Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/6426/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2021. Зареєстровано: 08.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2021.
Дата набрання законної сили: 14.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/676/149/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020240000000439

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 676/6426/20
		Провадження № 1-кп/676/149/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 серпня 2021 року     Кам`янець-Подільський міськрайонний суд 
		    Хмельницької області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю сторін кримінального провадження та інших учасників 
		судового провадження:
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		потерпілого ОСОБА_7 ,
		законного представника потерпілого ОСОБА_8 ,
		представника потерпілого ОСОБА_9 ,
		захисника ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_11 , 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янці-Подільському кримінальне провадження, відомості про яке внесені 03 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240000000439, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України,
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оринин Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_11 у вечірній час липня 2020 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не представилось за можливе), перебуваючи із малолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_2 , вирішив вчинити відносно останнього дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло ОСОБА_7 із використанням власних геніталій. 
		Переслідуючи зазначену мету, бажаючи задовольнити свою статеву пристрасть, ОСОБА_11 , перебуваючи у приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 не виповнилося чотирнадцяти років, діючи з прямим умислом, зокрема, усвідомлюючи, що вчиняє відносно малолітнього ОСОБА_7 дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в його тіло із використанням власних геніталій, бажаючи це зробити, перебуваючи обидва на дивані, отримавши добровільну згоду ОСОБА_7 , приспустив свої штани і труси, оголив свій статевий орган, тримаючи його правою рукою, орально проник ним в тіло ОСОБА_7 , утримуючи лівою рукою за голову потерпілого. 
		Вищевказаними умисними діями, які виразилися у вчинені дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування), ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину у вчиненні злочину не визнав та дав показання, про те, що дійсно малолітній ОСОБА_7 неодноразово приходив до нього додому, де він проживав із ОСОБА_12 . При цьому, він будь-яких дій сексуального характеру щодо малолітнього ОСОБА_7 не вчиняв, натомість, вважає, що мати та брат потерпілого оговорили його з метою стягнути із нього кошти. Навпаки, неповнолітній ОСОБА_7 його домагався, адже одного з днів у липні 2020 року, коли він перебував на кухні біля столу, зняв із нього шорти та намагався зняти труси, проте він не дозволив цього зробити. Більш того, матір потерпілого його також домагалася, проте він не погоджувався на стосунки із нею, що також могло стати причиною неправдивого повідомлення про вчинення злочину. Просив виправдати його та відмовити в задоволенні цивільного позову. 
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого його злочину підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно дост.23 КПК Українисудом безпосередньо в ході судового розгляду.
		Зокрема, допитаний під час судового розгляду неповнолітній потерпілий ОСОБА_13 дав показання про те, що одного з вечорів у липні 2020 року коли він перебував у гостях в будинку ОСОБА_11 , останній на мобільному телефону показував йому відеоролики порнографічного характеру. Після цього, коли вони перебували на ліжку, ОСОБА_11 зняв штани і труси і наказав орально його задовольнити. В приміщенні на кріслі перебував в той час хлопець на ім`я ОСОБА_14 , із яким ОСОБА_11 жив в одному будинку, і який був свідком події. При цьому, ОСОБА_11 йому не погрожував і силою не заставляв його, проте наказав йому нікому не розповідати, пригрозивши вбивством. Він не повідомляв матері про те, що сталося, але через деякий час розповів старшому брату про подію, у зв`язку з чим брат звернувся із заявою до поліції. Він часто приходив до ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , траплялися випадки, коли він залишався ночувати. Періодично ОСОБА_11 демонстрував йому відеоролики сексуального характеру.
		Із показань в суді свідка ОСОБА_16 вбачається, що у липні 2020 року у будинку, який вони спільно із ОСОБА_11 винаймали в с. Жванець Кам`янець-Подільського району, він був свідком того, як малолітній ОСОБА_7 орально задовольняв ОСОБА_11 . Зокрема, у вечірній час близько 22 год., потерпілий спільно із ОСОБА_11 на ліжку лежали і дивилися відеоролики по мобільному телефону. По звукам із мобільного телефону він чув, що вони удвох дивилися відеоролики порнографічного характеру. Він в свою чергу перебував на кріслі у тій самій кімнаті і грав ігри на мобільному телефоні. Після цього він почув дивні звуки та від освітлення телефону побачив, що на колінах стояв ОСОБА_7 біля ОСОБА_11 , який лежав на спині на дивані. Потерпілий орально задовольняв ОСОБА_11 . На його запитання, що він робить, ОСОБА_11 відповів, щоб ОСОБА_16 сидів і дивився Фейсбук, що йому «… малий робить добре». Тоді ж він звернувся потерпілого, на що останній відповів, що ніхто не знає і щоб він нічого нікому не розповідав.
		З показань свідка ОСОБА_17 встановлено, що він допомагав ОСОБА_11 переїжджати із с. Гаврилівці до с. Жванець. Крім того, він винаймав город, що на території домоволодіння, в якому проживав ОСОБА_11 . Неодноразово бачив, що до ОСОБА_11 приходив неповнолітній ОСОБА_7 , якому він говорив, щоб той не приходив туди. Також він запитував в ОСОБА_11 , що у нього на подвір`ї робить потерпілий, що його не повинно бути там, на що той відповідав, що навчає його працювати. 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дала показання, із яких встановлено, що вона була одружена із обвинуваченим та останні 4 роки вони разом не проживали. За період проживання у шлюбі чоловік вживав спиртні напої та бив її неодноразово. Крім того, свідок зазначила, що під час спільного проживання вона одного разу виявила у чоловіка відеокасету із записами сексуальних сцен між чоловіками. Будь-яких проявів сексуального характеру до дітей вона з боку чоловіка не спостерігала.
		Крім того, винуватість ОСОБА_11 підтверджується іншими доказами.
		Так, із рапорту старшого інспектора-чергового Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_19 від 03 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.16) встановлено, що того ж дня 17 год. 03 хв. ОСОБА_20 (в судовому засідання встановлено прізвище ОСОБА_21 ) звернувся до відділення поліції із заявою про те, що ОСОБА_11 розбещував неповнолітнього брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Відомості із заяви ОСОБА_20 внесені 03 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240000000439 (т.2, а.м.к.п.14).
		За даними протоколу від 03 вересня 2020 року огляду житла - домогосподарства АДРЕСА_2 (т.2, а.м.к.п.20-21) та фототаблиць до нього (т.2, а.м.к.п.22-28), встановлено місце вчинення кримінального правопорушення та обстановка у кімнаті, в якій проживали ОСОБА_11 та ОСОБА_16 .
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 09 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.66-68) та відеозапису вказаної слідчої дії (т.2, а.м.к.п.69), який було продемонстровано в залі судового засідання в порядку ст.359 КПК України, судом встановлено, що з участю свідка ОСОБА_16 було проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей, які отримані під час допиту останнього. В ході слідчого експерименту свідок розповів та показав на місці події, яким саме чином ОСОБА_11 зґвалтував неповнолітнього ОСОБА_7 . 
		Як встановлено за даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04 вересня 2020 року та відеозапису його проведення, який був відтворений в судовому засіданні згідно із ст.359 КПК України (т.2, а.м.к.п.122-123, 124), підозрюваний ОСОБА_11 в присутності захисника на місці події вказав, що в приміщенні літньої кухні малолітній ОСОБА_7 самостійно оголивши його, намагався орально задовольнити його. При цьому, зазначив, що у приміщенні кухні був присутній чоловік на ім`я ОСОБА_14 . 
		Згідно із протоколом від 03 вересня 2020 року тимчасового вилучення (т.2, а.м.к.п.51) ОСОБА_7 в присутності законного представника ОСОБА_8 добровільно видав мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7А».
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.90-91) ОСОБА_11 було фактично затримано 03 вересня 2020 року о 20 год. 00 хв. в с. Жванець Кам`янець-Подільського району, в ході особистого обшуку вилучено мобільний телефон марки «Doogee» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар». 
		Постановою слідчого від 04 вересня 2020 року вищевказані мобільні телефони марки «Xiaomi» та «Doogee» визнані речовими доказами (т.2, а.м.к.п.94), та ухвалою слідчого судді від 07 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.98) на телефони накладено арешт.
		За даними протоколу від 05 жовтня 2020 року огляду сторінки ОСОБА_11 в соціальній мережі «Facebook» (т.2, а.м.к.п.131-137) встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7 підтримував дружні стосунки із ОСОБА_11 , маючи статус «Друг» та коментуючи дописи останнього.
		Відповідно до висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №490 від 14 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.152-155), малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє легку розумову відсталість, він не міг усвідомлювати в повній мірі значення своїх дій та не в повній мірі міг керувати ними при вчиненні відносно нього злочину. Психічний стан потерпілого не в повній мірі дозволяв та не в повній мірі дозволяє розуміти характер і значення вчинюваних з ним дій. У потерпілого виявлено такі індивідуально-психологічні особливості, як неврівноваженість процесів збудження та гальмування, несформованість самооцінки, власної думки, навіюваність, недорозвинутість рефлексії ситуації та саморегуляції поведінки, пасивність при спілкуванні, перевагу ігрових інтересів, вкрай низьку сформованість навчальних навичок, низьку старанність, неорганізованість при виконанні завдань. У малолітнього потерпілого на момент обстеження не виявлено змін в емоційному стані, індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок вчиненні відносно нього злочину. Потерпілий не має будь-якого психічного захворювання, яке виникло після вчиненого відносно нього злочину. Потерпілий з урахуванням його емоційного стану, індивідуально психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та віку, не здатний в повній мірі правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, і давати про них відповідні показання. Потерпілий не схильний до фантазування, перекручення фактів об`єктивної дійсності, проте схильний до навіювання та відповідно до віку та рівня розумового розвитку може не в повній мірі вірно сприймати факти об`єктивної дійсності.
		Згідно із висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №535 від 21 жовтня 2020 року (т.2, а.м.к.п.173-176) підозрюваний ОСОБА_11 виявляє органічний емоційно-нестійкий (астенічний) розлад, виявляв такий і на період інкримінованого йому злочину, не перебував у стані тимчасового розладу душевної діяльності. Органічний емоційно-нестійкий (астенічний) розлад відноситься до іншого хворобливого стану психіки. Підозрюваний ОСОБА_11 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період інкримінованого йому злочину, та може усвідомлювати свої дії та керувати ними на теперішній час. Застосуванню примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до документів від 23 вересня 2020 року та додатків до нього (т.3, а.м.к.п.58-59, 66), встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 10 вересня 2020 року (т.3, а.м.к.п.56) слідчим було вилучено у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» диск із інформацією по з`єднанням мобільних телефонів ОСОБА_11 та ОСОБА_7 . 
		Вказаний диск із інформацією оглянутий слідчим 03 листопада 2020 року (т.3, а.м.к.п.61-65), та приєднано до справи як речовий доказ постановою слідчого (т.3, а.м.к.п.60).
		Із протоколу огляду від 03 листопада 2020 року диску (т.3, а.м.к.п.61-65) вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 неодноразово у липні 2020 року спілкувалися за допомогою мобільного зв`язку, що свідчить про підтримання ними дружніх стосунків. 
		Крім того, за даними проведеної в ході досудового розслідування негласної слідчою (розшукової) дії, зокрема, проведеним аудіо-, відео контролем місця встановлено, що підозрюваний ОСОБА_11 у ІТТ №1 ГУНП в Хмельницькій області у невимушеній обстановці та в умовах необізнаності про застосування негласної слідчої (розшукової) дії розповідав співкамернику про орогенітальний контакт із малолітнім потерпілим (т.3, а.м.к.п.76-86). 
		Показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 судом оцінюються як належні докази, оскільки вони прямо чи опосередковано підтверджують подію кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_11 . 
		Також вказані показання судом визнаються допустимими доказами, оскільки вони були отримані у порядку, встановленому КПК України, зокрема, з дотриманням вимог ст.ст. 352, 353, 354 КПК України щодо допиту свідків, малолітнього потерпілого в судовому засіданні, наданням можливості стороні захисту перехресного допиту свідків та потерпілого. 
		Крім того, вищевказані дані протоколів огляду місця події, огляду документів, проведення слідчих експериментів, висновків експертиз, судом оцінюються як належні докази, оскільки вони прямо чи опосередковано підтверджують подію кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_11 . 
		Ці докази судом оцінюються як допустимі докази, оскільки перераховані слідчі та процесуальні дії проведені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. 
		Дані експертиз визнаються допустимими доказами, оскільки експертизи проведені особами, які можуть бути згідно із ст.69 КПК України експертами у кримінальному провадження, експертами були залучені з дотриманням вимог ст.ст.242-244 КПК України, висновки експертів відповідають вимогам ст.ст.101-102 КПК України. 
		Крім того, судом визнаються допустимими доказами дані негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки вони були проведена з дотриманням вимог 270КПК України на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду.
		Особа обвинуваченого ОСОБА_11 встановлена на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , копія якого наявна у матеріалах провадження (т.2, а.м.к.п.104-105).
		Наведені вище докази, які визнані судом належними та допустимими, взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст.91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_11 у інкримінованому злочині та одночасно спростовують доводи захисту про невинуватість обвинуваченого.
		Поряд з цим, судом визнаються недопустимими доказами дані протоколів від 12 вересня 2020 року огляду мобільних телефонів ОСОБА_11 та ОСОБА_7 та фототаблиць до них (т.2, а.м.к.п.197-223), оскільки вказані слідчі дії проведені з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України.
		Так, за приписами частин 1 і 2ст.87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Згідно із ч.1, 2 ст.15 КПК України під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
		Згідно із п.6 ч.1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру. 
		За приписами ч.6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбаченихчастиною п`ятоюцієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
		При цьому, судом встановлено, що огляд особистої переписки, збережених контактів телефонів, історії пошуків у інтернет-браузерах, у яких зафіксована охоронювана законом таємниця, слідчим було здійснено без ухвали слідчого судді або ж дозволу власників телефонів, тобто були допущені порушення права людини на повагу до приватного життя, а отже здобуті докази слід визнати недопустимим.
		З аналогічних підстав слід визнати недопустимими доказами дані висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи №10.9-0248:20 від 21 жовтня 2020 року (т.3, а.м.к.п.5-8), протоколу від 03 листопада 2020 року (т.3, а.м.к.п.9-53) огляду диску (додатку до висновку експертизи), оскільки без ухвали слідчого судді та дозволу власників об`єктом дослідження експертизи була інформація, яка відноситься до охоронюваної законом таємниці (особиста переписка, збережені контакти телефонів, історія пошуків у інтернет-браузерах).
		Судом не беруться до уваги доводи обвинуваченого про непричетність до вчинення злочину, виходячи з наступних підстав.
		Так, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що потерпілий спільно із братом та матір`ю його оговорили, що жодних дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло ОСОБА_7 із використанням власних геніталій, він не вчиняв, оскільки зазначені показання судом оцінюються як неправдиві, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності. Зазначені показання на переконання суду не відповідають об`єктивним даним, здобутим в ході судового розгляду, спростовуються сукупністю досліджених вище доказів. 
		Зокрема, судом визнаються достовірними показання потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_16 , адже підстав сумніватися у правдивості їх показань немає.
		Так, показання потерпілого ОСОБА_7 за винятком деяких незначних відмінностей, збігаються із показаннями очевидця події  свідка ОСОБА_16 . При цьому, вказані відмінності не є суттєвими, можуть бути пояснені як віком, його емоційним станом, так і легкою розумовою відсталістю потерпілого, який не міг та не може усвідомлювати в повній мірі значення своїх дій та не в повній мірі міг керувати ними при вчиненні відносно нього злочину. Зокрема, як встановлено із висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №490 від 14 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.152-155), потерпілий ОСОБА_7 з урахуванням його емоційного стану, індивідуально психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та віку, не здатний в повній мірі правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, і давати про них відповідні показання. Потерпілий не схильний до фантазування, перекручення фактів об`єктивної дійсності. 
		З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що законний представник потерпілого змовились із старшим та меншим синами та оговорили його з метою стягнення коштів, адже малолітній ОСОБА_7 за даними вищевказаної експертизи не здатний до перекручення фактів об`єктивної дійсності. 
		Більш того, будь-яких підстав сумніватися в правдивості показань свідка ОСОБА_16 судом не встановлено, не навів таких і в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 .
		Свідок ОСОБА_17 підтвердив факт того, що малолітній ОСОБА_7 неодноразово приходив до ОСОБА_11 додому, а свідок ОСОБА_18 підтвердила той факт, що ОСОБА_11 у період шлюбу цікавився одностатевими сексуальними відносинами із чоловіками та мав у користуванні касету із відповідними порнографічними відеозаписами. 
		Також під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_11 в ході слідчого експерименту у присутності захисника визнавав факт орогенітального контакту із потерпілим, акцентувавши на активній поведінці та ініціативі останнього (т.2, а.м.к.п.122-123, 124), а також визнавав наявність такого контакту під час спілкування із співкамерниками в Ізоляторі тимчасового тримання, що підтверджує факт такого контакту. Поряд з цим, перекручення дійсних фактів під час досудового розслідування, заперечення факту зґвалтування під час судового розгляду судом розцінюється як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
		Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд прийшов до переконання, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11 , мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, а також, що обвинувачений винуватий у його вчиненні, за що підлягає покаранню. Судом зазначені вище умисні дії ОСОБА_11 , які виразились у вчинені дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування), кваліфікуються як кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК України.
		Призначаючи покарання ОСОБА_11 , суд на підставі ст.ст.65, 66-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст.12 КК Українивідноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Крім того, ОСОБА_11 не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, неодружений, офіційно не працевлаштований. Обставинами, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлені. 
		З урахуванням викладеного, на переконання суду ОСОБА_11 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4ст.152 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати цілям покарання, передбаченим ч.2ст.50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинений злочин та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Законним представником неповнолітнього потерпілого - цивільним позивачем ОСОБА_8 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 гривень, яка в судовому засіданні підтримала повністю, та просила його задовольнити. 
		В судовому засіданні обвинувачений- цивільний відповідач ОСОБА_11 цивільний позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити. 
		Суд, заслухавши пояснення законного представника неповнолітнього потерпілого цивільного позивача, обвинуваченого - цивільного відповідача, вважає, що цивільний позов - цивільного позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Так, відповідно до вимог ч.1ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а згідно із п.2 ч.2 цієї ж статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частиною 1ст.1167 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Судом встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_11 неповнолітньому ОСОБА_22 завдана моральна шкода.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню із обвинуваченого - цивільного відповідача, судомвраховується характер та обсяг заподіяння моральних страждань потерпілого, пов`язаного із сексуальним насильством, тяжкістю вимушених змін у його житті, можливих наслідків для психічного здоров`я малолітнього, а також із врахуванням матеріального становища обвинуваченого та потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позов ОСОБА_8 щодо стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши із обвинуваченого - цивільного відповідача 50000 грн. При цьому, судом також враховується поведінка потерпілого та його законного представника, яка не забезпечила належного догляду за сином, дозволяла малолітньому сину проводити час із дорослими чоловіками, в тому числі ночувати у них в дома, не контролювала дозвілля сина, що стало умовою, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 . 
		Процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи №10.9-0248:20 від 21 жовтня 2020 року в розмірі 2288, 30 грн. (т.3, а.м.к.п.4) необхідно віднести на рахунок держави, оскільки висновок зазначеної експертизи судом визнано недопустимим доказом та не покладений в основу доведеності вини обвинуваченого. 
		Питання про долю речових доказів і документів підлягають вирішенню на підставі ч.9 ст.100 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягає скасуванню.
		З метою забезпечення виконання вироку, враховуючи, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, з метою запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на переконання суду ОСОБА_11 необхідно залишити до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371,373-375 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_11 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років. 
		Після набрання вироком законної сили відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України включити інформацію про ОСОБА_11 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_11 залишити попередній у виді тримання під вартою. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час тримання під вартою з 03 вересня 2020 року по день набрання вироком законної сили включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. 
		Цивільний позов потерпілої  цивільного позивача ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до обвинуваченого  цивільного відповідача ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_11 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
		В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
		Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 2288, 30 грн. (т.3, а.м.к.п.4) віднести на рахунок держави.
		Після набрання вироком законної сили скасувати накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2020 року (т.2, а.м.к.п.98) на телефони. 
		Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7А», із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільському РУП ГУНП в Хмельницькій області (т.2, а.м.к.п.99-100), після набрання вироком законної сили повернути законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 .
		Мобільний телефон марки «Doogee» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам`янець-Подільському РУП ГУНП в Хмельницькій області (т.2, а.м.к.п.99-100), після набрання вироком законної сили повернути засудженому ОСОБА_11 . 
		Матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 03 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240000000439, після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		Суддя Кам`янець-Подільського 
		міськрайонного суду
		Хмельницької області                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...