Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/1300/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2021. Зареєстровано: 10.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2021.
Дата набрання законної сили: 09.09.2021
Номер судового провадження: 2/591/1536/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 591/1300/21
		Провадження № 2/591/1536/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 липня 2021 року                                                        м. Суми
		Зарічний районний суд  м. Суми  в складі:        
		головуючого судді - Северинової А.С.,
		з участю  секретаря cудового засідання - Синецької І.О.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 591/1300/21 за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним з моменту укладання, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 09 липня 2020 року на її особистий номер мобільного телефону надійшло смс-повідомлення від «ПриватБанку» про те, що вона має заборгованість в іншій банківській установі. Через офіційний веб-сайт Українського бюро кредитних історій 13 липня 2020 року вона дізналась про укладення начебто між нею та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» договору позики від 20 лютого 2020 року на суму 2500 грн та ще трьох онлайн-кредитів через веб-ресурси трьох різних фінансових установ.
		14 липня 2020 року вона звернулась до Шевченківського ВП Головного Управління національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, за фактом якого внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження № 12020225480000094 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та визнано її потерпілою у даному кримінальному провадженні.
		Зазначає, що грошові кошти за оспорюваним кредитним договором були скеровані на банківську картку АТ КБ «Таскомбанк» № НОМЕР_1 , до якої вона не має ніякого відношення і доступу. Вказані кошти нею отримані не були, вона не є власником картки та банківського рахунку, на який були перераховані кредитні кошти, вона не має рахунку чи карток АТ КБ «Таскомбанк», тому не повинна нести обов`язок щодо повернення грошових коштів відповідно до вказаної кредитної угоди. Крім того, вона не підписувала договору з відповідачем жодним способом, не застосовувала будь-яким способом ідентифікатор (смс-повідомлення з кодом) електронного підпису, не отримувала цього одноразового ідентифікатора, а також не реєструвалась в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення такої угоди.
		Посилаючись на вказані обставини та на обставини того, що відповідач вимагає від неї повернення грошових коштів за вказаним договором, позивачка просить суд визнати недійсним з моменту його укладення договір позики від 20 лютого 2020 року на суму 2500 грн, укладений між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та нею та застосувати наслідки його недійсності.
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі на правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 квітня 2021 року.
		У відзиві на позовну заяву ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що 20 лютого 2020 року о 16 годині 32 хв. позивачка на сайті відповідача www.ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснила заповнення заявки (анкети) на отримання кредиту, вказавши такі свої особисті дані як прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, номер телефону, паспортні дані, РНОКПП, місце роботи, сімейний стан, місце проживання/реєстрації та ін., підтвердивши, таким чином, свою реєстрацію на сайті. Спірний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою, як позичальником, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий відповідачем на номер телефону, зазначений позивачкою при реєстрації на сайті ТОВ «КУ «Європейська кредитна група». Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений (а.с. 48-55).
		У відповіді на відзив позивачка просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві. Зауважує, що вона не була власником номера телефону НОМЕР_2 , з якого оформлявся кредитний договір у 2020 році, а банківський рахунок (картка), на яку перерахували кредитні кошти за договором позики їй не належить (а.с. 128-131).
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26 травня 2021 року.
		У запереченні на відповідь на відзив відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також зазначає, що 21 серпня 2017 року позивачка використовувала номер телефону як фінансовий під час проходження процедури верифікації клієнта у банківській-фінансовій установі, що свідчить про те, що після припинення трудових відносин зазначений номер телефону продовжував перебувати у її власному користуванні (а.с. 145-149).
		26 травня 2021 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву в судовому розгляді до 30 липня 2021 року у зв`язку з витребуванням доказів.
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» при подачі відзиву просив розглянути справу без участі його представника.
		Заслухавши думку позивача ОСОБА_1 про задоволення позову, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 2519016667/493938 від 20 лютого 2020 року ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 2500 грн строком на 30 днів, тобто до 20 березня 2020 року, але у будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (пункти 1.1, 1.2) (а.с. 88-91).
		Згідно з анкетними даними, вказаними на сайті відповідача www.ІНФОРМАЦІЯ_2 міститься інформація про електронну адресу позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 , контактний телефон НОМЕР_2 , її паспортні дані, ідентифікаційний номер, адреса проживання, яка збігається з адресою її реєстрації АДРЕСА_1 (а.с. 93-95).
		З історії відвідування сайту вбачається, що кредит був оформлений на ОСОБА_1 з ІР-адреси НОМЕР_3 (а.с. 96).
		Відповідно до інформаційної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» 20 лютого 2020 року на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція типу «виплата» на суму 2500 грн на картку НОМЕР_1 у банк-емітент Таском Банк (а.с. 83).
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
		Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
		У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
		Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
		Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
		Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
		У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
		Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
		Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
		Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
		Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
		Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
		При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
		Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Як зазначив відповідач у заявах по суті справи, оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора шляхом отримання смс-повідомлення на номер телефону  НОМЕР_2 .
		Заперечуючи факт укладення кредитного договору, позивачка вказала, що вказаний номер телефону НОМЕР_2 належав ТОВ «КТ Україна», як корпоративний, в якому вона працювала з 21 грудня 2010 року по 22 листопада 2011 року (а.с. 169-172).
		Як повідомило ТОВ «Лайфселл» у листі № 1514д від 22 березня 2021 року, 29 грудня 2011 року між ТОВ «Лайфселл» та ТОВ «КТ Україна» був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг №  НОМЕР_4 . За даними білінгової системи ТОВ «Лайфселл» телекомунікаційні послуги за абонентським номером НОМЕР_5 надавались починаючи з 29 грудня 2011 року по 08 грудня 2017 року згідно договору № 204901430 (а.с. 173).
		Крім того, за повідомленням ТОВ «Лайфселл» від 11 травня 2021 року № 2510д за абонентським номером НОМЕР_2 телекомунікаційні послуги в мережі рухомого (мобільного) зв`язку «Лайфселл» надавалися, починаючи з 19 лютого 2020 року (дата активації номеру в мережі «Лайфселл») по 21 березня 2021 року, на умовах передоплати та знеособлено (анонімно), без укладання договору про надання телекомунікаційних послуг в письмовій формі та без реєстрації абонента у оператора. Абонентський номер  НОМЕР_2 було обрано до підключення 19 лютого 2020 року за допомогою послуги «Вибір номера» на офіційному веб-сайті ТОВ «Лайфселл». Після цього, 19 лютого 2020 року абонентський номер  НОМЕР_2 було перенесено дистанційно на певну, заздалегідь придбану сім-карту за допомогою послуги «Зміна номера». В наступному, в період з 19 лютого 2020 року по 23 лютого 2021 року за абонентським номером  НОМЕР_2 не проводилось заміни сім-карти або скорочення переліку послуг, т.зв. «блокувань номеру» (а.с. 160).
		При цьому, за інформацією про місцезнаходження базових станцій рухомого (мобільного)зв`язку мережі «Лайфселл», за допомогою яких забезпечувалася взаємодія між телекомунікаційною мережею та кінцевим абонентським обладнанням за номером  НОМЕР_2 під час отримання вхідних смс-повідомлень в період з 01 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, у тому числі, у період укладення оспорюваного кредитного договору, відбувалось у м. Києві (а.с. 161), у той час як позивачка проживає у м. Харкові.
		Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що номер телефону  НОМЕР_2 , за допомогою якого був підписаний оспорюваний кредитний договір належить не їй, а іншій невстановленій особі, ураховуючи ті обставини, що вже з 22 листопада 2011 року вона не працювала у ТОВ «КТ Україна», якому належав вказаний номер телефону. Крім того, ТОВ «КТ Україна» ще 08 грудня 2017 року припинило користуватися вказаним номером телефону  НОМЕР_2 , який був активований лише 19 лютого 2020 року невідомою особою у м. Києві за допомогою послуги «Вибір номера» на офіційному веб-сайті ТОВ «Лайфселл».
		Що стосується заперечень відповідача про те, що позивачка при заповненні анкети на сайті відповідача вказала й інші персональні дані, які відомі тільки їй, то суд погоджується з доводами позивача про те, що паспортні дані, ідентифікаційний номер та адреса реєстрації містяться на сайті Українських бюро кредитних історій, доступ до яких має кожна фінансова установа.
		До того ж, як повідомила позивач, зазначена в анкетних даних адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1  їй не належить, а адреса фактичного місця проживання АДРЕСА_1 не відповідає дійсності, оскільки вона тривалий час проживає у м. Харкові, але даних про це вона ніде не вказувала, тому вказана інформація не могла бути доступна невідомому колу осіб.
		Також заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що вона не є клієнтом АТ «Таскомбанк», що підтверджується відповіддю АТ «Таскомбанк» про те, що станом на 03 лютого 2021 року відсутня будь-яка інформація про ОСОБА_1 , а саме: жодні банківські картки, рахунки вищезазначеній особі в АТ «Таскомбанк» не відкривалися (а.с. 31).
		Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2021 року було задоволено клопотання позивачки про витребування у АТ «Таскомбанк» інформації про власника картки/розрахункового рахунку в АТ «Таскомбанк» №  НОМЕР_1 .
		Однак, як повідомило АТ «Таскомбанк» у листі від 26 квітня 2021 року, для виконання вимог ухвали необхідно повний номер банківської картки №  НОМЕР_1 (а.с. 155).
		У зв`язку із зазначеним ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2021 року було витребувано у ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «Кредитна установа «Платежі онлайн» дані про повний номер банківської картки №  НОМЕР_1 , на яку були перераховані кошти за укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» кредитним договором № 2519016667/493938 від 20 лютого 2020 року.
		Проте, як повідомив відповідач, надати вказану інформацію неможливо, оскільки технологія карткових рахунків у сервісі Platon побудована таким чином, що в ній міститься лише перші шість та останні чотири цифри номеру карти, що не дає можливості у повному обсязі ідентифікувати транзакцію та запропоновано звернутися до банку-емітенту (а.с. 199-200).
		Аналогічну за змістом відповідь надало й ТОВ «Кредитна установа «Платежі онлайн», як оператор послуг платіжної інфраструктури (а.с. 206).
		Відповідно до частини 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
		Таким чином, оскільки ухвала суду про витребування доказів відповідачем не виконана з неповажних причин, оскільки останній не довів, що вжив усіх заходів для надання витребуваних судом доказів, суд вважає можливим визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, а саме: визнати той факт, що грошові кошти за оспорюваним кредитним договором були перераховані на картковий рахунок, який не належить позивачу.
		На підставі наведених норм права та встановлених судом фактичних обставин суд дійшов висновку, що знайшли підтвердження матеріалами справи факт не укладання позивачкою оспорюваного договору про надання фінансового кредиту № 2519016667/493938 від 20 лютого 2020 року, що вказує на відсутність волевиявлення позивачки на укладення вказаного договору та свідчить про його недійсність.
		Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Оскільки спір вирішено на користь позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі позову на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн (2270 грн * 0,4).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 263-265 ЦПК України,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати недійсним договір про надання фінансового кредиту від 20 лютого 2020 року № 2519016667/493938, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група».
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» на користь держави судовий збір у сумі 908 грн.
		Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_6 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51, код ЄДРПОУ 40203427.
		Повне судове рішення складено 09 серпня 2021 року.
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                                А.С. Северинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...