Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1425/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2021. Зареєстровано: 07.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 27.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03.08.2021 справа № 914/1425/21 
		Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кравчук І.В., розглядаючи матеріали
		позовної заяви: Львівської міської ради, м. Львів
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Б37», м. Львів за участю
		третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
		про: витребування майна з чужого незаконного володіння
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Кулик А.Я.  представник
		від відповідача: не з`явився 
		від третьої особи: Чижович І.З. - представник
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б37» про за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Б37» нежитлового приміщення площею 19,7 кв. м. та приміщення під інд. 16-1 площею 10,5 кв. м., загальна площа 30,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 37 на користь Львівської міської ради.
		Ухвалою від 27.05.2021р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.06.2021р.
		В судове засідання 22.06.2021р. з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа явку уповноважених представників сторін в судове засідання не забезпечили.
		На початку судового засідання суд оголосив про те, що від відповідача повернулася судова кореспонденція з ухвалою суду без належного вручення. Зокрема з довідки про причини повернення вбачається, що в адресі відповідача не зазначено номера офісу по вул. Водогінній, 2 у м. Львові, де розташовується юридична особа.
		Ухвалою від 22.06.2021р. підготовче провадження у справі було відкладено на 13.07.2021р.
		В судове засідання 13.07.2021р. з`явився представник позивача, відповідач та третя особа повторно явку свого уповноваженого представника не забезпечили. Водночас, 05.07.2021р. на адресу суду повернувся лист з ухвалою суду для відповідача з причиною його повернення без вручення  неправильно зазначена адреса.
		Так, господарський суд, з метою перевірки місцезнаходження юридичної особи відповідача здійснив запит на отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В результаті отриманих відомостей за кодом ЄДРПОУ було встановлено, що юридична особа ТОВ «Б37» було зареєстроване 16.08.2018р. у м. Львів, вул. Водогінна, 2, куди і направлялася судова кореспонденція.
		З огляду на наведене, суд вважає, що ним вчинено всі належні дії для повідомлення учасника справи про час та місце судового засідання.
		Враховуючи вищенаведені обставини, представник позивача, у зв`язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання, якого було належно повідомлено, просив суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
		Ухвалою від 13.07.2021р. підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 03.08.2021р.
		В судове засідання 03.08.2021р. з`явилися представники позивача та третьої особи. Відповідач вкотре явку свого уповноваженого представника не забезпечив.
		Позивач та третя особа наполягали на розгляді справи по суті, оскільки відповідач в жодне судове засідання не з`явився, будь-яких доказів до справи не подавав. При цьому, як свідчить повернута поштова кореспонденція, відповідач зі своєї юридичної адреси, яка вказана в ЄДР, судову кореспонденцію не забирав.
		Господарський суд, заслухавши думку присутніх представників сторін стосовно можливості розгляду справи по суті, зазначає наступне:
		В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
		Крім того частиною пунктом 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Відповідно до п. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копій ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
		Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу по суті.
		Після виступу представників позивача та третьої особи, в ході дослідження обставин справи та доказів, судом було з`ясовано наступне:
		Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16.10.2018р. у справі №461/1980/17 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, позов було задоволено повністю та витребувано в ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 19,7 кв. м. та приміщення під інд. 16-1 площею 10,5 кв. м., загальна площа 30,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна.
		Постановою Львівського апеляційного суду від 24.12.2020р. рішення Галицького районного суду м. Львова було залишено без змін.
		Вказаними рішеннями судів було встановлено, що спірні нежитлові приміщення належать територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, яка не надавала згоди на відчуження спірних приміщень, розпорядження Галицької районної адміністрації та реєстраційне посвідчення БТІ не виносилися. Відтак, було скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 та витребувано спірне майно.
		Крім того, в межах розгляду справи №461/1980/17 судами вживалися заходи забезпечення позову, зокрема, було заборонено вчинення будь-якими особами реєстраційних дій щодо передачі, продажу, дарування, реєстрації, перереєстрації або у будь-який інший спосіб відчуження або дій пов`язаних з використанням об`єктом нерухомості - нежитловим приміщенням площею 19,7 кв. м. та приміщенням під інд. 16-1 площею 10,5 кв. м., загальна площа 30,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно інформації управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, заборона вчинена реєстраційних дій була зареєстрована в Державному реєстрі  18.08.2017р.
		Крім того, як зазначає позивач, арешт та тимчасове позбавлення права на відчуження спірного нерухомого майна накладався також в межах кримінального провадження №420161410400000088 ухвалою слідчого-судді Галицького районного суду м. Львова.
		Позиція позивача.
		Позивач стверджував, що незважаючи на наявність двох заборон стосовно об`єкта нерухомого майна, державний реєстратор Славської селищної ради Сколівського району Львівської області Ярема Наталія Володимирівна прийняла рішення №49927673 від 29.11.2019р. щодо реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Б37» (відповідача у даній справі) на нежитлове приміщення площею 19,7 кв. м. та приміщення під інд. 16-1 площею 10,5 кв. м., загальна площа 30,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1057576646101.
		З відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою для реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення за відповідачем були: акт приймання-передачі нерухомого майна від 21.08.2018р., видавник ОСОБА_1 , ТОВ «Б37» та протокол загальних зборів №2/21-08-018, виданий 21.08.2018р. ТОВ «Б37».
		Крім того, в ході розгляду даної справи позивачем було долучено до матеріалів справи копію наказу Мінюсту від 24.06.2021р. №2288/5 з висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг, з яких вбачається, що на задоволення скарги Львівської міської ради від 28.04.2021р. було скасовано рішення державного реєстратора Яреми Н.В. про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем та анульовано реєстратору доступ до державного реєстру. Підставою для скасування рішення державного реєстратора було порушення останнім норм ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а саме те, що реєстратор незважаючи на наявність заборони вчинення реєстраційних дій за рішенням суду, прийняла таке рішення про державну реєстрацію.
		Таким чином, позивач наголошував на тому, що будь-яких рішень стосовно відчуження спірного нерухомого майна ні на користь ОСОБА_1 , ані на користь ТОВ «Б37» ним не приймалося, а зважаючи на вищенаведені обставини, спірне майно вибуло з володіння позивача незаконно, поза його волею, та підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ТОВ «Б37».
		Позиція відповідача.
		Відповідач своєї правової позиції щодо поданої позовної заяви не висловив, відзиву та заперечень проти позовних вимог не подавав.
		Позиція третьої особи:
		В ході судового розгляду представник третьої особи усно підтримала позовні вимоги позивача, просила їх задовольнити.
		Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:
		В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
		У відповідності до ст.13 та 14, ч. 1 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Статтею 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
		Одним із таких засобів захисту порушеного права є витребування майна із чужого незаконного володіння.
		Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
		Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
		Спірне майно належало на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується Постановою Львівського апеляційного суду у справі №461/1980/17 від 24.12.2020р., якою було встановлено, що Львівська міська рада не надавала згоди на відчуження нежитлового приміщення площею 19,7 кв. м. та приміщення під інд. 16-1 площею 10,5 кв. м., загальна площа 30,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 37, реєстраційний номер 1057576646101. У цьому ж рішенні встановлено, що спірне майно вибуло з володіння власника Львівської міської ради поза його волею до ОСОБА_1 . 
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Крім того, як зазначалося вище, в межах розгляду справи №461/1980/17 та кримінального провадження №420161410400000088 накладався арешт на вказане спірне майно, а також заборона тимчасового його відчуження.
		Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно.
		Згідно п. 6, ч. 1 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює обов`язкову підставу для відмови у державній реєстрації прав у випадку, коли наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
		В той же час, як встановлено судом в рамках розгляду даної справи, всупереч ухвал Галицького районного суду м. Львова про заборону відчуження та накладення арешту на спірне майно, 21.08.2018р. згідно акта приймання-передачі нерухомого майна в рахунок збільшення статутного капіталу, ТОВ Б37 протиправно набуло у приватну власність спірні нежитлові приміщення. Право приватної власності підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 49927673 від 29.11.2019р. Дію з реєстрації права власності на нежитлові приміщення всупереч забороні було вчинено державним реєстратором Славської селищної ради Сколівського району Львівської області Яремою Наталією Володимирівною.
		Вказане підтверджується наказом Мінюсту від 24.06.2021р. №2288/5 з висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг, з яких вбачається, що на задоволення скарги Львівської міської ради від 28.04.2021р. було скасовано рішення державного реєстратора Яреми Н.В. про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем та анульовано реєстратору доступ до державного реєстру. Підставою для скасування рішення державного реєстратора було порушення останнім норм ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а саме те, що реєстратор незважаючи на наявність заборони вчинення реєстраційних дій за рішенням суду, прийняла таке рішення про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за відповідачем у даній справі.
		Крім того, судом встановлено, що будь-яких рішень Львівською міською радою, як власником спірного нерухомого майна, щодо його відчуження чи передачі фізичним чи юридичним особам не приймалося.
		Статтею 330 ЦК України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини третьої статті 388 ЦК України є абсолютним та не передбачає винятків.
		Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		У розумінні ст. 388 ЦК України коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння. 
		Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що майно вибуло із законного володіння Львівської міської ради без власника, а також попри наявність заборони встановленої рішенням Галицького районного суду м. Львова, а тому потребує захисту і вимоги позивача є законними та обгрунтованими.
		Судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
		Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		1.Позовні вимоги Львівської міської ради - задовольнити повністю.
		2.Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Б37» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, код ЄДРПОУ 42399482) нежитлове приміщення площею 19,7 кв. м. та приміщення під інд. 16-1 площею 10,5 кв. м., загальна площа 30,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 37, реєстраційний номер: 1057576646101 на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів. пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896).
		3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Б37» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, код ЄДРПОУ 42399482) на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів. пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) 2 270, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.
		4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
		5.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.08.2021р
		 
		Суддя М.В. Юркевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...