Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/3360/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2021. Зареєстровано: 11.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/462/463/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021142060000329

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/3360/21 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 серпня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі: 
		головуючого  судді - ОСОБА_1 
		з участю секретаря судових засідань  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12021142060000329 від 23.04.2021 року разом з обвинувальним актом про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_4 
		потерпілого - ОСОБА_5 
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 
		обвинуваченого -     ОСОБА_3 
		захисника - адвоката ОСОБА_7 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_3 22.04.2021 приблизно о 20:20 год., перебуваючи перед вхідними дверима приміщення правління ОСББ «Любінська дорога», яке розташоване з лівої сторони від входу в 1 під`їзд будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_5 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, схопив останнього двома руками за голову та притягнувши її здійснив укус за ніс потерпілого, в подальшому після падіння з потерпілим на землю відпустив ніс та здійснив укус за 5 - тий палець лівої кисті потерпілого, внаслідок чого заподіяв йому травму носа у вигляді 3-х «кусано-рваних» ран, травму 5-го пальця лівої кисті у вигляді краєвого перелому нігтьової фаланги, травму обличчя у вигляді саден на шкірі, саден і крововиливів на слизовій оболонці нижньої губи справа та зліва, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 свою винув інкримінованомуйому кримінальномуправопорушенні,передбаченому ч.2ст. 125 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та пояснив, що потерпілий ОСОБА_5  голова ОСББ «Любінська дорога», між ними наявний конфлікт через бездіяльність останнього на посаді голови ОСББ. Впродовж трьох років у належній йому квартирі відсутнє теплопостачання, а з травня 2020 року протікає каналізаційна труба, що спричиняє замокання стін і призводить до незадовільного санітарного стану квартири. З даного приводу він неодноразово звертався до голови ОСББ ОСОБА_5 , який ігнорує усі його звернення і не вживає жодних заходів для усунення несправностей в комунікаціях будинку, що є його прямим обов`язком. Така тривала бездіяльність ОСОБА_5 викликала у нього значне обурення і емоційний зрив, що стало причиною протиправних дій. Обвинувачений пояснив, що дійсно 22.04.2021 року близько 20.20 год., перебував в приміщенні правління ОСББ «Любінська дорога» на вул. Любінська, 160 у м. Львові та в ході конфлікту із ОСОБА_5 , схопив його голову обома руками вкусив за ніс, після чого вони впали на землю. Після падіння на землю, відпустивши голову потерпілого вкусив його за мізинець лівої руки. Шкодує за вчинене. Цивільний позов визнає частково, зокрема в частині стягнення матеріальних збитків на суму 267,93 грн., а в частині стягнення моральної шкоди  на суму 1000 грн. Зазначає, що ряд касових чеків: від 23.04.2021 р. на суму 125,75 грн., 05.05.2021 р.  150,80 грн., 19.05.2021 р.  58,60 грн., які потерпілий долучив до цивільного позову не пов`язані із заподіяними йому тілесними ушкодженнями, а тому не можуть бути віднесені до збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Щодо включення в розмір матеріальної шкоди вартості проведення операції носа (риносептопластики) в сумі 77400 грн., то законом не передбачено можливості стягнення в якості збитків, завданих кримінальним правопорушенням, можливих витрат на стаціонарне лікування потерпілому у майбутньому. Не заперечує, що у випадку подальшого лікування потерпілого в умовах стаціонару, його витрати на лікування можуть бути стягнуті в порядку цивільного судочинства на підставі довідки-розрахунку бухгалтерії медичного закладу. Вважає, що визначений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 250000 грн. є значно завищеним та не відповідає вимогам розумності і справедливості.
		Потерпілий в суді підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи та пред`явив до обвинуваченого цивільний позов про стягнення з нього завданої матеріальної шкоди на суму 78001,08 грн. та моральної шкоди у розмірі 250000,00 грн. Цивільний позов обгрунтовує тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого він змушений був звернутись у Міський травматологічний пункт № 1, де йому накладено шви на кусано-рвані рани носа та гіпсову пов`язку на руку. З 23.04.2021 року по 22.05.2021 року він перебував на листку непрацездатності, крім того з 17.05.2021 року по 02.06.2021 року проходив процедури ультразвукового лікування рубців носа та НЧ лікування і озокериту на ліву руку у фізотерапевтичному відділенні КНП «5-ої міської клінічної поліклініки м. Львова» та згідно квитанцій, які вдалось зберегти за час лікування ним було понесені витрати у сумі 601,08 грн. Окрім цього, звернувшись за консультацією хірурга ТзОВ «Лікарня Експерт» рекомедовано проведення ринопластики в плановому порядку та згідно попереднього рахунку надання медичних послуг пацієнта вартість такої процедури становитиме 77400,00 грн. Винними діями обвинуваченого ОСОБА_3 йому завдано також і моральну шкоду, яка виразилась у фізичних та душевних стражданнях у зв`язку із ушкодженням здоров`я, порушенням нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенням стосунків із знайомими і близькими йому людьми, вказує, що наслідки нанесених йому тілесних ушкоджень спостерігаються і досі, оскільки при згині пальців в кулак фаланга ушкодженого пальця затерпає та він повністю не відчуває її, а внаслідок пошкодження носа в нього утруднене дихання та з`явились головні болі. Крім того, після згаданих подій відбулось святкування весілля його доньки, однак повноцінно відсвяткувати його через понівечене обвинуваченим обличчя він не зміг. Вказує, що ОСОБА_3 нецензурно висловлювся в його сторону, чим принизив його, окрім того, інформація про дані події була розміщена у групі для спілкування з мешканцями ОСББ та членами правлінь інших ОСББ, у зв`язку із чим тривалий час йому доводилось пояснювати та відповідати на численні запитання мешканців будинку про подію, що в черговий раз нагадувало йому про неприємні для нього обставини та спричиняло нові душевні хвилювання. Просить задоволити цивільний позов в повному обсязі. 
		Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою. 
		Таким чином,аналізуючи наведене,суд приходитьдо висновку,що вина ОСОБА_3 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я доведена повністю і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.
		Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65КК України покараннямає наметі нетільки кару,а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Таким чином, призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує, що діяння, скоєне обвинуваченим є кримінальним проступком, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на підставі Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 р. від відбуття покарання за ч. 1 ст. 119 КК України звільнений (а.с.54, 55), за даними характеристики в.о. голови правління ОСББ "Любінська дорога" ОСОБА_3 характеризується негативно (а.с.62), згідно довідки Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру (а.с. 57 матеріалів кримінального провадження) та довідки КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» (а.с.59 матеріалів кримінального провадження) на обліках не перебуває. Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
		Щодо покликання сторони захисту та прокурора на наявність щирого каяття, як обставини, що пом`якшує покарання, то суд не вбачає такої пом`якшуючої обставин, з огляду на наступне. Як висловивився Верховний Суд у Постанові №166/1065/18 від 18.09.2019 р. розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки скоєного. Факт щирого каяття особи повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. 
		Також слід зазначити, що щире каяття кореспондується з активним сприянням розкриттю злочину, щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 добровільно не відшкодував потерпілому шкоду і не намагався відшкодувати таку, не цікавився його станом здоров`я, не просив пробачення у потерпілого ні під час досудоовго розслідування, ні під час судового розгляду справи, а отже, факт щирого каяття відсутній.
		Виходячи з наведеного, враховуючи також думку прокурора та потерпілого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
		Крім того, потерпілим заявлено цивільний позов на суму 78001,08 гривень матеріальної шкоди та 250000,00 гривень моральної шкоди. 
		Суд, заслухавши думку учасників процесу, розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши нормиЦивільного процесуального кодексу Українив частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, виходив з наступного.
		В силу ч. 1ст. 1177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		У свою чергу, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ч. 1 та ч. 2 ст.1166 ЦК України за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
		Так, потерпілим на підтвердження заподіяння йому шкоди надано медичну документацію, консультація хірурга ТзОВ « Лікарня ЕКСПЕРТ», згідно якого пацієнту ОСОБА_5 встановлено діагноз: деформація шкіри носа (стан після травматичного пошкодження) та рекомендовано МРТ верхньої щелепи, консультація отоларинголога, ринопластика в плановому порядку, нанесення на шкірну поверхню «Dermatix» та попередній рахунок надання медичних послуг для пацієнта ОСОБА_5 становить 77400,00 грн., а також долучено квитанції на підтвердження про понесені ним витрати під час лікування на загальну суму 601,08 грн. 
		Разом з тим, суд звертає увагу на те, що квитанція № 2841 від 23.04.2021 року на суму 125,75 грн. не містить жодних відомостей щодо товару, за який потерпілим ОСОБА_5 було здійснено вказаний безготівковий платіж, а тому не може бути взята до уваги судом як належний доказ понесених витрат на придбання ліків. 
		Тому, із врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню сума у розмірі 77875, 33 грн. (77400 грн.  медичних послуг згідно консультації хірурга ТзОВ «Лікарня ЕКСПЕРТ» та 475,33 грн.  понесених витрат на лікування згідно наданих квитанцій). 
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов`язані з ним втрати та з чого при цьому виходить.
		Так, статтею 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошовоговідшкодування моральноїшкоди визначаєтьсясудом залежновід характеруправопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до роз`яснень даних у п.3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.    
		За встановлених судом в ході судового розгляду справи обставин, суд погоджується із наведеним потерпілим обгрунтуванням заподіяння йому моральної (немайнової) шкоди внаслідок кримінального правопорушення. 
		При цьому, із врахуванням положенняст.128КПК України та нормЦК України,визначаючи розміртакої шкодиз урахуваннямхарактерутаобсягустраждань (фізичних,душевних,психічнихтощо),якихзазнав цивільнийпозивач,характеру немайновихвтрат (їхтривалості,можливості відновлення),стануздоров`япотерпілого,тяжкістьвимушених зміну йогожиттєвих івиробничих стосунках,часу тазусиль,необхідних длявідновлення попередньогостану таз урахуваннямінших,наведених потерпілим обставин,керуючись засадамирозумності,виваженостітасправедливості,суд приходитьдо переконанняза доцільнечастково задоволитизаявлений ОСОБА_5 цивільний позовта стягнутизобвинуваченого/цивільноговідповідача ОСОБА_3 на користьпотерпілого/цивільногопозивачаморальнушкоду урозмірі 25000(двадцятип`яти тисяч)гривень. 
		Витрати, пов`язані із залученням експерта - відсутні. 
		На підставі ст.100КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, тому питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд - 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 2 ст. 125КК України і призначити йому покарання у виді 160 (сто шістдесяти) годин громадських робіт. 
		Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнитичастково.Стягнути з ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 матеріальну шкоду у розмірі 77875, 33 грн. (сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень 33 коп.) та моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцяти п`яти тисяч) грн.
		Речові докази - диск з відеозаписами (а.с.41) залишити при справі.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		 
		Суддя:(підпис)  ОСОБА_1 
		З оригіналом згідно.
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...