Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/5652/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:; щодо авторських прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2021.
Дата набрання законної сили: 04.08.2021
Номер судового провадження: 61-12314ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		04 серпня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 465/5652/15
		провадження № 61-12314св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		відповідач - акціонерне товариство «Укртрансгаз»,
		третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну»,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на постанову Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - ПАТ «Укртрансгаз»), третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну» (далі - ТОВ «Українська академія дизайну»), про стягнення компенсації за порушення авторських прав.
		Позов мотивований тим, що у 2003 році Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (далі - УМГ «Львівтрансгаз») дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є ПАТ «Укртрансгаз», звернулось до ТОВ «Українська академія дизайну» з пропозицією виготовити проекти та виконати в матеріалі реконструкцію споруди та художнє оздоблення інтер`єрів адміністративного корпусу Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові, а також виготовити інтер`єри Більче-Волицько-Угерського газосховища, для чого необхідно було виготовити проектні, загально-будівельні, оздоблювальні та художні роботи.
		Згідно з наказом ТОВ «Українська академія дизайну» від 03 вересня 2003 року № 20 та у зв`язку з вищевказаною пропозицією УМГ «Львівтрансгаз»  створено творчу групу в складі: ректора, голови художньої ради «Української академії дизайну» ОСОБА_1 - керівника групи, головного архітектора ОСОБА_4 , дизайнера ОСОБА_3 - художника декоративного мистецтва та ОСОБА_3 - художника декоративно-прикладного мистецтва.
		Цим же наказом їм було надано завдання на виготовлення проектів та виконання в матеріалі творів архітектурного, образотворчого мистецтва, пов`язаних із реконструкцією та художнім оздобленням інтер`єрів та екстер`єру адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові, а також інтер`єрів Більче-Волицько-Угерського газосховища.
		На виконання наказу ТОВ «Українська академія дизайну» від 03 вересня 2003 року № 20, починаючи з вересня 2003 року та протягом 2004-2006 років, були виготовлені проектні пропозиції та робочий проект реконструкції адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові, в тому числі архітектурний проект заміни плоскої покрівлі даху на шатрову з облаштуванням мансардних приміщень адміністративного корпусу та надбудови над актовим залом УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 в м. Львові , проекти художнього оформлення інтер`єрів та прибудинкової території УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові та інтер`єрів адміністративного корпусу Більче-Волицько-Угерського газосховища УМГ «Львівтрансгаз», а також відповідно до вищевказаної проектної документації виконано в матеріалі роботи з реконструкції та художнього оформлення вказаних адміністративних будівель та приміщень.
		Позивачі посилались на те, що з боку відповідача має місце порушення прав інтелектуальної власності, оскільки відповідач користується об`єктами авторського права, майнові права на які належать позивачам.
		Ураховуючи викладене, просили стягнути 
		з ПАТ «Укртрансгаз» на користь  ОСОБА_1 компенсаціюза порушення виключного майнового авторського права на використання службових творів у розмірі 1 196 321,00 грн, враховуючи індекс інфляції за період з червня 2006 року по квітень 2015 року (3,377) в розмірі 4 039 976 грн 02 коп., що на час ухвалення рішення у справі становить 3316,89 мінімальних заробітних плат;
		з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення виключного майнового авторського права на використання службових творів у розмірі 4 136 082 грн, враховуючи індекс інфляції за період з червня 2006 року по квітень 2015 року (3,377) в розмірі 13 967 548 грн 91 коп., що становить 11 467,61 мінімальних заробітних плат;
		з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення виключного майнового авторського права на використання службових творів у розмірі 4 725 640 грн, враховуючи індекс інфляції за період з червня 2006 року по квітень 2015 року (3,377) в розмірі 15 958 486 грн 28 коп., що становить 13 102,21 мінімальних заробітних плат.
		з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_4 компенсацію за порушення виключного майнового авторського права на використання службових творів у розмірі 643 467 грн, враховуючи індекс інфляції за період з червня 2006 року по квітень 2015 року (3,377) в розмірі 2 172 988,06 грн, що становить 1 784,06 мінімальних заробітних плат.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року позов задоволено. 
		Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 4 039 976,02 грн; стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 13 967 548,91 грн; стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 15 958 486,28 грн; стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_4 2 172 988,06 грн. Проведено розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю вини відповідача у вчиненні дій, які відповідно до статей 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є такими, що порушують авторські права позивачів, оскільки використання спірних об`єктів авторського права здійснюється за відсутності дозволу на використання авторських творів, за відсутності договору про передачу відповідачу майнових прав авторів творів, що є підставою для стягнення грошової компенсації. При визначенні розміру компенсації суд виходив з вартості авторських творів, встановленої в результаті комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності та мистецтвознавчої експертизи від 28 квітня 2012 року.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Укртрансгаз» задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 2 175 000 грн. Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 5 800 000 грн. Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 6 525 000 грн. Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_4 1 450 000 грн.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що визначаючи розмір компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції визначив таку виходячи з майнової вартості авторських творів, з врахуванням індексу інфляції, хоча визначення розміру компенсації не залежить від майнової вартості авторського твору, розмір компенсації слід визначати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка на момент ухвалення рішення судом першої інстанції становила 1 450 грн.
		Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
		Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ПАТ «Укртрансгаз» задоволено частково.
		Рішення Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди встановили об`єкти авторського права, хто є їх автором, а також те, що ці об`єкти були створені під час перебування авторів у трудових відносинах із ТОВ «Українська академія дизайну», на замовлення УМГ «Львівтрансгаз». Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що ці об`єкти авторського права є службовими творами і, як наслідок, допустив помилку у визначенні їхнього правого режиму, не з`ясував вклад (творчий внесок) у створення цих об`єктів кожної зі сторін, а також матеріальне, фінансове та інше забезпечення робіт по створенню цих об`єктів, що має важливе значення для визначення порядку розподілу майнових прав між позивачами (працівниками, які створили об`єкти права інтелектуальної власності у зв`язку з виконанням трудового договору) і третьою особою у справі (роботодавцем). Вказаний недолік не було усунуто апеляційним судом при здійсненні перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
		Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
		Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 2 900 000 грн. Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 9 425 000 грн. Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 10 875 000 грн. Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_4 1 885 000 грн. В решті позову відмовлено.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач не дотримався вимог Закону України «Про авторське право та суміжні права», оскільки спірні об`єкти авторського права використовуються за відсутності письмового договору, майнові права на спірні об`єкти авторського права позивачами відповідачу не передавалися, оскільки відсутні авторські договори про передачу позивачами своїх майнових прав на спірні об`єкти авторського права, відсутні виплати ТОВ «Українська академія дизайну» позивачам авторської винагороди, відсутні у трудових договорах, укладених між позивачами та ТОВ «Українська академія дизайну», умови щодо передачі академії авторського права на об`єкти, створені в процесі трудової діяльності, відсутні письмові договори щодо розпорядження майновими правами, укладені між позивачами і їх роботодавцем, а також договори між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ПАТ «Укртрансгаз» про передачу йому позивачами майнових прав на спірні об`єкти авторського права.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У серпні 2020 року АТ «Укртрансгаз» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносин частини 1 статті 433 ЦК України стосовно об`єктів авторського права в контексті визначення майнових прав на службовий твір відповідно до статті 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Суд апеляційної інстанції не врахував висновків та вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року. Крім того, суд апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно встановив наявність між позивачами та відповідачами договірних правовідносин з приводу створення об`єктів авторського права. Разом з цим, відповідач посилається на те, що він не є особою, що використовує спірні об`єкти авторського права.
		Крім того, суд апеляційної інстанції не застосував сплив строку позовної давності у спірних правовідносинах про застосування якого було заявлено відповідачем. Суд апеляційної інстанції безпідставно встановив, що майнові права на спірні об`єкти авторського права належать позивачам. 
		Разом з цим, зазначає, що між ПАТ «Укртрансгаз» та позивачами не існувало правовідносин щодо виготовлення будь-яких об`єктів авторського права. При цьому рішенням Господарського суду м. Києва від 10 вересня 2012 року встановлено, що майнові права на службові твори належать ТОВ «Українська академія дизайну». Відповідно до статті 440 ЦК України та статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Разом з тим відповідач не є особою, яка використовує твір позивачів, оскільки товариство його не опубліковувало та не оприлюднювало.
		Аргументи учасників справи
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		Відзив мотивований тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 10 вересня 2012 року в задоволенні позову ТОВ «Українська академія дизайну» відмовлено. Вказане судове рішення сторонами оскаржено не було та вступило у законну силу. При цьому відповідач свідомо не уклав письмової угоди про майнові права з Українською академією дизайну, це є ні чим іншим як маніпуляцією та намаганням уникнути відповідальності по оплаті праці позивачів. Реконструкція будівлі АТ «Укртрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові є комплексним оформленням архітектурного об`єкту, синтезом різних видів мистецтва, і становить одне ціле з архітектурою, що підтверджується фотоілюстраціями. 
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		Відзив мотивований тим, що судження відповідача про відсутність правових висновків Верховного Суду у справах, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності, в тому числі з питань авторського права на службові твори та стягнення компенсації за порушення виключного майнового авторського права на використання службових творів, не відповідає дійсності, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна кількість судових рішень, що ухвалені судом касаційної інстанції як при розгляді спорів в порядку господарського судочинства, так й при розгляді в порядку цивільного судочинства ( справа № 569/11789/15-ц від 23 січня 2018 року, № 357/2264/16 від 26 червня 2019 року, № 569/12278 /16 від 17 червня 2020 року, постанова Великої палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інші). 
		Доводи касаційної скарги про те, що роботи з капітального ремонту адміністративного корпусу відповідача були повністю виконані залученими відповідачем підрядними організаціями, а саме: ТОВ «Гравес» ДП «Яворівнерудпром» на підставі відповідних договорів не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування вказаної обставини, зокрема, актів приймання-передачі результату виконання таких робіт, довідок про вартість цих робіт з конкретним переліком та найменуванням виконаних робіт, інші докази, які свідчили про прийняття участі вищевказаних юридичних осіб у виконанні робіт при реконструкції та художньому оформлення адміністративних будівель УМГ «Львівтрансгаз» за адресами: м. Львів, вул. Рубчака, 3 та Львівська область, Стрийський район, с. Більче-Волиця-Угерсько. Вказане не ґрунтується на доказах, які відсутні в матеріалах справи.
		Суд апеляційної інстанції правильно зазначив про доведеність належності позивачам майнових авторських прав на спірні об`єкти, авторське право яких презюмується. Докази про отримання відповідачем від позивачів дозволу на використання об`єктів авторського права, підтвердження правомірності використання відповідачем цих об`єктів, виконання та дотримання відповідачем вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним спірних об`єктів авторського права не надані.  
		Висновок суду апеляційної інстанції про належність спірних об`єктів авторського права позивачам є обґрунтованим, та зроблений з урахуванням обставин справи та правильним застосуванням норм матеріального права. 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання АТ «Укртрансгаз» про зупинення виконання оскаржуваного рішення відмовлено.
		У вересні 2020 року матеріали цивільної справи № 465/5652/15-ц надійшли до Верховного Суду та 29 вересня 2020 року передані судді-доповідачу.
		Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебували у трудових відносинах з ТОВ «Українська академія дизайну».
		Згідно з наказом ТОВ «Українська академія дизайну» від 03 вересня 2003 року № 20 та у зв`язку з пропозицією УМГ «Львівтрансгаз» виготовити проекти та виконати в матеріалі реконструкцію та художнє оздоблення інтер`єрів адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові, а також інтер`єрів Більче-Волицько-Угерського газосховища, було створено творчу групу в складі: ректора, голови художньої ради «Української академії дизайну» ОСОБА_1 - керівник групи, головного архітектора ОСОБА_4, дизайнера ОСОБА_3 - художника декоративно-прикладного мистецтва та ОСОБА_3 - художника декоративно-прикладного мистецтва. Цим же наказом їм було дано завдання на виготовлення зазначених проектів.
		Вчена рада Української академії дизайну 14 листопада 2003 року погодила проекти реконструкції заміни плоскої покрівлі даху на шатровий з облаштуванням мансардних приміщень адмінкорпусу УМГ «Львівтрансгаз» і надбудови над актовим залом і рекомендувала до виконання в матеріалі.
		23 січня 2004 року зазначена Вчена рада погодила проекти художнього оформлення інтер`єрів УМГ «Львівтрансгаз» на вулиці Рубчака, 3 у м.Львові та інтер`єрів Більче-Волицько-Угерського газосховища, їх рекономендовано до виконання у матеріалі.
		Вчена рада Української академії дизайну 20 жовтня 2005 року заслухала звіти творчої групи про виконані роботи.
		Відповідно до висновку комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності та мистецтвознавчої експертизи від 28 квітня 2012 року № 3758/3759/3760, встановлено, що роботи з виготовлення проекту художнього оформлення холу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту художнього оформлення операторної адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту художнього оформлення актового залу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту художнього оформлення кімнати переговорів адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів виготовлення проекту художнього оформлення інтер`єрів операторної адміністративного будинку Більче-Волицького Угерського газосховища, виготовлення проекту благоустрою прибудинкової території адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту вітражної композиції «Всесвіт» для холу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту вітражної композиції «Вогонь» для парадної сходової клітки адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту декоративного занавісу для актового залу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту металевих кованих виробів для головного входу, холу, парадної сходової клітки, в`їздних воріт адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення інтер`єру холу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» (вказаний твір складається з виготовлення вітражної композиції «Всесвіт» на підлозі, стінах і стелі; виготовлення монументально декоративного панно в техніці зграфітто та рельєфу; виготовлення ковальських виробів (перила, декоративні решітки на дверях) з установкою; оздоблення стін та мозаїчної підлоги каменем; альфрейно-оздоблювальні та монтажні роботи на стінах, стелі і підлозі); виготовлення інтер`єру парадної сходової клітки адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» (вказаний твір складається з вітражної композиції «Вогонь» на сходових маршах шести поверхів; ковальських виробів на сходових маршах шести поверхів; вітражної композиції на стелі сходових маршів, в кількості дванадцяти штук; оздоблюваних робіт сходових маршів на шести поверхах каменем; альфрейно-оздоблювальних та монтажних робіт на стінах і стелі), виготовлення інтер`єру актового залу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» (вказаний твір складається з декоративно-рельєфної стелі з елементами художнього металу та вітража; декоративної завіси на сцені; оздоблення стін каменем; альфрейно-оздоблювальних робіт; паркетних та оздоблювальних робіт деревом), виготовлення інтер`єру кімнати переговорів холу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: м. Львів вул. Рубчака, 3, виготовлення інтер`єру операторної Більче-Волицько-Угерського газосховища, виготовлення інтер`єру операторної адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», благоустрій прибудинкової території головного входу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», який включає в себе оздоблювальні роботи стін та сходів головного входу та корпусу каменем, ковальські вироби на сходах головного входу; виготовлення мозаїчної бруківки на площі перед головним входом, виготовлення проектної пропозиції та робочого проекту реконструкції заміни плоскої покрівлі даху на шатрову з облаштуванням мансардних приміщень адмінкорпусу, в тому числі надбудови над актовим залом адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення проекту художнього оформлення парадної сходової клітки адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення гобелену в кімнаті переговорів адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз», виготовлення шістнадцяти люстр бра для актового залу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» розміром 40х120 см за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів , є об`єктами авторського права і мають творчий характер.
		Комісійною судовою експертизою об`єктів інтелектуальної власності та мистецтвознавчою експертизою від 28 квітня 2012 року № 3758/3759/3760, встановлено, що автором монументально-декоративного панно в техніці зграфітто та рельєфу на стінах і стелі холу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів є художник-монументаліст ОСОБА_1 ; автором проектної пропозиції та робочого проекту реконструкції - заміни плоскої покрівлі даху на шатрову з облаштуванням мансардних приміщень адміністративного корпусу, по вул. Рубчака, 3 в м. Львові УМГ «Львівтрансгаз»; робочого проекту заміни плоскої покрівлі даху на шатрову з облаштуванням мансардних приміщень прибудови до адміністративної споруди УМГ «Львівтрансгаз», зокрема, проект надбудови поверху над актовим залом; проекту благоустрою прибудинкової території адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3; м. Львів проекту художнього оформлення інтер`єрів операторної адміністративного будинку Більче-Волицького-Угерського газосховища є архітектор ОСОБА_4 ; автором проекту вітражної композиції «Вогонь» на віконних проймах шести поверхів парадної сходової клітки УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів ; проекту віражної композиції «Всесвіт» на підлозі, стінах і стелі холу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою вул. Рубчака, 3, м. Львів; проекту кованих виробів УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів; вітражної композиції «Всесвіт» на підлозі, стінах і стелі холу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів виготовлення та установка кованих виробів у холі адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів вітражної композиції «Вогонь» на сходових маршах шести поверхів з установкою в адміністративному корпусі УМГ «Львівтрансгаз» за адресою вул. Рубчака, 3 ; м. Львів кованих виробів на сходових маршах шести поверхів парадної сходової клітки з установкою в адміністративному корпусі УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів виготовлення вітражних композицій на стелі сходових маршів парадної сходової клітки в адміністративному корпусі УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів виготовлення дванадцять штук люстр бра в актовому залі адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів виготовлення декоративно-рельєфної стелі з елементами художнього металу та вітража в актовому залі УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів, виготовлення ковальських виробів на головних сходах та фасаді адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: м. Львів вул. Рубчака, 3 , з установкою є художник декоративного мистецтва ОСОБА_3 , автором декоративного занавісу для актового залу адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака м. Львів, 3 з установкою; гобелену для кімнати переговорів адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3 м. Львів з установкою є художник декоративно-прикладного мистецтва ОСОБА_3 , проекти художнього оформлення холу, інтер`єрів операторної, актового залу, кімнати переговорів, парадної сходової клітки, адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: вул. Рубчака, 3, м. Львів інтер`єрів холу, парадної сходової клітки, актового залу, кімнати переговорів, операторної адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» за адресою: м. Львів вул. Рубчака, 3, інтер`єр операторної Більче-Волицького Угерського газосховища, виконаних в матеріалі, створені ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у співавторстві.
		Вартість загально-будівельних та оздоблюваних робіт, пов`язаних з реконструкцією та художнім оформленням адміністративної споруди УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові, становить 3 021 188 грн. Загальна вартість проектних робіт, робіт, виконаних в матеріалі, демонтажних та монтажних робіт зі створення інтер`єрів та екстер`єрів адміністративної споруди УМГ «Львівтрансгаз» станом на червень 2006 року становить 9 738 483 грн 68 грн., з урахуванням індексу інфляції (за період червень 2006 року по квітень 2010 року) становить 17 646 132,42 грн.
		ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебували у трудових відносинах з ТОВ «Українська академія дизайну», творчу групу в складі: ректора, голови художньої ради «Української академії дизайну» ОСОБА_1, головного архітектора ОСОБА_4, дизайнера ОСОБА_3 - художника декоративно-прикладного мистецтва та ОСОБА_3 - художника декоративно-прикладного мистецтва, було створено задля реконструкції та художнього оздоблення інтер`єрів адміністративного корпусу УМГ «Львівтрансгаз» по вул. Рубчака, 3 у м. Львові, а також інтер`єрів Більче-Волицько-Угерського газосховища згідно з наказом ТОВ «Українська академія дизайну» від 03 вересня 2003 року № 20 та у зв`язку з пропозицією УМГ «Львівтрансгаз».
		Позиція Верховного Суду
		Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» службовий твір - це твір, створений автором у порядку виконання службових обов`язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
		За загальним правилом особисті немайнові права інтелектуальної власності залишаються за працівником, який створив цей об`єкт права інтелектуальності власності (твір) в порядку виконання трудового договору (частина перша статті 429 ЦК України, частина перша статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
		Нормами чинного ЦК України, на відміну від Закону України «Про авторське право і суміжні права», передбачено розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт, створений працівником у зв`язку з виконанням трудового договору, між працівником і роботодавцем.
		Відповідно до частини другої статті 429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
		За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (частина третя статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжна права»).
		Якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов`язків і за службовим завданням роботодавця, то особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними. Майнові права на об`єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором (частина друга статті 429 ЦК України).
		Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об`єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об`єкта. Порядок здійснення майнових прав на такий об`єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором. У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.
		Майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»; шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. Позивач повинен довести факт наявності у нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його права відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина 1 статті 435 ЦК України, стаття 11 Закону). Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена, як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону України «Про авторське право та суміжні права» при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК України).
		Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та передаючи справи на новий апеляційний розгляд Верховний Суд зазначив, що поза увагою судів залишилось те, що ці об`єкти авторського права є службовими творами, судами не з`ясовано вклад (творчий внесок) у створення цих об`єктів кожної зі сторін, а також матеріальне, фінансове та інше забезпечення робіт по створенню цих об`єктів, що має важливе значення для визначення порядку розподілу майнових прав між позивачами (працівниками, які створили об`єкти права інтелектуальної власності у зв`язку з виконанням трудового договору) і третьою особою у справі (роботодавцем). 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що творчий внесок, матеріальне фінансове забезпечення у створення об`єктів авторського права зроблено виключно позивачами. Їх роботодавець цього не заперечує і докази іншого відсутні. Договори про передачу позивачами майнових прав на спірні об`єкти авторського права не укладалися. Авторську винагороду ТОВ «Українська академія дизайну» позивачам не виплачувала. 
		Однак, з таким висновком апеляційного суду не можливо погодитися.
		ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4  звертаючись до суду з позовом до відповідача за захистом свого порушеного права, просилистягнути компенсацію за порушення виключного майнового авторського права на використання службових творів.
		Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. 
		Рішенням Господарського суду м. Києва  від 10 вересня 2012 року у справі № 39/81 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Українська академія дизайну» до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , про стягнення 591 881,42 грн збитків за порушення авторського права та незаконне використання службових творів позивача, з яких 408 326,64 грн основного боргу та 183554,78 грн за прострочку виконання грошового зобов`язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення станом на 01 жовтня 2009 року.
		Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опублікований офіційно або внесений до Реєстру.
		Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що рішення набрало законної сили.
		У справі № 39/81 встановлено, що ТОВ «Українська академія дизайну» є особою, якій належать майнові авторські права на спірні службові твори. 
		Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, та обставина, що майнові авторські права на спірні службові твори належать ТОВ «Українська академія дизайну» є преюдиційною та не підлягає доказуванню.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 березня 2021 року у справі № 910/19036/19 зроблено висновок, що «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16. Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб».
		Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Отже, у справі, що переглядається відсутнє порушення прав ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки майнові авторські права на спірні службові твори їм не належать.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		З метою необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 березня 2021 року у справі № 910/19036/19,  колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалені без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		При зверненні з апеляційною скаргою АТ «Укртрансгаз» сплатило судовий збір в сумі  4020,00 грн. За подання касаційної скарги АТ «Укртрансгаз» сплачено - 7308,00 грн. Тому з  ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь АТ «Укртрансгаз»  належить стягнути по 2832,00 грн з кожного. 
		Керуючись статями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити.
		Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року скасувати.
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Укртрансгаз», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну», про стягнення компенсації за порушення авторських прав відмовити.
		Стягнути з  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» судовий збір за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі по 2832,00 грн з кожного.
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 рокута постанова Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року втрачає законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                              В. І. Крат 
		 
		Судді:                                                                                       Н. О. Антоненко 
		 
		                                                                                                І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                                М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...