Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/3068/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 04.08.2021
Номер судового провадження: 61-19080ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                  
		 
		04 серпня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 295/3068/20
		провадження № 61-19080св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), 
		Яремка В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Громадська організація «Гаражний кооператив «Світанок Плюс»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» (далі - ГО «ГК «Світанок Плюс», гаражний кооператив «Світанок Плюс») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є членом ГО «ГК «Світанок Плюс», яка до перейменування мала назву - Міська громадська організація «Гаражний кооператив «Світанок» (далі - МГО «ГК «Світанок»).
		 
		30 березня 2018 року на позачергових загальних зборах представників МГО «ГК «Світанок», оформлених протоколом № 1, прийнято рішення про припинення повноважень попереднього складу правління МГО «ГК «Світанок» та обрано нове правління, до складу якого увійшов він. У подальшому, на розширеному засіданні правління МГО «ГК «Світанок», що відбулося того ж дня, його було обрано головою правління МГО «ГК «Світанок». Відомості про нього як про керівника МГО «ГК «Світанок» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		 
		Згідно з наказом від 30 березня 2018 року № 1 «Про початок виконання обов'язків новообраним головою» МГО «ГК «Світанок», він приступив до виконання обов'язків голови правління МГО «ГК «Світанок» з 30 березня 
		2018 року. 
		 
		09 квітня 2019 року на територію гаражного кооперативу прибула група людей на чолі зі ОСОБА_2 , який повідомив, що 26 лютого 2019 року було проведено позачергові збори МГО «ГК «Світанок», на яких прийнято рішення внести зміни до статуту МГО «ГК «Світанок», зокрема про зміну назви громадської організації на - Громадська організація «Гаражний кооператив «Світанок Авто» (далі - ГО «ГК «Світанок Авто»); звільнено попередній склад правління та обрано новий склад правління, головою якого став ОСОБА_2 . На підтвердження зазначених обставин, ОСОБА_2 надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого стало відомо, що 05 квітня 2019 року державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внесені зміни до відомостей про юридичну особу, зокрема проведено зміну керівника гаражного кооперативу із ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , підстава: протокол № 26/02-19 позачергових загальних зборів МГО «ГК «Світанок» від 26 лютого 2019 року. 
		 
		У червні 2019 року відбулися чергова зміна керівника (голови правління) гаражного кооперативу, яким обрано ОСОБА_3 , та її найменування на - ГО «ГК «Світанок Плюс».
		 
		При цьому, ні у квітні 2019 року, ні у червні 2019 року, йому не було повідомлено про звільнення його з посади голови правління гаражного кооперативу, та не ознайомлено з наказом про звільнення. Лише у лютому 2020 року, під час роботи у комісії щодо встановлення обставин діяльності кооперативу, до складу якої його було обрано, йому стало відомо, що наказом ГО «ГК «Світанок Авто» 
		від 25 березня 2019 року № 2, за підписом ОСОБА_2 , його було звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) - виявленої невідповідності займаній посаді та виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації з 26 березня 2019 року. Копію наказу про звільнення він отримав лише 18 лютого 2020 року.
		 
		Зауважив, що рішенням Господарського судом Житомирської області 
		від 11 лютого 2020 року у справі № 906/1055/19, визнано недійсними рішення, оформлені протоколом № 26/02-19 позачергових загальних зборів МГО «ГК «Світанок» від 26 лютого 2019 року.
		 
		Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив: 
		 
		- визнати незаконним та скасувати наказ від 25 березня 2019 року № 2 про його звільнення з посади голови правління МГО «ГК «Світанок» на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України;
		 
		- поновити його на посаді голови правління гаражного кооперативу; 
		 
		- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2019 року по день ухвалення судового рішення у справі. 
		 
		Короткий зміст рішення судів попередніх інстанцій 
		 
		Ухвалою Богунського районного суду Житомирської області від 26 серпня 
		2020 рокупровадження у справі закрито. Роз`яснено  ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спірні правовідносини мають ознаки корпоративних, оскільки ОСОБА_1 працював головою правління МГО «ГК «Світанок», на момент звільнення із займаної посади був членом ГО «ГК «Світанок Авто», ним заявлено вимоги про поновлення на посаді голови правління громадської організації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто вимоги, що стосуються управління юридичною особою. Зазначене, на думку суду, узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 квітня 2019 року у справі 
		№ 509/577/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 про те, що корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними.
		 
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Богунського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2020 рокускасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не урахував, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про поновлення на посаді голови правління гаражного кооперативу та стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу, обґрунтовуючи незаконність звільнення поширенням на нього гарантій, передбачених статтею 235 КЗпП України. Накази про прийняття на роботу та звільнення з посади є актами волевиявлення підприємства, спрямованими на встановлення або припинення трудових відносин між підприємством та конкретним працівником, а тому спори, пов`язані зі скасуванням (визнанням недійсними) наказів про прийняття на роботу, звільнення з посади, належать до трудових та непідвідомчі господарським судам.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
		 
		У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГО «ГК «Світанок Плюс», у якій заявник просив скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року та залишити в силі ухвалу Богунського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2020 року посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд неповно урахував характер спірних правовідносин та безпідставно не застосував положення частини третьої статті 99 ЦК України, відповідно до якої повноваження члена виконавчого органу товариства можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. У постанові від 03 липня 
		2019 року у справі № 295/5710/16-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у подібних правовідносинах, а саме у справі № 295/5710/16-ц за позовом ОСОБА_4 до МГО «ГК «Світанок» про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказав, що положення частини третьої статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання визначених йому обов'язків. 
		 
		У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням такої юридичної особи є корпоративними. Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником, засновником, акціонером, членом юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Отже члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управління нею є корпоративними. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18, 
		від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17.
		 
		Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач оскаржує рішення правління, оформлене протоколом зборів, про його переобрання. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ОСОБА_1 посилається на неправомірне звільнення його з посади голови правління, вважаючи, що на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 235 КЗпП України. Оскільки ОСОБА_1 як член гаражного кооперативу, 30 березня 2018 року був обраний на посаду голови правління МГО «ГК «Світанок», яка відповідно до статуту цієї організації є виборною, та в подальшому рішенням правління від 14 червня 2018 року № 9 його повноваження, як голови правління, були припинені уповноваженим органом, а в подальшому і рішенням загальних зборів ГО «ГК «Світанок Авто», оформленим протоколом від 26 лютого 2019 року № 26/02/19, 05 вересня 
		2019 року № 5/09/19 в кооперативі відбувалося переобрання складу правління, у тому числі його голови, що узгоджується з положенням статуту та вимогами законодавства, зазначений спір є таким, що виник з корпоративних відносин, та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 2, 3 частини першої цієї статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.
		 
		У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , у якому вона просила залишити касаційну скаргу ГО «ГК «Світанок Плюс» без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року залишити без змін. Зазначила, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, урахував актуальні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Доводи касаційної скарги ГО «ГК «Світанок Плюс» про те, що позивач оскаржує рішення правління, оформлене протоколом зборів, про його переобрання не відповідають дійсності. Предметом оскарження у справі є наказ ОСОБА_2 від 25 березня 
		2019 року № 2, у якому зазначено на підставу звільнення позивача із займаної ним посади - пункт 2 статті 40 КЗпП України, а не рішення органу управління, як помилково вважає відповідач. Таким чином підставами касаційного оскарження наказу є порушення норм КЗпП України та трудових прав позивача, що відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові 
		від 13 червня 2016 року у справі № 6-162цс16, від якого Велика Палата Верховного Суду чи Верховний Суд не відступили, спори за позовами осіб щодо захисту порушених трудових прав, які ґрунтуються на положеннях норм трудового законодавства, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Наведене узгоджується також з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 вересня 2020 року у справі 
		№ 205/4196/18 про те, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Установлені судами фактичні обставини справи
		 
		Судами попередніх інстанцій установлено, що 30 березня 2018 року на позачергових загальних зборах представників МГО «ГК «Світанок», оформлених протоколом № 1, прийнято рішення про припинення повноважень попереднього складу правління МГО «ГК «Світанок» та обрано нове правління, до складу якого увійшов ОСОБА_1 . Того ж дня, на розширеному засіданні правління МГО «ГК «Світанок» ОСОБА_1 обрано головою правління МГО «ГК «Світанок». Відомості про нього як про керівника МГО «ГК «Світанок» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		 
		З 30 березня 2018 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків голови правління МГО «ГК «Світанок».
		 
		26 лютого 2019 року проведено позачергові загальні збори МГО «ГК «Світанок», оформлені протоколом № 26/02-19 від 26 лютого 2019 року, на яких прийнято рішення про внесення змін до статуту МГО «ГК «Світанок», зокрема змінено назву громадської організації на - ГО «ГК «Світанок Авто», звільнено попередній склад правління та обрано новий склад правління, головою якого став ОСОБА_2 .
		 
		Наказом голови правління ГО «ГК «Світанок Авто» Славінського І. І. 
		від 25 березня 2019 року № 2, ОСОБА_1 звільнено із займаної ним посади голови правління на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, а саме - виявленої невідповідності займаній посаді та виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, з 26 березня 2019 року. Копію зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав 18 лютого 2020 року.
		 
		Рішенням правління ГО «ГК «Світанок Авто» від 23 квітня 2019 року 
		ОСОБА_1 виключено з членів громадської організації. 
		 
		05 вересня 2019 року на позачергових загальних зборах ГО «ГК «Світанок Авто» скасовано рішення правління ГО «ГК «Світанок Авто» від 23 квітня 2019 року про виключення ОСОБА_1 з членів громадської організації, вирішено вважати його дійсним членом ГО «ГК «Світанок Авто», та прийнято рішення про припинення повноважень попереднього складу правління та обрання його нового складу, головою якого став ОСОБА_3 ; внесено зміни до статуту ГО «ГК «Світанок Авто», зокрема змінено назву на - ГО «ГК «Світанок Плюс». 
		 
		Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11 лютого 2020 року у справі № 906/1055/19 задоволено позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 до ГО «ГК «Світанок Плюс» про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом № 26/02-19 позачергових загальних зборів 
		від 26 лютого 2019 року. Визнано недійсними рішення, оформлені протоколом 
		№ 26/02-19 позачергових загальних зборів МГО «ГК «Світанок» від 26 лютого 2019 року. Зазначене рішення набрало законної сили 13 березня 2020 року.
		 
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування 
		 
		Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ГО «ГК «Світанок Плюс» підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими процесуальним законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин, їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
		 
		Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		 
		Відповідно дочастини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		 
		При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
		 
		Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		 
		Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		 
		Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України «Про громадські об`єднання» (далі - Закон 
		№ 4572-VI), який набрав чинності з 01 січня 2013 року і спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимог європейських стандартів.
		 
		За змістом статті 1 Закону № 4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. 
		 
		Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята  статті 1 Закону № 4572-VI).
		 
		Згідно зі статтею 2 Закону № 4572-VI чинність цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.
		 
		У статті 3 Закону № 4572-VI передбачені принципи утворення і діяльності громадського об`єднання.
		 
		Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону № 4572-VI).
		 
		Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який повинен, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.
		 
		Статут громадського об`єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.
		 
		Статут МГО «ГК «Світанок» затверджено загальними зборами членів МГО «ГК «Світанок» від 11 листопада 2016 року протокол № 2. Відповідно до пункту 1.1. статуту, МГО «ГК «Світанок» є неприбутковим, добровільним громадським об`єднання, діючим за організаційно-правовою формою як громадська організація, за напрямом діяльності - гаражний кооператив на основі добровільності та єдності інтересів її членів, для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, екологічних та інших інтересів її членів. 
		 
		Статут МГО «ГК «Світанок» є основним документом, що регулює діяльність громадської організації та передбачає порядок вступу до неї і виходу з неї, права та обов`язки членів, її органи управління, контролю та їх компетенцію. 
		 
		До виключеної компетенції зборів організації належить вирішення, зокрема, наступних питань: затвердження змін та доповнень до статуту організації, викладених у новій редакції; обрання та відкликання, у тому числі дострокове, членів правління; призупинення або скасування рішень голови правління та правління, що не відповідають законодавству, статуту, внутрішнім документам організації чи її меті діяльності; прийняття рішень з будь-яких інших питань діяльності організації (пункт 6.2.8. статуту). 
		 
		Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 361/17/15-ц (провадження № 14-423цс19), від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20) неодноразово зазначала про критерії розмежування між трудовими та господарськими спорами з приводу звільнення чи припинення повноважень виконавчого органу товариства.
		 
		Зокрема у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що спір між головою правління громадської організації та такою організацією щодо оспорення звільнення позивача з посади голови правління, у якому позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів товариства, на яких його було звільнено із займаної посади та обрано нове правління, поновлення його на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки він пов`язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов`язків зазначені положення Статуту товариства.
		 
		Скасовуючи ухвалу суду першої, апеляційний суд не урахував, що 
		ОСОБА_1 є членом гаражного кооперативу «Світанок Плюс» та оспорює своє звільнення з посади голови правління, а отже зазначений спір слід розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки він пов`язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, а тому неправильно визначив правову природу спірних правовідносин та дійшов помилкового висновку про те, що він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Ураховуючи, що апеляційний суд помилково скасував ухвалу суду першої інстанції, яка відповідала вимогам закону, постанова Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року підлягає скасуванню, із залишенням в силі ухвали Богунського районного суду Житомирської області 
		від 26 серпня 2020 року.
		 
		Щодо розподілу судових витрат 
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Ураховуючи, що касаційна скарга ГО «ГК «Світанок Плюс» підлягає задоволенню, сплачений за її подання судовий збір у розмірі 1 921,00 грн підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь відповідача .
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» задовольнити .
		 
		Постанову Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року скасувати, залишити в силі ухвалу Богунського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2020 року.
		 
		Стягнути із  ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 1 921,00 грн.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                            О. В. Ступак
		Судді:                                                                                     І. Ю. Гулейков
		С. О. Погрібний
		Г. І. Усик 
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...