Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/884/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2021. Зареєстровано: 09.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/642/427/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220000001584

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09.08.2021 
		 
		                    
		642/884/21
		1-кп/642/427/21
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		 
		 09 серпня 2021 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		 за участюсекретаря - ОСОБА_2 , 
		сторін кримінального провадження:прокурора  ОСОБА_3 , захисника  ОСОБА_4 , обвинуваченого  ОСОБА_5 , потерпілої  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харковікримінальнепровадження № 12020220000001584 від 19.12.2020 року за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		19.12.2020 приблизно о 18:45 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «Volkswagen Toureg», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Холодногірській в м. Харкові зі сторони вул. Добродецького в напрямку до вул. Полтавський Шлях, де по вказаній вулиці, в районі буд. 50, Холодногірського району у м. Харкові, діючи необережно, порушив вимоги п. п. 12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: 12.1 «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та небезпечно керувати ним», не врахував дорожню обстановку, вибрав небезпечні прийоми керування та швидкість руху, у зв`язку із чим допустив виїзд керованого автомобіля на праве узбіччя, з наступим наїздом на перешкоду у вигляді бордюру, трансформаторну будку, бетону мережу електроосвітлення, з послідуючим перекиданням автомобілю, внаслідок чого пасажир ОСОБА_7 загинула на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 10-12/3775- Дм\20 від 15.01.2021, причиною смерті пасажира автомобіля «Volkswagen Toureg», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок ДТП, явилась сукупна тупа травма тіла, з переломами кісток скелепу, розривом висхідної частини аорти, що обумовила тампонаду навколосерцевої сумки кров`ю. Згідно висновку судової автотехнічної експеризи № СЕ-19/121-21/48-ІТ від 22.01.2021 є невідповідності вимогам п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.
		Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть пасажира ОСОБА_7 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винув пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся в скоєному злочині, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння, та щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення надав пояснення як зазначено вище. Також вказав, що відразу намагався допомогти потерпілій, намагався надати первинну медичну допомогу, робив реанімаційні дії, але врятувати ОСОБА_7 не вдалось. Відразу після події надавав матеріальну допомогу матері та доньці загиблої. Вибачився перед родиною загиблої. Цивільний позов визнав у повному обсязі, та зазначив, що буде робити все можливе щоб відшкодувати завдану шкоду. 
		Потерпіла ОСОБА_7 цивільний позов підтримала у повному обсязі, із врахуванням уточнень у судовому засіданні. Підтвердила, що дійсно отримувала кошти від ОСОБА_5 , які просила врахувати в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд,провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, щодо цивільного позову та обставин відшкодування шкоди, та вивченням матеріалів що характеризують особистість обвинуваченого, відомостей про процесуальні витрати та речові докази, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
		За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 скоїв злочин та кваліфікує його дії відповідно зач. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть пасажира ОСОБА_7 .
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого злочину, та яке відноситься до злочинів з необережною формою вини, його наслідки, часткове відшкодування шкоди потерпілій, позицію сторони обвинувачення, потерпілої, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на облікуу лікаря психіатра, нарколога не перебуває, характеризується позитивно, офіційно працював, на теперішній час тимчасово не працює, розлучений, на утриманні дітей не має, батьки похилого віку, має постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із батьками.
		Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Холодногірського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області, виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення волі або обмеження волі, та становить середній рівень небезпеки для суспільства.
		В розумінні ст. ст.314,314-1 КПК України, досудова доповідь представника органу пробації складається з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, та має виключно рекомендаційний характер, яку суд може враховувати, виходячи із своїх дискреційних повноважень.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65КК України стосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		За роз`ясненнями п.21постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 26.04.06«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ч.2 ст.286КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання-позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд бере до уваги вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 даного злочину у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до тяжких наслідків, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно з Конституцією України є найвищими соціальними цінностями.
		Вказана обставина, на думку суду, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого та особи винного, а тому непризначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не буде дієвим та ефективним заходом для запобігання та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Суд також зважає при вирішенні питання призначення покарання на дотримання практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).
		За наведених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі з визначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		Крім того, хоча відомості про особу ОСОБА_5  є позитивними, він вчинив злочин з необережності, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік, частково відшкодував завдану потерпілій шкоду, його розкаяння є дійсне, відверте, він відчуває щирий жаль з приводу його дій та осуд своєї поведінки, визнає негативні наслідки злочину для потерпілої особи, бажає виправити наслідки вчиненого, але ці дані не є визначальними при вирішенні питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, але судом враховуються, та суд вважає за необхідне призначити покарання ближче до мінімальної межі санкції статті ч. 2ст. 286 КК України.
		Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення.
		Потерпілою  ОСОБА_6 , яка є матір`ю загиблої ОСОБА_7 , та яка призначена опікуном малолітньої ОСОБА_8  доньки загиблої, звернулася до суду з позовною заявою, яку уточнила, до ОСОБА_5 , в якому просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь суму моральної шкоди у розмірі 1000000 грн., та суму витрат на поховання у розмірі 50 000 грн., а також матеріальну шкоду заподіяну пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Toureg», р.н. НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, у розмірі 420 000 грн., також просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь щомісячні платежі по втраті годувальника для малолітньої доньки загиблої при ДТП у розмірі 10000 грн. до повноліття, починаючи з січня 2021 року; та щомісячні платежі відносно неї, як матері, яка була на утриманні загиблої ОСОБА_7 , у розмірі 10000 грн, починаючи з січня 2021 року.
		Цивільний відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав у повному обсязі.
		Як передбачено ч. 1 ст.128КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
		До того ж ч. 5 зазначеної норми процесуального закону встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно зі статтею 1192ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
		Положенням ст.1167ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ч. 2 ст.1168ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Згідно зі ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Відповідно до п. 9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» №4від 31березня 1995року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»). Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Антипенко проти Російської Федерації», постанова у справі від 14 лютого 2008 року «Пшеничний проти Російської Федерації»
		Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. 
		Шкода відшкодовується, зокрема, батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
		Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
		Згідно ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Цивільний відповідач ОСОБА_5 не оспорював підстави та розмір заялених позовних вимог, а навпаки визнав цивільний позов у повному обсязі.
		За приписами ч. ч. 1, 4ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Відповідно до ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Так, як зазначалось вище, обвинувачений визнав в повному обсязі цивільний позов ОСОБА_6 , а тому, з урахуванням вищевказаних приписів та ст. 206 ЦПК України, цей позов підлягає до задоволення.
		При цьому суд зменшує розмір матеріальної шкоди на суму 23618,11 грн., які обвинувачений частково відшкодував потерпілій шляхом здійснення грошових переказів, на підтвердження чого надав відповідні квитанції, оскільки отримання цієї суми потерпілою суду підтверджено.
		З урахуванням поведінки обвинуваченого під час судового розгляду справи суд вважає запобіжний захід не обирати.
		Долю речових доказів вирішитивідповідно до вимогст. 100 КПК України.  
		Процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_5 .
		Керуючись ст.ст.373,374 КПК Українисуд, -
		УХВАЛИВ:
		 ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
		 
		Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Зарахувати в строк відбування покарання строк тримання останнього під вартою під час досудового розслідування в період з моменту фактичного затримання з 19.12.2020 року по 22.12.2020 року.
		Стягнути з  ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/121-21/48-ІТ від 22.01.2021 року в розмірі 1961 грн. 40 коп.; на проведення судової автотехнічної експертизи (технічного стану) № 21226/2378/2379 від 12.02.2021 в розмірі 8172 грн.
		Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 446381,89 грн. (чотириста сорок шість тисяч триста вісімдесят одну грн. 89 коп.) 
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. (один мільйон грн.).
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шкоду завдану смертю її матері ОСОБА_7 , у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. щомісячно, починаючи з січня 2021 року і до досягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шкоду, завдану смертю її доньки ОСОБА_7 , у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. щомісячно, починаючи з січня 2021 року, і довічно.
		Речові докази:
		- змиви речовини біологічного походження з переднього правого боку авто у кількості 4 шт., змиви речовини біологічного походження з переднього лівого боку авто у кількості 4 шт., що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12020220000001584 від 19.12.2020 року  знищити;
		- ДВД -диск з відеозаписом  залишити в матеріалах кримінального провадження № 12020220000001584 від 19.12.2020 року;
		- автомобіль «Volkswagen Toureg», р.н. НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання (м. Харків, вул. Льва Толстого, 107)  повернути власнику ОСОБА_6 .
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2020 року на автомобіль «Volkswagen Toureg», р.н. НОМЕР_1 .
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.
		 Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги черезЛенінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...