Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/266/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2021. Зареєстровано: 06.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2021.
Дата набрання законної сили: 01.07.2022
Результат оскарження 01.07.2022 Рівненський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/559/604/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 559/266/21 
		Провадження № 2/559/604/2021
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 липня 2021 року  м. Дубно
		 
		Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі: 
		головуючого судді Панчука М.В.
		за участі секретаря судового засідання Остапчук О.В.,
		 
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Кузіна Є.В. (в режимі відеоконференції)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів, 
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 17258,88 грн в порядку захисту прав споживача. Свої вимоги мотивує тим, що на його ім`я в ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрито рахунок за № НОМЕР_1 , а також відкрито кредитний рахунок за № НОМЕР_2 , яким він вказує, що ніколи не користувався. Крім того, використовує додаток «Приват 24» на мобільному телефоні, який приєднаний до абонентського номеру НОМЕР_3 , за допомогою якого здійснює керування вказаними рахунками. Рахунок за № НОМЕР_2 був попередньо заблокований позивачем. 26.08.2020, приблизно о 06 годині ранку, на своєму мобільному телефоні помітив sms-повідомлення від lifecell, у якому зазначалось: «Шановний абоненте! Буде проведено заміну SIM-карти». Крім того, висвітилось повідомлення від АТ КБ «Приватбанк», відкривши яке, побачив на екрані телефону, що у нього знято 10 000 грн. В цей момент SIM-карта стала неактивна, і він зрозумів, що у нього намагаються зняти грошові кошти. Одразу ж зателефонував з мобільного телефону дружини НОМЕР_4 в службу підтримки АТ КБ «Приватбанк» та попросив заблокувати його рахунки. Після цього, звернувшись до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Дубно, дізнався, що з його рахунку № НОМЕР_2 без його відома знято грошові кошти в сумі 4 160 грн (4000 перечислили, 160 - комісія) та з рахунку № НОМЕР_1 знято грошові кошти в сумі 12 000 грн. Всі зазначені кошти були переведені на картку, відкриту на ім`я ОСОБА_3 .
		27.08.2020 звернувся до органів внутрішніх справ, які відкрили кримінальне провадження №12020145160000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України. З метою досудового врегулювання спору, 27.08.2020 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» подано заяву про зникнення грошових коштів з його рахунків та вимогу повернути зазначені грошові кошти. Заява зареєстрована в АТ КБ «ПриватБанк» за № 74-ВБ . 11.09.2020 на електронну адресу позивача надійшла відповідь від АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-200904/7517, відповідно до якої відмовлено в поверненні грошових коштів, оскільки, на думку працівників АТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти були перераховані з вини позивача. Після одержаної відповіді з АТ КБ «ПриватБанк», оскільки рахунок № НОМЕР_2 є кредитним, та після спливу місячного строку нараховуються штрафні санкції за непогашення кредиту, 14.09.2020 позивач був змушений самостійно погасити кредит в сумі 4 160 грн. Крім того, з виписок повідомлень з «Приват 24» з його мобільного телефону, вбачається, що 26.08.2020 перше повідомлення надійшло о 6:02 год. наступного змісту: « ОСОБА_1 ! Ви подавали заявку на розблокування картки. Вашу картку 3330 успішно розблоковано! pb.ua/0883». При натисканні на pb.ua/0883 з`являється повідомлення наступного змісту: «Ви отримали від ПриватБанку наступне повідомлення: «Ви подавали заявку на розблокування картки. Вашу картку (номер) успішно розблоковано!»». Із вказаної операції вбачається, що невідомою особою подано заявку на розблокування кредитної картки (яка на той час була заблокована). О 6:11 надійшло повідомлення наступного змісту: «0.00 UAH ВІДМОВА! Неправильний ПІН-код. Операція виконувалась у Приват24. Невірний ПІН». О 6:27 надійшло повідомлення наступного змісту: «ВІДМОВА. Неправильний ПІН-код pb.ua/2244. Невірний ПІН». При натисканні на pb.ua/2244 з`являється повідомлення наступного змісту: «Ви отримали від ПриватБанку наступне повідомлення: «Неправильний ПІН-код. Для змінення за SMS надішліть PIN+XXXX (4 останні цифри номера картки) на 10060»». О 6:27 повторно надійшло повідомлення аналогічного змісту. Два останніх sms-повідомлення надійшли у зв`язку з тим, що намагався з банкомату в м.Радивилів зайти на свій рахунок і подивитись залишок коштів, однак свій ПІН-код не зміг використати.
		Вважає, що несанкціоноване проведення банківських операцій з двома його картковими рахунками могло мати місце лише за участю працівників банку або колишніх працівників, яким за родом їх роботи могли бути відомі реквізити його рахунків та його паспортні дані, які обслуговують платіжні системи банку, створюють програмні забезпечення для обслуговування рахунків клієнтів, мають чи можуть мати доступ до систем захисту програмних забезпечень, які використовуються банком для роботи з клієнтами. Крім того, вважає, що несанкціонований доступ до рахунків мав місце у зв`язку з неналежним захистом зі сторони банку таких рахунків. Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний повернути викрадені з його рахунків грошові кошти, понесені ним витрати за сплату комісії за грошові операції, а також сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка за день від суми неналежного переказу.
		Ухвалою суду від 16.02.2021 прийнято справу до розгляду та розпочато підготовче провадження.
		Від відповідача 18.03.2021 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що обставини, зазначені у позовній заяві та повідомлені позивачем під час розмови з працівником банку не відповідають фактичному стану речей. Так, у випадку виготовлення дублікату SIM-картки, її активації та використання третіми особами, в тому числі для доступу до системи інтернет-банкінгу "Приват24" та подальшого переказу коштів, позивач був би позбавлений можливості отримувати будь-які sms-повідомлення, зокрема про зняття коштів, оскільки дві SІМ-картки з однаковими номерами одночасно працювати не можуть. Додатковим підтвердженням наведеного є інформація з приводу виготовлення дублікату SІМ-картки, в тому числі у випадку її втрати або викрадення мобільного телефону, яка розміщена на офіційному сайті оператора мобільного зв`язку. Зокрема, для того, щоб відновити номер і отримати нову SІМ-картку, необхідно звернутися в магазин "Lifeсеll". Заміна SІМ-картки можлива тільки при наявності документа, що засвідчує особу власника номера (паспорт, водійське посвідчення, військовий квиток або пенсійне посвідчення). У випадку заміни звичайної SІМ-картки на SІМ-картку (електронну (віртуальну) SІМ-картку) для активації останньої необхідний доступ до звичайної SІМ-картки, що також слідує з даних, розміщених на офіційному сайті оператора мобільного зв`язку "Lifeсеll". Жодних відомостей про втрату документів, що посвідчують особу позивача, а також незаконного заволодіння/втрату телефону з SІМ-карткою за номером НОМЕР_3 , матеріали справи не містять. Крім того, згідно із скрін-шотами повідомлень, які надійшли на телефон позивача, РІN-код карт, випущених на його ім`я, був змінений 26 серпня 2020 року о 09:38 год, в той час як спірні фінансові операції були проведені 26 серпня 2020 року в період з 06:12 год. по 06:18 год. Тобто, РІN-код карт було змінено більш ніж через три години після здійснення спірних транзакцій. Наведене свідчить про те, що авторизація в системі інтернет-банкінгу "Приват24" з використанням фінансового телефону за номером НОМЕР_3 була здійснена коректно з використанням логіну та пароля позивача, шо вбачається з відповіді АТ КБ "Приватбанк", наявної в матеріалах справи. В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до оператора мобільного зв`язку з питань блокування дублікату SIМ-картки, відновлення дії SІМ-картки позивача та з`ясування обставин отримання третіми особами дублікату SІМ-картки. Будь-яких доказів несанкціонованого доступу до акаунту ОСОБА_1 в системі інтернет- банкінгу "Приват24" з боку працівників Банку або за їх участю позивачем не надано. Для відновлення пароля і доступу до системи інтернет-банкінгу "Приват24" користувач повинен знати останні 4 цифри картки, відкритої в Банку на його ім`я, а також PIN-код цієї картки. Вказана інформація відома виключно клієнту. Факт виготовлення та несанкціонованого використання третіми особами дублікату SІМ-картки позивача не підтверджується жодними належними і допустимими доказами та спростовується вищенаведеним, а інформація щодо РIN-коду карток, паролів та інших даних, необхідних для доступу до рахунків позивача, відкритих в АТ КБ "Приватбанк", була розповсюджена самим позивачем серед третіх осіб. Відповідно до п.2.1.4.48.1 Умов та Правил, клієнт зобов`язується не передавати Карти, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти. Також клієнт зобов`язується нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів. Згідно п.2.3.2.3.3.3 Умов та Правил, клієнт зобов`язаний не розголошувати відомостей про логін та пароль третім особам згідно з Умов. Пунктом 2.3.2.6.2 Умов та Правил передбачено те, що Банк не несе відповідальності за збереження коштів Клієнта у разі розголошення останнім відомостей про Логін та Пароль. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про те, що невідомі особи без відома ОСОБА_1 замінили SІМ-картку мобільного зв`язку з абонентським номером НОМЕР_3 та в подальшому шляхом використання зазначеного номеру здійснили вхід до банківського рахунку, з якого викрадені кошти, не є доказом вчинення злочину. Також, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення пені, оскільки дана вимога є похідною від первісних позовних вимог і позивачем не доведений факт несанкціонованого переказу коштів. Крім того, з матеріалів справи вбачається те, що оспорювані фінансові операції були здійснені на користь ОСОБА_3 , проте, позивач не звернувся до вищевказаної особи з позовними вимогами про стягнення коштів.
		Від позивача 14.04.2021 надійшла відповідь на відзив, згідно якої вбачає твердження відповідача надуманими, оскільки йому не відомо, у який саме спосіб було здійснено "взлом" SIM-картки. Водночас, про факт викрадення грошових коштів він дізнався саме з повідомлення на екрані телефону. Вказує, що якби вказане повідомлення не з`явилось на екрані телефону і телефон не підсвітився, то вчасно і не встиг би помітити факт викрадення грошових коштів. На підтвердження факту заміни його SIM-картки надав виписку з інформацією щодо використання номером, згідно якої видно, що підозріла активність із карткою розпочалась в 05:48 год 26.08.2020, а також чітко видно, що о 05:48 год на його номер телефону із його ІМЕІ, який знаходився у м. Радивилів надійшло sms-повідомлення від АТ КБ "Приватбанк". Наступна операція за мобільним номером відбувається о 05:50 год., де відображено, що змінився ІМЕІ мобільного телефону та абонентський номер вже рахується в Дніпропетровській області в м.Кривий Ріг. Таким чином, будь-яке реагування банківської установи на кардинальну зміну як ІМЕІ телефону, так і місця знаходження абонентського номеру з метою призупинити банківські операції відсутнє. Також, у роздруківці чітко зазначено, що о 09:18 год. ОСОБА_1 здійснено відновлення свого мобільного номеру в м. Дубно Рівненської області. Інформація щодо розповсюдження PIN-коду карток, паролів та інших даних, необхідних для доступу до рахунків позивача, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 серед третіх осіб є голослівною, не відповідає дійсності та жодним доказом не підтверджується.
		14.04.2021 від відповідача надійшли заперечення, згідно яких вказує, що позивачем порушено порядок подання доказів, передбачений ст. 83 ЦПК України, зокрема не надано причин у зв`язку з якими докази, долучені до відповіді на відзив не були подані разом з позовною заявою та поважність таких причин. Спірні транзакції відбулись за допомогою логіну та пароля позивача, які були введені коректно, ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які спростовували б даний факт. Вважає, що позивач свідомо приховує обставини відновлення SIM-картки з метою ненадання суду відомостей щодо можливого отримання третіми особами доступу до його SIM-картки. В обов`язки банку не входить реагування на кардинальну зміну ІМЕІ телефону, місця знаходження абонентського номеру.
		26.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті. Ухвалою суду від 15.07.2021 витребувано у Золочівського ВП ГУНП у Львівській області із кримінального провадження № 12020145160000044 від 27.08.2020 копії рапорту оперуповноваженого СКП Громяка М. від 09.09.2020, копії роздруківки з АРМОР відноно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо заяви у ЄО № 22241 від 26.08.2020 о 15:54:03, центральний відділ поліції ГУНП в Миколаївській області (шахрайство) - зареєстровано в ЄРДР № 12020155020000394 від 27.08.2020 та копії роздруківки телефонних номерів - час і дата з`єднання, абонентський номер..., в оригіналі, або у завірених у встановленому порядку їх копіях, та відомостей щодо стадії слідства по даному кримінальному провадженні.
		Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з наведених підстав.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в позові за безпідставністю.
		Суд, заслухавши учасників справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, встановив наступні фактичні обставини, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		Як визначено у п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
		В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.
		Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
		Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2020 ОСОБА_1 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про зникнення грошових коштів з його рахунків та вимогу повернути зазначені грошові кошти, про що свідчить заява зареєстрована в ПАТ КБ «ПриватБанк» за № 74-ВБ (а.с. 14).
		Згідно відповіді від АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-200904/7517, ОСОБА_1 відмовлено в поверненні грошових коштів, оскільки, на думку працівників АТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти були перераховані з його вини (а.с. 15-16).
		27.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до органів внутрішніх справ, які відкрили кримінальне провадження №12020145160000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 17).
		Розслідування по кримінальному провадженню №12020145160000044 здійснюється відділом поліції №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, згідно із відповіддю начальника №5281/56/16-2021 від 27.07.2021 (а.с. 167-173).
		Відповідно до виписки по телефонному номеру НОМЕР_3 вбачається, що даний номер телефону фіксується на базових станціях зв`язку у Рівненській та Львівській областях з 01.08.2020 по 09.08.2020 та з 16.08.2020 по 26.08.2020 (05 год 48 хв), надалі з 5 год 50 хв 26.08.2020 по 07 год 50 хв 26.08.2021 номер зафіксовано у Дніпропетровській області. Відновлено розташування номеру у Рівненській області о 09 год 18 хв 26.08.2020 (а.с. 170-173).
		Згідно виписок та дублікатів квитанцій від 26.08.2020, з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_6 (одержувач: ОСОБА_3 ) двома операціями перераховано грошові кошти в сумах 10 000 грн та 2 000 грн. Також, з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_7 (одержувач: ОСОБА_3 ) перераховано грошові кошти в сумі 4 000 грн., за що банком стягнуто комісію в сумі 160 грн (а.с. 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26).
		Суд приймає такі докази як належні та допустимі з огляду на перевірення наявності таких шляхом витребування у слідчого органу їх копій із відкритого кримінального провадження №12020145160000044, при цьому доводи представника відовідача щодо неналежності таких через їх форму та порядок отримання слідчим не заслуговують на увагу у даному провадженні, а мають бути оцінені в межах кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій при відсутності доказів сприяння ним втраті, використання пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15, постанові від 23 січня 2018 року у справі №61-1856св17, постанові від 13 вересня 2019 року у справі №61-10469св18.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Згідно п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку, повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
		Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.
		Згідно п. 39.4 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» працівники суб`єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
		Згідно розділу VI Положення «Про порядок емiсiї електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705 («Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками»): користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Умовами та правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» передбачено: 
		2.1.2.6. Банк зобов`язується:
		2.1.2.6.3. Забезпечувати збереження коштів клієнта.
		2.1.4.46. Обов`язки Банку 
		2.1.4.46.1. Дотримуватися банківської таємниці по операціях Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства. 
		2.1.4.46.2. Обслуговувати поточний рахунок в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, правилами Міжнародних платіжних систем та НПС "ПРОСТІР", за якими обслуговуються Карти, чинним законодавством. 
		2.1.4.46.3. Клієнт доручає Банку списувати з поточного рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених Клієнтом або його довіреними особами операцій відповідно до правил Міжнародних платіжних систем та НПС "ПРОСТІР", а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу. 
		2.1.4.46.5. У разі виникнення Овердрафту або отримання усного або письмового повідомлення Держателя картки або довіреної особи, переданого в порядку, передбаченому цими Умовами, про втрату/крадіжку Картки або про можливість несанкціонованого використання Картки третіми особами, забезпечити призупинення розрахунків з використанням Картки.
		2.1.4.48. Обов`язки Клієнта 
		2.1.4.48.1. Клієнт зобовязується: - не передавати Карти, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти; - нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів; операціями по зміні ПІНу; - не здійснювати операції з використанням реквізитів Картки після її здачі до Банку або після закінчення терміну її дії, а також Картки, заявленої як втрачена. - протягом 10 днів після закінчення терміну дії Картки повернути для ліквідації Картку, а також карти, випущені Довіреною особам Клієнта, крім загублених / украдених і віртуальних карток.
		2.1.4.48.7. Вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) Карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання. 
		2.1.4.48.8. Інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, ПІНу або отримання звістки про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення Банку, або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIP-клієнтів), +38 056 716 11 31+38 056 716 11 31 (для дзвінків із-за кордону).
		2.1.4.51. Вимоги безпеки 
		2.1.4.51.1. Карткою має право користуватися тільки Клієнт. Використання Картки в торговій точці і в пункті видачі готівки повинно здійснюватися в присутності Держателя картки.
		2.1.4.51.4. У випадку втрати Карти / ПІНу / постійного пароля / одноразових паролів/ мобільної сім-картки із Фінансовим номером телефону Клієнта або виникнення у Клієнта підозр, що Карта / ПІН / постійний пароль / одноразові паролі / Фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Карти / ПІНу / постійного пароля / одноразових паролів / Фінансового номера телефону Держатель картки негайно зобов`язаний виконати одну з таких дій: - звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIP-клієнтів), +38 056 716 11 31+38 056 716 11 31 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт; - якщо карта підключена до послуги MobileBanking, виконати дії, необхідні для блокування карти відповідно до інструкцій з використання системи MobileBanking; - якщо карта підключена до Системи «Приват-24» виконати дії, необхідні для блокування дії карти відповідно до інструкцій з використання Системи.
		2.1.4.57.4. Суми коштів по операціях, які оскаржуються Клієнтом, повертаються на поточний рахунок Клієнта після повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком, який представив операцію до оплати, відповідно до Правил Міжнародних платіжних систем.
		З рахунків позивача списання коштів було вчинено відповідачем незаконно, приходжу до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Доказів того, що ОСОБА_1 порушенні вимоги щодо умов збереження конфіденційності рахунків, а також про наявність його вини у списанні коштів з рахунків матеріали справи не містять і грунтуються на припущеннях представника відповідача. Грошові кошти з рахунку ОСОБА_1 списано без його розпорядження та без його участі, вчасно помітивши факт несанкціонованого доступу до його рахунку та SIM-карти проінформував банківську службу про необхідність блокування рахунків, а відповідач не належно надав банківські послуги при користуванні платіжною системою банку, не забезпечив належної охорони інформації, необхідної для проведення платіжних операцій та безпечного користування платіжною системою банку, не вжив усіх заходів щодо збереження коштів клієнта на рахунку, не забезпечивши належне функціонування його платіжної системи з метою захисту від доступу сторонніх осіб до рахунків та збереження коштів ОСОБА_1 і унеможливлення заволодіння його грошовими коштами третіми особами.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 6-24548св18) зроблено висновок, відповідно до якого саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		За таких обставин, суд встановив підстави для стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 16000 грн та комісію в розмірі 160 грн, утриманої банком за несанкціоноване перерахування коштів з кредитного рахунку, а також пеню на підставі ч. 2 ст.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка складає за період з 26.08.2020 по 07.02.2021 за 164 днів: 12 000 грн. + 4 000 + 160 грн. = 16 160 грн. х 0,1% х 164 днів = 2 650,24 грн., а позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи звільнення позивач від сплати судового збору, такий належить стягнути із відповідача на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,
		вирішив:
		позов ОСОБА_1 (ідентифікаціійни код НОМЕР_12 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) про захист прав споживачів та стягнення коштів - задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 16 000 (шітнадцять тисяч) гривень - особистих коштів, безпідставно списаних з банківських рахунків, 160 (сто шістдесят) гривень - суми комісії, утриманої банком за несанкціоноване перерахування коштів з кредитного рахунку, 2 650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 24 копійки - пені за неналежний переказ коштів.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.
		 
		Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складення повного судового рішення - 06 серпня 2021 року.
		 
		Суддя М.В. Панчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...