Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 694/994/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2021. Зареєстровано: 12.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/690/105/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021250360000525

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа №694/994/21
		           Провадження №1-кп/690/105/21
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 серпня 2021 року                Ватутінський міський суд Черкаської області
		у складі: головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання             ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                         ОСОБА_3 
		обвинуваченого                     ОСОБА_4 
		захисника                         ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне кримінальне провадження №12021250360000525, внесене 14.05.2021 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке надійшло з угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іраель Ухтинського району Комі АРСР, громадянина України, освіта неповна середня, одружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, має дохід від ведення особистого сільського господарства, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		-у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 369 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		09.06.2021 р. до суду надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 369 КК України з наступним формулювання обвинуваченням.
		ОСОБА_7 , відповідно до наказу № 4 о/с від 04.01.2021 р., перебуває на посаді дільничного офіцера поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, та ОСОБА_8 , відповідно до наказу № 4 о/с від 04.01.2021 р. перебуває на посаді дільничного офіцера поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 р. зі змінами та доповненнями, - до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції України.
		Таким чином, ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , займаючи посади дільничних офіцерів поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, з моменту покладення на них обов`язків, є працівниками правоохоронного органу, представниками влади, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 18 КК України та примітки до ч. 1 ст. 364 КК України, - є службовими особами.
		Так, 14 травня 2021 року, близько 16 год. 00 хв. по вул. Михайла Грушевського, 140 в м.Звенигородка Черкаської області, дільничним офіцером поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 спільно з дільничним офіцером поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , було зупинено автомобіль «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який керував зазначеним транспортним засобом, не маючи права керування таким та не маючи обов`язкового страхового полісу, чим порушив п. 2.1 (а) та п. 2.1(г) Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, ч. 2 ст.126 КУпАП. У подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи в службовому автомобілі Національної поліції, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Михайла Грушевського, 123 в м.Звенигородка Черкаської області, під час оформлення службовими особами Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області адміністративних матеріалів про порушення ним Правил дорожнього руху України висловив поліцейським, а саме: дільничному офіцеру поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , та дільничному офіцеру поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 пропозицію надати їм неправомірну вигоду, за те, щоб вони як службові особи, з використанням наданої їм влади та службового становища, не складали протоколи про адміністративне правопорушення і не притягали його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України. У відповідь поліцейські пояснили та попередили ОСОБА_4 про те, що за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі передбачена кримінальна відповідальність. Незважаючи на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність, переслідуючи корисливу мету ухилення від відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, ОСОБА_4 продовжував вчиняти дії, направлені на пропозицію надати неправомірну вигоду. 
		О 16 год. 05 хв. на втілення своїх злочинних дій, направлених на пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду, з метою переконання в тому, що неправомірна вигода безперешкодно буде прийнята вказаними працівниками поліції і що вони її не відхилять, та продемонструвати їм свою готовність надати неправомірну вигоду, ОСОБА_4 поклав до задньої кишені переднього пасажирського сидіння службового автомобіля поліції грошові кошти в сумі 5300грн., надавши тим самим вказаним працівникам поліції, які перебували на службі, неправомірну вигоду за невчинення відносно нього дій з використанням наданої поліцейським влади та службового становища - не складати протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.126 КУпАП та відповідно, не притягнення до адміністративної відповідальності.
		Вказані дії ОСОБА_4 кваліфікуються судом за ч.1ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує, та надає таку вигоду, дії з використанням наданої влади та службового становища.
		31.05.2021 р. між прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставістатті 37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. За умовами угоди сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його кваліфікацію за частиною 1статті 369 КК України. ОСОБА_4 беззастережно визнав винуватість у інкримінованому діянні. Сторонам відомо, що під час ухвалення вироку судом буде прийнято рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації, про відшкодування процесуальних витрат, щодо заходів забезпечення кримінального провадження. Ураховуючи обставини кримінального провадження, особи, наявності пом`якшуючих обставин, сторони погодили призначення ОСОБА_4 покарання за частиною 1статті 369 КК Україниу виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та застосувати спецконфіскацію грошових коштів. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю та беззаперечно, надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості. Зазначив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4ст. 474 КПК України. Додатково просив з метою забезпечення виконання умов угоди розстрочити суму штрафу на строк до 12 місяців у зв`язку із сімейним та матеріальним становищем. 
		Захисник ОСОБА_5 також підтримав угоду про визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Додатково просив задовольнити клопотання обвинуваченого і розстрочити суму штрафу на строк до 12 місяців у зв`язку із його сімейним та матеріальним становищем для забезпечення виконання ним в повному обсязі умов угоди. 
		Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена щодокримінальних проступків,злочинів,внаслідок якихшкода завданалише державнимчи суспільнимінтересам (ст. 469 КПК України).
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч.4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам.
		Суд, заслухавши учасників судового провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні покарання, передбаченого угодою, на підставістатті 65 КК Українисуд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину, не працює, проте має постійних дохід від зайняття сільським господарством.
		Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
		Саме таке покарання необхідне та достатнє для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Вирішуючи клопотанняобвинуваченого щодорозстрочення призначеногоштрафу узв`язку зйого майновим станом суд враховує наступне. 
		Згідно з частинами 1, 2, 4статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цьогоКодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
		Враховуючи майновий стан обвинуваченого, який не працює, має на утриманні малолітню дитину, проте має постійне місце проживання, дохід від зайняття сільськогосподарською діяльністю, повністю визнав вину у пред`явленому йому обвинуваченні та активно сприяв розкриттю цього злочину, бажає виконати умови укладеної угоди, а також розмір штрафу, тому суд вважає, що клопотання обвинуваченого про розстрочку виплати штрафу певними частинами строком до одного року підлягає задоволенню.
		Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався і суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Долю речових доказів в кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України та скасувати накладений арешт в порядку ст. 174 КПК України.
		Учасниками також узгоджено питання спецконфіскації.
		Так, відповідно до ч. 1ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 96-2 КК Україниспеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
		Враховуючи, що санкція інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення - ч. 1ст. 369 КК України- передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, суд вважає за необхідне відповідно до ст.ст.96-1,96-2 КК Українизастосувати до обвинуваченого заходи кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації, яка полягає у конфіскації у обвинуваченого у власність держави належних йому грошових коштів, які використовувались для схиляння працівників поліції до вчинення кримінального правопорушення. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.05.2021 року між прокурором Звенигородської окружної прокуратури, ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12021250360000525 від 14.05.2021 року.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
		На підставі ч. 4ст. 53 Кримінального кодексу Українирозстрочити виплату штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. строком на один рік рівними частинами в сумі 1 416 грн. 67 коп. щомісячно.
		Речовий доказ: диск з аудіозаписом розмови ОСОБА_4 з працівниками поліції - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження. 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 20.05.2021 р. на тимчасово вилучене майно (речові докази): 4 купюри номіналом 1000 грн., 2 купюри номіналом 500 грн., 1 купюру номіналом 200 гривень, 1 купюру номіналом 100 грн. та 1 сувенірну банкноту із написом «500 сувенірів», яку було вилучено під час огляду місця події по АДРЕСА_2 . 
		На підставі ст. ст.96-1,96-2 КК Українив порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави грошові кошти - 4 купюри номіналом 1000 грн., 2 купюри номіналом 500 грн., 1 купюру номіналом 200 гривень, 1 купюру номіналом 100 грн., які передані до комірки в уповноваженому банку АБ «Укргазбанк» на підставі постанови від 26.05.2021 р. слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_9 .. 
		Речовий доказ - 1 сувенірну банкноту із написом «500 сувенірів», яку передано до комірки в уповноваженому банку АБ «Укргазбанк» на підставі постанови від 26.05.2021 р. слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_9 , - знищити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 КПК Україниугода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...