Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1636/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2021. Зареєстровано: 06.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 05.08.2021
Номер судового провадження: А/857/10640/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/1636/21 пров. № А/857/10640/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
		головуючого судді :Кухтея Р.В.,
		суддів :Іщук Л.П., Обрізка І.М.
		розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львовіапеляційні скарги Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» та Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Каленюк Ж.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна») про визнання протиправним та скасування висновку, 
		в с т а н о в и в :
		У лютому 2021 року Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (далі  ДП «ПДШ №10 «Нововолинська», Підприємство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі - Управління, відповідач) №2 від 02.02.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-02-21-002297-b, предмет закупівлі «Електрична енергія, 29353752UAH, 09310000-5, ДК021, 10476000, кВТ/год» (далі  висновок) в частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування переговорної процедури закупівлі, порушення п.3 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIIIвід 25.12.2015 (далі  Закон №922-VIII, в редакції, що діяла станом на 21.02.2020) та зобов`язати замовника усунути порушення шляхом розірвання договору.
		РішеннямВолинського окружного адміністративного судувід 26.04.2021 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.3 констатуючої частини висновку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги Підприємство зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу нате, що умовою застосування переговорної процедури закупівлі замовником, був п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII, в редакції, чинній станом на 21.02.2020, зокрема, нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру. Факт того, що потреба у закупівлі товару була нагальна, стверджено доданим до позову висновком ДП «Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості «УКРНДІПРОЕКТ». Крім того, суд першої інстанції оминув увагою той факт, що проведення переговорної процедури закупівлі електричної енергії з підстав нагальної потреби у такій закупівлі за рішенням тендерного комітету від 21.02.2020 надало можливість їм, як Замовнику торгів, на законних підставах забезпечити безперебійне постачання електроенергії на будівельний майданчик шахти та уникнути негативних наслідків виникнення надзвичайної ситуації. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позовні вимоги підприємства у повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до п.1 ч.4 ст.36 Закону №922-VIII, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Крім того вказує, що Замовником застосовано переговорну процедуру щодо закупівлі електричної енергії в порушення вимог п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII, оскільки не зазначено обставин, пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Відповідач зауважив, що відповідно п.1 ч.4 ст.36 Закону №922-VIII (в редакції від 08.02.2020) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
		У відзиві на апеляційну скаргу Управління, позивач просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог без змін.
		У відзиві на апеляційну скаргу Підприємства, відповідач повністю підтримує доводи, які викладені у поданій Управлінням апеляційній скарзі.
		Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
		Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи видно, що ДП «ПДШ №10 «Нововолинська» 25.10.2019 на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України «ProZorro» оприлюднило оголошення про відкриті торги за предметом закупівлі «Електрична енергія», 13200000 кВт/год (оголошення UA-2019-10-25-000574-a); строк поставки товару 01.01.2020  31.12.2020. Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі від 06.12.2020 UA-2019-10-25-000574-a усі тендерні пропозиції відхилено у зв`язку зі змінами в тендерній документації на закупівлю електричної енергії.
		Відповідно до оголошення UA-2019-12-09-001367-с від 09.12.2019 ДП «ПДШ №10 «Нововолинська» розпочато процедуру проведення відкритих торгів за предметом закупівлі «Електрична енергія», 14400000 кВт/год (строк поставки товару до 31.12.2020). Як видно зі звіту від 14.02.2020 про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-12-09-001367-c, тендерним комітетом прийнято рішення про неукладення договору про закупівлю із переможцем процедури закупівлі ТзОВ «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» (повідомлення про намір укласти договір від 27.01.2020) через зміну тендерної документації на закупівлю електричної енергії у зв`язку з відсутністю фінансування державного підприємства у бік зменшення обсягів споживання електричної енергії.
		07.02.2020 постачальник електричної енергії ТзОВ «Енсол Україна», який здійснював поставку на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2019 №ЕРN-12/30, повідомив Підприємство про наявність заборгованості за січень 2020 року у сумі 1678246,85 грн та за лютий 2020 року у сумі 1885668,44 грн,а також попередив про припинення постачання електричної енергії з 24.02.2020 (лист №07/02-1 від 07.02.2020). Листи про наявність заборгованості надходили на адресу позивача від постачальника електричної енергії раніше (№19/11-1від 19.11.2019, №28/01-1від 28.01.2020). Листами №896 від 17.12.2019 та №107 від 05.02.2020 Волинська філія Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» повідомляла про припинення (обмеження) електричної енергії з 23.12.2019 та з 11.02.2020 відповідно. Надалі Волинська філія Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» листом №08/137 від 13.02.2020 у зв`язку з вимогою постачальника ТзОВ «Енсол Україна» попередила про припинення розподілу електроенергії з 24.02.2020 у зв`язку з порушенням умов оплати за електричну енергію, а листом №08/162 від 25.02.2020 повідомила про невстановлення підприємству заявленої величини споживання електричної енергії та потужності на березень 2020 року, натомість встановлено величину споживання електричної потужності в години максимального навантаження енергосистеми на рівні аварійної броні.
		21.02.2020 тендерним комітетом ДП «ПДШ №10 «Нововолинська» прийнято рішення про проведення закупівлі електричної енергії шляхом застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п.2 ч.3 ст.35 Закону №922-VIII (протокол засідання тендерного комітету №10 від 21.02.2020). Визначаючись щодо застосування такої процедури закупівлі, тендерний комітет у своєму протоколі зазначив про нагальну потребу у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин та неможливість дотримання строку для проведення відкритих торгів. В обґрунтування такого рішення вказано, що застосування процедури відкритих торгів, яка займає не менше 30 календарних днів, спричинить відключення від електропостачання підприємство замовника торгів. Знеструмлення стаціонарних установок, які підтримують життєдіяльність шахти - вентилятора головного провітрювання, високовольтних насосів головного водовідливу, призведе до затоплення та загазування гірничих виробок, виходу з ладу внаслідок затоплення електрообладнання, яке знаходиться в цих виробках, тому що приток води в шахті - процес безперервний, чим буде порушено гарантоване ст.283 Цивільного Кодексу України право на охорону життя та здоров`я, а також порушення вимог ст.26 Гірничого закону України. Відновлення працездатності вищевказаного обладнання призведе до великих грошових витрат. Згідно Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №368 від 24.03.2004 і Класифікаційними ознаками надзвичайних ситуацій, затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №1400 від 12.12.2012, це може призвести до надзвичайної ситуації місцевого рівня. Проведення переговорної процедури закупівлі з підстав нагальної погреби у закупівлі електроенергії надасть можливість забезпечити безперебійне постачання електричної енергії на будівельний майданчик шахти №10 «Нововолинська» та уникнути наслідків виникнення надзвичайної ситуації. За результатами проведених переговорів сторонами погоджено обсяг постачання електричної енергії 10476000 кВт/год з 01.03.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 29353752,00 грн.
		28.02.2020 позивач оприлюднив звіт про результати проведення процедури закупівлі (ID: UA-2020-02-21-002297-b).
		28.02.2020 ДП «ПДШ №10 «Нововолинська» та ТзОВ «Енсол Україна» уклали договір №9 про постачання електричної енергії споживачу.
		На підставі наказу Управління №01-од від 14.01.2021 «Про початок моніторингу закупівель» було розпочато моніторинг ряду публічних закупівель, в тому числі закупівлі UA-2020-02-21-002297-b. Підставою для прийняття згаданого наказу слугувало отримання інформації від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення про проведення моніторингу закупівлі оприлюднено в системі електронних закупівель 14.01.2021.
		У зв`язку з проведенням моніторингу закупівлі 20.01.2021 замовнику закупівель було запропонованонадати пояснення (інформацію, документи), що підтверджують наявність підстав застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії відповідно до п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII. У відповідь на цей запит замовник вказав на його необґрунтованість та відсутність посилання на відповідну статтю Закону №922-VIII (в редакції станом на 21.02.2020).
		За результатами моніторингу закупівлі UA-2020-02-21-002297-b Управлінням було складено висновок про результати моніторингу закупівлі №2 від 02.02.2021, який оприлюднено 03.02.2021. 
		Як видно зі змісту висновку, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель (додаток до річного плану) на 2020 рік ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», оголошення про проведення переговорної процедури, протокол засідання тендерного комітету №10 від 21.02.2020, повідомлення про намір укласти договір від 21.02.2020, договір про закупівлю №9 від 28.02.2020, додаткові угоди №1 від 09.10.2020, №2від 18.11.2020, №3 від 24.12.2020, пояснення замовника від 25.01.2021.
		Проведеним аналізом оприлюдненої замовником на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель інформації встановлено, що в обґрунтуванні застосування переговорної процедури замовником причиною здійснення переговорної процедури вказано настання підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII. Однак замовником в обґрунтуванні застосування переговорної процедури та поясненні від 25.01.2021 не зазначено обставин, пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій чи з наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Відповідач дійшов висновку, що замовником застосовано переговорну процедуру щодо закупівлі електричної енергії з порушення вимог п.3 ч.2 ст.35Закону №922-VIII. Також проведеним моніторингом установлено, що замовником за результатами проведених переговорів укладено договір від 21.02.2020, де вказана ціна за 1 мВт/год електричної енергії 2802,00 грн. За даними ДП «Оператор ринку», який відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на своєму веб-сайті https://www.oree.com.ua/ оприлюднює результати торгів на ринку «на добу наперед» та на внутрішньодобовому ринку, станом на 21.02.2020 середньозважена ціна за 1 мВт/год електричної енергії становила 1446,89 грн/мВт/год та максимальна ціна - 2047,56 грн/мВт/год. Замовник вносив зміни до договору (яким визначено планову ціну електричної енергії за 1 мВт/год у розмірі 2802,00 грн з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії) шляхом укладання додаткових угод, збільшивши планову ціну електричної енергії за 1 мВт/год з урахуванням ПДВ. Зокрема, додатковою угодою №1 від 09.10.2020 збільшено вартість з 2802,00 грн до 2903,80 грн, а додатковою угодою №2 від 18.11.2020з 2903,80 грн до 2990,83 грн. Підставою для підняття ціни зазначено постанови НКРЕКП №1329 від 11.07.2020, №1998 від 04.11.2020. Однак аналізом обґрунтованості збільшення ціни на електричну енергію встановлено, що відповідно до постанови НКРЕКП №1329 від 11.07.2020 збільшено вартість послуги з передачі електричної енергії з 155,4 грн до 240,23 грн, або на 84,83 грн, а в додатковій угоді №1 від 09.10.2020 збільшено ціну на 101,80 грн, що на 16,97 грн більше ніж документально обґрунтовано. Аналогічно відповідно до постанови НКРЕКП №1998 від 04.11.2020 збільшено вартість послуги з передачі електричної енергії з 240,23 грн до 312,76 грн, або на 72,53 грн, тоді як додатковою угодою №2 від 18.11.2020 збільшено ціну електричної енергії на 87,03 грн, або на 14,5 грн більше документально обґрунтованої ціни. Зроблено висновок, що замовник, збільшивши планову та фактичну ціну електричної енергії, порушив вимоги п.2 ч.4 ст.36 Закону №922-VIII. 
		У пункті 2 констатуючої частини висновку вказано про наявність порушень вимог п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII (щодо застосування переговорної процедури закупівлі) та п.2 ч.4 ст.36 Закону №922-VIII (щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю), а п.3 спірного висновку зобов`язано Підприємство здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Не погоджуючись із висновком органу державного фінансового контролю в частині встановлення порушення п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII та в частині вимоги про усунення порушень шляхом розірвання договору, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому, суд вказав. Що спірний висновок містить норму закону, порушення якого встановлено під час проведення моніторингу закупівлі, зазначено перелік проаналізованих документів та інформації на підставі яких зроблено висновок, предмет аналізу (перелік питань), суть виявленого порушення законодавства, документи, на підставі яких встановлено порушення. В іншій частині суд першої інстанції вказав, що вимога Управління про зобов`язання вжити заходів по розірванню договору не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки не зачіпає бюджетні інтереси. 
		Проте, колегія суддів вважає, що до висновків в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-ХІІ від 26.01.1993 ()далі  Закон №2939-ХІІ), відповідно до ст.1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Закон №922-VIIIвизначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.
		Відповідно до ст.5 Закону №2939-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №868 від 28.10.2015 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, було утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУчерез Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
		Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ№43 від 03.02.2016 (далі  Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУта який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (п.4 Положення №43).
		Як визначеночастиною першою статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч.2 ст.2 Закону №2939-XII).
		Як установлено статтею 8 Закону №922-VIII (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель»№114-IX від 19.09.2019, чинного з 19.04.2020) та статтею 71 Закону №922-VIII, що діяла до зазначених змін, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
		Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель у спірному випадку проведено уповноваженим органом у межах наданих йому повноважень. Оскільки моніторинг закупівлі розпочато 14.01.2021 та закінчено складанням висновку від 02.02.2021, то на цей час чинною є стаття 8 Закону №922-VIII в редакції Закону №114-IX.
		У пункті 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Частина друга статті 8 Закону №922-VIII, чинна станом на 14.01.2021, визначає підстави для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі. Такою підставою є, зокрема, інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 2 частини першої статті 8 Закону).
		Згідно ч.6, 10 ст.8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		Частиною сьомою статті 8 Закону №922-VIII обумовлено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. 
		Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України №552 від 08.09.2020 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241)(далі  Порядок №552). Цей наказ чинний з 13.10.2020 та є підставою для втрати чинності наказом Держаудитслужби України №86 від 23.04.2018 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», на що суд звертає увагу відповідача з огляду на посилання останнього у відзиві на позов.
		У розділі ІІІ Порядку №552 зазначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель констатуюча частина висновку має містити опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
		У пункті 3 розділу ІІІ Порядку №552 також зазначається, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
		Констатуюча частина спірного висновку містить посилання на порушення позивачем п.3 ч.2 ст.35 та п.2 ч.4 ст.36 Закону №922-VIII. Перше порушення стосується вибору процедури закупівлі, друге - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю на етапі його виконання.
		Виходячи з предмету позову, позивач оспорює висновок в частині порушення п.3 ч.2 ст.35 Закону№922-VIII (хоч у мотивувальній частині позову позивач надав пояснення щодо обох порушень, які встановив відповідач). Позивач у порядку та в строки, визначені процесуальним законом, позовні вимоги (предмет позову) не уточнював. Отже, суд надає правову оцінку тим доводам сторін, які стосуються предмета позову  застосування позивачем переговорної процедури закупівлі, наявності чи відсутності порушень п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII.
		Пунктом 3 спірного висновку відповідач, керуючись статтями 2, 5 Закону №2939-XII, зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, визначивши спосіб усунення виявлених порушень.
		Станом на 21.02.2020 (на день прийняття позивачем рішення про застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії) ч.1 ст.12 Закону №922-VIII встановлювала такі процедури закупівлі, а саме : відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
		Відповідно до статті 20 цього Закону, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
		Як визначено ч.3 ст.21 Закону №922-VIII, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
		У той же час переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками (ч.1 ст.35 Закону №922-VIII). 
		Основними відмінностями переговорної процедури від відкритих торгів та конкурентного діалогу є те, що під час проведення переговорної процедури закупівлі не проводиться аукціон, переговорна процедура не передбачає створення та публікацію тендерної документації, строки проведення цієї процедури є мінімальними, замовник використовує переговорну процедуру як виняток і лише при наявності та документальному підтвердженні однієї з підстав, що перераховані в ч.2 ст.35 Закону №922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів з одним або кількома учасниками, під час проведення цієї процедури замовник вимагає від учасників надання ними інформації, що підтверджує їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
		За змістом ч.2 ст.35 Закону №922-VIII (в редакції станом на 21.02.2020), переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури.
		У рішенні тендерного комітету позивача від 21.02.2020 йдеться про нагальну потребу у закупівлі електричної енергії внаслідок виникнення економічних та соціальних обставин. 
		18.03.2019 між позивачем та ТзОВ «Енсол Україна» був укладений договір №ЕРN-12/30 на строк з 01.04.2019 по 31.12.2019. Додатковою угодою №1 від 01.08.2019 договір викладено у новій редакції. Відповідно до додаткової угоди №2 від 27.12.2019 строк дії договору продовжено до 29.02.2020 на підставі ч.5 ст.36 Закону №922-VIII, на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
		З матеріалів справи видно, що нагальність потреби у закупівлі товару підтверджено доданим до позову Висновком Державного підприємства «Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості «УКРНДІПРОЕКТ» №08548, яким визначено можливі негативні наслідки у випадку постійної або тимчасової відсутності електропостачання на об`єкті незавершеного капітального будівництва «Будівництво шахти №10 «Нововолинська», яке є об`єктом стратегічного розвитку із підвищеною небезпекою (V категорія складності). Цей висновок підтверджує правильність дій тендерного комітету щодо обрання переговорної процедури закупівлі електричної енергії з підстав нагальної потреби у здійсненні закупівлі.
		Так, строк на проведення процедури закупівлі «Відкриті торги» відповідно до абз.2 ч.3ст.21, ч.4 ст.10 Закону №922-VIII (в редакції, чинній станом на 21.02.2020), займав не менше 40 календарних днів, що могло спричинити відключення від електропостачання, підприємство замовника торгів.
		Як наслідок, це могло призвести до припинення постачання електричної енергії на об`єкт підвищення небезпеки  шахти №10 «Нововолинська», як об`єкту, що будується. Знеструмлення стаціонарних установок, які підтримують життєдіяльність об`єкта (вентилятора головного провітрювання, високовольтних насосів головного водовідливу) могло призвести до затоплення та загазованості гірничих виробок, виходу з ладу внаслідок затоплення електрообладнання, яке знаходиться в цих виробках, екологічних наслідків для жителів Волинської області та прилеглих районів Республіки Польща. Проведення переговорної процедури закупівлі електричної енергії з підстав нагальної потреби у закупівлі електроенергії надало можливість на законних підставах забезпечити безперебійне постачання електричної енергії на будівельний майданчик позивача та уникнути негативних наслідків виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня. У подальшому вказані доводи стверджені висновком ДП «Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості «УКРНДІПРОЕКТ» №08548. 
		Крім того, відновлення працездатності вищевказаного обладнання об`єкту, що будується, могло б призвести до великих грошових затрат бюджетних коштів, а згідно постанови Кабінету Міністрів України №368 від 24.03.2004 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» (далі  Порядок №368) і Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України №1400 від 12.12.2012, це могло призвести до надзвичайної ситуації місцевого рівня. 
		Суд першої інстанції не врахував, що зважаючи на передбачені законом заходи з припинення постачання електричної електроенергії Споживачу, наявність заборгованості перед ТзОВ «ЕНСОЛ УКРАЇНА», перехід до іншого постачальника електричної енергії, в тому числі, Постачальника «останньої надії», станом на той час був неможливий.
		У протоколі тендерного комітету №10 від 21.02.2020 та в оголошенні від 21.02.2020 в обґрунтуванні застосування переговорної процедури є посилання на порядок №368 і Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №1400від 12.12.2012.
		Відповідач правильно зазначив, що наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України №1400 від 12.12.2012 втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №658 від 06.08.2018 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 за №969/32421).
		Пунктом 8 Порядку №368 визначено, що надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах 4-7 цього Порядку.
		Порядок №638 дозволяє визначити рівень надзвичайної ситуації, яка настала.
		У розглядуваному випадку мова йде про ймовірність настання надзвичайної ситуації у разі виходу з ладу обладнання (насосів головного водовідливу, вентилятора головного провітрювання) внаслідок припинення постачання електричної енергії та ймовірне затоплення шахти.
		Згідно п.22, 24 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності; ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров`я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.
		Статтею 5 Кодексу цивільного захисту України надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		Отже, для застосування передбаченої п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII підстави замовники можуть керуватися Кодексом цивільного захисту України, яким передбачено визначення надзвичайної ситуації, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
		Зокрема, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в розумінні Закону №922-VIII, в редакції, чинній станом на 21.02.2020, існувала нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливили дотримання замовником строків для проведення тендеру, що було стверджено рішенням тендерного комітету Замовника торгів від 21.02.2020, оформлене протоколом.
		Закон №922-VIII, станом на 21.02.2020, не містив докладного переліку документів, які мали бути приєднані до обґрунтування застосування тендерним комітетом переговорної закупівлі.
		Враховуючи викладене, заслухавши на засіданні 21.02.2020 доповідь головного енергетика щодо обґрунтованості підстав для застосування переговорної процедури, Тендерним комітетом Замовника дані підстави були визнані вагомими та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами проведення переговорів з ТзОВ «ЕНСОЛ УКРАЇНА».
		Також, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити Підприємство, не визначив способу усунення виявлених під часи моніторингу поршень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
		Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), яких слід вжити замовнику для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, яких саме заходів слід ужити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
		За таких умов суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що висновок Управління про встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування переговорної процедури закупівлі, порушення п.3 ч.2 ст.35 Закону №922-VIII, є правомірним.
		Стосовно доводів позивача про протиправність спірного висновку в частині зобов`язання розірвати договір №9 від 28 .02.2020 слід зазначити наступне.
		Пункт 3 констатуючої частини спірного висновку визначає зобов`язання та способи його виконання для усунення встановленого порушення, як того вимагає Порядок №522.
		З метою виконання окреслених Законом №2939-XII завдань і функцій орган державного фінансового контролю відповідно до положень статті 10 названого Закону наділений правом пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10).
		Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
		Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Отже, комплексний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що замовник не може в односторонньому порядку розірвати договір, якщо таке право не прописано в самому договорі. Альтернативою може бути розірвання договору за рішенням суду. Водночас ані моніторинг, ані вимога аудиторів за результатами перевірки чи ревізії не є підставою для розірвання договорів.
		Крім того, такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений із ТзОВ «Енсол Україна» договір через значний проміжок часу - майже через 12 місяців після його укладання та який на момент проведення моніторингу процедури закупівлі майже виконаний, не відповідає критерію «пропорційності» та законодавчо визначеній меті процедури моніторингу закупівлі - запобіганню порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII). Принцип співмірності вимагає врахування наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між майновими інтересами суб`єктів господарювання (позивача і третьої особи) і публічними інтересами. 
		Суду не надано доказів, що встановлені в ході моніторингу процедури закупівлі порушення призвели до негативних наслідків, як-от нецільове використання бюджетних коштів, спричинення збитків бюджету держави.
		На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога Управління про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного договору не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки не зачіпає бюджетні інтереси. 
		За своїм змістом спірний висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим ст.2 КАС України. 
		Обґрунтованість, в силу вимог ст.2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. З метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
		Зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його не чіткість та не визначеність.
		Колегія суддів наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
		Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
		Висновок відповідача не містить зобов`язань позивача самостійно визначити перелік заходів для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що дії позивача щодо визначення обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі жодним чином не вплинули на подальший перебіг процедури закупівлі, не обмежили права учасників процедури закупівлі, а оприлюднення інформації про закупівлю та правильності заповнення форм документів відповідає вимогам Закону та принципів здійснення публічних закупівель.
		Колегія суддів зазначає, що позивачем надані належні докази в підтвердження правомірності застосування переговорної процедури закупівлі у спірних взаємовідносинах. В свою чергу відповідач не довів перед судом правомірність спірного висновку.
		Оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність застосування позивачем переговорної процедури закупівлі у спірних взаємовідносинах та, відповідно, протиправність висновку, який оскаржується, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
		Згідно ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
		Звертаючись до суду з позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн, що підтверджується квитанцією від 09.02.2021, та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3405 грнщо підтверджується квитанцією від 28.05.2021.
		Керуючись ст. ст. 12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, 
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» задовольнити.
		Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі №140/1636/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсол Україна») про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області №2 від 02 лютого 2021 року про результати моніторингу закупівлі UA-2020-02-21-002297-b в частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування переговорної процедури закупівлі, порушення пункту третього частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов`язання замовника усунути порушення шляхом розірвання договору
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (вулиця Грушевського, 3А, місто Луцьк, Волинська область, 43005, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (село Поромів, Іваничівський район, Волинська область, 45311, код ЄДРПОУ 35671961) 5674(п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні сплаченого судового збору.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді І. М. Обрізко   Л. П. Іщук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...