Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/1116/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2021. Зареєстровано: 06.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 06.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/462/131/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140060004521

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/1116/19 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 серпня 2021 року 
		Залізничний районний суд м. Львова в складі:
		головуючлї судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувшиу відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018140060004521 від 19.12.2018 року року про обвинувачення
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця с. Копашнево, Хустського району, Закарпатської області,
		українця, громадянина України,зареєстрований та проживає за адресою: 
		 
		АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		 
		за ч. 1 ст. 186 КК України
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 19.12.2018 року приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні Головного залізничного вокзалу м. Львова,що на пл. Двірцева,1 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, тримаючи у руках сумку потерпілого ОСОБА_6 , витягнув з неї грошові кошти, а саме 24 купюри номіналом по 200 грн. та 2 купюри номіналом по 100 грн., загальною сумою 5000 грн. Однак, коли його дії були викриті потерпілим, ОСОБА_4 , незважаючи на це та продовжуючи свій злочинний умисел, відкрито заволодів грошовими коштами, які належали ОСОБА_6 . Внаслідок дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 5000 грн. 
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав та пояснив, що надає послуги по перевезенню пасажирів. 19.12.2018 року він перебував у Львові на залізничному вокзалі. Приблизно перед обідом він зайшов у зал попити каву та побачив там потерпілого, який присів, та запитав, чи йому погано та чи йому допомогти. Він попросив, щоб завести його у медпункт. Вони підіймалися по сходах, потерпілий показував, куди його вести, однак медпункту там не було, там був "тупик". Потім він його залишив разом з сумкою та пішов подивитися, чи немає військових, з якими він попередньо вів переговори щодо їх перевезення. Повертаючись, він побачив, що біля потерпілого була якась людина, однак потерпілий схопив його та сказав повернути сумку та гроші. Потім потерпілий його штовхнув, а тому він вийшов з вокзалу та побіг на перон, потерпілий побіг за ним та кричав. Додав, що коли він вперше піднімався по сходах, то бачив курсантів у формі, коли біг бачив і курсантів, і працівників поліції. Курсант дав йому підніжку, а тому він упав. Через деякий час прибігли працівники поліції, один з працівників провів його у чергову частину. Там працівник поліції попросив його та потерпілого показати гаманець, у якому були кошти, та потім повернув. Потерпілого завели у іншу кімнату, він попросився у вбиральню. Потім працівники поліції сказали, щоб він віддав гроші і у нього не буде проблем. Однак він не погодився, оскільки жодного злочину не вчиняв. 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 186 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а саме:
		показаннями потерпілого ОСОБА_6 даними слідчому судді в порядку ст. 225 КПК України та оглянутими в судовому засіданні, який пояснив, що 19.12.2018 року, приблизно о 06 год. ранку він приїхав з Республіки Польща до Львова. В подальшому з своїм знайомимм купили білети на поїзд до Херсона, здали багаж на зберігання у камеру схову. Потім з ОСОБА_7 вони пішли міняти гроші до обміну валют приблизно о 06 год. 45 хв. Загалом після обміну у нього було приблизно 5300 грн. Потім вони пішли у бістро, де поїли та вживали алкоголь. Через деякий час пішли у піцерію, де також поїли та вживали алкогольні напої. Після цього вони повернулися у приміщення головного вокзалу та перебували у залі очікування. Потім йому стало погано та він вийшов на вулицю. Постоявши трохи, пішов забирати багаж з камери схову. З камери схову він забрав сумку, також при ньому була чорна сумку, яка була закинута через плече. У зв`язку із тим, що йому було погано, він присів між кіоском. Потім до нього підійшов обвинувачений та сказав, щоб він тут не сидів, оскільки його можуть обікрасти. Він підходив до нього приблизно 3 рази, у зв`язку із чим він сказав, щоб обвинувачений провів його у медпункт. Обвинувачений взяв його сумку, та, взявши під ліву руку, допоміг встати, вони пішли в сторону перонів. Коли вони почали підніматися по сходах, він присів, оскільки йому стало погано. В цей час обвинувачений зняв з нього чорну сумку та сказав, що бере, щоб я її не вимазав. Він бачив, як обвинувачений витягує з чорної сумки грошові кошти, а тому сказав віддати гроші, на що той кинув сумку та побіг. Він побіг за ним, залишивши дорожню сумку. Обвинувачений побіг на перон, він побіг за ним, не втрачаючи його з виду. На пероні він почав кричати, щоб його хтось затримав, оскільки він украв у нього гроші, обвинувачений продовжував тікати. Однак військовий затримав його, а коли він добіг, підійшли працівники поліції. Додав, що поклав гроші у кишеню чорної сумки, у великий відсік, а 300 євро знаходилися у маленькій кишені. У великій кишені були купюри по 200 грн. та дві кюпюри по 100 грн.;
		показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 19.12.2018 року він разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 перебували на пероні № 1 у зв`язку із несенням служби. В цей момент він побачив, як один невідомий чоловік біжить за другим, від них вони знаходилися приблизно метрів 15. Потерпілий кричав "стой", тобто він біг позаду обвинуваченого та казав, що він у нього украв гроші, обвинувачений нічого не кричав. Потім він побачив, як військовослужбовець, який був попереду них, почав ловити обвинуваченого. Вони почали бігти йому на допомогу, однак той повалив його на землю. Потерпілий повідомив, що обвинувачений вкрав у нього гроші. Потім він з потерпілим пішли за сумкою, яку той залишив в переході, ОСОБА_10 , здається, залишився на пероні, а ОСОБА_9 разом з обвинуваченим пішли в чергову частину;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 19.12.2018 року приблизно о 8 год. ранку він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заступили на службу. Перебуваючи на першому пероні, вони побачили, як один невідомий чоловік біжить за іншим та кричить, що його пограбували, коли він сидів на сходах на переході. Між ними відстань була приблизно 15 метрів, обвинуваченого до них приблизно 30-40 метрів. Обвинувачений чув, що кричав потерпілий, вони також чули. Також додав, що вони були у формі, обвинувачений біг в їхню сторону, але їх не бачив. Військовий стояв перед ними, саме він повалив на землю обвинуваченого;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що 19.12.2018 року приблизно о 8 год. ранку він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 заступили на службу. Перебуваючи на першому пероні, він побачив, як один невідмий чоловік біжить за іншим та кричить "стой", затримайте, він мене пограбував. Потім він побачив, як військовослужбовець, який стояв попереду, почав ловити невідомого, затримав та повалив на землю, в цей час вони до них підбігли. Потім підбіг потерпілий, який повідомив, що обвинувачений украв у нього гроші. Вони відвели чоловіків в чергову частину до приїзду слідчо-оперативної групи. В черговій частині ОСОБА_4 сам відлучався у вбиральню на 4-5 хв. Також додав, що не зовсім пам`ятає відстані між ним та обвинуваченим, а також обвинуваченим та потерпілим, не пам`ятає скільки часу був обвинувачений в черговій частині до приїзду слідчих. 
		протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення, з якого вбачається, що потерпілий просить притягнути до відповідальності особу, яка 19.12.2019 року відкрито заволоділа грошовими коштами в сумі 5000 грн. (а. с. 2);
		протоколом огляду місця події від 19.12.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_6 вказав на ОСОБА_4 як на особу, яка відкрито викрала у нього грошові кошти у сумі приблизно 5000 грн. ОСОБА_4 з кишень виклав грошові кошти: 10 купюр по 500 грн., 42 купюри по 200 грн., 3 купюри по 100 грн., 6 купюр по 150 грн., 1 купюру по 20 грн., 2 купюри по 10 грн, 4 купюри по 5 грн., 9 купюр по 2 грн., 14 купюр по 1 грн. 2 купюри номіналом 2 долари США, 3 купюри номіналом 1 долар США, мобільний телефон;
		протоколом огляду предметів та постановою про визнання речових доказів від 20.12.2019 року, відповідно до яких оглянуто і визнано речовими доказами сорок дві купюри номіналом по 200 грн. та три купюри номіналом по 100 грн. (а. с. 48-50);
		протоколом огляду речей від 21.12.2018 року, а саме компакт диску, який оглянутий в судовому засіданні, на якому знаходиться відеозапис, де зображено, як 19.12.2018 року о 06:51:06 касиру надали 750 польських злотих, о 06:51:31 касир рахує купюри номіналом 200, 100, 50 грн., о 06:52:26 касир віддає 5350 грн., про що повідомляє. Також на диску знаходиться запис, на якому зображено, як 19.12.2018 року о 06:52:10 потерпілий ОСОБА_6 , одягнутий в синю куртку, отримує гроші у пункті обміну валют (а. с. 69);
		протоколом огляду речей від 21.12.2018 року, а саме диску, на якому знаходиться відеозапис, на якому зображено, як особа № 1 візуально схожа на потерпілого ОСОБА_6 , одягнутого в синю куртку, чорні штани, чорне взуття та особа № 2 візуально схожа на підозрюваного ОСОБА_4 , одягнуттого в синю куртку, світлі джинси, темне взуття, в руках якого знаходиться пакет і який веде потерпілого в напрмку першого перону Головного залізничного вокзалу станції Львів 19.12.2018 року 12:22:49 , а о 12:24:51 видно як візуально схожа на підозрюваного ОСОБА_4 особа біжить по першому перону в сторону виходу з перону, а за нею вслід біжить особа візуально схожа на потерпілого ОСОБА_6 та оглянутим в судовому засіданні диском (а. с. 73-75);
		протоколом додаткового огляду речей від 12.02. 2019 року (а. с. 168);
		протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 21.12.2018 року та оглянутим в судовому засіданні диском (а. с. 95-98);
		протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 21.12.2018 року та оглянутим в судовому засіданні цифровим носієм (а. с. 99-102);
		протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 11.02.2019 року та оглянутим в судовому засіданні цифровим носієм ( а. с. 154-158);
		протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 11.02.2019 року та оглянутим цифровим носієм (159-163);
		актом прийому-передачі майна на зберігання від 18.02.2019 року, відповідно до якого зберігач в особі провідного спеціаліста операційної каси Львівської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_11 приймає на відповідальне зберігання грошові кошти в сумі 8700 грн., що були вилучені у ОСОБА_4 (а. с. 175);
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.
		Зокрема, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_12 , надані останнім в порядку ст. 225 КПК України, суд враховує, що показання потерпілого прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які мали місце 19.12.2018 року, пов`язані з обставинами протиправного посягання: часом, місцем, способом та іншими обставинами кримінального правопорушення, особою, яка його вчинила, мотивами вчинення кримінального правопорушення тощо.
		Вказані показання потерпілого суд визнає чіткими та послідовними, вказані показання потерпілого підтверджуються іншими, зібраними по справі доказами та сумнівів у їх правдивості не викликають. Слід також зазначити, що потерпілий допитаний слідчим суддею, в порядку ст. 225 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань; а обвинувачений, який дав відмінні, від потерпілого показання, обрав необхідну для захисту позицію та жодної відповідальності за показання, надані в судовому засіданні не несе, а відтак, лише за наявності відмінних від показань потерпілого показань обвинуваченого недостатньо для того, щоб вважати, що потерпілий ввів суд в оману та дав неправдиві свідчення.
		Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що злочину він не вчиняв, потерпілий дав неправдиві свідчення, а біг він від потерпілого, оскільки той його штовхнув, та вважає, що сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів вина обвинуваченого доведена в повному обсязі.
		Суд розцінює такі показання, як обрану обвинуваченим лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і у суду відсутні підстави сумніватися в обсягу, пред`явленого йому обвинувачення. Також обвинувачений в судовому засіданні підтвердив факт того, що він тікав, а потерпілий кричав "стій". 
		Також суд не бере до уваги клопотання ОСОБА_4 про визнання недопустими таких доказів як слідчі експерименти з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 20.12.2018 року, оскільки такі не відкривалися стороні захисту, так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у матеріалах справи міститься протокол про надання підозрюваному, захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування, підписаний підозрюваним та захисником. Те, що протоколи датовані 21.12.2018 роком, а слідчим під час запису вказано, що день проведення 20.12.2018 року, суд розцінює як технічну помилку.
		Що стосується складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України, суд вважає за необхідне вказати наступне.
		З об`єктивної сторони грабіж вчиняється у формі відкритого викрадення чужого майна.
		Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.
		Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) кваліфіковано правильно, оскільки орган котрий проводив досудове розслідування за наявних для цього об`єктивних підстав вжив всіх необхідних заходів для з`ясування та встановлення істини у кримінальній справі.
		Враховуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки в судовому засіданні доведено факт вчинення обвинуваченим відкритого викрадення чужого майна (грабіж).
		Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 відкритого викрадення чужого майна (грабіж), тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України;
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 в судовому засіданні не встановлено.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліках в психіатричному та наркологічному диспансерах, вину не визнав та приходить до переконання, що йому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України, яка діяла на момент вчинення злочину.
		Запобіжний захід обвинуваченому у виді особистого зобов`язання не продовжувався. 
		Долю речових доказів у справі слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень. 
		Речові докази: сорок дві купюри по 200 грн. та три купюри по 100 грн. повернути: 5000 грн. ОСОБА_6 , 3700 грн. ОСОБА_4 (а. с. 49-50); компакт диск наданий ФОП ОСОБА_13 залишити в матеріалах справи, компакт диск з вокзалу залишити в матеріалаї справи. 
		Зняти арешт з речових доказів, а саме грошових коштів: сорок дві купюри номіналом по 200 грн. та три купюри номіналом по 100 грн., які були вилучені під час проведення огляду місця події від 19.12.2018 року, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.12.2018 року (а. с. 78);
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя/підпис/
		З оригіналом згідно:
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...