Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/13711/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2021. Зареєстровано: 08.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2021.
Дата набрання законної сили: 14.04.2022 (частково)
Результат оскарження 14.04.2022 Одеський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/522/86/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016160000001017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		06.08.2021 
		 
		Справа № 522/13711/17
		Провадження № 1-кп/522/86/21
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
		головуючого судді     ОСОБА_1 ,
		секретарів судового засідання     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси кримінальне провадження № 42016160000001017 від 05.12.2016 про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Архангельськ (Російська Федерація), громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, адвоката,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364КК України,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ясинувата (Донецька область), громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, адвоката,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364КК України,
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364КК України, 
		з участю сторін кримінального провадження: 
		прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 
		захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту:
		Досудовим розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУ НП в Одеській області №169 від 07.11.2015 р. ОСОБА_7 перебував на посаді оперуповноваженого відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
		У своїй діяльності ОСОБА_7 керувався Конституцією України, Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та ГУ НП в Одеській області.
		Нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість його попередження та профілактики злочинності серед населення, ОСОБА_7 скоїв умисне, корупційне кримінально-каране діяння при наступних обставинах.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи вищу юридичну освіту, раніше перебуваючи на посаді працівника прокуратури Малиновського району м. Одеси, здобув зв`язки зі співробітниками Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області та працівниками Одеської місцевої прокуратури №2, з метою подальшої сумісної незаконної діяльності, спрямованої на отримання від фізичних та інших осіб неправомірної вигоди.
		З цією метою та для прикриття спільної незаконної діяльності створив громадську організацію «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України», в якій він обіймав посаду голови правління, залучивши в якості її члена ОСОБА_5 .
		Будучи знайомим з оперуповноваженим відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , відповідно до сумісно розробленого плану, спрямованого на збирання ОСОБА_7 інформації щодо осіб, які мають відношення або фігурують у заявах та повідомленнях про вчинені кримінальні правопорушення, що розглядаються співробітниками Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області та подальшої її передачі ОСОБА_6 з метою нібито створення обставин, за якими особи повинні вирішувати питання щодо непритягнення їх до кримінальної або адміністративної відповідальності чи невжиття заходів щодо обмеження їх конституційних прав, за умови передачі, визначеної ними, незаконної грошової винагороди.
		Крім того, до раніше розробленого злочинного плану залучено члена громадської організації «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України» ОСОБА_5 , якому відведено роль особи, яка є фахівцем у застосуванні норм Цивільного та Господарського кодексів України, обізнаної у цивільному та господарському законодавстві, з метою створення для особи штучних обставин та впевненості останньої про наявність порушення законів України, для вирішення яких останні повинні передавати незаконну грошову винагороду, в тому числі для співробітників правоохоронних органів Одеської області.
		Так, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, під час виконання покладених на нього обов`язків, а саме у період з 16.11.2016 по 26.11.2016 р., у приміщенні Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23-в, від свого колеги  оперуповноваженого відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_17 , робочі місця яких розташовані у службовому кабінеті №117, отримав інформацію про те, що в останнього перебувають на розгляді матеріали ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 про неможливість встановлення місцезнаходження його знайомого ОСОБА_19 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_5 , та перебування за місцем його мешкання сторонніх осіб, у тому числі громадянки ОСОБА_20 .
		Після отримання зазначеної службової інформації у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб, передбачаючи настання у зв`язку з цим суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди ОСОБА_20 , шляхом обману та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за раніше розробленим злочинним планом сумісно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
		Так, ОСОБА_7 , в порушення письмової вказівки керівництва Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, відповідно до якої розгляд матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 доручено оперуповноваженому відділу кримінального пошуку Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_17 , почав самостійно проводити перевірку щодо з`ясування обставин перебування сторонніх осіб у квартирі ОСОБА_19 .
		Оперуповноважений відділу кримінального пошуку Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 26.11.2016 р., реалізуючи спільний з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочинний умисел, викликав до приміщення поліції особу, яка мешкала у квартирі ОСОБА_19 , а саме громадянку ОСОБА_20 з метою з`ясування обставин придбання нею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , повідомивши при цьому останню, що під час придбання зазначеного житла була використана підроблена довідка форми №1, видана на ім`я колишнього власника житла. 
		Так, 28.11.2016 р. ОСОБА_20 за викликом ОСОБА_7 прибула до Малиновського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23-в, де в кабінеті №117 зустрілась з ОСОБА_7 .
		В ході розмови ОСОБА_7 переконав ОСОБА_20 , що саме він проводить перевірку за заявою ОСОБА_18 , створюючи при цьому штучні обставини про нібито наявні порушення чинного законодавства. Крім того, пояснив ОСОБА_20 , що квартира, яка, згідно договору купівлі продажу №1017 від 05.09.2016 р. та є дійсним на теперішній час, перебуває у власності останньої, до цього придбана шахрайським шляхом і до неї особисто є питання, як до власниці квартири, а також повідомив, що під час оформлення квартири використана підроблена довідка форми №1.
		Наступного дня, а саме 29.11.2016 р., ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, зателефонував ОСОБА_20 та запитав коли остання може надати йому документи щодо придбання зазначеної квартири, мотивуючи це тим, що вказані документи необхідні для справи.
		У той же день, ОСОБА_20 біля 18.00 год., прибула до Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, де зустрілась з ОСОБА_7 . Під час розмови останній, не маючи на це будь-яких законних підстав, без проведення відповідних досліджень та експертиз, повідомив ОСОБА_20 , що деякі документи, які стосуються права власності та користування квартирою АДРЕСА_6 , мають ознаки підроблення та в подальшому на зазначену квартиру буде накладено арешт, а квартира може бути передана на баланс Одеської міської ради.
		Реалізовуючи спільний злочинний намір з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах та інтересах інших фізичних осіб, усвідомлюючи, що в результаті їх спільних злочинних дій буде завдано істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА_20 , і бажаючи цього, повідомив ОСОБА_20 , що його знайомий може вирішити вказані проблемні питання щодо квартири та надав номер мобільного телефону ОСОБА_6 , запропонувавши зустрітися з останнім.
		Відповідно до раніше розробленого злочинного плану та відведеної ролі, ОСОБА_6 повинен був зустрітися з ОСОБА_20 та повідомити їй про вирішення питання щодо передачі останньою в якості неправомірної вигоди грошових коштів за невнесення до ЄРДР та подальшого не накладення арешту в рамках кримінального провадження на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .
		Будучи введеною в оману та усвідомлюючи настання негативних наслідків щодо неї та її майна, виконуючи незаконні пропозиції ОСОБА_7 , ОСОБА_20 30.11.2016 р. зателефонувала ОСОБА_6 та домовились про зустріч наступного дня, тобто 01.12.2016 р.
		Надалі 01.12.2016 р. ОСОБА_20 приблизно о 18.00 прибула до офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де зустрілась з ОСОБА_6 .
		Під час розмови, відповідно до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 повідомив, що йому в повній мірі відомо від співробітника поліції ОСОБА_7 про підстави виклику до Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
		Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_6 в приміщенні офісу запропонував ОСОБА_20 надати документи на квартиру ОСОБА_5 , якого він відрекомендував, як фахівця у сфері цивільного та господарського законодавства України.
		Дотримуючись раніше обумовленого злочинного плану ОСОБА_5 , ознайомившись з наданими ОСОБА_20 документами у її присутності, повідомив про те, що під час придбання ОСОБА_20 вищевказаної квартири в її діях будь-яких порушень не виявлено, однак до колишніх власників наявні сумніви щодо законності права набуття власності, що у подальшому під час перевірки правоохоронними органами, призведе до внесення відомостей до ЄРДР, обмеження її конституційних прав, тобто накладення арешту на квартиру та позбавлення її права власності, що є виключно компетенцією службових осіб, які займають відповідальне становище, а саме слідчим, прокурором.
		У свою чергу, ОСОБА_6 , продовжуючи злочинні дії, повідомив, що з метою усунення вищевказаних перешкод користування зазначеним об`єктом нерухомості ОСОБА_20 повинна у найкоротший строк надати йому 4000 (чотири тисячі) доларів США для їх подальшої передачі відповідальним службовим особам Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
		У разі відмови від передачі грошових коштів, відповідальними службовими особами Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області буде вжито заходів щодо внесення відомостей до ЄРДР та накладено арешт на зазначену квартиру.
		У випадку передачі ОСОБА_20 грошей ОСОБА_6 відповідальними службовими особами Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області не будуть вжиті заходи щодо внесення відомостей до ЄРДР та накладення арешту на вказану квартиру.
		При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були достеменно обізнані про те, що ОСОБА_7 відповідно до письмової вказівки керівництва Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, розглядом матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 не займався, рішення по них не приймав та не наділений повноваженнями щодо внесення відомостей до ЄРДР, згідно вимог ст. 214 КПК України.
		Тобто, ОСОБА_7 , ОСОБА_21 та ОСОБА_5 , одержані від ОСОБА_20 грошові кошти передавати будь-якій службовій особі в якості неправомірної вигоди не збирались, оскільки мали намір особисто заволодіти ними шляхом обману та розпорядитись ними на свій розсуд.
		У подальшому ОСОБА_20 08.12.2016 р. біля 18.30 на вимогу ОСОБА_6 прибула до офісу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 38, де ОСОБА_6 їй запропоновано присісти до салону автомобіля марки «Лексус RX-330», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував останній та на пасажирському сидінні якого вже перебував ОСОБА_5 . В ході спілкування ОСОБА_20 повідомила ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про те, що у неї є тимчасові труднощі з приводу збору всієї суми грошових коштів, яка була зазначена ОСОБА_6 у вигляді 4000 (чотирьох) тисяч доларів США.
		У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не маючи повноважень, згідно ст.ст. 26-28 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р., реалізуючи спільний злочинний умисел наполягали на тому щоб ОСОБА_20 передала їм одразу 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США, що станом на 08.12.2016 р. згідно даних Національного банку України становило 91707 грн., для нібито вирішення питання з відповідальними службовими особами правоохоронних органів.
		При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було відомо, що рішення по матеріалах ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 05.12.2016 р. вже було списано «висновком».
		Далі, діючи відповідно до узгодженого плану ОСОБА_6 та ОСОБА_5 09.12.2016 р. о 12.00 год. Прибули до службового кабінету ОСОБА_7 та без будь-якого письмового запиту чи заяви отримали копію документу, а саме  висновку ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. після чого в той же день о 13.00 год., зустрілись з ОСОБА_20 , на розі вулиць Малиновського та Космонавтів біля будинку №58 в м. Одесі в салоні автомобілю марки «Лексус RX-330», державний номерний знак НОМЕР_1 .
		У ході розмови ОСОБА_6 передав ОСОБА_20 копію висновку про списання матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 та повідомив, що ними виконані всі домовленості з приводу відмови відповідальними службовими особами Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області в реєстрації кримінального провадження та не накладення на квартиру останньої арешту, за що ОСОБА_20 , будучи введеною в оману та виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 передала останнім в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США, що відповідно до даних Національного банку України станом на 09.12.2017 р. складало 82 560 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят) грн. та 8000 (вісім тисяч) грн., нібито для подальшої передачі відповідальним службовим особам правоохоронних органів.
		Після скоєння зазначеного злочину, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на розі Адміральського проспекту та вул. Фонтанська дорога в м. Одесі були затримані співробітниками прокуратури та УВБ в Одеській області ДВБ НП України.
		В ході огляду місця події з автомобіля, в якому перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США та 8000 (вісім тисяч) грн.
		Крім того, 09.12.2016 р. о 14.20 год. у приміщенні кабінету №117 Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований по вул. Філатова, 23-в в м. Одеса на робочому місці затримано оперуповноваженого відділу кримінального пошуку вказаного відділу поліції ОСОБА_7 , у якого виявлено та вилучено матеріали ЖЄО №30753 від 05.12.2016 р.
		Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого:
		- ч. 2ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
		- ч. 4 ст. 27, ч. 2ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
		- ч. 1 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
		ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого:
		- ч. 2ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
		- ч. 4 ст. 27, ч. 2ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
		- п. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України, а саме співучасть у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
		ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого:
		- ч. 2ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
		- ч. 4 ст. 27, ч. 2ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
		- п. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України, а саме співучасть у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
		 
		2. Докази,здобуті підчас судовогорозгляду ізпоказань учасниківкримінального провадження. 
		 
		Відповідно дост. 368 КПК Україниухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимогст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
		Згідно з п. 1 ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному проваджені підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		Обов`язок доказування, обставин зазначених уст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
		Відповідно до частини 1статті 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		2.1. Так, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 суду показав, що він 15.11.2015 поступив на службу в органи Національної поліції України на посаду старшого оперуповноваженого Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області. В його службові обов`язки входило розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів, профілактика злочинів, робота з особами раніше судимими, оперативний супровід матеріалів, внесених в ЄРДР. Його робочий кабінет №117 знаходився на першому поверсі будівлі Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області. Спільно з ним за одним робочим столом напроти знаходився оперуповноважений Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_17 . 16.11.2016 р на оперуповноваженого Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_17 керівництвом були розписані матеріали ЖЄО за заявою ОСОБА_22 за фактом відсутності його товариша ОСОБА_23 за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_5 . Матеріали, отримані до розгляду ОСОБА_7 і ОСОБА_17 , щоранку вичитували, після цього по кожному матеріалу складався план того, що необхідно зробити. У листопаді 2016 р ОСОБА_7 з ОСОБА_17 після вичитки матеріалів ЖЄО за заявою ОСОБА_22 був складений план заходів, за яким необхідно було виконати: вихід на місце ( АДРЕСА_5 ), де встановити мешканців даної квартири, поспілкуватися з сусідами по факту відсутності ОСОБА_22 за місцем проживання та перебування в його квартирі нових мешканців. У зв`язку з цим 26.11.2016 р на адресу вийшов ОСОБА_17 , який встановив, що в даній квартирі ОСОБА_23 не проживає, квартира належить іншим особам, і в даний час там проходить ремонт. Зі слів ОСОБА_17 ОСОБА_7 стало відомо що, коли він вийшов на адресу, двері квартири йому відкрив літній чоловік, представився батьком власника квартири, і подзвонив своїй дочці, яка за її телефоном поспілкувалася на місці з ОСОБА_17 , і домовилася взяти документи на квартиру і прибути в Малиновський відділ поліції. Після цього в Малиновському відділі поліції ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_17 і запитав, які документи необхідно запитати за вищевказаним ЖЄО. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_17 список документів, які необхідно підготувати власнику квартири АДРЕСА_8 . Після цього ОСОБА_17 на його мобільний телефон подзвонила власниця квартири АДРЕСА_8 , пославшись на те, що номер телефону ОСОБА_17 вона отримала від свого батька, уточнивши при цьому перелік документів, які їй необхідно з собою взяти перед приходом до Малиновського відділу поліції. ОСОБА_17 , не бажаючи щось упустити, передав телефон ОСОБА_7 . Останній в телефонному режимі пояснив, які документи необхідно з собою взяти. В цей же день, в другій половині дня в присутності ОСОБА_7 . ОСОБА_17 подзвонив на мобільний телефон невідомий чоловік, який представився братом власниці квартири і почав погрожувати розправою по службовій лінії ОСОБА_17 , після чого ОСОБА_17 передав телефон ОСОБА_7 , який поспілкувався з вищевказаним чоловіком, який йому в телефонній розмові повідомив, що якщо його сестру викликатимуть до Малиновського відділу поліції, то він відразу напише заяву в УВБ про те, що вони вимагали гроші з його сестри. Після цього почав ОСОБА_7 особисто погрожувати, в тому числі і фізичною розправою, а також посилався на прізвища впливових посадових осіб, в тому числі, і поліції. При цьому додав, що, якщо вони не зрозуміють його, то він розправиться з ними на свій розсуд через своїх впливових родичів в поліції. Після розмови з зазначеною особою, власниця квартири почала всіляко ігнорувати прихід в Малиновський відділ поліції, що підтверджувалося її постійною зайнятістю і небажанням відповідати на дзвінки. 16.11.2016 р. ОСОБА_7 був звільнений з лав Національної поліції України у зв`язку з не проходженням переатестації, після цього почав збирати свої речі, а також готуватися для здачі своїх справ та підписання обхідного листку. 28.11.2016 року після 18:00 год. до Тринчі з ОСОБА_17 в робочий кабінет № 117 прийшла жінка, яка назвалася Лікар ОСОБА_24 і повідомила, що вона власниця квартири АДРЕСА_8 , при цьому надала правовстановлюючі документи на квартиру, договір купівлі - продажу, виписку з єдиного реєстру. ОСОБА_7 поставив кілька запитань Лікар Діні за фактом придбання вищевказаної квартири, на які остання відповісти хронологічно не змогла, як і на питання через яке агентство нерухомості була придбано квартиру не відповіла. Після цього Лікар ОСОБА_25 попросили принести договір з агентством на придбання квартири. На наступний день 29.11.2016 р. приблизно о 18.00 в кабінет №117 прибула жінка, яка представилася як Лікар ОСОБА_26 , надала свій громадянський паспорт, де було зазначено, що вона уродженка м. Кривий Ріг, з реєстрацією за адресою: АДРЕСА_5 . У цей момент ОСОБА_7 перебував в кабінеті разом з ОСОБА_17 . ОСОБА_20 повідомила, що квартиру придбала через агентство нерухомості, однак яке саме відповідати не захотіла, і показала копію договору купівлі - продажу на дану квартиру. Спілкувалися з ОСОБА_27 як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_17 . Крім цього, будучи звільненим 16.11.2016 р, на ОСОБА_7 жодні матеріали не розписували. За показами ОСОБА_7 , коли ОСОБА_20 зайшла до кабінету, переляканою вона не виглядала, була дещо розгублена, проте через приблизно 5-10 хв бесіди заспокоїлася, і почала планомірно просити про допомогу, викликаючи почуття жалості, періодично плачучи, задавати послідовно питання компрометуючого характеру, пов`язані з тим, як їй уникнути проблем з квартирою, купленої за сумнівних обставин. На питання в частині порядку придбання квартири (ціна, агентство нерухомості, як знайшли квартиру) категорично ухилялася від прямої відповіді, переводячи розмову в русло призову до допомоги. В ході бесіди було видно, що Лікар не бажає пояснювати жодні деталі зі свого боку, при цьому постійно задавала питання компрометуючого характеру, просила про допомогу, плакала і просила повідомити про можливі варіанти вирішення питання. Попередньо перед бесідою ОСОБА_28 сіла на стілець навпроти ОСОБА_7 , на ОСОБА_17 уваги не звертала, цілеспрямовано, ведучи діалог безпосередньо з ОСОБА_7 . В руках ОСОБА_20 тримала невелику дамську сумочку, постійно підтягуючи її вище в руках. Бічна сторона сумочки була направлена ??безпосередньо в бік обличчя ОСОБА_7 на відстані приблизно 1 м. Після чергового питання Лікар «що мені робити?», ОСОБА_7 пояснив, що, будучи з боку поліції, надавати будь-яку допомогу вони не уповноважені, порадивши звернутися до адвоката. ОСОБА_20 , волаючи до допомоги, плакала, заявляла про те, що знайомих адвокатів у неї немає, повідомила, що в великих кількостях приймає валер`янку і дуже хвилюється. При цьому ОСОБА_20 запитала у ОСОБА_7 адвоката. Останньому по-людськи було шкода жінку, при цьому без відповіді ОСОБА_20 йти не збиралася. ОСОБА_7 знав кількох адвокатів, які відповідально підходять до виконання своєї роботи, зокрема ОСОБА_6 . Однак телефону ОСОБА_29 у нього не було. ОСОБА_7 почав питати, в тому числі по телефону, своїх колег, який телефон у адвоката ОСОБА_6 . Через хв. 10-15 йому прислали смс з його номером. ОСОБА_7 передав телефон ОСОБА_6 . ОСОБА_20 , вона його набрала з кабінету, домовилася з ним про зустріч і пішла. 05.12.2016 р. зі слів ОСОБА_17 . ОСОБА_30 стало відомо, що до нього приходив адвокат Лікар, як він зрозумів з його опису, це був ОСОБА_31 , який пояснював, що в діях Лікар відсутній склад злочину, та вона є добросовісним набувачем квартири, а всі дії з боку поліції, спрямовані на арешт квартири, будуть незаконними, і такими, які будуть грубо порушувати законні права та інтереси належного власника, після чого пішов. 07.12.2016 р в кінці дня до робочого кабінету ОСОБА_17 прийшла ОСОБА_20 , яка знову сіла на проти ОСОБА_7 і почала діалог виключно з ним, при цьому була одягнена в темний одяг з світло коричневого жіночою сумкою ОСОБА_32 , яку направляла на ОСОБА_7 , та стала розповідати про те, що до неї в цей же день приходив чоловік, представився співробітником Біляївського відділу поліції, і ставив питання хто проживає в її квартирі, на що ОСОБА_7 відповів, що не знає хто до неї приходив, запитав чи вимагала ОСОБА_20 у співробітника поліції службове посвідчення, на що остання відповіла, що не вимагала службове посвідчення і прізвище не запам`ятала, після цього ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_20 написати заяву відносно невідомих осіб, які приходять до неї, на що вона відмовилася, і відразу почала наполегливо запитувати ОСОБА_7 «чи буде у неї добре з квартирою, якщо вона зустрінеться з адвокатом ОСОБА_33 » на що ОСОБА_7 відповів, що матеріал за фактом заяви ОСОБА_22 через відсутність складу правопорушення списані 05.12.2016 року, при цьому повідомив ОСОБА_20 , що претензій ні до неї ні до її квартирі немає, проте Лікар не влаштувала ця відповідь і вона не хотіла йти, продовжуючи ставити ОСОБА_7 компрометуючі питання і неодноразово повторювати про адвоката ОСОБА_34 і чи буде у неї добре, якщо вона зустрітися з ОСОБА_33 . ОСОБА_7 ще раз відповів ОСОБА_20 , що претензій до неї немає, матеріал списаний, а з приводу того зустрічатися їй з ким-небудь чи ні - це особисто її справа, після цього ОСОБА_20 незадоволена пішла. 
		 
		2.2.Під чассудового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 суду показав,що вінз 16.11.2016року потеперішній часє адвокатомта входитьдо Національноїасоціації адвокатівУкраїни.Свою професійнудіяльність здійснюєвідповідно довимог КонституціїУкраїни,закону Українипро адвокатурута адвокатськудіяльність,Кримінального таКримінально-процесуальногозаконодавства України,правил адвокатськоїетики таіншими нормативноправовими актамиУкраїни.Його робочийофіс натой часзнаходився заадресою: АДРЕСА_7 ,на другомуповерсі,у даномуофісі усусідньому кабінетітакож здійснювавадвокатську діяльністьадвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_14 ,крім цього ОСОБА_6 своє робочемісце діливз адвокатамиАБ «Слуцькийта партнери»,яке такожзареєстровано завказаною адресою,а такожна першомуповерсі будівлірозташовані офісніприміщення іншогопідприємства.29.11.2016р.близько 19.00 ОСОБА_6 на робочийтелефон НОМЕР_2 зателефонувала жінка,як сталовідомо пізнішеЛікар ОСОБА_26 ,та повідомила,що бажаєзустрітися з ОСОБА_6 ,як зюристом (адвокатом)та обговоритивиниклі унеї проблемиправового характеру. ОСОБА_6 погодив зустрічна наступнийдень -30.11.2016р.в робочомуофісі заадресою: АДРЕСА_7 .30.11.2016р. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_20 та спитавпро запланованузустріч,однак вона,посилаючись напогане самопочуття,перенесла зустрічна 01.12.2016р.01.12.2016р.близько 19.00 ОСОБА_20 приїхала доофісу заадресою: АДРЕСА_7 ,де ОСОБА_6 здійснював індивідуальнуадвокатську діяльність,та розповілапро існуючуу неїпроблему.Проблема складаласьз того,що ОСОБА_20 набула прававласності задоговором купівлі-продажу,при цьомупопередній власникпридбав цюквартиру уособи задорученням відвласника,який задекілька днівдо укладенняправочину померза невідомихобставин.З метоюбільш ефективногопопереднього розглядупроблемного питання ОСОБА_6 запросив доучасті внаданні попередньоїправової консультаціїадвоката ОСОБА_5 ,який здійснюєіндивідуальну адвокатськудіяльність всусідньому кабінетіза тієюж адресою.Коли адвокат ОСОБА_5 зайшов докабінету ОСОБА_6 ,він привітавсята представився ОСОБА_20 ,після чогопопросив розповістиспочатку вчому полягаєпитання. ОСОБА_20 описала проблемнепитання,після чого ОСОБА_5 спитав пронаявність якоїсьдокументації напідтвердження викладенихобставин. ОСОБА_20 надала дляогляду адвокату ОСОБА_6 та адвокату ОСОБА_5 копію договорукупівлі-продажувід 05.09.2016р.на квартируза адресою: АДРЕСА_5 ,відповідно доякого ОСОБА_20 набула прававласності навказаний об`єктнерухомості.Уважно ознайомившисьз наданимна огляддокументом, ОСОБА_5 повідомив,що ОСОБА_20 на даниймомент єналежним тадобросовісним набувачемоб`єкту нерухомогомайна (квартири)та зправової точкизору ніякихпроблем унеї неповинно виникнути.При цьомудодав,що внаявності можливіризики визнаннянедійсними попередніхправочинів,у зв`язкуз тим,що довіреністьавтоматично скасовуєтьсяу моментсмерті довірителя,та щоукладалися правочиниймовірно шахраями.Після цього ОСОБА_6 зі свогобоку висловивсвою суб`єктивнуточку зорущодо проблемнихобставин,що взагалізбігалася зпопередньою правовоюпозицією ОСОБА_5 ,та додав,що проблемз правоохоронцямиймовірно уникнутине вдасться,у зв`язкуз тим,що зафактом смертіпопереднього власникаповинні будутьпроводитись перевірочніоперативно-розшуковіта слідчідії,внаслідок чогоможуть виникнутипитання доостаннього власниказ приводуналежності тадобросовісності набуттяквартири.Після цього ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_20 ,що найого думкуможливі двапослідовних варіантивирішення їїпроблемних обставин:перший -довести законнимизасобами співробітникамМалиновського ВПГУНП вОдеській областідобросовісність таналежність набуттяквартири збоку ОСОБА_20 ,та відповідновідсутність підставдля внесеннявідомостей вЄРДР;другий -забезпечити захистзаконних інтересів ОСОБА_20 ,як добросовісногонабувача,вже післявнесення відомостейдо ЄРДР,в т.ч.в судовомупорядку.Всього завиконання першогочи другоговаріанту вирішенняпроблемної ситуації ОСОБА_20 погодила сумугонорару урозмірі 3500(Тритисячі п`ятсот)доларів СШАта істотніумови договорупро наданняправової допомоги.Така сумабула обумовленавеликим обсягомроботи,стислими термінамиїї виконаннята високоюступеню важкостівирішення проблемногопитання.Для належноговиконання завданняклієнта ОСОБА_6 мав: підготуватита направитизапит доМалиновського ВПГУНП вОдеській областідля отриманняінформації просуть проблемногопитання щодо ОСОБА_20 та їїстатус посправі; підготуватита направитизапит доБіляївського ВПГУНП вОдеській областідля отриманняінформації просуть проблемногопитання щодо ОСОБА_20 та їїстатус посправі; підготуватизапит доДержавної реєстраційноїслужби длявстановлення послідовностіпереходу прававласності наквартиру заадресою: АДРЕСА_5 ; провестибесіду звідповідальним зприйняття рішеннящодо внесеннявідомостей доЄРДР співробітникомМалиновського відділуполіції зметою отриманняінформації зкоментарями пропопередню правовупозицію таїї обґрунтування,подальші намірита перспективущодо справи; підготуватита направитизапит доМалиновського відділуполіції дляотримання інформації(довідкиз розслідування)по справіщодо померлогопопереднього власникаквартири заадресою: АДРЕСА_5 ; направитидо Першоїодеської державноїнотаріальної конторизапит щодовідомостей продоручення,що булооформлене попереднімпомерлим власником; зарезультатами отриманнявищевказаної інформаціїскласти попереднюправову позиціюз обґрунтуваннямпідтвердження статусу ОСОБА_20 як добросовісногонабувача квартириза адресою: АДРЕСА_5 .При цьомув разівнесення відомостейв ЄРДР ОСОБА_6 мав наміризабезпечувати захистінтересів ОСОБА_20 до прийняттяостаточного рішенняпо справів рамкахраніше обумовленогогонорару,в т.ч.в рамкахцивільного судочинства.Домовившись провсі істотніумови договору, ОСОБА_20 уповноважила ОСОБА_6 на представництвоїї інтересівдля вирішенняїї проблемногопитання вМалиновському відділіполіції.Після цього,того ждня ОСОБА_6 був підготовленийпроект договорупро наданняправової допомоги№02від 01.12.2016р.та оформленийвідповідний ордер.05.12.2016р. ОСОБА_6 ,перебуваючи посправах вМалиновському відділіполіції,зайшов докабінету №117оперуповноваженого старшоголейтенанта поліції ОСОБА_17 ,в віданніякого знаходилисьматеріали ЖЄО,та вусній бесідізаявив,що вінє представником ОСОБА_20 ,заявив правовупозицію врамках матеріалів,зареєстрованих вЖЄО №30753від 16.11.2016р.за заявою ОСОБА_18 щодо добросовісності ОСОБА_20 ,як набувачаквартири заадресою: АДРЕСА_5 ,наполягаючи натому,що інакшедії правоохоронцівбудуть такими,що невідповідають вимогамдіючого законодавстваУкраїни тапорушать законніінтереси власника ОСОБА_20 .Крім цього,повідомив йому,що відсутнібудь-якіпідстави длявнесення відомостейдо ЄРДР,та надавна підтвердженнясвоїх повноваженьордер такопію свідоцтвапро правона здійсненняадвокатської діяльності.07.12.2016р.близько 19.00 ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_20 та спиталачи можнаперенести зустрічна наступнийдень (08.12.2016р.), ОСОБА_6 погодився тазапропонував попередньозателефонувати о18.00.08.12.2016р.близько 18.30 ОСОБА_6 отримав телефоннийдзвінок від ОСОБА_20 ,яка повідомила,що очікуєйого в офісіза адресою: АДРЕСА_7 .З метоюзекономити час ОСОБА_6 вирішив підвезти ОСОБА_20 ближче додому,приймаючи доуваги їїзанепокоєння щододитини,яка нібитозалишилась піднаглядом сусідів,та переговоритипід часруху.Разом з ОСОБА_35 поїхав ОСОБА_5 ,якого ОСОБА_6 пообіцяв підвезтиближче домаршрутного таксі.В машині ОСОБА_20 повідомила,що наруках унеї тількичастина сумипередбаченого гонорару,залишок знаходитьсявдома. ОСОБА_6 підвіз ОСОБА_20 додому тазачекав її,т.я.вона пообіцялавинести грошовікошти длясплати вякості гонорару.Зачекавши близько20хвилин, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_20 ,однак вонавідповіла,що гонорарсьогодні немає намірупередавати,готова будеце зробитивзамін надокументи,що підтвердятьїї добросовісністьяк набувача,на що ОСОБА_6 погодився,хоча виконанняроботи навітьбез сплатиавансу суперечитьйого принципамта створюєоб`єктивні економічніризики вроботі адвоката,зважаючи нанеблагонадійність багатьохклієнтів,що нерідко,отримавши результатироботи,сплачувати роботуадвоката відмовляються.Наступного дня,09.12.2016р.,зранку нашляху доробочого офісу ОСОБА_6 заїхав доМалиновського відділуполіції,та забравналежним чиномоформлену копіюпостанови,що дійснопередбачала ОСОБА_20 ,як належногодобросовісного набувачата відсутністьв їїдіях будь-якогоскладу кримінальногоправопорушення. ОСОБА_6 зрадів,що збоку правоохоронцівбуло прийнятеправильне тазаконне рішення.Для ньогоце означало,що необхідністьвиконання додатковихзаходів ззахисту інтересів ОСОБА_20 відпала.Після цього ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_20 та повідомивїї проте,що їїзавдання виконанов повномуобсязі,а проблемнепитання вирішено зазаконом,та домовивсязустрітися знею врайоні 1-оїст.Люстдорфської дорогио 13.00для того,щоб передатиїй результатироботи таотримати завиконану роботупопередньо обумовленийгонорар.Цього ждня (09.12.2016р.) ОСОБА_6 мав намірприйняти участьу семінаріз підвищеннякваліфікації адвоката,що проводивсяКДКА Одеськоїобласті вприміщенні Національноїюридичної академії(м.Одеса,вул.Піонерська,2),що бувпризначений о13.30.По путі ОСОБА_6 збирався зустрітисяз ОСОБА_20 .Разом зним такожз метоюприйняти участьу семінаріз підвищеннякваліфікації адвокатапоїхав адвокат ОСОБА_5 .Близько 13.00 ОСОБА_6 під`їхав врайон 1-оїст.Люстдорфської дороги,де зустрівсяз ОСОБА_20 ,та передавїй документи,після чого ОСОБА_20 передала йомугрошові коштив якостігонорару усумі 3500(Тритисячі п`ятсот)доларів США.Після бесідиз ОСОБА_20 зауважив пронеобхідність зустрітисьдля підписаннядоговору пронадання правовоїдопомоги збоку ОСОБА_20 ,проект якого01.12.2016р.був підготовленийта знаходивсяв робочомуофісі,однак узв`язку зістислими термінамивиконання завданнята високоюзавантаженістю,станом наранок 09.12.2016р.ще небув підписанийз бокуклієнта.Крім цього,сама ОСОБА_20 всіляко уникалапідписання цьогодоговору,як меністало відомопізніше з метоюштучного створенняобставин длявстановлення вдіях ОСОБА_6 ознак складукримінального правопорушення.Приблизно о13год.15хв.(впротоколі 13год.31хв.) ОСОБА_6 ,та адвоката ОСОБА_5 співробітниками прокуратуриОдеської областіта УВБв Одеськійобласті ДВБНП Українибуло затриманона розіАдміральского проспектута Фонтанськоїдорозі вм.Одесі,де підчас затриманняїх сильнопобили,спричинивши тілесніушкодження різногоступеню тяжкості,та скоїликрадіжку особистихречей ОСОБА_6 (телефону«Iphone-4»,тел. НОМЕР_3 ,та ножамарки «ZT-200»,виробництва США,вартістю 5000(П`ятьтисяч)грн.,що невідноситься дохолодної зброї),та грошовікошти усумі 2000(Двітисячі)грн.Під часзатримання співробітникампрокуратури таУВБ вОдеській областіДВБ НПУкраїни, ОСОБА_6 повідомив,що єдіючим адвокатом,та уподальшому підчас оглядутранспортного засобу ОСОБА_6 було виявленовідповідні документи,підтверджуючі йогостатус,як адвоката. ОСОБА_6 наполягав негайнозателефонувати дорегіональної радиадвокатів зметою повідомленняпро фактйого затриманнядля виїздуїї представників(п.12ч.1ст.23Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»),та заявивпро обов`язокслужбових осібправоохоронного органусамостійно повідомлятираду адвокатіврегіону негайнопісля затримання,також нагадавправоохоронцям,що безпідставнезатримання адвокатата подальшінеправомірні діїтягнуть засобою кримінальнувідповідальність.Крім того,необхідно зазначити,що післятого,як ОСОБА_6 почав наполягатинегайно зателефонуватидо регіональноїради адвокатівз метоюповідомлення профакт йогозатримання співробітникиправоохоронних органівзупинили проведенняслідчих дій,залишивши ОСОБА_6 під наглядомспівробітників спецпідрозділу«КОРД»,а самівідлучились змісця оглядута повернулисьлише приблизночерез годинута продовжилипроведення слідчихдій,що підтверджуєтьсяпротоколом оглядумісця події,який тривавбільше 3годин таперериванням відеозапису,який проводивсяними підчас оглядумісця події.Однак,продовжуючи протиправнідії співробітникипрокуратури таУВБ вОдеській областіДВБ НПУкраїни регіональнураду адвокатівне повідомили,викликали адвокатаз ЦБПД,при цьомуадвоката ОСОБА_6 - ОСОБА_15 не допустилидо участіу слідчихдіях,адвокатів зцентру наданняправової допомоги,які прибулина місцезатримання таогляду місцяподії,також допущенідо слідчихдій небули.Лише наступногодня,10.12.2016р.об 13год.48хв.,з порушеннямстроку передбаченогоКПК України,а самевимог ст.278КПК України(письмовеповідомлення пропідозру затриманійособі вручаєтьсяне пізнішедвадцяти чотирьохгодин змоменту їїзатримання), ОСОБА_6 прокурором відділупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях управлінняз розслідуваннякримінальних провадженьслідчими органівпрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_36 ,діючим нібитоза дорученнямвиконуючого обов`язкипрокурора Одеськоїобласті ОСОБА_37 ,відповідно дост.ст.36,42,276,277,278,481КПК Українита ст.23ЗУ «Проадвокатуру таадвокатську діяльність»,вручено повідомленняпро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого п.2ст.27та ч.3ст.368КК України.Також ОСОБА_6 показав,що увипадках існуваннянагальної потребинадання правовоїдопомоги договірможе укладатисьв уснійформі зподальшим йогописьмовим відображенням(ч.2ст.27ЗУ «Проадвокатуру таадвокатську діяльність»).В будь-якомувипадку,до укладеннядоговору адвокатзобов`язанийпопередити клієнтапро всіскладнощі іможливі негативнінаслідки длярезультату виконаннявизначеного завдання,пов`язаніз обсягомйого зайнятості.А домоменту підписаннядоговору пронадання правовоїдопомоги усправі,обов`язковоповинен з`ясувативсі відоміобставини,що можутьпозначитися навизначенні наявностіправової позиціїта їїзмістовному вираженні,а такожзапитати івивчити всівідповідні документи,які єв розпорядженніособи,яка звернуласьза допомогою.Поряд ізвищезазначеним,слід зауважититак самопро обов`язокадвоката проінформуватиособу стосовноможливого наслідкуреалізації визначеногодоговором завданняна підставізакону іпрактики йогозастосування,а такожпро існуваннянесприятливого досвідузастосування відповіднихнорм права.Всі переліченівище обов`язковізаходи булиздійснені збоку ОСОБА_6 .Проект договорупро наданняправової допомогитакож бувпідготовлений ОСОБА_6 ще 01.12.2016р.,однак завідсутністю часупідписаний збоку ОСОБА_20 станом на09.12.2016р.ще небув.Просить звернутидодаткову увагу,що ОСОБА_20 була самейого клієнтом,завдання буловиконано вповному обсязі,розпорядитися отриманимгонораром ОСОБА_6 збирався післясплати податківта безпосередньона своюкористь.Адвокат ОСОБА_5 ,що знаходивсяз ОСОБА_6 в машиніпід часзатримання,взагалі немає ніякоговідношення дойого клієнта ОСОБА_20 та досправи,що ОСОБА_6 допомагав їйвирішити шляхомнадання адвокатськихпослуг,крім наданняпервинної консультаціїпри першійзустрічі з ОСОБА_20 став фактичнозаручником ситуації,якого слідчіпрокуратури Одеськоїобласті неодноразовошантажували отриматибільш м`якукваліфікацію кримінальногоправопорушення взамінна будь-якуінформацію обвинувальногохарактеру щодо ОСОБА_6 .Крім цього, ОСОБА_6 зазначає,що напротязі 2015,2016років вінзаймав активнугромадську позицію,очолюючи Громадськуорганізацію «Спеціальнебюро поборотьбі зекономічною злочинністюта корупцієюУкраїни»,що моглостати причиноюдля його«політичного» замовлення,послідуючої дискредитаціїйого тагромадської діяльності. ОСОБА_6 зазначає,що кримінальнеправопорушення,в скоєнніякого вінобвинувачується,він нескоював,вину своюкатегорично заперечує.Вважає,що всіобвинувачення єтакими,що створеніштучно,формуються наприпущеннях таперекручуванні фактів,з метоювідсторонення ОСОБА_6 від правозахисноїта громадськоїдіяльності,яка можене співпадатизі злочинноюдіяльністю зацікавленихосіб,залякування таморального приниження. ОСОБА_6 стверджує,що вимогиЗУ «Проадвокатуру таадвокатську діяльність»та Правиладвокатської етикине порушував,ставиться доїх виконанняз належноюувагою.Також зазначає,що відповіднодо п.4ч.1статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договірпро наданняправової допомогице домовленість,за якоюодна сторона(адвокат)зобов`язується здійснитизахист,представництво абонадати іншівиди правовоїдопомоги другійстороні (клієнту)на умовахі впорядку,що визначенідоговором,а клієнтзобов`язується оплатитинадання правовоїдопомоги тафактичні витрати,необхідні длявиконання договору.Ч.1ст.21Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» визначеніпрофесійні обов`язкиадвоката підчас здійсненняадвокатської діяльності,зокрема зазначено,що адвокатзобов`язаний дотримуватисяприсяги адвокатаУкраїни таправил адвокатськоїетики,на вимогуклієнта надатизвіт провиконання договорупро наданняправової допомоги,виконувати іншіобов`язки,передбачені законодавствомта договоромпро наданняправової допомоги.Згідно ч.2ст.21вказаного Закону,адвокату забороняєтьсявідмовлятися віднадання правовоїдопомоги,крім випадків,встановлених законом.Відповідно дост.26Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»,адвокатська діяльністьздійснюється напідставі договорупро наданняправової допомоги.Ст.ст.27,30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» визначеновимоги щодоформи ізмісту договорупро наданняправової допомоги,зокрема,зазначено,що додоговору пронадання правовоїдопомоги застосовуютьсязагальні вимогидоговірного права.Відповідно доч.2ст.27Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договірпро наданняправової допомогиможе вчинятисяусно увипадках: наданняусних іписьмових консультацій,роз`яснень ізправових питаньз подальшимзаписом проце вжурналі таврученням клієнтудокумента,що підтверджуєоплату гонорару(винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Згідно з п.п. 1, 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 27 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ст. 33 Правил адвокатської етики.
		 
		2.3.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 суду показав, що він з 16.11.2016 по теперішній час є адвокатом. Свою професійну діяльність здійснює відповідно до вимог Конституції України, закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність, Кримінального та Кримінального процесуального законодавства України, правил адвокатської етики та інших нормативно правових актів України. Робочий офіс знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 38. У даному офісі, у сусідньому кабінеті також здійснює адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_6 . Також в кабінеті, який займає ОСОБА_5 , здійснює адвокатську діяльність також адвокат ОСОБА_14 . Крім цього, в приміщенні за адресою: АДРЕСА_7 зареєстровано Адвокатське бюро «Слуцький та партнери». Так, 01.12.2016, близько 18:00 ОСОБА_5 знаходився у своєму кабінеті, та в цей час до нього зайшов адвокат ОСОБА_6 та попросив його допомогти йому у наданні консультації його клієнту, який повинен був скоро прийти, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 трохи більше розуміється на такій галузі права, як цивільне. ОСОБА_5 погодився. За твердженням ОСОБА_5 , такий порядок обслуговування клієнтів він з ОСОБА_6 інколи запроваджував з метою підвищення якості надання послуг. Що це був за клієнт та яке в нього питання ОСОБА_5 відомо не було, та ОСОБА_6 йому нічого не розповідав. Близько о 19.00 до офісу зайшла жінка, як пізніше ОСОБА_5 стало відомо, це була громадянка України Лікар ОСОБА_26 , та пройшла до кабінету адвоката ОСОБА_6 . ОСОБА_20 пояснила свою проблему, а саме: вона набула права власності на квартиру за договором купівлі-продажу, при цьому попередній власник придбав цю квартиру у особи за дорученням від власника, який за спливом декількох днів після укладення правочину помер за невідомих обставин. Після цього ОСОБА_5 спитав про наявність якоїсь документації на підтвердження викладених обставин. ОСОБА_20 надала для огляду ОСОБА_5 та адвокату ОСОБА_6 копію договору купівлі-продажу від 05.09.2016 р. на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно до якого ОСОБА_20 набула права власності на вказаний об`єкт нерухомості. Уважно ознайомившись з наданим на огляд документом, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_20 на даний момент є належним та добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна (квартири) та з правової точки зору ніяких проблем у неї не повинно виникнути. При цьому додав, що в наявності можливі ризики визнання недійсними попередніх правочинів, у зв`язку з тим, що довіреність автоматично скасовується в момент смерті довірителя, та що укладалися правочини ймовірно шахраями. ОСОБА_5 не були відомі проблемні обставини детально та конкретно, тому він говорив взагалі, керуючись тільки тією інформацією, яку отримав від ОСОБА_20 , та виявив з документів, які були надані нею на огляд. Він розумів, що обставини справи дуже заплутані та підлягають додаткової перевірки. З цього також випливала ймовірна необхідність визнання в подальшому ОСОБА_20 добросовісним набувачем квартири, про що ОСОБА_5 також зауважив вголос. Після цього адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на власний досвід, практику та вимоги КПК, заявив, що є фактично два варіанти можливого розвитку обставин: перший  найбільш оптимальний та простий - списання заяви про злочин через висновок ЖЄО про відсутність складу злочину без реєстрації в ЄРДР; другий  реєстрація заяви в ЄРДР, проведення досудового розслідування, що може затягнутися на довгий час, при цьому додав, що можливо додатково виникне необхідність в порядку цивільного судочинства звертатися до суду з позовом про визнання ОСОБА_20 добросовісним набувачем. При цьому адвокат ОСОБА_6 додав, що у зв`язку з великим обсягом роботи, який необхідно буде виконати, його гонорар буде складати 35 00 доларів США, зазначивши, що гонорар охоплює надання правових послуг до повного вирішення проблемного питання, незважаючи на розвиток подій за першим чи другим варіантом. ОСОБА_5 стверджує, що на будь-яку винагороду не розраховував, зважаючи на те, що ОСОБА_20 звернулась за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_6 , та вона безпосередньо його клієнт, а з боку ОСОБА_5 була надана тільки первинна консультація. Крім цього, адвокат ОСОБА_6 зауважив, що гонорар необхідно сплатити в повному обсязі авансом, на що ОСОБА_20 відповіла, що таких коштів у неї немає, та їй необхідно декілька днів на їх пошук, про що вона повідомить адвоката ОСОБА_6 телефоном. При цьому ОСОБА_6 неодноразово звертав увагу ОСОБА_20 на необхідність оформити договір про надання правових послуг, проти чого ОСОБА_20 не заперечувала. Після цього ОСОБА_20 пішла. При цьому ОСОБА_6 прокоментував, що з ОСОБА_20 йому може доведеться працювати до року, а може і більше, при цьому розмір гонорару складає близько 10% від ціни квартири, що придбала ОСОБА_20 (близько 40000 доларів США), що відповідає середньому розміру гонорару юриста, в т.ч. в рамках цивільних чи господарських справ, коли мова іде про встановлення (визнання) права власності на нерухоме майно. ОСОБА_5 відповів, що ймовірно справа може не дійти до кримінального провадження, на що ОСОБА_6 зазначив, що тоді йому пощастило. Після цієї розмови з ОСОБА_6 ОСОБА_5 до цієї теми не повертався, та ОСОБА_6 її також не підіймав. В цей час в офісному приміщенні знаходився помічник ОСОБА_6 . ОСОБА_38 . 02.12.2016 р., в першій половині дня, до робочого кабінету адвоката ОСОБА_6 зайшов незнайомий ОСОБА_5 чоловік, якого адвокат ОСОБА_6 називав на ім`я ОСОБА_39 . ОСОБА_39 був середнього зросту, віком до 50 років, був одягнений у джинси та шкіряну куртку з міховим ворітником, чорні чоботи. Бесіда між адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_40 була нетривалою. Адвокат ОСОБА_6 був задоволений зустріччю з ОСОБА_40 , та повідомив, що копії документів по справі ОСОБА_41 вдасться отримати без оформлення адвокатського запиту. Про які документи йшла мова ОСОБА_5 не було відомо, однак він зрозумів, що йдеться про первинну документацію на квартиру ОСОБА_20 . Однак 05.12.2016 р. ОСОБА_6 пожалівся ОСОБА_5 , що ним вже побудована обґрунтована правова позиція, здійснене відвідування Малиновського ВП в м. Одесі, зібраний великий обсяг додаткових документів, що підтверджують добросовісність ОСОБА_20 , як набувача квартири, а гонорар від неї ще так і не отриманий, договір не підписаний, ОСОБА_20 уповноважила його тільки усно, що заважає йому використовувати надані йому законом права та повноваження адвоката в повному обсязі, хоча адвокатське досьє та ордер вже сформовані та готові до підписання з боку ОСОБА_20 , однак вона всіляко уникає цього, що наводить його на «різні нехороші думки». 08.12.2016 р. близько 18.00 ОСОБА_6 забрав мене з магазину «Фоззі», що розташований на вул. Балківській, де я купляв продукти для сім`ї з метою допомогти підвезти мене з валізами до офісу, у зв`язку з тим, що мій автомобіль на той момент перебував у технічно несправному стані після ДТП. На під`їзді до офісу ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 пізніше підвезти його до Пересипського мосту, де він зможе зручно сісти на маршрутне таксі до селища Котовського, при цьому додав, що в офісі його вже близько години чекає його клієнт ОСОБА_20 , з якою йому необхідно поспілкуватися, однак в офіс він заходити не збирається, тому що спілкування може затягнутися, вирішивши поспілкуватися з нею в машині, запропонувавши при цьому у вигляді вибачення підвезти її до необхідного їй місця. Коли ОСОБА_20 сіла в машину адвоката ОСОБА_6 , вона виглядала одночасно розгубленою, агресивною та схвильованою. ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_20 підвезти її додому, на що вона погодилась та попросила підвезти її в район 1-ої ст. Люстдорфської дороги. Зі змісту бесіди ОСОБА_6 та ОСОБА_20 , що відбувалась у машині, було зрозуміло, що ОСОБА_6 очікував під час зустрічі отримати свій гонорар за виконану роботу. Однак ОСОБА_20 зазначила, що у неї є в наявності тільки 500 доларів США, що пригнітило ОСОБА_6 , тому що, вона в цей день обіцяла передати йому всю раніше обумовлену суму. ОСОБА_20 посилалась на скрутне фінансове становище, при цьому поводила себе дещо дивно: ставила компрометуючі та уточнюючі питання, пов`язані з тим чи дійсно ОСОБА_6 зможе їй допомогти, проявляючи то агресію, то, навпаки, починаючи плакати. Поведінка ОСОБА_20 об`єктивно була схожа на намагання штучно створити якісь обставини, та зафіксувати це, про що неодноразово зауважував ОСОБА_6 в розмові з ОСОБА_20 . При цьому ОСОБА_20 зазначила, що їй необхідно забрати дитину у родичів та отримати у них кошти. При цьому за показами ОСОБА_5 , коли ОСОБА_20 вийшла з машини та зайшла до будинку в районі 1-ої ст. Люстдорфської дороги, він майже одразу також вийшов з машини та попрямував до магазину з метою купити цигарок. Коли ОСОБА_5 повернувся до машини, ОСОБА_6 був засмучений та пожалівся мені, що його знову обманули, гонорар він не отримав, а ОСОБА_20 не відповідає на телефон. 09.12.2016 р. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_42 у його автомобілі (автомобіль ОСОБА_5 ще перебував у несправному стані) направлялись до Національної юридичної академії (м. Одеса, вул. Піонерська, 2) для прийняття участі у семінарі з підвищення кваліфікації адвоката, що проводився КДКА Одеської області в приміщенні ОНЮА та був призначений на 14:00 год. Слідуючи до ОНЮА, ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_20 та повідомив їй, що він закінчив роботу, та готовий передати їй документи з результатами роботи та отримати від неї гонорар у розмірі, який був узгоджений сторонами раніше - 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США. В телефонній розмові, вони домовились про зустріч о 13:00 годин в районі 1-ої станції Люстдорфської дороги. По дорозі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , що він сьогодні зранку забрав висновок з Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, та наразі йому пощастило - не має необхідності в подальшому боротися за правоту ОСОБА_20 , поліціанти прийняли законне рішення, з чим ОСОБА_5 його і привітав. Надалі, близько 13.00 вони під`їхали в район 1-ої ст. Люстдорфської дороги, де ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_20 , та передав їй документи, після чого ОСОБА_20 передала йому грошові кошти в якості гонорару у сумі 3200 доларів США та 8000 грн. В ході бесіди з ОСОБА_20 наполягав на необхідність зустрітись для підписання договору про надання правової допомоги з боку ОСОБА_20 , проект якого був підготовлений ним ще після першої зустрічі з ОСОБА_20 01.12.2016, та знаходився в робочому офісі. При цьому ОСОБА_20 всіляко уникала підписання цього договору. Приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 співробітниками прокуратури Одеської області та УВБ в Одеській області ДВБ НП України було затримано на розі Адміральского проспекту та Фонтанської дорозі в м. Одесі, де під час затримання їм наносили удари в область голови, ніг та інших частин тіла. Затримання відбувалось в рамках кримінального провадження №42016160000001017 від 05.12.2016 р., яке було внесено та розслідувалось другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області на підставі заяви ОСОБА_20 від 05.12.2016. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. ОСОБА_5 в показах звернув увагу, що в процесі всіх вищезазначених бесід ОСОБА_20 користувалась належним їй мобільним телефоном (приймала дзвінки та здійснювала дзвінки), що підтверджує той факт, що запис на телефон не здійснювався (телефони всіх марок так влаштовані, що диктофон при прийнятті дзвінку припиняє запис). Вважає за необхідне звернути окрему увагу, що на кожній із зазначених зустрічей (бесід) ОСОБА_20 в руках тримала невелику жіночу строгу сумочку марки, яка за кольором (рожеві написи на темному фоні) аж ніяк не співпадала з одягом ОСОБА_20 (спортивного стилю), та постійно направляла її боком, на якій був невеликий отвір, в бік облич співрозмовників. В ході бесід ОСОБА_20 поводила себе знервовано, підбираючи слова, намагалась багато не говорити, більше ставила питання компрометуючого характеру. Додатково ОСОБА_5 зазначив, що в процесі ознайомлення з великою кількістю процесуальних документів, стороною обвинувачення зазначалися обставини, що не мали місця, та хибні необґрунтовані висновки, а саме: Громадська організація «СББЕЗКУ» була створена з метою прикриття спільної незаконної діяльності. Це твердження є хибним, нічим не підтвердженим та необґрунтованим, та, на думку ОСОБА_5 , зазначається стороною обвинувачення з метою штучної дискредитації громадської діяльності ГО «СББЕЗКУ», її членів, в т.ч. і його. За твердженням сторони обвинувачення, за раніше розробленого плану ОСОБА_5 було залучено, як особу, якій відведена роль фахівця у галузі цивільного та господарського права з метою створення для ОСОБА_20 штучних обставин та впевненості останньої про наявність порушення законів України, для вирішення яких останні повинні передавати незаконну грошову винагороду, в тому числі для співробітників правоохоронних органів Одеської області. Такий висновок сторони обвинувачення за твердженням ОСОБА_5 є припущенням, зробленим в результаті перекручування фактичних обставин. За таких умов будь-якого адвоката, який зазначає про можливі негативні наслідки своєму клієнту при наданні консультації можна звинуватити у скоєнні кримінального правопорушення. Виникають обґрунтовані сумніви у неупередженості сторони обвинувачення. Сторона обвинувачення зазначає про спільний злочинний намір ОСОБА_7 з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_5 стверджує, що до затримання не був навіть знайомий з ОСОБА_7 , чув про нього, як про оперуповноваженого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, однак особисто знайомий не був, ніколи з ним не зустрічався, телефону чи інших контактів не мав. Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було достеменно відомо про те, що ОСОБА_7 не був відповідальною особою по розгляду матеріалів за заявою ОСОБА_22 . При цьому відповідно до показів ОСОБА_5 йому взагалі нічого не було відомо ні про Калініна, ні про матеріали, ні про відповідальну особу з їх розгляду. Поверхневу інформацію щодо зазначених проблемних обставин він отримав тільки після спілкування з ОСОБА_20 , коли приймав участь у наданні їй первинної консультації. Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було відомо, що рішення по матеріалах ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 , 05.12.2016 р. вже було списано висновком. Відповідно до показів ОСОБА_5 йому взагалі нічого не було відомо про те, де і хто розглядає матеріали зазначеного ЖЄО, як і про те, яке рішення по ним і коли було прийнято. Крім цього, як йому стало відомо, ОСОБА_6 дізнався про існування висновку тільки 08.12.2016 р. Сторона обвинувачення стверджує, що відповідно до узгодженого злочинного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_5 09.12.2016 р. о 12.00 прибули до робочого кабінету ОСОБА_7 та отримали копію висновку ЖЄО №30753. Це твердження щодо присутності ОСОБА_5 в Малиновському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області є хибним, що обурює. ОСОБА_5 стверджує, що зранку 09.12.2016 р. до 12.30 він знаходився на своєму робочому місці, що підтверджують його колеги, трафіки його мобільного телефону та камери спостереження Малиновського ВП в м. Одесі, де ОСОБА_6 заходить та виходить з відділу поліції за відсутності ОСОБА_5 .
		 
		2.4. Потерпіла ОСОБА_20 під час судового розгляду показала суду, 
		05.09.2016 р. ОСОБА_20 придбала квартиру АДРЕСА_6 . Пошук квартири та супровід правочину здійснювало агентство «Юго-Запад», який самий ріелтор, його телефон, чи був з агентством договір не пам`ятає. У листопаді 2016 р. ОСОБА_43 прийшла до дільниці №1 ЖКС «Черьомушки» та попросила переоформити на неї особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА_5 . Співробітник дільниці №1 ЖКС «Черьомушки» повідомила ОСОБА_20 , що квартира є проблемною, так як невідома доля попереднього власника, та повідомила про візит ОСОБА_20 начальнику дільниці, який продовжив спілкування з ОСОБА_20 . Через деякий час ОСОБА_20 принесла ксерокопії документів, погасила заборгованість по квартплаті і написала заяву про переоформлення особового рахунку на її ім`я, що і було зроблено. Пізніше у листопаді 2016 р. до квартири АДРЕСА_6 прийшов співробітник Малиновського відділу поліції ОСОБА_17 . ОСОБА_20 вдома не було, ОСОБА_17 зустрів батько ОСОБА_20 , який зателефонував ОСОБА_20 та передав слухавку ОСОБА_17 , який попрохав ОСОБА_44 прибути до відділу поліції, у зв`язку з тим, що місцезнаходження попереднього власника не вдається встановити. 28.11.2016 р. ОСОБА_20 за викликом ОСОБА_17 прибула до Малиновського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23-в, де в кабінеті №117 зустрілась з ОСОБА_17 . В кабінеті також перебував ОСОБА_7 ОСОБА_17 та ОСОБА_7 пояснили ОСОБА_20 , що квартира, яка, згідно договору купівлі продажу №1017 від 05.09.2016 р. до цього ймовірно придбана шахрайським шляхом. При цьому ОСОБА_7 повідомив, що під час оформлення квартири була використана підроблена довідка форми №1. Наступного дня, а саме 29.11.2016 р., ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_20 та запитав, коли остання може надати йому документи щодо придбання зазначеної квартири, мотивуючи це тим, що вказані документи необхідні для справи щодо зникнення попереднього власника. У той же день, ОСОБА_20 біля 18.00 год., прибула до Малиновського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, де зустрілась з ОСОБА_17 . В кабінеті також перебував ОСОБА_7 . Під час розмови останній повідомив ОСОБА_20 , що деякі документи, які стосуються права власності та користування квартирою АДРЕСА_6 , мають ознаки підроблення та в разі підтвердження в подальшому на зазначену квартиру може бути накладено арешт, а квартира може бути передана на баланс Одеської міської ради. ОСОБА_20 запитала ОСОБА_17 та ОСОБА_7 яким чином можна вирішити це питання. ОСОБА_7 порекомендував звернутися до адвоката. ОСОБА_20 повідомила, що у неї немає знайомого адвоката, та запитала про адвоката у ОСОБА_7 та ОСОБА_17 ОСОБА_7 порекомендував звернутися до адвоката ОСОБА_6 та отримавши його телефон у інших співробітників поліції  передав його ОСОБА_20 ОСОБА_20 зателефонувала адвокату ОСОБА_6 та домовилась з останнім про зустріч наступного дня, тобто 01.12.2016 р. 01.12.2016 р. ОСОБА_20 приблизно о 18.00 прибула до офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де зустрілась з адвокатом ОСОБА_6 . Під час розмови ОСОБА_6 в приміщенні офісу запропонував ОСОБА_20 надати документи на квартиру адвокату ОСОБА_5 , якого він відрекомендував, як фахівця у сфері цивільного та господарського законодавства України. ОСОБА_5 , ознайомившись з наданими ОСОБА_20 документами у її присутності, повідомив про те, що під час придбання ОСОБА_20 вищевказаної квартири в її діях будь-яких порушень не виявлено, однак до колишніх власників наявні сумніви щодо законності права набуття власності, що у подальшому під час перевірки правоохоронними органами, може призвести до внесення відомостей до ЄРДР, та в подальшому накладення арешту на квартиру. У свою чергу ОСОБА_6 повідомив, що готовий надати правову допомогу, та заявив розмір гонорару у сумі 4000 доларів США. ОСОБА_20 заявила, що буде збирати кошти та пішла. У подальшому ОСОБА_20 домовилась про зустріч з ОСОБА_6 08.12.2016 р. 08.12.2016 р. о 18.30 ОСОБА_20 прибула до офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , де прочекала ОСОБА_6 близько години, перебуваючи в офісі у кабінеті помічника. ОСОБА_6 в офісі не було. Коли ОСОБА_6 приїхав, то запропонував ОСОБА_20 підвезти її додому та поспілкуватися по дорозі. На пасажирському сидінні при цьому перебував ОСОБА_5 . В ході спілкування ОСОБА_20 повідомила ОСОБА_6 про те, що у неї є тимчасові труднощі з приводу збору всієї суми грошових коштів, яка була зазначена ОСОБА_6 у вигляді 4000 (чотирьох) тисяч доларів США, а є тільки 500 доларів США. ОСОБА_6 відмовлявся приступати до роботи без отримання грошових коштів у повному розмірі. ОСОБА_20 повідомила, що їй необхідний час для збору коштів та домовилась про зустріч наступного дня. 09.12.2016 р. ОСОБА_20 зустрілась на розі вулиць Малиновського та Космонавтів біля будинку №58 в м. Одесі в салоні автомобілю марки «Лексус RX-330», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ОСОБА_6 . При цьому на пасажирському сидінні перебував ОСОБА_5 . В ході розмови ОСОБА_6 передав ОСОБА_20 копію висновку про списання матеріалів ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 та повідомив, що ним виконана робота за домовленістю, за що ОСОБА_20 передала ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті) доларів США, та 8000 (вісім тисяч) грн. Крім цього, ОСОБА_20 повідомила, що ще перед зверненням до правоохоронних органів, тобто перед внесенням відомостей до ЄРДР спілкувалась за телефоном та декілька разів зустрічалась з оперуповноваженим ДВБ ОСОБА_45 , який в подальшому забезпечував оперативний супровід в рамках цього кримінального провадження, ще до зустрічі з адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_20 пояснила, що до 05.12.2016 р. зустрічалась з ОСОБА_46 , передавала йому телефонний апарат, за допомогою якого здійснювала ініціативний запис зустрічі з адвокатами від 01.12.2016 р. Після цього вона зустрічалась з оперуповноваженим ОСОБА_46 у його автомобілі біля роботи ОСОБА_20 , де ОСОБА_20 під диктовку працівника поліції ОСОБА_47 оформила заяву про скоєння кримінального правопорушення щодо вимагання у неї неправомірної вимоги з боку працівника поліції та двох громадських діячів. До заяви було залучено диск з ініціативним записом зустрічі з адвокатами, які попередньо був підготовлений оперуповноваженим ОСОБА_46 (дані перенесені з телефону на диск). Заяву ОСОБА_20 передала оперуповноваженому ОСОБА_48 в його автомобілі та повернулась на роботу. До слідчого з заявою не зверталась. 
		 
		2.5.Свідок ОСОБА_18  під час судового розгляду показав суду, що працює моряком. В період 2003-2006 рр., мешкаючи в районі ОСОБА_49 , він познайомився з ОСОБА_50 , з яким підтримував приятельські відношення. У лютому 2016 р. ОСОБА_18 випадково зустрів ОСОБА_51 на житловому масиві Черьомушки. В ході бесіди ОСОБА_23 повідомив ОСОБА_22 , що не планує продавати свою квартиру. Приблизно в листопаді 2016 р. ОСОБА_18 після курсів англійської мови зустрів свої знайому ОСОБА_52 , яка повідомила, що давно не бачила ОСОБА_53 . За показами ОСОБА_18 він по пам`яті знайшов будинок та квартиру ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_5 . Через декілька днів ОСОБА_18 знову був на курсах іноземної мови, після чого відвідав ОСОБА_54 відділ поліції та написав заяву з проханням встановити місцезнаходження його знайомого  ОСОБА_19 та встановити власника його квартири. Після цього його до поліції ніхто не викликав. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.6.Свідок ОСОБА_55  під час судового розгляду показала суду, що з лютого 2013 р. працює на посаді бухгалтера дільниці №1 ЖКС «Черьомушки», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 68. Приблизно на початку літа 2016 р. до неї підійшов начальник дільниці ОСОБА_56 та повідомив, що до нього приходив співробітник поліції, який поінформував, що квартира за адресою АДРЕСА_5 є проблемною, з огляду на це ОСОБА_57 було заборонено видавати будь-які довідки, а якщо хтось буде звертатись  передати начальнику дільниці ОСОБА_58 , який повідомить про це міліціонеру. Крім цього, ОСОБА_59 показала, що приблизно у вересні 2016 р. на дільницю прийшли два чоловіки, які бажали переоформити особовий рахунок та отримати довідку форми №1. Будучи поінформованою, ОСОБА_59 відмовила у видачі документів. Отримавши відмову, чоловіки вчинили скандал, однак пізніше пішли. Також свідок ОСОБА_59 показала, що у листопаді 2016 р. на дільницю №1 ЖКС «Черьомушки» прийшла жінка, яка просила переоформити на неї особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА_5 . ОСОБА_59 повідомила жінці, що квартира є проблемною, так як невідома доля попереднього власника, та повідомила начальнику дільниці ОСОБА_58 , який продовжив спілкування з жінкою. Через деякий час ця жінка принесла ксерокопії документів, погасила заборгованість по квартплаті і написала заяву про переоформлення особового рахунку на її ім`я, що і було зроблено. З ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_59 не знайома. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.7.Свідок ОСОБА_56  під час судового розгляду показав суду, що працює на посаді начальника дільниці №1 ЖКС «Черьомушки». У функціональні обов`язки входить організація роботи закладу за основними напрямами у сфері житлового господарства і обслуговування. На початку літа 2016 р. на дільницю прийшов співробітник Малиновського відділу поліції на ім`я ОСОБА_60 та повідомив, що власника квартири за адресою АДРЕСА_5 знайшли мертвим у с. Дачне, за цим фактом зареєстроване кримінальне провадження, підозрює, що власника могли вбити через квартиру, та попросив одразу повідомити, якщо хтось прийде переоформлювати особовий рахунок чи отримати довідку. За показами свідка приблизно у вересні 2016 р. до ОСОБА_61 звернувся чоловік з проханням видати йому довідку №1 та переоформити особовий рахунок. При цьому показав договір купівлі-продажу на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_62 відмовив чоловіку у наданні документів з огляду на необхідність перевірити інформацію щодо попереднього власника, після чого одразу зателефонував співробітнику поліції ОСОБА_63 та спитав його, що робити, однак конкретної відповіді не отримав. При цьому ОСОБА_60 сказав, що у разі, якщо хтось ще прийде, повідомити його. Також свідок показав, що у листопаді 2016 р. на дільницю №1 ЖКС «Черьомушки» прийшла жінка, яка просила переоформити на неї особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА_5 . При цьому показала договір купівлі-продажу квартири. Крім цього, у неї з собою була копія довідки форми №1 на цю квартиру, яка не підписувалась ОСОБА_64 . Після цього ОСОБА_62 зателефонував до юридичного відділу ЖКС, де отримав відповідь, що підстав для відмови у переоформленні особового рахунку немає, у зв`язку з чим особовий рахунок був переоформлений на жінку. З ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ОСОБА_62 не знайомий. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.8.Свідок ОСОБА_17  під час судового розгляду показав, що перебував на посаді оперуповноваженого ВКП Малиновського відділу поліції з жовтня 2016 р. Його робочий кабінет №117 розташований на першому поверсі. Весь час разом з ним в кабінеті працював оперуповноважений ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_17 постійно радився по роботі, як зі старшим за званням та більшим опитом. В провадженні ОСОБА_17 за розписом керівництва перебували матеріали ЖЄО №30753 за зверненням ОСОБА_18 щодо не встановлення місця проживання його знайомого ОСОБА_19 , який проживав за адресою: АДРЕСА_5 . В ході розгляду матеріалів ЖЄО ОСОБА_17 була проведена перевірка: здійснено вихід до кв. АДРЕСА_9 , де було встановлено чоловіка, який вказав, що квартира належить його доньці. ОСОБА_17 попросив чоловіка зателефонувати дочці з метою впевнитись, що зазначена квартира належить їй. У ході спілкування телефоном я попросив щоб вона принесла копії документів на квартиру до Малиновського відділу поліції, однак вона у грубій формі відмовила мені, після чого ОСОБА_17 залишив свій номер телефону та пішов. У Малиновському відділі поліції ОСОБА_17 розповів ОСОБА_7 , що він не може належним чином розглянути матеріали ЖЄО у зв`язку з відмовою власниці квартири прибути до відділу поліції та надати документи. Пізніше ОСОБА_17 зателефонувала власниця квартири, та спитала які документи необхідно надати. ОСОБА_17 уточнив перелік документів у ОСОБА_7 , однак ОСОБА_17 не міг його запам`ятати та передав слухавку ОСОБА_7 , який назвав перелік необхідних для надання документів та закінчив діалог. Через декілька днів на мобільний телефон ОСОБА_17 зателефонував чоловік, який представився братом ОСОБА_20 та став погрожувати, що буде звертатися до УВБ із заявою на дії ОСОБА_17 28-29 листопада 2016 р. до робочого кабінету ОСОБА_17 , де також перебував ОСОБА_7 , прибула ОСОБА_20 , яка сіла біля ОСОБА_17 навпроти ОСОБА_7 щоб вільно спілкуватись з останнім. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_20 , що колишнього власника квартири знайшли мертвим. Як показав свідок ОСОБА_17 05.12.2016 р. адвокат ОСОБА_6 зайшов до кабінету №117, та в усній бесіді заявив, що він є представником ОСОБА_20 , заявив правову позицію в рамках матеріалів, зареєстрованих в ЖЄО №30753 від 16.11.2016 р. за заявою ОСОБА_18 щодо добросовісності ОСОБА_20 , як набувача квартири за адресою: АДРЕСА_5 , наполягаючи на тому, що інакше дії правоохоронців будуть такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України та порушать законні інтереси власника ОСОБА_20 . Крім цього, повідомив йому, що відсутні будь-які підстави для внесення відомостей до ЄРДР, та надав на підтвердження своїх повноважень ордер та копію свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності. Того ж дня, пересвідчившись, що смерть колишнього власника квартири за даними «Армор» не є кримінальною, а документи на квартиру в наявності у ОСОБА_20 в повному обсязі, ОСОБА_17 списав матеріали висновком, та відніс його керівництву на погодження. Зранку 09.12.2016 р. адвокат ОСОБА_6 заїхав до Малиновського відділу поліції, та забрав належним чином оформлену копію висновку, що передбачав ОСОБА_20 , як належного добросовісного набувача та відсутність в її діях будь-якого складу кримінального правопорушення. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.9. Свідок ОСОБА_65 під час судового розгляду показав, що в органах поліції працював з 23.11.2003 р. На посаді начальника Малиновського відділу поліції - з 15.11.2016 р. В Малиновському відділі поліції на посаді оперуповноваженого на лінії шахрайства до 16.11.2016 р. працював ОСОБА_7 . Також з ним на цьому напрямку працював оперуповноважений ОСОБА_17 , робочий кабінет якого був разом з ОСОБА_7 . Заява ОСОБА_18 була розписана заступником начальника  начальником кримінальної поліції ОСОБА_66 на заступника начальника відділу кримінальної поліції ОСОБА_67 (ЖЄО №30753). Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.10. Свідок ОСОБА_68 під час судового розгляду показав, що працює заступником начальника кримінальної поліції Малиновського відділу поліції з 15.11.2016 р. У відділі кримінальної поліції Малиновського відділу поліції на посаді оперуповноваженого на лінії шахрайства працював ОСОБА_7 . Також з ним на цьому напрямку працював оперуповноважений ОСОБА_17 , робочий кабінет якого був разом з ОСОБА_7 . Висновок по матеріалам ЖЄО погоджувався ОСОБА_69 в графі «погоджено», у зв`язку з тим, що ОСОБА_17 не встановив ознак складу злочину. ОСОБА_17 чи ОСОБА_7 до ОСОБА_70 з проханням розписати заяву ОСОБА_18 на них не звертались. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.11. Свідок ОСОБА_71 під час судового розгляду показала, що працювала в органах поліції на посаді інспектора з 07.11.2015 р. В її функціональні обов`язки входило патрулювання відповідної ділянки и відпрацювання викликів, які поступають на спецлінію «102». 09.12.2016 р. ОСОБА_72 перебувала в складі екіпажу «Благо-351» разом з колегою ОСОБА_73 . Перебуваючи на чергуванні вони отримали виклик по спецлінії «102» про те, що на АДРЕСА_10 невідомі особи в масках і зі зброєю блокували автомобіль та достають з нього водія. По прибуттю на місце було встановлено, що відбувається затримання осіб співробітниками УВБ та прокуратури. Ця інформація була передана до чергової частини управління патрульної поліції, а також до чергової частини Шевченківського відділу поліції. Протокол про адмінправопорушення не складався. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.12. Свідок ОСОБА_74 під час судового розгляду показав, що працював в органах поліції на посаді інспектора з 07.11.2015 р. В його функціональні обов`язки входило патрулювання відповідної ділянки и відпрацювання викликів, які поступають на спецлінію «102». 09.12.2016 р. ОСОБА_75 перебував в складі екіпажу «Благо-351» разом з колегою ОСОБА_76 .. Перебуваючи на чергуванні вони отримали виклик по спецлінії «102» про те, що на АДРЕСА_10 невідомі особи в масках і зі зброєю блокували автомобіль та достають з нього водія. По прибуттю на місце було встановлено, що відбувається затримання осіб співробітниками УВБ та прокуратури. Ця інформація була передана до чергової частини управління патрульної поліції, а також до чергової частини Шевченківського відділу поліції. Протокол про адмінправопорушення не складався. Крім цього, з боку співробітників УВБ на місці події була поставлена задача знайти понятих для участі у слідчих діях. Біля кафе «Макдональдс» ОСОБА_77 було запрошено до участі у слідчих в якості понятого ОСОБА_78 , що проходив повз. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.13.Свідок ОСОБА_79  під час судового розгляду показав, що був першого разу запрошений до участі у слідчих діях біля кафе Макдональдс (5-та ст. В.Фонтану) співробітником патрульної поліції. Участь при помітці грошових коштів у слідчому управлінні за адресою: м. Одеса, вул. С. Ріхтера, 2а не приймав. За результатами проведення слідчих дій на 5-та ст. В.Фонтану підписував якісь документи, що надавав співробітник поліції чи прокуратури, які саме не пам`ятає, про що в них йшлося також не пам`ятає. Підтверджує наявність тілесних ушкоджень у затриманих осіб, а також пошкодження автомобіля «Lexus RX-330». Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.14. Свідок ОСОБА_80 до суду не з`явився, під час судового розгляду був оглянутий відеозапис, на якому ОСОБА_81 категорично відмовився від прибуття до суду, навіть за активним сприянням суду (9 ухвал про привід) на протязі більше, ніж 15 судових засідань, очевидно керується інструкціями іншої особи, вірогідно співробітника УВБ. Співробітники поліції, що виконували привід, не змогли доставити ОСОБА_78 до суду, у зв`язку з тим, що останній сів на землю, почав роздягатися, скаржитись на стан здоров`я, чим підтвердив вперте небажання бути допитаним під присягою у суді в якості свідка, поводив себе зухвало, погрожував співробітникам поліції. 
		 
		2.15. Свідок ОСОБА_82 під час судового розгляду показала, що у 2016 р. вона разом з чоловіком була затримана та звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. При затриманні отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому спини. В подальшому, після виходу зі слідчого ізолятора, почала здійснювати заходів щодо активізації розслідування кримінального провадження, де вона була потерпілою. Паралельно намагалась побудувати позицію захисту по справі, де вона була підозрюваною. В процесі оскарження дій співробітників поліції була направлена до слідчого відділу прокуратури Одеської області, де її перенаправили до слідчого ОСОБА_83 та ОСОБА_84 , як до «спеціалістів по адвокатам». В ході спілкування ОСОБА_85 поскаржилась слідчому ОСОБА_86 , що адвокат, що здійснює захист її чоловіка, просить за свої послуги 3000 доларів (зміна запобіжного заходу чоловіку), яких у неї на той момент не було. ОСОБА_87 заявив, що питання можна вирішити інакше, пожертвував адвокатом. При цьому ОСОБА_87 зобов`язався допомогти у звільненні з під варти її чоловіка. Після цього слідчий ОСОБА_87 познайомив ОСОБА_88 з оперуповноваженим УВБ ОСОБА_89 , який заявив, що адвокати  це звична справа. Для запевнення ОСОБА_90 у своїх силах ОСОБА_87 демонстрував на комп`ютері аудіозаписи та відеозаписи за участю адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , їх затримання, демонстрував зміст мобільного телефону ОСОБА_6 , програму для розблокування телефону та месенджерів. Слідчий ОСОБА_87 хвалився, що вирішили її питання (вказуючи на потерпілу), і питання з чоловіком ОСОБА_90 можна вирішити. Перебуваючи у скрутних життєвих обставинах, ОСОБА_85 була вимушена погодитись на пропозицію ОСОБА_83 спровокувати адвоката чоловіка до передачі нібито хабара судді через адвоката. В подальшому ОСОБА_87 та ОСОБА_91 інструктували ОСОБА_88 щодо бесіди з адвокатом з використанням спеціальних питань та споряджали спецзасобами звукозапису. Після першої зустрічі з адвокатом аудіозаписи не влаштували ОСОБА_83 та ОСОБА_92 , та вони продовжили інструктувати ОСОБА_88 щодо провокації адвоката, зокрема через передачу грошових коштів адвокату під виглядом хабаря. В подальшому ОСОБА_85 оформила заяву про вимагання з неї адвокатом хабара для передачі судді з метою змінити запобіжний захід її чоловіку будь-яким чином. В подальшому адвокат був затриманий, а згодом звільнений. Чоловік ОСОБА_90 при цьому був звільнений з-під варти. Коли ОСОБА_85 звернулась до слідчого ОСОБА_83 з запитанням що далі робити, слідчий ОСОБА_87 відповів, що ОСОБА_85 не мала підписувати договір з адвокатом, а з огляду на підписання ОСОБА_93 договору  слідчий ОСОБА_87 нічим допомогти не зможе. В подальшому ОСОБА_85 звернулась до прокуратури з заявою за ст. 370 КК України про провокацію злочину з боку ОСОБА_83 та ОСОБА_92 , які скористались її тяжкими життєвими обставинами. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.16. Свідок ОСОБА_94 під час судового розгляду показав, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність з 22.06.2012 р. на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2234 за адресою: АДРЕСА_11 . 09.12.2017 р. близько 14.45 був повідомлений з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області про призначення його адвокатом ОСОБА_6 та оформлення доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_6 , який відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманим. Інформація про затримання ОСОБА_6 до Центру надійшла від начальника другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_95 . Прибувши на місце затримання ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_96 до затриманого співробітниками прокуратури Одеської області допущено не було без наведення будь-яких підстав та обґрунтувань, чим було грубо порушено право ОСОБА_6 на захист, а ОСОБА_97 , як адвоката, на безперешкодне здійснення адвокатської діяльності. Після затримання на обличчі ОСОБА_6 були явно видимі сліди тілесних ушкоджень. При спілкуванні з ОСОБА_6 останній пояснив, що будь-якого кримінального правопорушення не скоював, затриманий нібито за отримання неправомірної вигоди, хоча насправді отримав гонорар від свого клієнта. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.17. Свідок ОСОБА_38 під час судового розгляду показав, що станом на 01.12.2016 р. був відповідальним секретарем ГО «СББЕЗКУ», та мав наміри здобути посаду помічника адвоката ОСОБА_6 , проходячи перевірку на відповідність цій посаді. В його обов`язки на той момент входили функції секретаря та діловода. Робоче місце знаходилось в робочому кабінеті адвоката ОСОБА_5 за столом напроти вхідної двері. Офіс був розміщений за адресою: АДРЕСА_7 . 01.12.2016 р. близько 18 год. до робочого кабінету адвоката ОСОБА_6 зайшла невідома до цього жінка, 30-35 років, була одягнена у спортивний зимовий одяг чорного кольору, при собі мала маленьку жіночу сумочку. Через декілька хвилин адвокат ОСОБА_6 покликав адвоката ОСОБА_5 до свого робочого кабінету та представив йому жінку, що прийшла. Вони втрьох про щось спілкувались на протязі близько 30-40 хвилин, про що конкретно ОСОБА_98 відомо не було. Після цього жінка вийшла з кабінету, попрощалась та пішла. По виходу жінки, адвокат ОСОБА_6 повідомив, що у нього з`явився новий клієнт  Лікар Діна, та попрохав ОСОБА_99 підготувати проект адвокатського досьє та договору про надання правових послуг від 01.12.2016 р. до кінця наступного дня, при цьому передав реквізити Лікар Д. Наступного дня, близько 11-12 год. до офісу та робочого кабінету адвоката ОСОБА_6 зайшов невідомий ОСОБА_98 чоловік, якого адвокат ОСОБА_6 називав на ім`я ОСОБА_39 . ОСОБА_39 був середнього зросту (близько 175 см), товстуватої статури, волосся чорне, пряме, зачіска «на бік» коротка, акуратна, був одягнений у темні джинси та дубльонку чорного кольору з міховим ворітником, лакові чорні туфлі. Бесіда між адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_40 відбувалася не більше 20 хвилин, після чого адвокат ОСОБА_6 провів ОСОБА_100 до дверей та попрощався. Повертаючись до свого робочого кабінету, було видно, що адвокат ОСОБА_6 був задоволений зустріччю з ОСОБА_40 , та повідомив вголос, що копії документів по ОСОБА_41 може і вдасться отримати за декілька днів, не оформлюючи адвокатського запиту. Про які документи йшлось мені не було відомо, однак із змісту та суті сказаного ОСОБА_101 прийшов до висновку, що це первинна документація на квартиру ОСОБА_41 , що необхідна була для побудови позиції захисту. Наступного разу він бачив ОСОБА_100 зранку (близько 11 год.) 05.12.2016 р., коли той приніс якісь документи та передав їх адвокату ОСОБА_6 , як стало пізніше відомо це були копії первинних документів на квартиру Лікар Д. Адвокат ОСОБА_6 при цьому декілька разів вголос нарікав на те, що Лікар ОСОБА_102 чомусь уникає підписання договору, та поводить себе невідповідно ситуації. Ввечері 08.12.2016 р. ОСОБА_101 знаходився на своєму робочому місці в офісі за адресою: АДРЕСА_7 . Близько 18 год. 30 хв. до офісу прийшла ОСОБА_20 , яка була схвильована, та шукала адвоката ОСОБА_6 , посилаючись на домовленість з ним про зустріч. ОСОБА_101 відповів, що ОСОБА_6 не має на місці, однак скоро має бути. ОСОБА_41 залишилась чекати адвоката ОСОБА_6 на дивані в робочому кабінеті адвоката ОСОБА_5 . Чекала близько години. При цьому поводила себе знервовано. Після цього ОСОБА_98 на телефон зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що він разом з адвокатом ОСОБА_6 під`їжджають до офісу, та що адвокат ОСОБА_6 просить ОСОБА_20 вийти до машини у зв`язку з нестачею часу. Наступного дня ОСОБА_98 стало відомо, що адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_5 було затримано співробітниками УВБ та прокуратури Одеської області за нібито скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного з клієнтом адвоката ОСОБА_6 - Лікар Діною. Приїхавши на місце затримання в районі кафе «Макдональдс» на Черняховського ОСОБА_101 побачив адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з видимими тілесними пошкодженнями на обличчі. Крім цього, на місці затримання вже перебував адвокат ОСОБА_15 , який був обурений тим, що його не допускають до затриманих, як адвоката. Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину.
		 
		2.18. Свідок ОСОБА_103 під час судового розгляду показала, що у 2016 р. займала посаду керівника ПОГ «Алеторія», що здійснює господарську діяльність у сфері надання малому бізнесу бухгалтерських послуг. Офіс ПОГ «Алеторія» фактично розміщується на першому поверсі двоповерхової офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_7 . На другому поверсі зазначеної офісної будівлі розміщуються кабінети адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , Адвокатського бюро «Слуцький та партнери». Робочий стіл ОСОБА_104 розміщений у кабінеті таким чином, що всіх, хто заходять з вулиці, вона бачить. 01 грудня 2016 р. близько 18 год. до офісу зайшла невідома жінка та попрямувала на другий поверх до адвокатів. Виглядала жінка невпевненою. Була одягнута у зимовий одяг (дуті куртка та штанці) чорного кольору, у руках при цьому тримала строгу жіночу сумочку, що взагалі не відповідала стилю її вбрання. Орієнтовно через 10-15 хвилин ОСОБА_105 закінчила роботу та поїхала додому. Наступного дня ОСОБА_105 спитала у ОСОБА_5 про жінку, що приходила після закінчення робочого дня, на що він відповів, що це прийшов новий клієнт до адвоката ОСОБА_6 , у неї якісь проблеми з придбанням квартири. 08.12.2016 р. близько 18 год. 30 хв. до офісу зайшла та сама жінка, що приходила 01.12.2016 р., та попрямувала на другий поверх до адвокатів. На той час адвокатів на робочому місці не було. В кабінеті лишався помічник адвоката ОСОБА_6 . ОСОБА_38 . Через 20 хвилин ОСОБА_105 закінчила роботу та поїхала додому. Жінка до того часу не виходила. 09.12.2016 р. близько 16.00 ОСОБА_106 стало відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були затримані нібито за отримання неправомірної вигоди. Цього ж дня близько 21.00 в офісі за адресою: АДРЕСА_7 був проведений незаконний обшук всіх приміщень, в яких розташовані: робочі місця адвокатів ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Адвокатське бюро «Слуцький та партнери», ПОГ «Алеторія», ТОВ «ПКБ». Зазначені покази взагалі не викривають обвинувачених у вчиненні буд-якого злочину. 
		3. Докази, які були надані стороною обвинувачення, досліджені під час судового провадження
		 
		Прокурор вважає, що вина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 доведена доказами, дослідженими під час судового розгляду: показаннями потерпілої; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), які проводились відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а саме: дорученням оперативному підрозділу (в порядку ст. 40 КПКУ) №17/1/2-5603т від 05.12.2016 р., постановою про проведення контролю за вчиненням злочину №15/5669т від 08.12.2016 р., постановою про використання заздалегідь ідентифікованих (помічних) засобів №15/5670т від 08.12.2016 р., дорученням оперативному підрозділу (в порядку ст. 36 КПКУ) №15/5671т від 08.12.2016 р., постановою про розсекречення матеріалів носіїв інформації №15/281т від 20.01.2017 р., постановою про розсекречення матеріалів №15/2154т від 11.05.2017 р., ухвалою Апеляційного суду Одеської області №7689т від 06.12.2016 р., №7688т від 06.12.2016 р., №7687т від 06.12.2016 р., протоколами за результатами проведення НСРД №№744т, 743т, 742т від 27.12.2016 р., оптичними носіями: карти пам`яті Мікро SDHC інв. №174т, 175т, 177т, 178т, 179т від 07.12.2016 р.; документами: заявою потерпілої ОСОБА_20 ; протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштівв від 09.12.2016 з додатком ксерокопіями грошових коштів (а.с. 75-95 т. 1); протоколом огляду грошових коштів, оптичним диском та флешнакопичувачем, доданими до протоколів; дорученням оперативному підрозділу від 06.12.2016 про виділення грошових коштів (а.с. 71, т.1); протоколом огляду телефону ОСОБА_6 з додатком фото таблицею (а.с. 155-182, т. 4), висновком компьютерно-технічної експертизи та іншими; речовими доказами: грошовими коштами, вилученими в автомобілі, яким користувався обвинувачений 
		ОСОБА_6 .Докази,на якіпосилається стороназахисту: 
		?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 20.04.2017 р. 
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2017 р. по справі № 522/7454/17. 
		?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.05.2017 р. 
		?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 18.05.2017 р. 
		?Копія роздруківки інформації про вхідні та вихідні телефонні з`єднання з абонентським номером НОМЕР_4 , а також телефонних трафіків з визначенням азимуту та адреси базової станції за період з 26.11.2016 по 09.12.2016 р. 
		 
		?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.05.2017 р. 
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 р. по справі № 522/8837/17.
		?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.06.2017 р.
		?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 20.06.2017 р.
		?Копія журналу вихідних та внутрішнього обігу документів УВБ в Одеській області ДВБ НП України за період з 05.12.2016 по 07.12.2016 р.
		 
		?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.05.2017 р.
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 р. по справі № 522/8837/17.
		?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.06.2017 р.
		?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 23.06.2017 р.
		?Копія книги обліку вхідної кореспонденції другого слідчого відділу прокуратури Одеської області за період з 05.12.2016 по 07.12.2016 р.
		 
		?Копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 26.06.2017 р.
		?Копія супровідного листа та ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2017 р. по справі № 522/23693/16-к.
		?Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.07.2017 р.
		?Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 14.07.2017 р. 
		?Копія журналу скарг громадян, що надійшли під час особистого прийому УВБ в Одеській області ДВБ НП України за період з 05.12.2016 по 07.12.2016 р.
		 
		?Копія адвокатського запиту до Ради адвокатів Одеської області вх. № 263/017-16 від 22.12.2016 р.
		?Копія відповіді з Ради адвокатів Одеської області від 28.12.2016 р. за № 585/0/9-16 з додатком.
		 
		?Копія адвокатського запиту до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 18.04.2017 р.
		?Копія відповіді регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 20.04.2017 р. за № 03-05/460 з додатком.
		 
		?Копія листа дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22.12.2016 р. за вих. № 829/0/9-16 з додатком.
		?Копія відповіді на лист до дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 29.12.2016 р. та копія письмових пояснень адвоката ОСОБА_6 
		?Копія супровідного листа з додатком копії рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 11.04.2017 р.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2017 р. по справі № 522/2088/17.
		?Копія скарги на незаконне проведення обшуку приміщень, до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2017 р.
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2017 р. по справі № 522/2209/17.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 р. по справі № 522/4233/17.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 р.
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2017 р. по справі № 522/4833/17.
		?Копія постанови про скасування постанови про відмову в задоволенні клопотання від 20.03.2017 р.
		?Копія відповіді слідчого від 20.04.17 та копія постанови про часткове задоволення клопотання від 23.03.2017 р.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2017 р. по справі № 522/5209/17.
		 
		?Копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України від 04.04.2017 р.
		 
		?Копія заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді до Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2017 р. про роз`яснення ухвали суду.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову в задоволенні клопотання до Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2017 р. по справі № 522/6636/17.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого до Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 р. та копія клопотання про залишення скарги без розгляду від 18.05.2017 р.
		 
		?Копія заяви про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 359 КК України до УСБУ в Одеській області від 19.04.2017 р.
		?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2017 р. по справі № 522/7830/17.
		?Копія відповіді УСБУ в Одеській області від 11.05.2017 р. за № 65/16/3013
		 
		?Копія заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України до прокуратури Одеської області від 08.02.2017 р. за вх. № 649.
		?Копія заяви про видачу витягу з ЄРДР до прокуратури Одеської області від 28.02.2017 р. за вх. № 1078.
		 
		?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 р. по справі № 522/4165/17.
		?Копія витягу з ЄРДР за № 42017160000000382 від 20.03.2017 р.
		 
		?Копія скарги щодо незаконного проведення стосовно адвоката негласних слідчих (розшукових) дій до УСБУ в Одеській області від 19.12.2016 р. за вх. № с-78.
		?Копія відповіді УСБУ в Одеській області від 02.01.2017 р. за вих. № 65/4/с-78/389.
		?Копія відповіді заступника прокурора Одеської області від 16.01.2017 р. за вих. № 15-4109-16.
		?Копія клопотання до апеляційного суду Одеської області від 22.12.2016 р. щодо недопущення фальсифікації співробітниками УВБ в Одеській області та прокуратури матеріалів кримінального провадження в частині заміни НСРД відносно адвокатів.
		?Копія відповіді апеляційного суду Одеської області від 26.12.2016 р. за вих. № 31129/16.
		 
		?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 р. по справі № 522/2086/17.
		?Копія заяви про видачу витягу з ЄРДР до прокуратури Одеської області від 09.02.2017 р. за вх. № 667.
		?Копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України до прокуратури Одеської області від 28.02.2017 р. за вх. № 1077.
		 
		?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 р. по справі № 522/4162/17.
		?Копія витягу з ЄРДР за № 42017160000000277 від 16.02.2017 р.
		 
		?Копія заяви про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_6 від 15.03.2017 р. за вх. № 1409.
		?Копія постанови про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_6 від 16.03.2017 р. по к/п № 42017160000000277 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р.
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у визнанні потерпілим до Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2017 р. по справі № 522/5428/17.
		 
		?Копія заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України до прокуратури Одеської області від 30.01.2017 р. за вх. № 459.
		?Копія скарги в порядку ст. 303 КПК України до Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2017 р.
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2017 р. по справі № 522/2155/17.
		?Копія витягу з ЄРДР за № 42017160000000276 від 16.02.2017 р.
		 
		?Копія клопотання про проведення судово-медичної експертизи від 23.03.2017 р. за вх. № 1618 по к/п № 42017160000000276 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р.
		?Копія постанови про відмову у задоволенні заявленого клопотання від 29.03.2017 р.
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого та постанову про відмову у задоволенні клопотання до Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2017 р.
		?Копія виклику прокурора до суду по справі № 522/6486/17
		?Копія супровідного листа та копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.04.2017 р. по справі № 522/6486/17.
		 
		?Копія клопотання про проведення необхідних слідчих дій по к/п № 42017160000000276 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р. від 11.04.2017 р. за вх. № 2017.
		 
		?Копія клопотання про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження по к/п № 42017160000000276 внесеному до ЄРДР 16.02.2017 р. від 12.04.2017 р. за вх. № 2045.
		?Копія матеріалів ЕО № 1674 від 17.01.2017 р. Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за заявою ОСОБА_6 
		?Копія матеріалів ЕО № 33221 від 12.12.2017 р. Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за фактом виявлення у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		?Копія матеріалів ЕО № 33955 від 20.12.2017 р. Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за фактом виявлення у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		?Копія матеріалів ЕО № 24877 від 09.12.2017 р. Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за повідомленням ОСОБА_107 
		?Копія адвокатського запиту до КУ Одеської міської станції швидкої медичної допомоги.
		?Копія відповіді на адвокатський запит від КУ Одеської міської станції швидкої медичної допомоги від 27.12.2016 р. за вих. №. 867 з додатком.
		?Копія адвокатського запиту до медичної компанії «Інто-сана».
		?Копія відповіді на адвокатський запит від медичної компанії «Інто-сана» від 29.12.2016 р. за вих. № 497 з додатками.
		?Копія адвокатського запиту до Ізолятору тимчасового тримання ГУНП в Одеської області.
		?Копія відповіді на адвокатський запит від ІТТ ГУНП в Одеській області від 11.01.2017 р. за вих. №. 27/676 з додатками.
		?Копія адвокатського запиту до Одеського слідчого ізолятора ОУВП № 21 УДПСУ.
		?Копія відповіді на адвокатський запит від Одеського слідчого ізолятора ОУВП № 21 УДПСУ від 26.01.2017 р. за вих. 5/12-1245.
		?Копія висновку № 1/17-Є експертного, автотоварознавчогодослідження з визначення матеріального збитку нанесеного власникові автомобіля LexusRX 330, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		?Копія заяви про видачу копії технічного запису судового засідання від 23.01.2017 р. до Приморського районного суду м. Одеси.
		?CDдиск з записом судового засідання від 12.12.2016 р. щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 
		?Копія заяви про видачу копії технічного запису судового засідання від 20.12.2016 р. до Апеляційного суду Одеської області.
		?CDдиск з записом судового засідання від 14.12.2016 р. щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого суді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 
		 
		?Копія положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів 
		?Копія журналу обліку ордерів адвоката ОСОБА_6 
		?Копія адвокатського досьє № 002 від 01.12.2016 р.
		 
		?Копія витягу (з ЄРДР) з кримінального провадження №42017160000000379 від 28.02.2017 р.
		?Копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України за вх. №1076 від 18.02.2017 р.
		?Скарга в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, ст. 13 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 р. про визнання бездіяльності (невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за )
		?Копія клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника від 07.03.2017 р.
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 р.
		?Копія супровідного листа до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 р. з відміткою про одержання 13.03.2017 р. прокуратурою Одеської області
		?Повідомлення за вих. №15-3376-17 від 28.03.2017 р. про виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду від 10.03.2017 р. про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України
		 
		?Скарга в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, ст. 13 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2017 р. про зобов`язання внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 382)
		?Копія клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника від 20.04.2017 р.
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2017 р. по справі №522/7090/17 про зобов`язання внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України
		?Копія повідомлення прокуратури Одеської області від 22.02.2017 р. за вих. № 15-4109-16 ОСОБА_6 про внесення до ЄРДР відомостей за ч. 1 ст. 367 КК України
		 
		?Адвокатський запит до командира батальйону особливого призначення ГУНП в Одеській області про залучення співробітників до затримання ОСОБА_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вх. №1аз від 20.01.2017 р.
		?Відповідь командира батальйону особливого призначення ГУНП в Одеській області адвокату ОСОБА_15 про залучення співробітників до затримання ОСОБА_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №23/48 від 25.01.2017 р.
		?Адвокатський запит адвоката ОСОБА_15 до начальника ГУНП в Одеській області про залучення КОРДУ від 20.12.2016 р. (вх. №56/АЗ від 20.01.2017 р.)
		?Відповідь ГУНП в Одеській області на адвокатський запит про залучення співробітників до затримання ОСОБА_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №23/48 від 25.01.2017 р. за вих. №8/34 від 25.01.2016 р.
		?Адвокатський запит адвоката ОСОБА_15 до Управління «Корпусу оперативно-раптової дії» поліції особливого призначення про залучення КОРДУ від 20.12.2016 р.
		?Відповідь Управління «Корпусу оперативно-раптової дії» поліції особливого призначення на адвокатський запит про залучення співробітників КОРД до затримання ОСОБА_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №23/48 від 25.01.2017 р. за вих. №8/49 від 06.02.2017 р.
		?Копія адвокатського запиту адвоката ОСОБА_15 до ДВБ НП України про залучення КОРДУ від 06.02.2016 р.
		?Відповідь ДВБ НП України на адвокатський запит адвоката ОСОБА_15 про залучення співробітників КОРД до затримання ОСОБА_6 , що мало місце 09.12.2016 р. за вих. №1/аз/42-11/04-2017 від 15.02.2017 р. від 25.01.2017 р. за вих. №8/49 від 06.02.2017 р.
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого від 01.03.2017 р. за вх. №11119 до прокуратури Одеської області
		?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 24.03.2017 р. за вих. № 15-4109-16
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого від 01.03.2017 р. за вх. №11120 до прокуратури Одеської області
		?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 24.03.2017 р. за вих. № 15-4109-16
		?Копія заяви до Консультативної ради при прокуратурі Одеської області від 16.02.2017 р.
		?Копія відповіді ГПУ від 28.04.2017 р. за вих. № 17/7-р
		?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 19.05.2017 р. за вих. №15-3377-17
		?Копія клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження від 01.06.2017 р.
		?Копія відповіді прокуратури Одеської області про відмову від задоволенні клопотання та копія постанови про відмову в задоволенні клопотання від 16.06.2017 р.
		?Копія заяви про відвід слідчого по к/п 4201716000000272 від 23.03.2017 р. до Приморського районного суду м. Одеси
		?Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2017 р. по справі №522/5637/17
		 
		?Копія адвокатського запиту до ОНДЕКЦ МВС України від 14.04.2017 р.
		?Копія відповіді на адвокатський запит ОНДЕКЦ МВС України від 18.04.2017 р. за вих. №19/116-7489
		?Копія адвокатського запиту до прокурора Одеської області від 16.05.2017 р. за вх. №2709
		?Копія відповіді на адвокатський запит від прокуратури Одеської області від 22.05.2017 р. за вих. №17/1/2-11501-17
		?Копія адвокатського запиту до ГУНП в Одеській області від 06.06.2017 р. за вх. №413/аз
		?Копія відповіді на адвокатський запит від ГУНП в Одеській області від 12.06.2017 р. за вих. №14/1-с-74/аз
		?Копія адвокатського запиту до НП України від 13.06.2017 р.
		?Відповідь НП України від 23.06.2017 р. за вих. № 116аз/29/5/01-2017
		 
		?Копія скарги на бездіяльність слідчого та відмову у задоволенні клопотання від 13.05.2017 р. до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси
		?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 19.06.2017 р. за вих. №15-4109-16
		?Копія скарги на прийняття рішення про завершення досудового розслідування від 27.06.2017 р. за вх. №3567 до органів прокуратури
		?Копія відповіді прокуратури Одеської області від 30.06.2017 р. за вих. №17/1/2-410916
		?Копія скарги на неправомірні дії слідчого від 03.07.2017 р. за вх. №3663 до прокуратури Одеської області
		?А також на документи, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
		Стороною захисту при судовому розгляду заявлено клопотання про визнання усіх доказів сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні недопустимими, проти чого заперечує прокурор.
		5. Висновки суду щодо клопотань сторін про недопустимість доказів , і мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення
		Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч.3ст. 62 Конституції Українивказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		a. Щодо підозри
		Обвинувачений ОСОБА_6 є адвокатом, повноваження якого посвідчені відповідно до свідоцтва № НОМЕР_5 , виданого 16.11.2016 Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення №52 від 16.11.2016 р., що визнається сторонами. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 є адвокатом, повноваження якого посвідчені відповідно до свідоцтва № НОМЕР_6 , виданого 16.11.2016 Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення №52 від 16.11.2016 р., що визнається сторонами.
		Стаття 131-2 Конституції Українивизначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується (ст. 59 Конституції Українина момент подій квітня 2016 року іст. 131-2 Конституції Українина час письмового повідомлення про підозру).
		Уст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; держава створює незалежні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
		Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 480 КПК Україниособливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно адвоката. Згідно п. 1 ч. 1ст. 481 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
		Аналогічна вимога закону міститься в п. 13 ч. 1ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що повідомлення про підозру адвоката може бути здійснено виключно прокурором області.
		10 грудня 2016 року виконуючим обов`язки прокурора Одеської області старшим радником юстиції ОСОБА_108 по даному кримінальному провадженню винесено та підписано письмове повідомлення про підозру адвокатам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 2 ст. 27 та ч. 3 ст.368 КК України(а.с. 1-5, 29-33, т.2).
		Цього ж дня повідомлення про підозру було вручено прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_8 за дорученням в.о. прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_37 адвокатам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 1-5, 29-33, т.2).
		Щодо процесу здійснення письмової підозри адвокату, суд погоджується із позицією п`яти суддів Великої палати Верховного суду, висловленої в спільній Окремій думці на постанову від 8 листопада 2018 року в справі № 800/536/17.
		Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють» (пункт 1 частини третьоїстатті 42 КПК) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
		Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
		Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Викладена в письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності в кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
		Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник отримують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначенихстаттею 42 КПК.
		Загальний порядок повідомлення про підозру передбаченийглавою 22 КПК, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Тож законодавець пов`язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру зсукупністюпроцесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру(стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).
		Наведені три статті не вичерпують зміст діяльності під час повідомлення особі про підозру, бо системне тлумачення нормКПКвказує також на те, що, крім названих дій, під час процесуальної діяльності, пов`язаної зі здійсненням повідомлення про підозру, слідчий та/або прокурор зобов`язані встановити точне місцезнаходження особи та саму особу, якій має бути вручено повідомлення про підозру; роз`яснити права підозрюваному, що є невід`ємним обов`язковим етапом процедури повідомлення про підозру. Причому на прохання підозрюваного після повідомлення про його права слідчий, прокурор зобов`язані детально роз`яснити кожне із вказаних прав (частини друга, третястатті 276 КПК).
		Варто зауважити, що право знати та розуміти, в чому особа підозрюється (обвинувачується), є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Так, стаття 6 § 3 a) вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну та фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Kamasinski (Камазінскі) проти Австрії, § 79; Pelissier і Sassi (Пеліс`є і Сассі) проти Франції [ВП], § 51). Стаття 6 § 3 a) Конвенції визнає за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього та на яких ґрунтується обвинувачення, але й про «характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 59; Penev (Пенєв) проти Болгарії, §§ 33 і 42). Обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, та він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію та не повідомляючи про це сторону захисту (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 65).
		За результатами аналізу правових нормКПКпотрібно розмежовувати: а) підозру як припущення про вчинення особою кримінально караного діяння; б) письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення; в) повідомлення про підозру як комплекс процесуальних дій, який включає в себе складання та вручення повідомлення про підозру, роз`яснення процесуальних прав підозрюваного, суті підозри, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому законодавець на нормативному рівні щодо процесуального порядку повідомлення про підозру вживає терміни «складання», «вручення» та «здійснення» повідомлення про підозру.
		Письмове повідомлення про підозру не може набути в процесуальному аспекті якості дійсності, реальності тільки внаслідок створення, складання та погодження його певними уповноваженими суб`єктами кримінального процесу. Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру».
		Відповідно достатті 277 КПКписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити, крім іншого, прізвище та посаду слідчого, прокурора, якийздійснюєповідомлення, та підпис слідчого, прокурора,який здійснивповідомлення.
		Проаналізувавши зміст цієї статті, можна зайвий раз переконатися у системному характері дій з повідомлення про підозру. Посада прокурора, який здійснює повідомлення, повинна бути зазначена у цьому процесуальному документі. Той прокурор, який склав повідомлення або його погодив, повинен довести процедуру повідомлення до логічного завершення - сповістити про своє обґрунтоване припущення про вчинення кримінального правопорушення певну особу.
		Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаютьсяглавою 37 КПК. Отже, уКПКзакріплений єдиний процесуальний прядок повідомлення про підозру будь-якій особі, проте існує категорія осіб, щодо яких процесуальна форма їх повідомлення про підозру ускладнюється, тобто запроваджуються додаткові, порівняно ізглавою 22 КПК, гарантії, що надаються державою.
		Правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї, а навпаки - мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, політичної репресії, примусового усунення від виконання своїх посадових або професійних обов`язків.
		Відповідно до гарантій незалежності адвоката, згідно п.1 ч.1ст. 481 КПК України, п. 13 ч. 1ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»письмове повідомлення про підозру адвокату мало бути здійснене прокурором області. Натомість, вручення підозри адвокату було передоручене, про що зазначено в тексті підозри.
		Що стосується можливості надання прокурором вищого рівня доручення іншому прокурору вручити адвокату повідомлення про підозру, то суд вважає наступне.
		Частина другастатті 19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Згідно з частиною другоюстатті 36 КПКпрокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшуковик) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеномуКПК. 
		Проте в цій статті унормовується процесуальне становище прокурора -процесуального керівника досудовим розслідуванням.
		Здійснення повідомлення про підозру особам, вказаним углаві 37 КПК(у тому числі й адвокату), не входить до кола повноважень прокурора, що не відповідає рівню прокурора області, і не може бути їм доручене в порядку пункту 4 частини другоїстатті 36 КПК.
		Враховуючи важливість акту повідомлення особі про підозру, а також беручи до уваги правило вирішення конкуренції загальної (п.4 ч.2ст. 36 КПК) та спеціальної норм (п. 3 ч.1ст. 481 КПК), керівник регіональної прокуратури не вправі давати доручення про здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату іншим службовим особам. Це виняткове повноваження прокурора області.
		Вищезазначені норми права є імперативними й абсолютно визначеними. Вони чітко і категорично вказують поведінку суб`єктів суспільних відносин і не підлягають розширеному тлумаченню. Таке врегулювання не залишає особі, яка застосовує ці норми, можливостей для розсуду, а їх неправильне тлумачення призвело до того, що письмове повідомлення про підозру адвокату у вчиненні кримінального правопорушення здійснено суб`єктом, який не передбаченийстаттею 481 КПК.
		Законодавець, наділяючи процесуальними повноваженнями керівника регіональної прокуратури щодо здійснення повідомлення про підозру адвокату, передбачив додаткові правові гарантії щодо притягнення до кримінальної відповідальності адвокатів.
		Підозрюваною особа стає з моменту вручення їй повідомлення про підозру. Повідомлення про підозру адвокату мав підписати і вручити саме прокурор області. Вручення повідомлення про підозру прокурором невідповідного рівня є врученням його неналежною (неуповноваженою) особою і не має своїм наслідком залучення адвоката до участі в кримінальному провадженні як підозрюваного. Це загальний принциповий підхід до реалізації підвищеного ступеня процесуальної гарантії від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності адвоката, адже виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
		Припис п. 1 ч. 1ст. 481 КПК Україниє додатковою гарантією незалежності адвокатів, їхньої професійної діяльності, оскільки забезпечує ефективне виконання ними функцій правничої допомоги шляхом установлення ускладненого порядку кримінального переслідування. Такий порядок передбачає запровадження додаткових заходів захисту від можливого використання незаконних методів, спрямованих на перешкоджання професійній діяльності адвокатів.
		Через недотримання стороною обвинувачення вимогст. 481 КПК Україниповідомлення про підозру адвокатам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було здійснено неповноважною особою.
		І це має правові наслідки - така особа не вважається притягнутою до кримінальної відповідальності. На що вказує і практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у пункті 46 рішення від 27 лютого 1980 року № 6903/75 у справіDeweer проти Бельгіїзазначається, що «для цілей частини першої статті 6 Конвенції «звинувачення» (charge) може бути визначене як офіційне повідомлення, надане індивіду компетентним суб`єктом про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».
		b. Щодо доказів, здобутих під час проведення НСРД
		Відповідно до п. 1. ч. 4ст. 258 КПК України,ст. 260 КПК Україниаудіо- і відео контроль особи є різновидами втручання у приватне спілкування.
		Ч. 1ст. 258 КПК Українипередбачене правило, за яким ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Проте, ч. 5 цієї статтіпередбачає, що втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителяз підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
		Аналогічні категорична норма міститься вЗаконі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону забороняє втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом.
		Тобто, сфері адвокатської діяльності відведене привілейоване місце у розумінні підвищених гарантій захисту від стороннього втручання. Така позиція є цілком обґрунтованою, якщо враховувати, що до тих гарантій, які має кожен адвокат як громадянин, додаються гарантії забезпечення його професійної діяльності щодо надання правової допомоги іншим особам та захисту прав, свобод і законних інтересів кожного, хто потребує такого захисту у межах встановлених юридичних процедур.
		Європейський суд з прав людини вказує, що в той час як стаття 8 захищає конфіденційність будь-якої «кореспонденції» між особами, вона передбачає посилений захист обміну інформацією між адвокатами та клієнтами. Це підтверджується фактом, що адвокати здійснюють у демократичному суспільстві основоположну місію - захист обвинувачених і підсудних. Зрозуміло, адвокат не може належно здійснювати цю основоположну місію, якщо він не може гарантувати тим, кого захищає, що їхнє спілкування залишиться конфіденційним (Michaud проти Франції, № 12323/11, § 118 таR.E. проти Великобританії, № 62498/11, § 131, 27 жовтня 2015).
		В преамбулі Рекомендацій № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам - членам про свободу професійної діяльності адвокатів (Ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 727-му засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року) вказано: «адвокат» означає особу, яка відповідно до національного законодавства кваліфікована та уповноважена захищати та діяти від імені своїх клієнтів, займатися юридичною практикою, з`являтися в офіційній якості в суді і консультувати та представляти своїх клієнтів у питаннях права. Згідно п.6 «Принцип І - Загальних принципів свободи професійної діяльності адвокатів» слід вжити всіх необхідних заходів для забезпечення додержання конфіденційності відносин між адвокатом і його клієнтом. Винятки з цього принципу можна дозволяти, лише якщо вони сумісні з принципом верховенства права.
		Таким чином, практика Європейського суду з прав людини у даному питанні категорична -передбачає посилений, привілейований захист обміну інформацією між адвокатами і клієнтами, а відповідно не допускає можливості державі втручатися у дану сферу відносин. Що відповідає і українському законодавству, яке забороняє втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом та на конституційному рівні гарантує адвокатам незалежність. Це означає, що навіть у випадку конфлікту між адвокатом та клієнтом держава не має права втручатись у спілкування та обмін інформацією між ними. Правоохоронним органом заборонено за допомогою адвоката отримувати конфіденційну інформацію щодо клієнта, аналогічно і від клієнта щодо адвоката. В силу прямої заборони втручання у приватне спілкування між адвокатом і підозрюваним, обвинуваченим (ч. 5ст. 258 КПК України), отримана інформація здобута всупереч процесуальному порядку і визнається судом недопустимим доказом.
		Проте, 06.12.2016 р. слідчий в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_109 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 звернувся з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) до Апеляційного суду Одеської області стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що є нібито тільки співробітниками ГО «СББЕЗКУ», навмисно не помічаючи то факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є адвокатами.
		І слідчому, і прокурору з обставин, які були повідомлені потерпілою ОСОБА_20 в заяві та додатку до неї, було достеменно відомо про те, що ОСОБА_20 звернулась до адвоката ОСОБА_6 за правовою допомогою. При цьому, в самому клопотанні слідчий зазначає «При цьому ОСОБА_7 запропонував звернутися до його знайомого захисника ОСОБА_6 ….», підтверджуючи тим самим, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_6 є адвокатом.
		Будучи обізнаним, що на адвоката розповсюджуються гарантії професійного захисту, передбачені ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені НСРД, слідчий та прокурор навмисно замовчують перед судом в клопотанні про надання дозволу на проведення НСРД про існування у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спеціального статусу адвоката з метою спрощення погодження з боку апеляційного суду.
		Також, під час проведення з ОСОБА_6 першочергових слідчих дій йому стало відомо, що співробітниками прокуратури Одеської області та УВБ в Одеській області ДВБ НП України, відносно адвоката ОСОБА_6 незаконно проводились негласні слідчі (розшукові) дії, які виразились у незаконному отриманні дозволу суддів апеляційного суду Одеської області на проведення НСРД в частині порядку узгодження клопотань на їх проведення (клопотання погоджені процесуальним керівником, а не прокурором Одеської області, як це вимагає п.3ч.1ст.23Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» - проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів, які можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя).
		За результатами направлення баготочисельних скарг наразі на даний момент за ухвалою слідчого судді внесені відомості до ЄРДР за №42017160000000277 від 16.02.2017 р. за ч. 2 ст. 397 КК України, що полягає у незаконному втручанні співробітниками правоохоронних органів в діяльність адвоката ОСОБА_6 .
		Стороною обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016160000001017 від 05.12.2016 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 364 КК України, в якості доказів надано протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контролю за особою від 27.12.2016 р. 
		Протокол не відповідає вимогам чинного законодавства в частині порядку отримання доказу, у зв`язку з чим останній визнається недопустимим доказом з наступних причин:
		Так, 06.12.2016 р. слідчий в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_109 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 звернувся з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) до Апеляційного суду Одеської області стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що є нібито тільки співробітниками ГО «СББЕЗКУ», навмисно не помічаючи то факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є адвокатами.
		І слідчому, і прокурору з обставин, які були повідомлені потерпілою ОСОБА_20 в заяві та додатку до неї, було достеменно відомо про те, що ОСОБА_20 звернулась до адвоката ОСОБА_6 за правовою допомогою. При цьому, в самому клопотанні слідчий зазначає «При цьому ОСОБА_7 запропонував звернутися до його знайомого захисника  ОСОБА_6 ….», підтверджуючи тим самим, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_6 є адвокатом.
		Будучи обізнаним, що на адвоката розповсюджуються гарантії професійного захисту, передбачені ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені НСРД, слідчий та прокурор навмисно замовчують перед судом в клопотанні про надання дозволу на проведення НСРД про існування у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спеціального статусу адвоката з метою спрощення погодження з боку апеляційного суду.
		Крім цього, прокурором ОСОБА_110 була винесена постанова про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом спеціального слідчого експерименту від 08.12.2016 р. При цьому у резулятивній частині прокурор ОСОБА_111 вказує ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як цивільних осіб, замовчуючи статус адвоката. Таким чином, вказана постанова повинна була виноситись прокурором області.
		Такого ж порушення припустився прокурор ОСОБА_111 при винесенні постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічних) засобів від 08.12.2016 р. стосовно адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Ст. 480 КПК України встановлено коло осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. До таких осіб поряд з іншими відносяться адвокати (п. 7 ч. 1 цієї статті).
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.
		Таким чином, прокурор ОСОБА_8 фактично перевищив свої повноваження, погоджуючи клопотання про надання дозволу на проведення НСРД відносно адвокатів, на що мав право тільки прокурор області.
		Положеннями п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України визначено повноваження прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
		Відповідно до п.п. 1.3, 6, 6.1 наказу Генеральної Прокуратури України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 19.12.2012 № 4гн визначено: прокурорам-процесуальним керівникам досудового розслідування забезпечити швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень. Прокурорам усіх рівнів уживати заходів до покращання якості досудового розслідування. При вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій ретельно перевіряти наявність відповідних підстав.
		Судом встановлено, що неналежне, всупереч вказаних вимог здійснення прокурором ОСОБА_8 процесуального керівництва та несвоєчасне встановлення особи ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , як адвокатів, як осіб, відносно яких планувалось проведення НСРД, призвело до порушення вимог статей 480 КПК України, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вищезазначених приписів наказу від 19.12.2012 № 4гн та прав адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , що потягло за собою незаконне проведення НСРД за клопотанням особи, яка не мала законного права на його подання, що є порушенням гарантії адвокатської діяльності.
		Згідно частин 1-3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 86, ч. 4, 7 ст. 223 КПК України, керуючись ст. 89 КПК України, суд визнає недопустимими доказами доручення, клопотання, постанови та протоколи, складені в рамках к/п №42016160000001017 від 05.12.2016 р., а саме:
		-клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №17/1/2-5594т від 06.12.2016 р.;
		-клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №17/1/2-5595т від 06.12.2016 р.;
		-клопотання про надання дозволу на проведення НСРД №17/1/2-5596т від 06.12.2016 р.;
		-доручення оперативному підрозділу (в порядку ст. 40 КПКУ) №17/1/2-5603т від 05.12.2016 р.;
		-постанову про проведення контролю за вчиненням злочину №15/5669т від 08.12.2016 р.;
		-постанову про використання заздалегідь ідентифікованих (помічних) засобів №15/5670т від 08.12.2016 р.;
		-доручення оперативному підрозділу (в порядку ст. 36 КПКУ) №15/5671т від 08.12.2016 р.;
		-постанову про розсекречення матеріалів носіїв інформації №15/281т від 20.01.2017 р.;
		-клопотання про скасування грифу секретності з протоколів та інших матеріальних носіїв інформації від 20.01.2017 р.;
		-постанову про розсекречення матеріалів №15/2154т від 11.05.2017 р.;
		-ухвали Апеляційного суду Одеської області №7689т від 06.12.2016 р., №7688т від 06.12.2016 р., №7687т від 06.12.2016 р.;
		-протоколи за результатами проведення НСРД №№744т, 743т, 742т від 27.12.2016 р.;
		-оптичні носії: карти пам`яті Мікро SDHC інв. №174т, 175т, 177т, 178т, 179т від 07.12.2016 р.
		Враховуючи усе вищевикладене та сформовану доктрину «плодів отруйного дерева», суд має всі підстави для визнання недопустимими доказами фактичні дані, здобуті всупереч процесуальному порядку, встановленогоКПК Україниі внаслідок втручання у приватне спілкування адвоката ОСОБА_6 з клієнтом ОСОБА_20 , а також увесь подальший ланцюжок доказів, разом з протоколами усіх НСРД з додатками, оптичними дисками, дорученнями, що стосуються НСРД.
		 
		с. Щодо провокації, затримання, притягнення до кримінальної відповідальності з порушенням права на захист
		 
		І первинна підозра, і її нова редакція, і обвинувальний акт визначає ОСОБА_6 , як голову громадської організації «СББЕЗКУ», а не адвоката, що не може бути ненавмисним, з огляду на можливість (та обов`язок) перевірити статус адвоката через он-лайн реєстр не більш ніж за 10 секунд.
		Згідно показів потерпілої ОСОБА_20 остання спілкувалась з оперуповноваженим УВБ ОСОБА_45 за декілька днів до зустрічі з ОСОБА_6 телефоном, вірогідно отримуючи інструкції щодо належної поведінки (потерпіла вживала фрази, що свідчать про спонукання до почуттів (плакала) і при зустрічі з ОСОБА_7 , і при зустрічі з ОСОБА_6 ).
		До потерпілої ОСОБА_20 в подальшому ОСОБА_112 приїжджав до ОСОБА_20 безпосередньо на роботу, де остання написала заяву про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (попередня кваліфікація), під диктовку оперуповноваженого в його автомобілі, навмисно зазначаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як співробітників громадської організації, та приховуючи їх статус адвокатів. Цей же оперуповноважений ще до написання ОСОБА_20 заяви переписував на диски аудіо записи зустрічей ОСОБА_20 з ОСОБА_6 .
		Оперуповноважений УВБ ОСОБА_112 здійснював супровід клопотань про проведення НСРД до Апеляційного суду Одеської області, оформлюючи рапорти, і навмисно приховуючи статут адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
		Слідчий ОСОБА_87 фактично порушив таємницю листування, адвокатську таємницю, підібрав пароль до телефону та фактично два рази його оглянув. Тільки після цього призначив експертизу. Один протокол огляду, що стосувався обставин з ОСОБА_20 слідчий ОСОБА_87 залишив в матеріалах справи, а інший протокол огляду з зовсім іншою інформацією, яка стосується третіх осіб  направив до КДКП, що стало підставою для притягнення співробітника прокуратури до дисциплінарної відповідальності. Зазначений протокол огляду телефону в матеріалах справи не залишився. Це додатково підтверджує наявність упередженості та особистою зацікавленості з боку слідчого.
		Майже вся процесуальна документація між слідчим, прокурором та оперативниками в рамках досудового розслідування проходила повз реєстрацію канцелярій, що знову ж таки підтверджує замовний порядок (стороною захисту було ініційовано проведення за ухвалами слідчого судді тимчасових доступів до речей та документів, а саме до журналу вхідної кореспонденції УВБ ДВБ в Одеській області, журналу вхідної кореспонденції слідчого управління прокуратури Одеської області, однак заяви ОСОБА_20 встановлено не було. Заява була знайдена в журналі звернень громадян УВБ від 05.12.2016 р. з поміткою вихідного номеру, який в подальшому загубився).
		При затримані 09.12.2016 р. адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були позбавлені захисту (участі адвоката) та участі представника ради адвокатів Одеської області, що був повідомлений тільки через декілька днів, хоча КПК передбачає негайне повідомлення. Згідно показів свідка ОСОБА_113 , що був призначений центром БПД як адвокат, його не було допущено до ОСОБА_6 при затриманні, що безумовно порушило право останнього на захист. Раду адвокатів було повідомлено тільки 16.12.2016 р. слідчим ОСОБА_114 , хоча це має відбуватись негайно та оперативно з метою забезпечити належним захистом затриманого адвоката.
		Під час затримання адвокатам були спричинені тілесні ушкодження, затримання адвокатів відбувалось, як особливо небезпечних та озброєних злочинців, що є несумісним, навіть якщо приймати до уваги позицію обвинувачення, та додатково підтверджує замовний характер. Був пошкоджений автомобіль, скоєно ДТП, яке, до речі, залишалось навіть без фіксації хоча б протоколом, при цьому патрульні поліцейські були викликані та прибули на місце затримання адвокатів. У ОСОБА_6 під час затримання були вкрадені речі.
		Покази свідка ОСОБА_115 , що були надані в суді, та поведінка свідка ОСОБА_116 , які залучались нібито при помітці грошових коштів та при проведенні огляду автомобіля після затримання ОСОБА_6 в якості понятих. Так, свідок ОСОБА_117 зауважує, що з`явився першого разу біля кафе Макдональдс (5-та ст. В.Фонтану) після затримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що виключає його участь при помітці грошових коштів, що відбувалась значно раніше. Факт залучення в якості понятого ОСОБА_115 після затримання також підтверджує свідок ОСОБА_75 , що був патрульним поліцейським, та шукав понятих на місці затримання біля кафе Макдональдс. Поведінка понятого ОСОБА_78 є для суду незрозумілою. Він чітко дає зрозуміти (це підтверджується відеозаписом, що був оглянутий в суді), що керується інструкціями іншої особи, вірогідно співробітника УВБ. Так, сторона обвинувачення не змогла забезпечити явку свого ж свідка навіть за активним сприянням суду (9 ухвал про привід) на протязі більше, ніж 15 судових засідань.
		Покази свідка ОСОБА_90 , що були надані в суді.
		   Суд вважає, що у даному кримінальному провадженні наявні ознаки провокації.
		Згідно ж процесуального критерію суд зобов`язаний з`ясувати матеріально-правовий критерій підбурення.
		Відповідно до практики, сформованої Європейським судом з прав людини (рішення у справахTeixeira de Castro проти Португалії, 09.06.1998,Ramanauskas проти Литви, 05.02.2008,Khudobin проти Російської Федерації, №59696/00,Bannikova проти Російської Федерації, 04.11.2010, №18757/06,Taraneks проти Латвії, 02.12.2015), необхідно з`ясувати, чи було б зазначене правопорушення вчинене без втручання влади.
		Визначення підбурювання, яке дав ЄСПЛ передбачає, що підбурювання поліції відбувається тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності за принципом пасивного характеру, але надають такий вплив на суб`єкта, що підбурює його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене, а також для того, щоб зробити можливим доведення правопорушення, тобто забезпечити докази та порушити кримінальне переслідування. Вирішуючи, чи було розслідування "суто пасивним", суд вивчає причини, що лежать в основі таємної операції та поведінку органів влади, що її проводять.
		Суд досліджує наступні критерії, коли оцінює, чи відбувся би інкримінований злочин, якби не дії правоохоронців:
		1) наявність достатньої інформації щодо причетності особи до вчинення злочину:
		На момент внесення відомостей в ЄРДР існувала лише заява потерпілої ОСОБА_20 від 05.12.2016. При цьому виходячи безпосередньо з показів потерпілої ОСОБА_20 , яка допитувалась в ході судового розгляду, було з`ясовано, що ОСОБА_20 перед зверненням до правоохоронних органів в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, спілкувалась за телефоном з оперуповноваженим ДВБ ОСОБА_45 , який в подальшому забезпечував оперативний супровід в рамках цього кримінального провадження. Крім цього, ОСОБА_20 пояснила, що до 05.12.2016 р. зустрічалась з ОСОБА_46 , передавала йому телефонний апарат, за допомогою якого нібито здійснювала ініціативний запис зустрічі з адвокатами від 01.12.2016 р. Відповідно до трафіків мобільного телефону, належного ОСОБА_20 , вона відвідувала УВБ та другий слідчий відділ прокуратури Одеської області 01.12.2016 р. ще до зустрічі з адвокатами. Після цього Лікар зустрічалась з о/у ОСОБА_46 у його автомобілі біля роботи ОСОБА_20 , де ОСОБА_20 під диктовку працівника поліції ОСОБА_47 оформила заяву про скоєння кримінального правопорушення щодо вимагання у неї неправомірної вимоги з боку працівника поліції та двох громадських діячів. До заяви було залучено диск з ініціативним записом зустрічі з адвокатами, які попередньо ОСОБА_46 були скопійовані на диск. Заяву ОСОБА_20 передала ОСОБА_118 та повернулась на роботу. До слідчого з заявою не зверталась.
		В клопотанні прокурора, як наслідок - і в ухвалі слідчого судді Апеляційного суду Одеської області, а також в постанові прокурора про проведення НСРД контролю за вчиненням злочину зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається вимагання неправомірної вигоди посадовими особами громадської організації, які діяли умисно за попередньою змовою з оперуповноваженим Малиновського відділу поліції.
		При цьому той факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є діючими адвокатами органом досудового розслідування навмисно приховується, інакше все обвинувачення стає нелогічним.
		Відомості в ЄРДР внесено за ч.3ст. 368 КК України, за якою адвокат очевидно не може бути суб`єктом злочину, адже не підпадає під визначення службової особи для цілейст. 368 КК Українизгідно примітки 1 дост. 364 КК України, бо не має організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
		Незважаючи на це, з 05.12.2016 р. до 14.06.2017 р. в даному кримінальному провадженні розслідувався злочин, передбачений ч. 3ст. 368 КК України.
		2) повинні вступати в злочин лише на етапі його підготовки або вчинення:
		Потерпіла ОСОБА_20 перед зверненням до правоохоронних органів в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, перед внесенням відомостей до ЄРДР спілкувалась за телефоном та декілька разів зустрічалась з оперуповноваженим ДВБ ОСОБА_45 , який в подальшому забезпечував оперативний супровід в рамках цього кримінального провадження, ще до зустрічі з адвокатами відвідувала УВБ в Одеській області та другий слідчий відділ прокуратури Одеської області. Так, ОСОБА_20 пояснила, що до 05.12.2016 р. зустрічалась з ОСОБА_46 , передавала йому телефонний апарат, за допомогою якого нібито здійснювала ініціативний запис зустрічі з адвокатами від 01.12.2016 р. Після цього ОСОБА_20 зустрічалась з о/у ОСОБА_46 у його автомобілі біля роботи ОСОБА_20 , де ОСОБА_20 під диктовку працівника поліції ОСОБА_47 оформила заяву про скоєння кримінального правопорушення щодо вимагання у неї неправомірної вимоги з боку працівника поліції та двох громадських діячів. До заяви було залучено диск з ініціативним записом зустрічі з адвокатами, які попередньо о/у ОСОБА_46 був підготовлений (дані перенесені з телефону на диск). Заяву ОСОБА_20 передала о/у ОСОБА_48 та повернулась на роботу. До слідчого з заявою не зверталась.
		3) пасивна поведінка правоохоронців:заява ОСОБА_20 була написана за ініціативою співробітника ДВБ та під диктовку о/у ОСОБА_47 ; грошові кошти, які використовувались у даному кримінальному провадженні, виділено з державного бюджету, ОСОБА_20 була проінструктована працівниками поліції ще до внесення відомостей до ЄРДР, вживала фрази, що свідчать про спонукання до почуттів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (просила по допомогу, плакала, умовляла). Наприклад, в розмові зафіксованій 28.11.2016 саме ОСОБА_20 просила ОСОБА_7 про допомогу, плакала, питала, чи можна щось зробити. 
		Є очевидним, що потерпіла ОСОБА_20 намагалася всіляко уникнути можливих ризиків щодо її квартири, в т.ч. через штучно створене обвинувачення щодо працівників поліції та інших осіб.
		ОСОБА_20 за підтримки правоохоронних органів, впливала на обвинуваченого ОСОБА_6 шляхом призначення зустрічей, телефонних розмов при зустрічі плакала, умовляла, з огляду на що суд вважає, що даного кримінального провадження не було б в разі відсутності такої особи для правоохоронних органів, як ОСОБА_20 , що порушує пункт 1 статті 6 Конвенції.
		Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що потерпіла ОСОБА_20 ще до внесення відомостей до ЄРДР знаходилась під контролем правоохоронних органів і виступала у даному кримінальному провадженні як агент держави. Співробітники ДВБ в Одеській області зініціювали розслідування без достатньої інформації щодо причетності осіб до злочину, без прийняття до уваги статусу адвокатів, відсутність статусу службової особи у поліцейського, який був звільнений, після чого правоохоронці вийшли за межі пасивного розслідування, штучно змоделювавши ситуацію. Тож, інкримінований обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 злочини містить ознаки провокації. 
		Відповідно до п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдокази, здобуті в результаті провокації, заборонено використовувати проти обвинуваченого в кримінальному провадженні. Хоч п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а такожст. 370 КПК Українизобов`язують суд обґрунтовувати своє рішення, проте їх не можна тлумачити як такі, що вимагають детальної відповіді на кожен аргумент. Є міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування.
		 
		d. Щодо огляду місця події
		 
		09 грудня 2016 року після затримання слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА_114 проведено огляд автомобіля, який знаходився в розпорядженні у ОСОБА_6 , тобто іншого володіння особи в розумінні ч. 2 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Згідно приписів ч. 3 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
		Під час проведення огляду автомобіля слідчий відмовив останньому в наданні можливості повідомити про своє затримання та запросити для участі в слідчих діях адвоката для надання правової допомоги.
		Більше того, на той момент ОСОБА_6 вже був затриманий в порядку статті 208 КПК України. Тобто, в силу приписів ч. 1 ст. 42 КПК України, набув процесуального статусу підозрюваного. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. П. 3 ч. 2 ст. 42 КПК України підозрюваний наділений правом на першу вимогу мати захисника, на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій. Тому відмова в можливості встановити зв`язок з адвокатом і скористатись правовою допомогою є порушенням права на захист.
		Ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння, як порушення права особи на захист.
		Враховуючи викладене суд визнає недопустимими доказами та не використовує при ухваленні вироку фактичні дані, джерелами яких є протокол огляду місця події із застосуванням відеозапису від 09 грудня 2016 року; відеозапис, що є додатком до цього протоколу; вилучені під час огляду речі.
		Крім того, протокол огляду місця події від 09.12.2016, згідно з яким було оглянуто автомобіль, який знаходився в розпорядженні ОСОБА_6 та вилучено грошові кошти, документи, є недопустимим доказом з огляду на те, що суд не давав дозволу на такий обшук, заява ОСОБА_6 про дозвіл оглянути його автомобіль в матеріалах відсутня, на відеозаписі зафіксована чітка відмова, а тому вилучені без належного оформлення речі не можуть бути доказами у справі.
		За змістом ст.ст. 223, 237 КПК України, огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Огляд іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, який згідно зі ст. 234 КПК проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
		Також у ст. 233 КПК встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Винятком із цього правила є невідкладні випадки, пов`язані з урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, у разі чого прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після вчинення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а останній, розглядаючи таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК, зобов`язаний перевірити, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, установлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.
		Згідно з матеріалами кримінального провадження інкримінований обвинуваченим злочин було вчинено 09.12.2016 в автомобілі обвинуваченого ОСОБА_6 . Того ж дня було проведено огляд зазначеного автомобіля, за результатом чого складено відповідний протокол огляду місця події.
		Зазначену слідчу дію, незважаючи на наведене вище, також було процесуально оформлено відповідним протоколом як огляд місця події.
		Як убачається з указаного протоколу, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів скоєння злочину, оскільки при огляді відкривалися бардачок автомобіля, багажник, перевірялись всі сумки, речі, тобто проведений органами досудового розслідування 09.12.2016 огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.
		Верховний Суд уже визнавав неприпустимість проведення обшуку під виглядом огляду місця події, зокрема в постановах від 07.06.2018 (справа №740/5066/15-к), від 26.02.2019 (справа №266/4000/14-к), від 19.03.2019 (справа №380/157/14-к), оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю, передбачені в ст. 233, ч. 2 ст. 234 КПК України.
		З клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому відповідно до згаданих положень отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.
		 
		е. Щодо огляду телефону
		 
		Однією з невідкладних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування у справах про давання та одержання неправомірної вигоди є обшук, огляд місця події, предмета неправомірної вигоди та інших матеріальних об`єктів, що мають значення для кримінального провадження.
		Інформація на вилученому при затриманні мобільному телефону марки «Iphone 6» є конфіденційною та пов`язана з адвокатською таємницею, охороняється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 
		Особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.
		Проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. Істотне уточнення самого Закону - забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності.
		Майже так само це питання врегульоване і у ст.161 КПК - речами і документами, до яких заборонено доступ, є листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв`язку з наданням правової допомоги, а також об`єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
		При буквальному сприйнятті усіх вищенаведених норм можна дійти такого висновку: порушувати адвокатську таємницю не можна в принципі.
		З метою збереження адвокатської таємниці та забезпечення умов, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення, ОСОБА_6 , який є діючим адвокатом на належний йому телефон марки «Iphone 6» був встановлений пароль блокування - превентивний захід, який захищає iPhone від злому та використовується для захисту персональних даних від несанкціонованого доступу.
		Таким чином, при включенні блокування iPhone паролем, робочий стіл (HomeScreen) пристрою повністю блокується. При натисканні кнопок "Home" і "Power" на дисплеї апарата з`являється екран блокування відомий як "LockScreen".
		Все, що можливо побачити на екрані блокування - це панель стану (в самому верху), дату і час. Розблокування iPhone свайпом вправо по нижній частині екрану викликає форму введення пароля розблокування телефону (стандартний 4-значний). І для того, щоб перейти на робочий стіл і отримати доступ до можливостей пристрою необхідно ввести правильний набір символів. 
		Судом встановлено, що слідчий  ОСОБА_87 , особисто беззалучення спеціалістата безпризначення комп`ютерно-технічноїекспертизи було підібрано парольта розблокованотелефон марки «Iphone 6», який містить інформацію, яка є конфіденційною та пов`язана з адвокатською таємницею, охороняються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та в подальшому проведено огляд вищевказаного мобільного телефону марки «Iphone 6», зі зняттям скріншотів інформації, що на ньому міститься.
		При цьому з самого початку проведення досудового розслідування ОСОБА_6 неодноразово слідчому зазначалось про те, що телефон містить інформацію, що містить адвокатську таємницю та наполягав на проведенні огляду предмету (телефону марки «Iphone 6») за його безпосередньої участі та присутності, за рішенням суду, при цьому забороняючи здійснювати несанкціонований доступ до носія інформації (телефону марки «Iphone 6»), що містить адвокатську таємницю та захищений паролем. 
		Крім цього, підставою для ухвалення рішення №257дп-17 КДКП про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 Одеської області ОСОБА_119 став протокол огляду телефону ОСОБА_6 слідчим ОСОБА_114 від 01.03.2017 року в рамках здійснення досудового розслідування по к/п № 42016160000001017 від 05.12.2016 р.
		В процесі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (під час виконання ст. 290 КПК України), стороною захисту було встановлено протокол огляду телефону ОСОБА_6 від 01.03.2017 р. тільки в частині зв`язків потерпіла-підозрювані. Інша інформація нібито слідчим не оглядалася, однак цей же протокол огляду до КДКП поступив вже в іншій редакції  з інформацією в частині спілкування ОСОБА_6  прокурор ОСОБА_120 . Редакція протоколу від 01.03.2017 р., що була надана до КДКП, додатково містить інформацію щодо зв`язків ОСОБА_6 з іншими особами, при цьому в матеріалах кримінального провадження ця редакція протоколу взагалі відсутня. 
		Цей факт додатково підтверджує несанкціонований доступ слідчого ОСОБА_83 до телефону, який містить адвокатську таємницю не тільки в рамках обставин кримінального правопорушення, а і з інших обставин, внесення в офіційні документи недостовірної інформації.
		Суд розцінює протокол огляду мобільного телефону, як очевидно недопустимий доказ, в зв`язку з відсутністю дозволу на втручання в приватне спілкування.
		Так, відповідно дост. 14 КПК Українипід час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
		Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.
		До вказаного протоколу долучено «Скрін-шоти» вихідних і вхідних дзвінків ОСОБА_6 із зазначенням мобільних номерів та тривалості здійснених викликів. По суті, вказаний огляд мобільного телефону є втручанням у таємницю спілкування. У сторони обвинувачення не було дозволу на здійснення таких дій, що свідчить про істотне порушення прав і свобод під час кримінального провадження.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, протокол огляду телефона ОСОБА_6 від 01.03.2017 р. визнається недопустимим доказом по справі.
		Крім того, відповідно достатті 94 КПКсуд, який розглядає обвинувачення по суті, зобов`язаний оцінити кожен доказ, серед іншого, й з погляду його допустимості. Якщо сторони ставлять під сумнів, що обставини, за яких доказ було отримано, відповідають вимогамзакону, суд зобов`язаний переконатися, чи не порушені правила його допустимості, зокрема, чи дотримана належна процедура та гарантії, надані учасникам процесу. Законодавець наділяє суд, широкими повноваженнями під час дослідження та оцінки доказів, визначаючи у частині 2статті 94 КПК, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.
		Зважаючи на вище викладене і зазначені судом раніше висновки, докази, які отримані під час незаконно проведеної слідчої (розшукової) дії, зважаючи на їх похідний характер визнаються судом недопустимими доказами.
		Таким чином, висновок компьютерно-технічної експертизи щодо дослідження телефону ОСОБА_6 , що було призначено 28.03.2017 р. суд визнає недопустимими доказами, так як в ході експертизи були досліджені речі, вилучені відповідно до протоколів огляду місць події, які визнані судом недопустимими доказами.
		Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч. 3ст. 62 Конституції Українивказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		 
		f. Щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
		 
		Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 91 КПК Україниобставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Обов`язковим елементом складу злочину передбаченого ч. 3ст. 369 КК України, який інкримінується стороною обвинувачення, є неправомірна вигода у грошовому еквіваленті, таким чином розмір такої неправомірної вигоди підлягає доказуванню відповідно до п. 3 ч. 1ст. 91 КПК України.
		Як випливає із вище аналізованого протоколу огляду місця події, сторона обвинувачення вважає, що грошові кошти, які були вилучені у автомобілі ОСОБА_6 і є тією неправомірною вигодою. При цьому, ОСОБА_6 ставиться у провину заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_20 , де предметом злочину передбаченого ч. 2ст. 190 КК України, на твердження сторони обвинувачення, виступають ці самі грошові кошти, які були передані ОСОБА_6 , а тому розмір матеріальної шкоди за ч. 2ст. 190 КК Українитакож підлягає доказуванню відповідно до п. 3 ч. 1ст. 91 КПК України.
		Відповідно до ч. 2ст. 242 КПК Українипідставою для обов`язкового проведення експертизи, було визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, чи встановлення розміру заподіяної шкоди суспільним інтересам у сфері суспільної чи професійної діяльності.
		Суд аналізуючи наведені доводи, приходить до висновку, що слідчий або прокурор зобов`язані були звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих вказаним у обвинувальному акті кримінальним правопорушенням, тобто розмір завданої шкоди в кримінальному провадженні у встановленому законом порядку не визначений. 
		Крім цього, вилучені в ході огляду місця події грошові кошти із відповідними номерами та серіями купюр, зазначені у протоколі судом не можуть вважатися доказом, так як вони не були надані для безпосереднього дослідження у судовому засіданні. Також, із наданих до суду документів, не встановлено, де на даний час ці грошові кошти знаходяться. Сторона обвинувачення не вчинила жодних дій для надання до суду такого доказу, і не вказала на причини, які унеможливлюють надання речових доказів для дослідження, що позбавило суд можливості дослідити вказані грошові кошти безпосередньо, перевірити чи співпадають купюри, вказані в протоколі їх позначки з виявленими в ході огляду автомобіля обвинуваченого, тощо.
		Обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК, є його предмет - неправомірна вигода, яка являє собою незаконну винагороду матеріального (майнового) характеру. У цьому випадку винагорода матеріального характеру була законною, була визначена у вигляді адвокатського гонорару. При цьому робота ОСОБА_6 була виконана в повному обсязі, після чого адвокатом був отриманий гонорар. Таким чином, відсутня друга кваліфікуюча ознака  предмет кримінального правопорушення, що є законним та відпрацьованим гонораром адвоката ОСОБА_6  
		 
		g. Щодо обшуку адвокатського об`єднання та робочих місць адвокатів
		 
		09.12.2016 р. з 20 год. 33 хв. по 23 год. 15 хв. старшим слідчим в ОВС прокуратури Одеської області ОСОБА_121 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_122 від 09.12.2016 р. за адресою: АДРЕСА_7 був проведений обшук. 
		При цьому адреса проведення обшуку, що була зазначена в ухвалі слідчого судді, була: вул. Новосельського 38, літери «А» та «Б», в м. Одесі. Тобто обшук був проведений зовсім за іншою адресою, ніж було передбачено в ухвалі суду. Крім цього, обшук було проведено в приміщенні, в якому розташовані ГО «СББЕЗКУ», ТОВ «Перше консалтингове бюро», Адвокатське об`єднання «Слуцький та партнери» та робочі місця адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , на що при проведенні обшуку слідчим не було звернуто уваги.
		Під час звернення співробітниками прокуратури Одеської області з клопотанням про проведення обшуку та під час проведення самої слідчої дії (обшуку) були допущені грубі порушення КПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що були виражені в наступному: обшук проведено у приміщенні за іншою адресою, ніж вказано в ухвалі слідчого судді ОСОБА_122 ; при зверненні з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді співробітниками прокуратури був навмисно прихований факт того, що в приміщенні, що обшукується, здійснюються індивідуальна адвокатська діяльність чотирьох різних адвокатів; в ухвалі про проведення обшуку від 09.12.2016 р. слідчим суддею ОСОБА_122 не було зазначено конкретного переліку речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії; співробітниками прокуратури в порушення ст. 161 КПК України був здійснений незаконний доступ до листування, інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом, об`єктів, які додані до такого листування, інших форм обміну інформацією. 
		 
		h. Щодо відсутності спеціального суб`єкту кримінального правопорушення (службової особи)
		 
		У процесуальних документах слідчого, а також в заяві про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за невідомих причин зазначаються не як адвокати, що мають спеціальний статус, а як керівник та член громадської організації «Спеціальне бюро по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією України» відповідно, що є недержавним громадським об`єднанням, неприбутковою організацією. Будь-яких владних, адміністративно-розпорядчих функцій, наділених державою, ні голова, ні сама громадська організація не має. Таким чином, суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369, 364 КК України, ОСОБА_6 не може бути. 
		Згідно роз`яснень абз. 6 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 р., згідно якого адвокат може визнаватися службовою особою лише за умови, що поряд із  функціями адвоката вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов`язки.
		Крім цього, ОСОБА_7 з 16.11.2016 р. був звільнений з лав Національної поліції, та на момент скоєння нібито злочину службовою особою не був, що крім іншого підтверджується рішенням Одеського окружного адміністративного суду, що набрало чинності, справа №815/625/17, суддя ОСОБА_123 від 24.03.2017 р. 
		 
		i. Щодо складу злочину
		 
		Відповідно до ч. 1ст. 2 КК Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Перш за все, необхідно зауважити, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інкримінується злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3ст. 369, ст. 364 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на пропозицію службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Тобто закінчений замах, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (ч. 2ст. 15 КК України). Також їй інкримінується вчинення злочину у співучасті в статусі підбурювача. Поняття співучасті визначеност. 26 КК України, згідно якої співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Тобто, суб`єктів злочину має бути не менше двох. По фактичним обставинам «підбурювач» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 «надає неправомірну вигоду», а ОСОБА_7 «вимагає». Проте, в обвинуваченні взагалі не вказано, хто ця службова особа, яка займає відповідальне становище, що стало кваліфікуючою ознакою. Жодних доказів будь-якої змови ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 судом не встановлено. 
		Прокурором при цьому не було конкретизовано чи повинен був ОСОБА_6 передати гроші отримані від ОСОБА_20 посадовій особі, хто ця особа, та якщо така особа існувала то, в чому саме полягає обман потерпілої ОСОБА_20 з боку ОСОБА_6 .
		Відповідно до ч. 4ст. 26 КК Українипідбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Доказів умовляння, погроз, примусу чи іншого схиляння до вчинення злочину - немає. 
		Фактично, окрім показів зацікавленої потерпілої ОСОБА_20 , які можна оцінити критично, в даному кримінальному провадженні відсутні належні і допустимі докази, що доводили б вину ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину. Натомість, версія захисту підтверджується і показами усіх свідків, і письмовими доказами, дослідженими судом.
		Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №10Відповідно достатті 190 ККшахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
		Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.
		При цьому, відповідно до ч. 2ст. 190 КК України, шахрайство - є злочином з матеріальним складом, тобто для кваліфікації дії особи за цією статтею повинно бути встановлена матеріальна шкода.
		Як суд уже зазначав, відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 91 КПК Україниобставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Однак суд не може прийти до висновку, що вказані у заяві про вчинене кримінальне правопорушення обставини відповідають фактичним обставинам.
		Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2ст. 64 Конституції України- ця гарантія не може бути обмежена.
		На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3ст. 62 Конституції Українидійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановленихзакономпорядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).
		Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б з достовірністю і достатністю вказували на вчинення обвинуваченим злочинів передбачених ч. 3 ст.369та ч. 2 ст.190 КК Українисторона обвинувачення суду не надала.
		Відповідно дост. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності)ст. 368-2 ККзауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
		У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів, проте, жодні з наведених показань свідків та доказів, наданих суду стороною обвинувачення не містять відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3ст. 369 КК України.
		Недоліки, допущені органом досудового слідства при його проведенні, є суттєвим порушенням вимог нормКПК України, їх виправлення за допомогою засобів, якими наділений суд, не видається можливим.
		Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій. Вказаний висновок суду цілком узгоджується зіст. 92 ч. 1 КПК Українита системним аналізом рішень ЄСПЛ.
		Відповідно дост. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
		1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
		2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
		3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення щодо вчинення обвинуваченими не підтверджено в результаті судового розгляду; крім цього, формулювання обвинувачення щодо вчинення обвинуваченими - не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вини у пред`явленому обвинуваченні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати у зв`язку із розглядом кримінального провадження по суті.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Ч. 1ст. 92 КПК Українипередбачено, що обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.
		Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, тобтов підбурюванні до закінченого замаху на пропозицію службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища,- не доведена.
		Тому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3ст. 369, ч. 2 ст. 190, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України, а ОСОБА_7 виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК Українина підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діях обвинувачених є склад кримінального правопорушення.
		Згідност. 124 КПК Українисуд стягує судові витрати з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку, оскільки ухвалюється виправдувальний вирок, то витрати за проведення судових експертиз в розмірі 8501,14 грн. суд відносить на рахунок держави. 
		Питання речових доказів вирішити в порядку ч. 9ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.100, ст.124, ст.ст.368-371,373-376 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_5  визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
		 
		ОСОБА_6  визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
		 
		ОСОБА_7  визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369, п. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 364Кримінального кодексу України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
		 
		Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» на дві сім-картки оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА_6 .
		 
		Речові докази: грошові кошти в сумі 3200 доларів США, 8000 гривень, які передані на зберігання до ячейки банківської установи  звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА_6 .
		 
		Речові докази: мобільний телефон марки «Apple Iphone 5» чорного кольору - звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА_7 .
		 
		Речові докази: грошові кошти в сумі 1100 доларів США, які передані на зберігання до ячейки банківської установи  звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА_6 .
		 
		Речові докази: грошові кошти в сумі 9800 гривень, які передані на зберігання до ячейки банківської установи  звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА_5 .
		 
		Речові докази: мобільний телефон марки «Apple Iphone 6» чорного кольору із сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - звільнити з-під арешту та повернути власнику ОСОБА_6 .
		 
		Інші речові докази залишити в матеріалах справи.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...