Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/28045/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2021. Зареєстровано: 06.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 04.08.2021
Номер судового провадження: A/855/3747/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/28045/20                                                               Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  04 серпня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		                  Головуючого-судді:                                                        Чаку Є.В.
		                  суддів:                                                                                 Карпушової О.В., Сорочка Є.О.
		          за участю секретаря:                                                      Ковтун К.В.      
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Громадської організації "Рух "Справедлива Україна", Громадської організації "Мапа реновації", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКС" до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза", та на стороні відповідача - Міністерства культури та інформаційної політики України, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
		                                                  В С Т А Н О В И В :
		Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІКС" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза" (далі - третя особа 1), Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - третя особа 2) про визнання протиправними дії відповідача щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини м.Києва Будинку Осипа Родіна, розташованого за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Олеся Гончара, 71; визнання протиправним та скасування наказу відповідача  "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва" від 22.09.2020 №46 в частині пункту 2 Додатку до наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.09.2020 №46 яким до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва занесено будинок Осипа Родіна, розташований за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, 71.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року позов задоволено. 
		Вказане рішення прийнято у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Не погоджуючись з таким рішенням, Громадська організація "Рух "Справедлива Україна", Громадська організація "Мапа реновації", Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Офіс Генерального прокурора подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянтів, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Зокрема Громадська організація "Рух "Справедлива Україна" у своїй апеляційній скарзі наголосила, що судом першої інстанції під час розгляду справи не взято до уваги, що історичною довідкою підтверджується цінність зазначеного об`єкта культурної спадщини. Зазначений будинок є твором відомого архітектора - Ніколаєва В.М. , який зберіг автентичність та не зазнав руйнувань із початку ХХ століття, збереглись автентичність конструкції всієї будівлі.
		Громадська організація "Мапа реновації" у апеляційній скарзі окрім наведеного вище зазначила, що саме факт проектування будинку Володимиром Ніколаєвим був визначальною характеристикою будинку, яка зазначалась в оскаржуваному наказі. Висновки на які посилався суд першої інстанції щодо відсутності документальних свідчень, зокрема історичних та літературних джерел, літературних творів видатних авторів про вагомі історичні події в м.Києві, його етапи розвитку або життя та діяльність відомих осіб, що є носіями важливої історичної інформації є такими, що не відповідають обліковій документації.
		Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у апеляційній скарзі зазначив, що  занесення спірного будинку до Переліку - це вжиття заходів для забезпечення збереження всіх пам`яток м.Києва, їх виявлення та дослідження. Саме занесення до переліку є першим етапом для повноцінного та всебічного дослідження об`єктів, складання облікової документації із наступним занесенням (у разі установлення вагомої історичної та культурної цінності) або не занесення (у разі встановлення відсутності вагомої значущості об`єкта). На переконання відповідача суд першої інстанції не дослідив у повній мірі всі докази та обставини справи. Так Будинок Осипа Родіна не є пам`яткою, а є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини. Він не внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Об`єкт внесений до Переліку об`єктів культурної спадщини м.Києва і потребує доопрацювання, вивчення, дослідження для подальшого внесення чи не внесення до Реєстру.
		Офіс Генерального прокурора у апеляційній скарзі наголосив на тому, що Будинок Осипа Родіна є одним з двох збережених зразків традиційної забудови кінця ХІХ століття у кварталі вулиці Олеся Гончара у межах Центрального історичного ареалу м.Києва та зони охоронюваної забудови 2-ї категорії, цінним зразком забудови періоду капіталізму межі ХІХ-ХХ століть. Важливою сторінкою історії будівлі також є володіння нею дворянином Казимиром-Альбіном Жубром - представником давнього шляхетного роду Жубрів гербу Сас. Також апелянт зазначив, що судом не враховано, що він не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується. Вирішення питання щодо віднесення будівель та споруд до об`єктів культурної спадщини міста Києва та занесення їх до Переліку є дискреційними повноваженнями Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та знаходяться в межах їх виключної компетенції. На думку апелянта суд при вирішенні даної справи повинен був перевірити чи вчинені відповідачем дії щодо занесення спірного будинку до Переліку на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто виключно щодо дотримання Департаментом процедури занесення спірного будинку до вказаного Переліку.
		У відзивах на апеляційні скарги позивач та ТОВ "Концепт Плаза" зазначили, що вони не погоджуються з доводами апеляційних скарг, вважають їх необгрунтованими. На переконання вказаних осіб об`єкт «Будинок Осипа Родіна» занесено до Переліку безпідставно, що підтверджується висновками наведеними у Експертному висновку Українського товариства охорони пам`яток історії та культури щодо історико-архітектурної цінності щойно виявленого об`єкту культурної спадщини «Будинок Осипа Родіна», а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, що свідчить про відсутність підстав для його зміни чи скасування.
		Позивач у відзиві окремо наголосив, що занесення у 2020 році об`єкту нерухомості по вул. Олеся Гончара 71 у м.Києві оскаржуваним наказом до Переліку об`єктів культурної спадщини м.Києва свідчить про непослідовність дій відповідача, як структурного підрозділу органу місцевого самоврядування та порушення ним принципу належного урядування.
		Міністерством культури та інформаційної політики України також було подано до суду відзив, у якому зазначено, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд невірно застосував закон та дійшов хибного висновку, що в свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Міністерство зазначило, що відповідь на лист від 22.03.2021 №3178/6.11.7 Громадська організація «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» ( далі - УТОПІК) листом від 31.01.2021 №57/03 поінформувало, що УТОПІК не надавав експертний висновок щодо об`єкта культурної спадщини «Будинок Осипа Родіна» по вул. Гончара, 71 у м.Києві . 
		Розгляд справи призначений у судові засідання неодноразово відкладався, зокрема у зв`язку з витребування додаткових доказів та неявкою у судове засідання представників сторін.
		03.08.2021 Міністерством культури та інформаційної політики України було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 04.08.2021, у зв`язку з перебуванням його представника у щорічній відпустці.
		Оскільки представником Міністерства культури та інформаційної політики України неодноразово у судових засіданнях надавались пояснення по справі, а також враховуючи те, що відповідно до ч. 2    ст. 313 КАС України        неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Розглянувши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Судом встановлено, що згідно Договору №79/13 купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.12.2013, укладеному між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та ТОВ "АРІКС", позивач придбав нежитлові приміщення групи нежитлових приміщень №4, №5 (в літ. "А") за адресою: м.Київ, вул. Гончара Олеся, 71.
		Згідно Договору купівлі-продажу від 04.03.2015, укладеному між ТОВ "СВН МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ "АРІКС", позивач придбав 28/100 частки нежитлових приміщень  групи нежитлових приміщень №1, №2, №3, №6 (в літ "А") за адресою: м.Київ, вул. Гончара Олеся, 71.
		Згідно Договору купівлі-продажу від 04.03.2015, укладеному між ТОВ "СВН МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ "АРІКС", позивач придбав 72/100 частки нежитлових приміщень групи нежитлових приміщень №1, №2, №3, №6 (в літ "А") за адресою: м.Київ, вул. Гончара Олеся, 71 .
		Зазначені об`єкти було об`єднано у один об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю (багатофункціональний комплекс), літ. "А" загальною площею 494,1 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Олеся Гончара, 71 , площа земельної ділянки під забудовою 511 кв.м, що підтверджується висновком ТОВ "Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості" від 24.04.2019 №240419, Технічним паспортом від 24.04.2019, Довідкою  ТОВ "Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна" від 29.07.2019, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №176435262 від 06.08.2019.
		Отже, ТОВ "АРІКС" є власником об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі за адресою: м.Київ, вул.Олеся Гончара, 71 .
		У липні 2020 року на адресу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло звернення Громадської організації "Мапа реновації" від 01.07.2020 б/н щодо занесення будинку на вул.Олеся Гончара, 71 у Шевченківському районі до Переліку об`єктів культурної спадщини м.Києва. 
		До звернення було долучено історичну довідку, фотоматеріали, копії дипломів кандидатів наук.
		Розглянувши вищевказані документи Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав Наказ №46 від 22.09.2020 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва" яким вирішено занести до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва (далі - Перелік) об`єкти згідно з додатком.
		У п. 2 Додатку до Наказу №46 від 22.09.2020 до Переліку об`єктів культурної спадщини м.Києва внесено об`єкт з наступними характеристиками: найменування: Будинок Осипа Родіна ; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності): Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІКС"; місцезнаходження: Шевченківський район, вул.Олеся Гончара, 71; дата утворення: 1882 р., поч.ХХ ст.; вид: архітектура, історія; автентичність (збережено, збережено частково): збережено; цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду): Будинок зберіг свою автентичність (матеріально-технічну структуру) в загальному об`ємі та в архітектурному і декоративному оздобленні фасадів. Є витвором відомого архітектора В.Ніколаєва. Будівля є цінним та невід`ємним елементом забудови кварталу. 
		Вважаючи своє право порушеним та не погоджуюсь з діями та наказом відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
		Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено наявності у об`єкта "Будинок Осипа Родіна" автентичності, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань відповідно до Порядку №158 (№501), а також ознак притаманних об`єктам культурної спадщини, історичним об`єктам культурної спадщини та об`єктам архітектури у розумінні ст.ст.1,2 Закону України "Про охорону культурної спадщини",  а тому у відповідача були відсутні правові підстави для занесення зазначеного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини Києва.
		Згідно ч. 2      ст. 19 Конституції України      органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені        Конституцією        та законами України.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини": 
		-культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;  
		-об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
		-предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою;  
		-щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
		Згідно статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.
		Водночас, до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:     подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
		Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об`єктів культурної спадщини    визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини. 
		У п.2 Порядку №158 зазначено, що  у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні, зокрема: уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		У Розділі ІІ Порядку №158 передбачено умови взяття на облік об`єкта культурної спадщини, зокрема зазначено, що взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).
		Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів.
		Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.
		Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:
		 фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);
		    історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог    пункту 5    розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
		Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт:
		найменування;
		власник або уповноважений ним орган (у разі наявності);
		місцезнаходження;
		дата утворення;
		вид;
		автентичність (збережено, збережено частково);
		цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
		Завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття (п.5 розділу ІІІ Порядку №158).
		В занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
		Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу(п. 6 розділу ІІІ Порядку №158).
		Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку (п.7 розділу ІІІ Порядку №158).
		Аналіз наведених норм законодавства, а саме Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку №158, свідчить про те, що рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження  уповноваженим органом, яким є районна державна адміністрація, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		В даному випадку судом встановлено, що до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло звернення Громадської організації "Мапа Реновації" щодо занесення будинку на вул. Олеся Гончара, 71 у Шевченківському районі м. Києва до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва.
		Разом із зверненням, Громадською організацією "Мапа Реновації" надано  Історичну довідку (далі - Історична довідка), підписану кандидатом історичних наук ОСОБА_5 та кандидатом архітектури ОСОБА_6 , а також фотофіксацію об`єкта.
		Розглянувши вищевказані документи Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав Наказ №46 від 22.09.2020 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва" яким вирішено занести до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва (далі - Перелік) об`єкти згідно з додатком.
		Тобто, фактично замість рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації, як це передбачено Законом України "Про охорону культурної спадщини" та Порядком №158, було прийнято Наказ Департамента охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради №46 від 22.09.2020 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва".
		Колегія суддів вважає, що вказані дії відповідача суперечать нормам законодавства, якими чітко встановлено форму рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку - розпорядження, а не наказ.
		У судовому засіданні представник Департамента та Офісу Генерального прокурора пояснили, що повноваження відповідача щодо видання Наказу про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва передбачені у положенні про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Так, у п.1 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначено, що Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді. Департамент під час виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з Міністерством культури та інформаційної політики України.
		У  п.5.26 вказаного положення зазначено, що Департамент приймає рішення (видає накази) про затвердження переліку об`єктів культурної спадщини, розташованих на території міста Києва, та про занесення об`єктів культурної спадщини до цього переліку в установленому порядку.
		Фактично, на підставі Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2018 №381 «Про затвердження Положення Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» відбулось делегування повноважень Департаменту на прийняття рішення (наказу) про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку.
		Проте, колегія суддів зазначає, що таке делегування повноважень не узгоджується з нормам законодавства, оскільки ні Закон України "Про охорону культурної спадщини", ні Порядок №158 не наділяє директора Департаменту правом на прийняття наказу про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку. Водночас у Порядку № 158 чітко зазначено, що рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації.
		Відповідно до положень ч.ч.1-3    ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до    Конституції    та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені    Конституцією    та законами України. У разі невідповідності правового акта    Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про наявність законодавчої неузгодженості  з  цього  питання та відсутність у відповідача на час прийняття спірного наказу  повноважень  на вчинення таких дій, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2    ст. 77 КАС України).
		Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та прийнятих рішень.
		Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКС".
		Водночас, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
		Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).
		Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, проте із помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року підлягає зміні в частині мотивів, з яких суд першої інстанції виходив задовольняючи адміністративний позов, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційні скарги Громадської організації "Рух "Справедлива Україна", Громадської організації "Мапа реновації", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Офісу Генерального прокурора - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
		В іншій частині  рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
		Повний текст постанови виготовлено 04.08.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                                           Є.В. Чаку             
		 
		Судді:                                                                                           О.В. Карпушова
		 
		                                                                                                     Є.О. Сорочко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...