Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19584/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2021. Зареєстровано: 07.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 05.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 серпня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/19584/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Кібенко О.Р. - головуючого, Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 (суддя Морозов С.М.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 (колегія суддів у складі: Кравчука Г.А., Коробенка Г.П., Козир Т.П.)
		у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 
		до відповідачів: 
		1)           ОСОБА_1 , 
		2) ОСОБА_2 , 
		3) ОСОБА_3 , 
		4) ОСОБА_4 , 
		5) ОСОБА_5 , 
		6) ОСОБА_6 
		про солідарне стягнення 137     454     309,83 грн. 
		ВСТУП 
		1.          Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення з пов`язаних осіб Акціонерного товариства "Ерде Банк" (далі - Банк) шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідачів. 
		2.          Проте суд першої інстанції повернув Фонду його позовну заяву через порушення правил об`єднання позовних вимог. Це рішення залишив без змін суд апеляційної інстанції. 
		3.          Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а позовну заяву передати на розгляд до суду першої інстанції. 
		4. Перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання:
		-          чи порушив Фонд правила об`єднання позовних вимог до декількох відповідачів - посадових осіб Банку. 
		5.          Верховний Суд прийняв рішення про задоволення касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Обставини справи, встановлені судами
		6.          10.12.2020 Фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просив стягнути з відповідачів солідарно майнову шкоду в розмірі 137 454 309,83 грн. 
		7.          В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачами, які входили до керівних органів Банку, приймались необґрунтовані рішення щодо кредитування прямо чи опосередковано пов`язаних із власниками Банку позичальників, без оформлення будь-якого забезпечення (або забезпечення, співмірного із сумою кредиту), з надмірною концентрацією кредитного ризику та безпідставного продовження строків виданих кредитів, що призвело до завдання Банку збитків на суму 137 454 309,83 грн. 
		Короткий зміст оскаржуваних рішень
		8.          Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.12.2020 повернув Фонду позовну заяву і додані до неї документи на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.
		9. Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.02.2021 апеляційну скаргу Фонду залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 - без змін. 
		10.          Зазначені судові рішення були мотивовані таким:
		-          позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, визначені п.     2 ч.     5 ст.     173 ГПК, оскільки підставами позовних вимог є п`ять кредитних договорів, укладених Банком, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, а також п`ять рішень кредитного комітету Банку про укладення цих кредитних договорів, що має наслідком необхідність дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо розміру збитків, які виникли з цих підстав, що повинно підтверджуватися окремими, не пов`язаними між собою доказами; 
		-          пов`язаність відповідачів та схожість прийнятих ними окремих рішень та поєднання всієї суми збитків, які виникли з різних підстав, в одну вимогу не свідчить про те, що позивачем заявлено єдину позовну вимогу, і не є достатнім для застосування правил об`єднання таких вимог у розумінні ст.173 ГПК; 
		-          сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також оцінити правильність заявлених до стягнення сум; 
		-          аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18.
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		11.          25.03.2021 Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021, в якій просить їх скасувати, а позовну заяву передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Доводи учасників справи
		12.          В обґрунтування вимог касаційної скарги Фонд посилався на таке: 
		-          об`єднання позовних вимог відповідає ст.     173 ГПК, оскільки вони мають одну підставу виникнення (протиправність дій відповідачів), пов`язані докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги (рішення колегіальних органів банку, договори забезпечення, "схемність" дій відповідачів), неподільність спричиненої відповідачами шкоди;
		- об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин;
		-          ст.174 ГПК (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції) на відміну від ст.63 ГПК (в редакції до 15.12.2017) не передбачає повернення позовної заяви з тих мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнює вирішення спору; 
		-          заявлення в позові лише однієї вимоги до відповідачів - щодо солідарного стягнення 137 454 309,83 грн, виключає можливість порушення правил об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві; 
		- на стадії відкриття провадження суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим стороною в обґрунтування позовних вимог, відтак, не може підтвердити чи спростувати доводи позивача щодо заподіяння відповідачами шкоди спільними та взаємопов`язаними діями. 
		13.          Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 24.11.2020 у справі №     910/3748/20, від 10.05.2018 у справі №     918/1/18, від 10.05.2019 у справі №     905/2043/18, від 13.09.2019 у справі №     905/909/19, від 14.11.2019 у справі №     910/9302/19, від 28.01.2019 у справі №     905/1729/18.
		14.          Відповідачі не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу. 
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		15.          Ухвалою від 26.04.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а також зупинив касаційне провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №     910/11027/18 на підставі п.     7 ч.     1 ст.     228 ГПК. Ухвалою від 29.07.2021 поновив касаційне провадження.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16.          Суди попередніх інстанцій посилались на те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням і є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків, що унеможливлює об`єднання позовних вимог відповідно до ст.     173 ГПК навіть у разі, якщо позивач об`єднав суму завданих збитків в одну суму. 
		17. Для правильного вирішення цієї справи необхідно встановити наявність підстав для об`єднання позовних вимог Фонду до відповідачів - посадових осіб Банку щодо солідарного стягнення збитків, завданих їх спільними рішеннями.
		18. Відповідно до ч.     1 ст.     173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. 
		19.          Верховний Суд неодноразово зазначав, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
		20. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
		21. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		22.          При цьому, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 ГПК може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2)     одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3)     різних позивачів до одного й того самого відповідача (ч.     2 ст.     173 ГПК). 
		23.          Відповідно, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог до відповідачів, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Верховного Суду від 16.10.2020 №910/7186/19).
		24.          За змістом ч.1 ст.173 ГПК порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
		25.          При цьому не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч.     1 ст.     173 ГПК, проте підпадають під заборони, прямо визначені в ч. ч. 4, 5 вказаної статті.
		26.          Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п.     2 ч.     5 ст.     174 ГПК, яким передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).
		27.          З матеріалів справи вбачається, що спільною підставою для звернення Фонду з позовом у цій справі є неналежне виконання посадовими особами органів управління Банку своїх посадових обов`язків, внаслідок чого, за твердженням позивача, Банку було завдано збитки. 
		28. При цьому із позовних вимог та мотивувальної частини позовної заяви не вбачається різниці в суб`єктному складі відповідачів, які приймали рішення по кожному із договорів.  
		29.          Заявлені позивачем вимоги до п`яти відповідачів пов`язані між собою поданими доказами в частині необхідності дослідження обставин настання неплатоспроможності банку, проведених банківських операцій та їх впливу на фінансове становище банку в цілому.
		30.          При цьому Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що на стадії відкриття провадження у справі, коли суд вирішує питання щодо можливості об`єднання позовних вимог, він позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог, що унеможливлює здійснення повної оцінки таких доказів на предмет того, які саме з них здатні підтвердити відповідні обставини справи. Отже, на стадії відкриття провадження у справі суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №     918/1/18, від 10.05.2019 у справі №     905/2043/18, від 13.09.2019 у справі №     905/909/19, від 14.11.2019 у справі №     910/9302/19, від 24.11.2020 у справі №     910/3748/20).
		31.          Позовні вимоги Фонду до п`яти відповідачів - фізичних осіб (які входили до органів керівництва Банку) пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів - солідарне стягнення завданих збитків. 
		32.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 були зроблені висновки щодо необхідності розгляду у межах однієї справи позовних вимог, поданих Фондом відповідно до ст.     58 Закону "Про банки і банківську діяльність", до 14 пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами двох різних органів управління банку (наглядової ради та правління). Ними ухвалювалися рішення про придбання облігацій підприємств, на підставі яких банком було укладено шість різних договорів купівлі-продажу цінних паперів. Велика Палата Верховного Суду у постанові, ухваленій за результатами касаційного перегляду, зазначила таке:
		"7.73…. кожен з відповідачів у спірний період мав статус керівника банку та був наділений посадовими правами та обов`язками як особа з високим ступенем кваліфікації та досвіду.
		7.74.Наведені вище положення цивільного та господарського законодавства презюмують солідарну відповідальність органів юридичної особи за збитки, заподіяні юридичній особі порушенням обов`язків щодо її представництва. Члени наглядової ради і виконавчого органу банку несуть спільно відповідальність за діяльність банку в цілому. Неправомірність їх поведінки може полягати як у вчиненні певних дій, так і в їх не вчиненні, тобто бездіяльності.
		7.76.Таким чином, неплатоспроможність банку є наслідком як їх активних дій (ухвалення рішень, підписання договорів, спрямованих на купівлю облігацій), так і пасивної бездіяльності. При цьому немає значення, на яку суму і які саме договори купівлі-продажу погодив чи підписав кожний з відповідачів.
		7.77.Велика Палата Верховного Суду вважає, що позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо".
		33.          Суди попередніх інстанцій посилались на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 та від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, однак при розгляді цієї справи Верховний Суд враховує викладений вище висновок Великої Палати Верховного Суду, виходячи з наступного. 
		34.          Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення є однакового застосування судами норм права. 
		35.          Відповідно до ч. 4 ст. 300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18 міститься у постанові, ухваленій 25.05.2021, тобто вже після подання касаційної скарги, у справі, що переглядається (була подана  25.03.2021). 
		36.          Зазначене дає підстави вважати, що Фонд не порушив правил об`єднання позовних вимог, передбачених ч. 1 ст. 173 ГПК, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність повернення Фонду позовної заяви і доданих до неї документів на підставі п.  2 ч.  5 ст. 174 ГПК.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		37.          Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
		38. У п.2 ч.1 ст. 308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		39. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, знайшли підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновки судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
		40.          З урахуванням викладеного ухвала та постанова, що оскаржується, підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Судові витрати
		41.          Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
		Керуючись ст.     ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі №    910/19584/20 скасувати.
		3.          Справу №  910/19584/20 передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про солідарне стягнення 137     454     309,83 грн.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О.     Кібенко
		 
		Судді                                                                                          І.     Кондратова
		 
		                                                                                          Л.     Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...