема, до 19.07.2027р.
		Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2020р. у справі №916/2752/19 встановлено, що станом на 01.09.2017р. відповідачем не була повністю погашена заборгованість за договором оренди за період з 24.04.2012р. по 30.09.2016р., яка стягнута рішенням господарського суду Одеської області від 30.01.2017р. у справі №916/3078/16, а також заборгованість за період з 01.10.2016р. по 31.07.2017р., яка стягнута рішенням господарського суду Одеської області від 29.11.2018р. у справі №916/2357/17, та розмір якої становить 354591,55 грн. Тому на підставі п.3.8. укладеного між сторонами договору оренди, кошти, які надходили від відповідача в якості орендної плати, позивачем частково були спрямовані на погашення заборгованості за попередні періоди (заборгованість згідно рішення господарського суду Одеської області від 30.01.2017р. у справі №916/3078/16 та заборгованість згідно рішення господарського суду Одеської області від 29.11.2018р. у справі №916/2357/17), та частково були спрямовані на погашення заборгованості з орендної плати, що виникла у відповідача з 01.09.2017р., що підтверджується поясненнями позивача та прокуратури, наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості, заявленої до стягнення, а також розрахунком, який доданий до листа позивача від 21.06.2019р. №10-07-02628, надісланого на адресу Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ Одеської області. Таким чином з 01.09.2017р. по 30.06.2019р. включно розмір нарахованої відповідачу орендної плати становить 604251,57грн. та розмір сплаченої відповідачем та зарахованої позивачем за вказаний період орендної плати становить 308777,92 грн. Отже, розмір заборгованості відповідача на момент звернення до суду з даним позовом 16.09.2019р. становить 295473,64 грн. Під час розгляду справи відповідачем сплачено 29475,59 грн. згідно платіжного доручення №95 від 10.10.2019р. Отже, оплата відповідачем заборгованості з орендної плати в розмірі 29475,59грн. свідчить про відсутність предмету спору у відповідній частині позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, що є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 29475,59 грн. Решта заборгованості з орендної плати у розмірі 265998,05 грн. підлягає стягненню з відповідача.
		 
		У даній справі позивачем заявлено період заборгованості з орендної плати з липня 2019 року по квітень 2021р., та заборгованість, з урахуванням сплат відповідача становить  87779,84 грн.
		Відповідачем надавались заперечення та було зазначено, що ним борг сплачено в повному обсязі та надано на підтвердження зазначеного наступні платіжні доручення: №27 від 12.08.2019р., №62 від 09.09.2019р., №68 від 10.09.2019р., №95 від 10.10.2019р., №127 від 11.11.2019р., №165 від 11.12.2019р., №190 від 03.01.2020р., №200 від 15.01.2020р., №237 від 11.02.2020р., №43404071 від 10.03.2020р., №25056782 від 11.03.2020р., №25873447 від 12.03.2020р., №0.0.1678640470.1 від 16.04.2020р., №0.0.1678641496.1 від 16.04.2020р., №48600435 від 13.05.2020р., №50999431 від 11.06.2020р., №26982705 від 12.06.2020р, №0.0.1775113452.1 від 20.07.2020р., №268 від 31.07.2020р., №275 від 13.08.2020р., №279 від 28.05.2020р.,, №303 від 10.09.2020р., №333 від12.10.2020р., №334 від 15.10.2020р., №363 від 11.11.2020р., №393 від 07.12.2020р., №398 від 10.12.2020р., №11 від 12.01.2021р., №42 від 10.02.2021р., №77 від 09.03.2021р., №78 від 10.03.2021р., №114 від 06.04.2021 р., №117 від 12.04.2021р. 
		Суд не погоджується з позицією відповідача та зазначає наступне.
		Судом за час розгляду справи встановлено, що платіжні доручення №27 від 12.08.2019р., №62 від 09.09.2019р., №68 від 10.09.2019р., №95 від 10.10.2019р., на які відповідач посилається як на проплати за даний спірний період, були вже враховані судом у межах розгляду справи №916/2752/19 за період виникнення прострочення з 01.09.2017р. по 30.06.2019р., тому суд зазначає, що відповідач помилково їх вважає такими, що пішли на погашення орендної плати, стягнення якої є наразі предметом розгляду у даній справі. 
		Приймаючи до уваги п.3.8. укладеного між сторонами договору оренди, кошти, які надходили від відповідача в якості орендної плати, зокрема, у листопаді 2019, відповідно до платіжного доручення №127, позивачем цілком правомірно були зараховані не за жовтень 2019р., як вважає відповідач, а за липень 2019р., оскільки, як вже було зазначено судом, вище перелічені платежі за зазначеними платіжними дорученнями було зараховано позивачем в іншій період, що встановлено рішенням суду.
		Отже, у зв`язку з тим, що за відповідачем рахувалась заборгованість, оскільки сплачені за певний період сплати за рішенням суду вже були враховані в раніше визначений період заборгованості, позивачем платежі відповідно до платіжних доручень №127 від 11.11.2019р., №165 від 11.12.2019р., №190 від 03.01.2020р., №200 від 15.01.2020р., №237 від 11.02.2020р., №43404071 від 10.03.2020р., №25056782 від 11.03.2020р., №25873447 від 12.03.2020р., №0.0.1678640470.1 від 16.04.2020р., №0.0.1678641496.1 від 16.04.2020р., №48600435 від 13.05.2020р., №50999431 від 11.06.2020р., №26982705 від 12.06.2020р, №0.0.1775113452.1 від 20.07.2020р., №268 від 31.07.2020р., №275 від 13.08.2020р., №279 від 28.05.2020р.,, №303 від 10.09.2020р., №333 від12.10.2020р., №334 від 15.10.2020р., №363 від 11.11.2020р., №393 від 07.12.2020р., №398 від 10.12.2020р., №11 від 12.01.2021р., №42 від 10.02.2021р., №77 від 09.03.2021р., №78 від 10.03.2021р., №114 від 06.04.2021 р., №117 від 12.04.2021р.  зараховувались у період прострочення з липня 2019 року. 
		За час розгляду даної справи позивачем були надані докази сплати орендних платежів відповідно до платіжних доручень №147 від 06.05.2021р. та №148 від 11.05.2021р., які були зараховані позивачем у січень 2021р.
		Приймаючи до уваги, що відповідачем здійснювались сплати, однак, була наявна заборгованість, позивачем сплати відповідача зараховано було у раніше виниклий період такої заборгованості, у зв`язку з чим, з лютого 2021р. по квітень 2021р. зараховування не здійснено.
		Суд також зазначає, що застосування п. 3.8. Договору є правом позивача, у зв`язку з чим сплати відповідно до платіжних доручень №186 від 03.06.2021р., №187 від 04.06.2021р., №214 від 05.07.2021р. та №220 від 13.07.2021р. позивачем були зараховані як поточні платежі, що не входять до спірного періоду, який є предметом розгляду у даній справі. 
		Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 прийнятих на себе зобов`язань за умовами укладеного договору щодо повної та своєчасної оплати орендної плати, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду с прави, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 87779,84 - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
		 
		Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно з п.3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації. за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Стягнення заборгованості з орендної плати вирішуються у судовому порядку.
		Позивачем, із врахуванням виникнення боргу у певний період, а також здійснених позивачем сплат, та враховуючи черговість їх зарахування, було здійснено нарахування пені.
		Суд перевіривши такий розрахунок позивача, вважає його частково не вірним, оскільки у період з 13.12.2020р. по 10.02.2021р та з 05.03.2021р. по 12.04.2021р. позивачем було допущено арифметичні помилки.
		Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 4704,78 грн.
		На спростування тверджень та доводів відповідача, суд зазначає, що положення п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України не застосовують до даних спірних відносин, а тому у суду відсутні підстави задля звільнення відповідача від сплати пені на користь позивача. 
		Крім того, судом не приймаються доводи відповідача щодо звільнення його від сплати орендної плати, з посиланням на підстави та ґрунтування, що визначено ним у поданому до суду відзиві, оскільки наразі відсутні такі правові підстави та орендарем не доведено суду належними та допустимими доказами зворотнього. 
		Щодо позовних вимог про повернення майна ЦМК Державного побутового підприємства „Нефон, яке розташоване за адресою 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що скориставшись правом, передбаченим ст.782 ЦК України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2 повідомлення від 16 квітня 2.021 року за № 11-07-01763 про відмову від Договору оренди від 19.07.2004р. з описом вкладення до цінного листа №6504801975216 та підставою відмови від договору оренди, як вказує позивач, була несплата відповідачем орендної плати за договором строком значно більше ніж 3 місяці.
		Таким чином, за поясненнями позивача, станом на даний час, Договір оренди ЦМК (ЄМК) державного побутового підприємства „Нефон, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Миколаївській областях) та відповідачем від 19.07.2004 року, є розірваним, на підставі статті 782 Цивільного кодексу України.
		Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Відповідно до частини третьої статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини перша-четверта статті 188 Господарського кодексу України).
		Положеннями статті 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
		Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини за час розгляду справи, суд зазначає, що у відповідача дійсно існує заборгованість з орендної плати за вищезазначеним договором, у зв`язку з тим, що сплачені у відповідний період платежі, позивачем зараховувались за попередній період де мало місце прострочення виконання зобов`язання, оскільки сплати за такий період, відповіді до рішення суду у справі №916/2752/19 були зараховані ще у попередній період, де також мало місце прострочення виконання зобов`язання. 
		Наразі суд зазначає, що не має місце систематичної (протягом трьох місяців підряд) несплати відповідачем орендних платежів за спірним договором, а має місце лише часткова несплата ним орендної плати в повному обсязі за заявленим періодом, що в силу узгоджених приписів чинного законодавства - є умовою для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" штрафних санкцій, зокрема, пені, а не підставою для відмови від договору, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України.
		За таких обставин, суд зазначає про відсутність правових підстав для відмови позивача від укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" договору №728 від 19.07.2004.
		 
		Щодо вимог про повернення майна.
		Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		В силу пункту 5.8 договору №728 від 19.07.2004 визначено, що Орендар зобов`язується у разі припинення (розірвання) договору оренди повернути Орендодавцеві (або юридичній особі, вказаній Орендодавцем) підприємство в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини Орендаря.
		Отже, враховуючи відсутність правових підстав для відмови від договору №728 від 19.07.2004, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства "Нефон", розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21, мають похідний характер від оцінки правомірності відмови орендодавця від договору і встановлення факту його припинення, а тому, беручи до уваги встановлені судом вище обставини, такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
		Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають часткову задоволенню зі стягненням з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 87779,84 грн. та пені у розмірі 4704,78 грн. та в іншій частині позову відмовити.
		 
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне. 
		Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		В підтвердження розміру понесених судових витрат відповідачем до суду надані: Договір про надання правової допомоги №16 від 01.05.2020р., Замовлення №1 на надання правової допомоги від 01.04.2021р., що є Додатком №1 до Договору про надання правової допомоги №16 від 01.05.2020р. та розрахунок гонорару за надання правової допомоги від 01.04.2021р., що є Додатком №2 до Договору про надання правової допомоги №16 від 01.05.2020р.
		Відповідно до розрахунку гонорару за надання правової допомоги від 01.04.2021р., що є Додатком №2 до Договору про надання правової допомоги №16 від 01.05.2020р. вбачається, що узгоджено загальну суму гонорару у розмірі 24000,00 грн., а саме надання усних та письмових консультацій, висновків дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції з питань стосовно справи №916/766/21  2000,00 грн., збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи №916/766/21  3000,00 грн., складання та подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заява та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС, ЦПК, ГПК, КПК України КУпАП необхідних для здійснення захисту інтересів замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно справи №916/766/21  9000,00 грн., представництво інтересів замовника в господарському суді Одеської області, Південно-західному апеляційному господарському суді, стосовно справи №916/766/21  10000,00 грн.
		Приймаючи до уваги встановлення судом виконання правової допомоги перших двох пунктів, суд зазначає щодо можливості відшкодування 5000,00 грн., а також зауважує, що з заявлених 9000,00 грн. та 10000,00 грн. відшкодуванню підлягає половина заявленої суми, тобто 4500,00 грн. та 5000,00 грн., оскільки із зазначеної правової допомоги у суді першої інстанції було здійснено виконання таких робіт лише на половину від заявлених. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З урахуванням зазначеного, до стягнення полягає сума 14500,00 грн., однак, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на позивача покладаються витрати на правову допомогу, понесені відповідачем, у розмірі 7250,00 грн.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2269,70 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях  задовольнити частково.
		2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21; код ЄДРПОУ 32895136) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722) заборгованість з орендної плати у розмірі 87779 (вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 84 коп., пеню у розмірі 4704 (чотири тисячі сімсот чотири) грн. 78 коп. та втрати по сплаті судового збору у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 70 коп.
		3.В іншій частині позову відмовити.
		4.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія-2 (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21; код ЄДРПОУ 32895136) компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 7250 (сім тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.
		 
		Повний текст рішення складено 04 серпня 2021 р.
		Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Суддя Т.Г. Д`яченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...