Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1066/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2021. Зареєстровано: 11.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2021.
Дата набрання законної сили: 31.01.2022 (частково)
Результат оскарження 31.01.2022 Запорізький апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/331/91/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015080020001393

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		11.08.2021                            
		Справа № 331/1066/18
		                           Провадження № 1-кп/331/91/2021
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		«11» серпня 2021 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
		Головуючого  судді                     ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання             ОСОБА_2 
		за участю:    прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого             ОСОБА_4 
		захисника  адвоката             ОСОБА_5 
		представника 
		потерпілої особи             ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015080020001393 від 24.04.2015 року відносно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта  повна загальна середня, сімейний стан  розлучений, має на утриманні малолітню дитину, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2014 року, в денний час, ОСОБА_4 , діючи умисно, у співучасті та за попередньою змовою зневстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з метою шахрайського заволодіння кв. АДРЕСА_2 , знаходячись на АДРЕСА_3 , вступив у злочинну змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, з метою підробки офіційного документа, а саме паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_7 . 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 надав невстановленим досудовим розслідуванням особам паспорт громадянина України на своє ім`я та власну фотокартку для подальшого підроблення офіційного документа, а саме паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_7 з метою його використання, шляхом надання в нотаріальні контори та інші установи та організації.
		Згідно попередньої змови, невстановлена в ході досудового розслідування особа, повинна була взяти дійсний паспорт та фото ОСОБА_4 та невстановленим в ході досудового розслідування способом переклеїти фотокартки ОСОБА_4 в паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_1 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 01.02.2003 року та подальшої передачі підробленого паспорту ОСОБА_4 , з метою його противоправного використання шляхом надання в нотаріальні контори та інші установи та організації для оформлення довіреності та інших офіційних документів, які стосуються кв. АДРЕСА_2 , для її подальшого продажу. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння кв. АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 у співучасті та за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування особами, своїми умисними діями, які виразились у пособництві у підробці паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_1 , виданого Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 01.02.2003 року, який у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці передали ОСОБА_4 , який достовірно знаючи, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 завідомо підроблений, використав його шляхом надання в нотаріальні контори та інші установи та організації, для оформлення довіреності та інших офіційних документів, які стосуються кв. АДРЕСА_2 , для її подальшого продажу. 
		Після чого, 27 листопада 2014 року, приблизно о 15-00 годині, ОСОБА_4 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, діючи у співучасті та за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою шахрайського заволодіння кв. АДРЕСА_2 , для її подальшого продажу, направились до нотаріальної контори приватного нотаріуса Мелітопольського міського округу Запорізької області ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_4 з метою нотаріального посвідчення довіреності на право розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 . 
		У цей же день, близько 15-30 години, ОСОБА_4 , знаходячись в зазначеній нотаріальній конторі, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою заволодіння кв. АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про те, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 01.02.2003 року, що є офіційним документом, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, містить неправдиві відомості, а саме має вклеєні фотокартки із зображенням ОСОБА_4 , пред`явив вищевказаний паспорт та надав його нотаріусу ОСОБА_8 для зняття копії, таким чином використав завідомо підроблений документ для оформлення довіреності.
		Крім того, 05 грудня 2014 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою шахрайського заволодіння кв. АДРЕСА_2 , для її подальшого продажу, направились до нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_9 , що розташована за адресою: АДРЕСА_5 з метою укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .
		В цей же день, 05 грудня 2014 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в зазначеній нотаріальній конторі, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою заволодіння кв. АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про те, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 01.02.2003 року, що є офіційним документом, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, містить неправдиві відомості, а саме має вклеєні фотокартки із зображенням ОСОБА_4 , надав довіреність на право розпоряджатися кв. АДРЕСА_2 , видану в м. Мелітополь Запорізької області приватним нотаріусом ОСОБА_8 та пред`явив вищевказаний паспорт, після чого надав його нотаріусу ОСОБА_9 для зняття його копії та оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , реєстровий номер 830 з ОСОБА_10 , таким чином використав завідомо підроблений документ.
		Окрім того, в жовтні 2014 року, ОСОБА_4 , не маючи постійного джерела доходу, прагнучи до швидкого і незаконного збагачення за рахунок заволодіння шахрайським шляхом житлом, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка страждає психічними розладами та перебуває на обліку в Комунальній установі «Обласна клінічна психіатрична лікарня», а саме квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою та у співучасті з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, шляхом обману, вчинив злочин при наступних обставинах.
		Так, у жовтні 2014 року в денний час, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись в Олександрівському (Жовтневому) районі м. Запоріжжя, надав невстановленим досудовим розслідуванням особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, паспорт громадянина України на своє ім`я та власну фотокартку з метою підроблення офіційного документа, а саме паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_7 для його подальшого використання шляхом надання в нотаріальні контори та інші установи та організації. Невстановлені в ході досудового розслідування особи підробили паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_1 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 01.02.2003 року шляхом вклеювання фотокарток ОСОБА_4 .
		Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, 27 листопада 2014 року, приблизно о 15-00 годині, ОСОБА_4 , використовуючи завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , з вклеєними в нього власними фотокартками, за попередньою змовою та у співучасті з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою шахрайського заволодіння квартирою АДРЕСА_2 , направились до нотаріальної контори приватного нотаріуса Мелітопольського міського округу Запорізької області ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_4 , з метою нотаріального посвідчення довіреності на право розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 . Знаходячись в нотаріальній конторі, ОСОБА_4 за попередньою змовою та у співучасті з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання права на майно, шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про підробку паспортів, заповнених на ім`я ОСОБА_11 серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 06.02.2002 року та серії НОМЕР_1 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 01.02.2003 року на ім`я ОСОБА_7 , пред`явив приватному нотаріусу ОСОБА_8 підроблений паспорт та надав його нотаріусу для зняття копій.
		За результатами розгляду наданих документів, приватний нотаріус ОСОБА_8 27 листопада 2014 року посвідчила довіреність від імені ОСОБА_11 , видану на ім`я ОСОБА_12 , з правом передоручення повноважень, строком на три роки на право розпоряджатися (продати, обміняти, здати у найом, заставити, за ціну і на умовах за власним розсудом) квартирою АДРЕСА_2 , зареєстровану в єдиному реєстрі довіреностей № 5314.
		Отримавши вказану довіреність, шляхом обману та використання завідомо підробленого паспорта на ім`я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_1 , виданого Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 01.02.2003 року, ОСОБА_4 за попередньою змовою та у співучасті з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження придбав право розпоряджатись квартирою АДРЕСА_2 .
		Бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, 05 грудня 2014 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи довіреність на право розпорядження квартирою АДРЕСА_2 , отриману шляхом обману, використовуючи завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись в нотаріальній конторі приватного нотаріуса ОСОБА_9 , що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про підробку паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 01.02.2003 року на ім`я ОСОБА_7 , пред`явив приватному нотаріусу ОСОБА_9 довіреність № 5314, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_8 , підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_7 , та надав нотаріусу вказаний паспорт для зняття копій, а також інші документи щодо квартири АДРЕСА_2 .
		Внаслідок використання ОСОБА_4 завідомо підробленого документа, приватним нотаріусом ОСОБА_9 зареєстровано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , реєстровий номер № 830 між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою та у співучасті з невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, заволоділи та розпорядилися на власний розсуд квартирою, яка належить на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_11 , ринкова вартість якої згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного експертом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_13 станом на 04.09.2014 року складає 327151 гривню, що більше, ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент скоєння кримінального правопорушення, чим спричинив шкоду у великих розмірах потерпілій на вказану суму.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, у вчиненому розкаявся та пояснив суду, що в 2014 році, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, він звернувся до свого однокласника на ім`я ОСОБА_14 для відшукання заробітку. З цією метою останній познайомив його з ОСОБА_15 , який запропонував йому заробити грошей, шляхом надання підроблених документів для оформлення права власності на квартиру, яка розташована в м. Запоріжжі, на що він погодився. Приблизно через 1-2 дні вони зустрілися поблизу пл. Радянської в м. Запоріжжі, де він передав ОСОБА_16 свій паспорт громадянина України та власні фотокартки. Після цього, 27 листопада 2014 року ОСОБА_17 на своєму автомобілі «Honda Accord» забрав його з дому і вони направились в м. Мелітополь. При цьому, у вказаному автомобілі, під керуванням ОСОБА_18 також знаходились дві невідомих йому жінки. Прибувши на місце, перед входом до офісу нотаріуса ОСОБА_8 , ОСОБА_17 видав йому паспорт на ім`я ОСОБА_7 із вклеєною в нього його фотокарткою, іншій жінці, яка їхала з ними в автомобілі з м. Запоріжжя, останній видав паспорт на ім`я ОСОБА_11 також із вклеєною в нього її фотокарткою. Він, достовірно розуміючи, що використовує завідомо підроблений паспорт громадянина ОСОБА_7 , зайшов разом із жінкою, яка також використовувала підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_11 , до офісу нотаріуса, де остання оформила від імені ОСОБА_11 довіреність на його ім`я, відповідно до якої він мав право розпоряджатися належною ОСОБА_11 квартирою з метою її наступного продажу. Повернувшись в автомобіль, ОСОБА_17 забрав у нього підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_7 , після чого віддав йому його дійсний паспорт. З якою метою ОСОБА_16 необхідний був його дійсний паспорт, він не знає, будь-яких змін в його паспорті не було. Повернувшись в м. Запоріжжя, ОСОБА_17 відвіз його додому та повідомив, що зв`яжеться з ним через декілька днів для переоформлення квартири. 05 грудня 2014 року він разом з ОСОБА_15 приїхали в офіс нотаріуса ОСОБА_9 , що розташований по АДРЕСА_5 для оформлення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_11 . Зазначив що, на момент його приїзду до нотаріуса, оригінали документів, в тому числі й паспорт на ім`я ОСОБА_7 , знаходились вже в останньої і все було готове для його підписання. Діючи від імені ОСОБА_7 , на підставі довіреності виданої ОСОБА_11 , він підписав договір, згідно з яким продав квартиру ОСОБА_11 раніше невідомому ОСОБА_10 . Зазначив, що під час укладання угоди жінки, яка видавала себе за ОСОБА_11 , не було. Після цього паспорт на ім`я ОСОБА_7 залишився у ОСОБА_18 . За всі свої вищезазначені дії він отримав від ОСОБА_18 обумовлені 100 доларів США. При цьому зазначив, що ніяких грошей від продажу квартири він не отримував, під час передачі грошей за квартиру він не був присутнім та за яких умов це відбувалося, він не знає. Після підписання договору, він самостійно поїхав додому. Через деякий час до нього звернулися працівники правоохоронних органів з приводу вказаної квартири, про що він під час особистої зустрічі повідомив ОСОБА_16 , який порекомендував йому вирішувати проблеми самостійно. 
		Крім того зазначив, що уточнений цивільний позов КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради в інтересах ОСОБА_11 про стягнення з нього матеріальної шкоди на суму 327151 гривня та витрат, необхідних для відновлення порушеного права ОСОБА_11 в розмірі 810 гривень визнає в повному обсязі, має намір відшкодувати завдані ним збитки шляхом внесення періодичних платежів.
		У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, у суду немає сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції, однак суд визнав за доцільне дослідити всі докази, на які посилаються сторони кримінального провадження.
		Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , доведеність його винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні.
		Допитана в судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_6 пояснила суду, що 31.01.2015 року до приймального відділення КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР була доставлена гр. ОСОБА_11 у зв`язку з погіршенням психічного стану. У березні 2015 року брат ОСОБА_11  ОСОБА_19 звернувся до закладу із заявою щодо влаштування ОСОБА_11 до будинку-інтернату, на підставі чого 13.03.2015 року остання була оглянута лікарсько-консультативною комісією, під час якого ОСОБА_11 категорично відмовилась від влаштування до будинку-інтернату та продовжила лікування в умовах психіатричного закладу. Згодом від сусідки ОСОБА_11  ОСОБА_20 стало відомо, що в квартирі останньої проживають невідомі особи, у зв`язку з чим працівниками психіатричної лікарні вживалися заходи для виклику брата ОСОБА_11 , проте останній на зв`язок не виходив. В подальшому було встановлено, що квартира, яка належала ОСОБА_11 , була продана декілька разів, у зв`язку з чим було подано позовну заяву про визнання правочинів недійсними, витребування майна та вселення ОСОБА_11 . Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2018 року позовну заяву було задоволено, проте стороною відповідача було подано заяву про перегляд вказаного заочного рішення. На даний час заявлений цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 327151 грн., спричиненої злочинними діями, не відшкодований, ОСОБА_11 позбавлена можливості користуватися належною їй квартирою. З метою відновлення права власності на квартиру за отримання копії документів, КУ Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР були витрачені додаткові кошти в розмірі 810 гривень, у зв`язку з чим було збільшено розмір позовних вимог в інтересах ОСОБА_11 . 
		Зазначила, що в подальшому було з`ясовано, що ОСОБА_11 рідних братів або сестер не має. Психічний стан ОСОБА_11 є задовільним, остання може існувати в суспільстві, проте у зв`язку із тим, що внаслідок шахрайських дій, ОСОБА_11 було позбавлено її власного житла, вона перебуває в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня». 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що він обіймає посаду головного лікаря КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради. У 2010 році перший раз до вказаної психіатричної лікарні звернулась гр. ОСОБА_11 , якій в подальшому було встановлено діагноз «хронічний психічний розлад із зміною особистості», що позбавляє останню розуміти та правильно надавати оцінку фактам та обставинам. Вказаний діагноз передбачає загострення стану психічного розладу, у зв`язку з чим ОСОБА_11 періодично проходила лікування. В січні 2015 року братом ОСОБА_11 була викликана швидка медична допомога з повідомленням про те, що його сестра перестала доглядати за собою та готувати їжу, стала конфліктною та до її квартири заходять крадії. Доставлена до КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР ОСОБА_11 була оглянута у приймальному відділенні лікарем-психіатром, який підтвердив наявність у останньої психічного розладу та отримав письмову добровільну згоду ОСОБА_11 на лікування. У березні 2015 року брат ОСОБА_11 звернувся до закладу із заявою щодо влаштування ОСОБА_11 до будинку-інтернату. При цьому зауважив, що особисто заявника ніхто з працівників закладу не бачив, до вказаної заяви була додана копія його паспорта, прізвище та по-батькові якого вказували на існування родинних зв`язків із хворою ОСОБА_11 . На підставі отриманої заяви, було здійснено огляд ОСОБА_11 на предмет влаштування її до будинку-інтернату, проте остання категорично висловила своє заперечення проти цього, у зв`язку з чим її лікування в умовах психіатричної лікарні було продовжено, про що заявника було письмово повідомлено. Приблизно через місяць, враховуючи те, що стан ОСОБА_11 покращився та не потребував активного лікування в психіатричній лікарні, останню готували до виписки. З метою доведення вказаної інформації до відома брата ОСОБА_11 , останньому здійснювалися телефонні дзвінки та було надіслано лист, проте він не з`явився до закладу, на зв`язок не вийшов. У зв`язку з чим працівником КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР був здійснений вихід за адресою місця проживання ОСОБА_11 , де були виявлені замінені двері та вікна, від сусідів стало відомо, що квартира була продана. ОСОБА_11 категорично заперечувала той факт, що продала свою квартиру та пояснювала, що не могла цього зробити, оскільки зазначена квартира була її єдиним житлом. У квітні  травні 2015 року керівництвом КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР було повідомлено органи прокуратури та поліції про виявлені обставини, за вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження. У листопаді 2016 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя, ОСОБА_11 визнано недієздатною та визначено її опікуном КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР на час перебування у вказаному закладі. З метою захисту інтересів недієздатної ОСОБА_11 та повернення належної їй квартири, опікуном в особі КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР було подано відповідний цивільний позов. 
		На момент допиту свідка, останній зауважив, що стан ОСОБА_11 покращився, проте з урахуванням її діагнозу, пов`язаного зі зміною особистості, який є невідворотнім, у останньої періодично проявляється загострення, проте незважаючи на це, вона може існувати в суспільстві та визнана судом частково дієздатною. Наразі є можливість виписати ОСОБА_11 , проте оскільки останній ніде жити, вона досі перебуває на лікуванні в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР.
		На уточнюючі запитання пояснив, що обвинувачений ОСОБА_4 йому не знайомий, останнього ніколи не бачив.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що потерпілу ОСОБА_11 вона знає довгий час, оскільки остання є донькою класного керівника її сина. ОСОБА_11 разом із матір`ю до смерті останньої проживали в квартирі АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_11 жила одна. Їй було відомо, що ОСОБА_11 страждала на психічні розлади, після смерті матері у ОСОБА_11 сталося загострення психічного стану, після чого бригада швидкої медичної допомоги госпіталізувала ОСОБА_11 . Відшукуючи родичів останньої, вона зв`язувалась з двоюрідною сестрою, яка не виявила бажання спілкуватися з ОСОБА_11 , інших родичів в останньої не було, зокрема й рідних братів або сестер. У зв`язку з цим вона особисто відвідувала ОСОБА_11 під час її лікування в психіатричній лікарні, забирала її після виписки та допомагала іншим чином до тих пір, поки не переїхала до м. Києва. Через деякий час, приїхавши до м. Запоріжжя, вона дізналася від сусідів ОСОБА_11 , які проживали поряд із нею в квартирі АДРЕСА_4 , що невідомі особи, які були вдягнуті в цивільний одяг, примусово помістили ОСОБА_22 в автомобіль чорного кольору, після чого речі ОСОБА_11 бачили на смітнику. З метою відшукання ОСОБА_11 , вона зателефонувала лікарю психіатричної лікарні ОСОБА_23 , яка повідомила, що потерпіла дійсно знаходиться у них на лікуванні, при цьому зазначила, що останню доставив рідний брат, який пред`явив документи з однаковими прізвищем та по-батькові. Достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_11 рідних братів, вона повідомила про це лікаря. Після цього вона написала заяву до відділення поліції про вчинення шахрайських дій стосовно потерпілої. Отримавши через місяць відмову у відкритті кримінального провадження, вона знову звернулась із вказаною заявою до прокурора, який в подальшому відкрив провадження, під час розслідування якого вона приймала участь в слідчих діях. Через деякий час вона дізналась від сусідів, що квартира ОСОБА_11 продається, після чого застала незнайому жінку у вказаній квартирі, якій повідомила, що ОСОБА_11 не може її продавати. Свідок охарактеризувала потерпілу ОСОБА_11 як замкнену, недовірливу та жадібну людину, з огляду на що пояснила, що добровільно видати довіреність від свого імені іншій особі та продати власне житло, вона не могла. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що будучи студентом Запорізького національного університету, приблизно в кінці грудня 2011 року він виїхав з м. Запоріжжя додому до м. Токмак, де по приїзду ввечері виявив, що загубив свій паспорт та залікову книжку. Наступного дня він одразу повідомив органи поліції про втрату паспорту. Зазначив, що паспорт був виданий у 2003 році Токмацьким МРВ. Через деякий час, після невдалих спроб віднайти загублені документи за допомогою розповсюдження оголошень в газеті, він самостійно відновив паспорт та залікову книжку. Від працівників органів поліції, які звертались до нього у 2015 та 2018 роках, він дізнався про вчинення невідомими особами шахрайських дій з використанням його паспорта. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона обіймає посаду приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу. В другій половині робочого дня в кінці листопада 2014 року до нотаріальної контори, де вона працювала, зайшли двоє чоловіків, серед яких був обвинувачений, та жінка середнього віку  ОСОБА_11 з проханням засвідчити довіреність від імені останньої про розпорядження належною їй квартирою, яка розташована у м. Запоріжжі на користь ОСОБА_7 . Перевіривши оригінали наданих їй паспортів та ідентифікаційних номерів, вона пересвідчилась в особі ОСОБА_11 та обвинуваченого, який надав паспорт на ім`я ОСОБА_7 . В приміщенні контори нею були зроблені копії з оригіналів вказаних документів. Зауважила, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_7 було зазначено Дніпропетровську область, тоді як об`єктом правочину була квартира у м. Запоріжжі, у зв`язку з чим у неї виникло питання щодо місця засвідчення довіреності в м. Мелітополі, на що ОСОБА_11 чітко пояснила, що її чоловік нещодавно помер, вона залишилась сама та, під час перебування в гостях у родичів, які проживають в м. Мелітополі, було прийнято рішення продати належну їй квартиру, для пришвидшення процесу якого виникла необхідність у видачі своєму племіннику ОСОБА_7 довіреності на її продаж. Зауважила, що будь-яких сумнівів в особистостях довірителя та особи, на чию користь видається довіреність  ОСОБА_7 в неї не було. При цьому, ОСОБА_11 швидко та впевнено відповідала на поставлені їй питання, ззовні ОСОБА_11 виглядала звичайною людиною, будь-яких ознак психічного розладу не проявляла. Після засвідчення довіреності, обвинувачений сплатив за послуги. Пояснила, що відповідно до встановленого порядку, в кабінеті нотаріуса під час засвідчення правочинів, знаходяться лише сторони, тоді як інші особи очікують в коридорі, де й знаходився третій чоловік, який прийшов разом із ОСОБА_11 та обвинуваченим, оскільки він жодних дій не вчиняв, його дані ніде не відображалися. Додала, що під час видачі довіреності, будь-які питання стосовно продажу квартири сторонами не обговорювалися. Матеріали нотаріальної справи були вилучені слідчими в серпні 2015 року. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона обіймає посаду приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу, у зв`язку з чим 05.12.2014 року нею було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного між представником власника квартири за довіреністю ОСОБА_7 та з іншої сторони  ОСОБА_10 . Зазначила, що для посвідчення правочину сторони надають нотаріусу оригінали наступних документів: паспорту, ідентифікаційного номеру, документів на квартиру: технічний паспорт, експертну оцінку, а також довідку стосовно зареєстрованих осіб, тощо. Оригінали вказаних документів надаються нотаріусу для перевірки особисто або за відповідною довіреністю, після чого в приміщенні нотаріальної контори робляться їхні копії для подальшого долучення до нотаріальної справи. При цьому до вказаної справи долучаються такі оригінали документів: довідка стосовно зареєстрованих осіб, правовстановлювальні документи на квартиру, експертна оцінка, тоді як інші документи долучають у вигляді копій. Запевнила, що у випадку виникнення у неї підстав сумніватися в достовірності наданих документів, вона би відмовила в засвідченні правочину. На уточнюючі запитання зазначала, що встановлення особи здійснюється нотаріусом, зокрема, за оригіналом паспорту, проте обвинуваченого не пам`ятає через те, що з моменту подій пройшло багато часу. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив суду, що в 2015 році він вирішив придбати у власність квартиру, у зв`язку з чим знайшов в мережі Інтернет ріелтора на ім`я ОСОБА_25 , яка показала йому декілька варіантів, серед яких була квартира АДРЕСА_2 . Під час огляду вказаної квартири, ОСОБА_25 відчинила ключами двері, які, як вона пояснила, надали їй власники квартири. При цьому в квартирі нікого не було, квартира була наполовину житлова, що він пояснив наявністю старих меблів, жіночого одягу та відсутністю побутової техніки, загальне враження склалося, що частина речей була вивезена. Через деякий час ОСОБА_25 відправила йому на електронну пошту копію документів на квартиру, в подальшому оригінали вказаних документів були надані йому для огляду в офісі ріелторської фірми, що розташований на АДРЕСА_4 . В березні 2015 року між ним та власником квартири ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , вартість якої складала 150 тисяч гривень. Зазначив, що посвідчення угоди здійснювалось за рекомендацією ріелтора  у нотаріуса ОСОБА_26 . Під час укладання угоди також були присутні ріелтор ОСОБА_25 , її керівник  ОСОБА_27 , син ОСОБА_10 та його мати. Про зареєстроване місце проживання ОСОБА_11 у придбаній ним квартирі він знав, проте ОСОБА_25 пообіцяла, що в найближчий час питання щодо зняття з місця реєстрації буде вирішено, запевнивши, що вказаний факт не перешкоджає укладенню угоди. При цьому продавець квартири ОСОБА_10 не був зареєстрований в квартирі, що пояснив тим, що там проживала ОСОБА_11 , яку забрали жити до себе її родичі, що і є причиною продажу квартири. За послуги ріелтора він заплатив 500 доларів США, у вартість якого входило також і зняття з реєстрації ОСОБА_11 . Проте, під час оформлення комунальних рахунків, йому стало відомо, що ОСОБА_11 з його квартири не виписана, у зв`язку з чим він не зміг прописатися в ній. Крім того, одночасно він дізнався, що остання перебуває в лікарні. Протягом року неодноразово звертаючись до ріелторів з вимогою виконати своє зобов`язання стосовно зняття ОСОБА_11 з реєстрації у вказаній квартирі, останні продовжували давати пусті обіцянки. У зв`язку з неможливістю прописатися у власній квартирі, він вимушений був звернутися до адвоката, який в його інтересах подав позовну заяву до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про примусове зняття ОСОБА_11 з реєстрації місця проживання, у задоволенні якої в подальшому судом було відмовлено з підстави перебування ОСОБА_11 на лікуванні. Додав, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя договір купівлі-продажу, укладений між ним та ОСОБА_28 визнано недійсним, за ОСОБА_11 визнано право власності на спірну квартиру, проте наразі заочне рішення скасовано та перебуває на перегляді. На уточнюючі запитання пояснив, що в нього були сумніви в законності купівлі квартири, проте перевіривши документи та обговоривши спірні питання з ріелторами, вони пройшли. Обвинуваченого ОСОБА_4 він ніколи не бачив, з ним не знайомий. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила суду, що в 2015 році вона обіймала посаду завідуючої жіночого гострого відділення Обласної психіатричної лікарні. З 2013 року у вказаному медичному закладі періодично  двічі на рік, проходила лікування в стаціонарі ОСОБА_11 , яка страждає на психічний розлад, у зв`язку з чим їй встановлена ІІ група інвалідності. Так, приблизно через півтора роки від останньої дати лікування, ОСОБА_11 зі свого дому була госпіталізована черговим лікарем швидкої медичної допомоги на підставі встановленої наявності ознак для такої госпіталізації. Наступного дня після госпіталізації ОСОБА_11 , до лікарні прийшла раніше невідома їй молода жінка, яка представилась невісткою ОСОБА_11 , пояснивши, що вона є дружиною рідного брата хворої та повідомила про те, що ОСОБА_11 залишилась без квартири, у зв`язку з чим просила перевести її до інтернату. Вона відмовила їй, роз`яснивши, що законом передбачений порядок звернення із відповідною заявою про влаштування хворої особи до будинку-інтернату. Наступного дня її викликали до секретаріату лікарні, де передали письмову заяву ОСОБА_19 , до якої була долучена копія його паспорту, про влаштування його сестри  ОСОБА_11 до будинку-інтернату у зв`язку із втратою нею своєї квартири. Через деякий час, за результатами проведеної перевірки, було встановлено, що квартира, яка належала ОСОБА_11 на той момент вже належала іншим особам, проте інформація про наявність у ОСОБА_11 брата не підтвердилась. Додала, що зокрема, нею встановлювалось коло родичів ОСОБА_11 , проте вжитими заходами були виявлені тільки декілька далеких родичів, які відмовились приймати будь-яку участь в житті ОСОБА_11 , крім того про рідного брата ніхто не знав, припускали наявність зведеного брата ОСОБА_11 . У вищевказаній заяві був зазначений номер мобільного телефону заявника  ОСОБА_19 , проте він був вимкнений. Разом з тим зауважила, що особисто вона не бачила заявника ОСОБА_19 . Наразі ОСОБА_11 соціалізована, проте оскільки останній ніде жити, вона досі перебуває на лікуванні в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР.
		Висновком експерта № 91 від 25.09.2015 року за результатом проведення судової почеркознавчої експертизи за експертною спеціальністю «1.1 Дослідження почерку і підписів» встановлено, що підпис та короткий текст в довіреності, яка уповноважує ОСОБА_12 розпоряджатися (продати, обміняти, здати у найом, заставити, за ціну і на умовах за власним розсудом) квартирою АДРЕСА_2 , посвідчена ОСОБА_8 від 27.11.2014 року нотаріально посвідчену в реєстрі № 5314 виконані не ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а іншою особою (т. 1, а.п. 62-67).
		Висновком експерта № 7-18 від 29.01.2018 року за результатом проведення почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис, який виконаний від імені ОСОБА_7 і розміщений в графі «Підписи» оригіналу договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 від 05.12.2014 року між ОСОБА_7  продавець (діючий від імені ОСОБА_11 ) та ОСОБА_10  покупець, виконаний імовірно ОСОБА_4 від імені ОСОБА_7 . Почерк, яким виконаний рукописний текст від імені ОСОБА_7 і розміщений в графі «Підписи» оригіналу договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 від 05.12.2014 року між ОСОБА_7  продавець (діючий від імені ОСОБА_11 ) та ОСОБА_10  покупець, виконаний ОСОБА_4 (т. 1, а.п. 69-80).
		Висновком судово-психіатричної експертизи № 522 від 26.08.2015 року встановлено, що ОСОБА_11 , 1968 р.н. виявляє ознаки психічного розладу. Внаслідок чого в момент вчинення нотаріальної дії (підписання довіреності від 27.11.2014 р.) ОСОБА_11 не могла давати раду своїм діям та керувати ними (т. 2, а.п. 113-119).
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.01.2017 року, свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_4 , який представився ОСОБА_12 , на ім`я якого була видана довіреність ОСОБА_11 27.11.2014 року на право розпорядження квартирою, що посвідчена та зареєстрована свідком у реєстрі нотаріальний дій під № 5314. Обвинувачений пред`явив паспорт на ім`я ОСОБА_12 , в якому була вклеєна його фотокартка (т. 2, а.п. 125).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2018 року, обвинувачений ОСОБА_4 на фотознімку № 2 впізнав жінку, яка 27.11.2014 року знаходилась з ним у нотаріуса в м. Мелітополі Запорізької області в якості громадянки ОСОБА_11 (т. 2, а.п. 126).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2018 року обвинувачений ОСОБА_4 на фотознімку № 3 впізнав ОСОБА_18 (т. 2, а.п. 127).
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.01.2017 року свідок ОСОБА_8 на фотознімку № 3 впізнала жінку яка представилась ОСОБА_11 , яка 27.11.2014 року оформила довіреність на ім`я ОСОБА_12 на право розпоряджатись квартирою (т. 2, а.п. 128).
		   Матеріалами перевірки за заявою ОСОБА_7 встановлено, що останній 24.12.2011 року звернувся до Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області з повідомленням про втрату паспорта (т. 2, а.п. 133-138). 
		Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого  ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, як співучасть (пособник) у підробленні офіційного документа, який видається і посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків з метою використання його іншою особою, вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа; за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України як співучасть (пособник) у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив кримінальний проступок, нетяжкий злочин та тяжкий злочин, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має стабільного та законного джерела доходу, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває. 
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має намір відшкодувати завдані збитки. 
		Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка страждає на психічний розлад.
		   При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання. 
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його спосіб життя, відношення до скоєного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння потягло тяжкі наслідки, що призвело до незаконного позбавлення особи її власного житла, його роль під час вчинення кримінальних правопорушень, враховуючи той факт, що завдану шкоду потерпілій не відшкодовано, жодних заходів, направлених на її відшкодування не вжито, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального проступку та нетяжкого злочину у вигляді обмеження волі, за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. При цьому підстав для застосування положень статей 69 або 75 КК України суд не вбачає.
		Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: 1)два роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачене покаранняменш суворе,ніж обмеженняволі; 2)три роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачено покаранняу видіобмеження волі,чи уразі вчиненнянетяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкне більшедвох років; 3)п`ять років-у разівчинення нетяжкогозлочину,крім випадку,передбаченого упункті 2цієї частини; 4)десять років-у разівчинення тяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України відноситься до нетяжких злочинів, який було вчинено у жовтні 2014 року. Окрім цього, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358 КК України відносяться до кримінальних проступків, які були вчинені 27.11.2014 року та 05.12.2014 року. 
		З огляду на викладене, у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 49, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України на момент ухвалення вироку закінчились строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за цими складами кримінальних правопорушень. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49цього Кодексу.
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		В рамках розгляду вказаного кримінального провадження Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, яке діє в інтересах ОСОБА_11 заявлено позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, в якій просить стягнути з ОСОБА_4 в якості відшкодування, за спричинену злочинними діями, майнову шкоду в розмірі 327151 гривню (т. 1 а.п. 18-22). 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_11 була незаконно позбавлена власного житла, яке їй належить на праві приватної власності, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 327151 гривня. Вищезазначений розмір матеріальної шкоди визначений звітом про незалежну оцінку майна, яким встановлено, що ринкова вартість двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 станом на 04.09.2014 року складає 327151 гривню.
		В ході судового розгляду позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_4 в якості відшкодування витрат, необхідних для відновлення порушеного права ОСОБА_11 суму в розмірі 810 гривень (т. 2, а.п. 30-33). В обґрунтування вимог посилається на те, що з метою оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_11 , представник позивача звернувся до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за отриманням копії технічного паспорта на зазначену квартиру. Вартість виконаних робіт за вказані послуги складає 810 гривень.
		Вирішуючи питання стосовно позовних вимог КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, суд приходить до наступного.
		Згідно з ч. 2 ст. 127 КК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Судом встановлено, що внаслідок вчиненого злочину квартира АДРЕСА_2 вибула із законного володіння власника ОСОБА_11 .
		Так, згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного експертом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_13 вартість вказаної квартири станом на 04.09.2014 року складає 327151 гривню. 
		Як на правову підставу відшкодування завданих збитків, позивач посилається на положення ч. 1 ст. 1166, ч. 1 та 3 ст. 22 Цивільного кодексу України.
		Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
		Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
		Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частини перша та третя статті 22 ЦК України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Отже цивільне законодавство містить як поняття «шкода» так і поняття «збитки» і з аналізу наведених вище норм можна зробити висновок, що поняття «шкода» є ширшим ніж поняття «збитки».
		За загальним правилом шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
		Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (стаття 1177 ЦК України).
		Згідно зі статтею 1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Окрім цього, судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради в інтересах ОСОБА_11 до ОСОБА_24 , треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_8 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_26 про визнання правочинів недійсними, витребування майна та вселення.
		Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2018 року вказану позовну заяву задоволено (т. 2, а.п. 35-37). 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2019 року задоволено заяву адвоката ОСОБА_30 , яка діє в інтересах ОСОБА_24 про перегляд заочного рішення суду та скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2018 року (т. 2, а.п. 188-194). Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження, остаточне рішення не прийнято.
		З наведеного слідує, що предмет злочинного посягання  квартира АДРЕСА_2 , внаслідок злочинних дій обвинуваченого не була пошкоджена або знищена, а вибула з володіння власника на підставі договорів купівлі-продажу, дійсність яких наразі оспорюється потерпілою стороною в порядку цивільного судочинства з одночасним пред`явленням вимоги про витребування квартири з чужого незаконного володіння в порядку ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту порушеного права . 
		З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого грошової компенсації у розмірі вартості квартири, відчуженої внаслідок вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, задоволенню не підлягають, оскільки не є належним способом захисту порушеного права. 
		Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 завданих збитків на суму 810 гривень, в якості відшкодування витрат, необхідних для відновлення порушеного права ОСОБА_11 , підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що відповідають критеріям збитків, а завдана шкода на вказану суму підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.
		Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
		В задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, яке діє в інтересах ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_4 в якості відшкодування, за спричинену злочинними діями, майнову шкоду в розмірі 327151 гривень  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_4  вякості відшкодуваннявитрат,необхідних длявідновлення порушеногоправа ОСОБА_11 ,грошові кошти в розмірі 810 (вісімсот десять) гривень.
		Речові докази:
		- матеріали ЄО № 1338 від 04.02.2015 року стосовно втрати паспорту на ім`я ОСОБА_10 , які долучені до матеріалів кримінального провадження  повернути за належністю до Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (т. 1, а.п. 82-84);
		- матеріали ЄО № 3610 від 31.03.2015 року за заявою ОСОБА_20 , які долучені до матеріалів кримінального провадження  повернути за належністю до Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (т. 1, а.п. 85-87);
		- копію форми № 1 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка долучена до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження (т. 1, а.п. 88-90, 95);
		- копію форми № 1 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка долучена до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження (т. 1, а.п. 96-98, 103-104);
		- медичні картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № 844 від 11.04.2013 року на 30 арк. та № 111 від 15.01.2010 року на 27 арк., № 683/79 від 23.03.2010 року на 29 арк., які долучені до матеріалів провадження  повернути за належністю до Комунального некомерційногопідприємства «Обласнийклінічний закладз наданняпсихіатричної допомоги»Запорізької обласноїради(т. 1, а.п. 114-116);
		- документи, які підтверджують факт оформлення купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_2 та рішення про реєстрацію прав власності за ОСОБА_24 , які на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2015 року були вилучені у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_26 та долучені до матеріалів кримінального провадження  повернути за належністю приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_26 (т. 1, а.п. 117-124); 
		- документи, які підтверджують факт оформлення купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_2 та рішення про реєстрацію прав власності за ОСОБА_10 , які на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2015 року були вилучені у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та долучені до матеріалів кримінального провадження  повернути за належністю приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 (т. 2, а.п. 221-224). 
		Вирок можебути оскарженийдо Запорізькогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргичерез Жовтневийрайонний судм.Запоріжжя протягом30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...